Крім цього, юрист як професіонал пови­нен максимально використовувати у своїй діяльності духовні та моральні надбання людства.

Дата добавления: 2015-10-12; просмотров: 610

1. Предметом договору поставки є товар: визначені родови­ми ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним

ПО

у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (етало­нів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені ін­дивідуальними ознаками.

На відміну від договору купівлі-продажу, предметом догово­ру поставки є товар, призначений для ведення підприємниць­кої діяльності чи іншої діяльності, яка не пов'язана з особис­тим споживанням. Відповідно до своєї природи предметом до­говору поставки не можуть бути цінні папери, ірошові кошти та майнові права.

2. Відповідна продукція за договором поставки перелається
«у власність». Проте зважаючи на те, шо майно може набувати-
ся державними або комунальними підприємствами, зокрема, за
договорами поставки, воно може передаватися їм не у власність,
а у повне господарське відання або оперативне управління.

3. Сторонами договору поставки є постачальник і поку­
пець. Згідно з ч. З ст. 265 ГК ними можуть бути господарські
організації, а також фізичні особи — суб'єкти підприємниць­
кої діяльності (пункти 1-2 ч. 2 ст. 55 ГК). Договір купівлі-
продажу в свою чергу може бути укладений між будь-якими
суб'єктами — як між юридичними особами, так і між або за
участю громадян.

4. Постачальник передає замовникові продукцію в обумовле­
ні строки. Договір поставки може бути укладений на один рік,
на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на ін­
ший строк, визначений угодою сторін. Ямно в договорі строк
його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік.

5. Покупець зобов'язаний прийняти продукцію, що була
поставлена. Проте ГК, загальні положення ЦК, а також поло­
ження про поставки передбачають підстави відмови покупця
від прийняття продукції. Наприклад, ч. 5 ст. 268 ГК передбаче­
но право покупця відмовитися від прийняття і оплати товарів у
разі, якшо вони більш низької якості, ніж вимагається стандар­
том, технічними умовами чи зразком (еталоном), а якшо това­
ри уже оплачені покупцем, — вимагати повернення сплаченої
суми. Проте якшо продукція виявиться такою, шо не відповідає
умовам договору, покупець має право відмовитися від неї на
підставі загальних положень ч. 2 ст. 678 ЦК.

Покупець також має право відмовитися від прийняття това­ру у разі неукомплектування продукції, шо виявилася неком­плектною, в установлений за погодженням сторін строк (ч. З ст. 270 ГК); у разі поставки продукції в асортименті, що не від-

повідає умовам договору поставки тошо (ч. 1 ст. 672 ЦК); у ра­зі персдання продукції без тари та (або) упаковки чи н неналеж­них тарі та (або) упаковці (ст. 686 ЦК) тощо.

6. Замовник зобов'язаний оплатити продукцію за встановле­
ними договором цінами.

Умовами договору поставки товарів може бути передбачене правопокупця на відстрочення кінцевого розрахунку за певний процент (товарний кредит).

7. Договори поставки укладаються у письмовій формі. Вони,
як і договори купівлі-продажу, вважаються укладеними, коли
між сторонами в потрібній у належних випадках формі досяг­
нут згоди з усіх істотних умов, шо дас підстави віднести їх до
консенсуальних договорів.