CHAPTER 14

Дата добавления: 2015-10-15; просмотров: 529

Лінгвістична композиція передбачає ієрархію мовних одиниць, з яких складається текст. У цій ієрархії кожна одиниця вищого рівня містить одиниці більш низького рівня: текст (чи макротекст), мікротекст (надфразову єд­ність) та в окремих випадках — речення, її складність за­лежить від обсягу тексту — чим більший обсяг, тим склад­ніша лінгвістична структура та більша кількість рівнів. Співвідношення між складовими тексту: речення — склад­не синтаксичне ціле (мікротекст) — текст (макротекст).

Нині є різні погляди на характер одиниць, які станов­лять текст. Більшість науковців визнають, що надфразова єдність, або складне синтаксичне ціле, є компонентом тек­сту. З погляду архітектоніки у тексті надфразові єдності виділяються за допомогою абзаців. Надфразова єдність є лінгвістичною композиційною одиницею, а абзац — струк­турною композиційною одиницею, використання якої зумовлено авторською інтенцією.

У текстах службових документів архітектонічний поділ на абзаци має відповідати його лінгвістичному поділу на надфразові єдності, оскільки це сприяє ясності передаван­ня думок автора. Об'єднання декількох надфразових єд­ностей в одному абзаці ускладнює сприйняття тексту та створює враження хаотичності викладу. З іншого боку, поділ однієї надфразової єдності на кілька абзаців виправ­даний лише тоді, коли це зумовлено функціями тексту.

До лінгвістичної композиції належать такі засоби зв'яз­ку:

· засоби єдності, до яких належать граматичні засоби
зв'язку (єдність, співвідношення видо-часових і способових форм дієслів), однорідність лексики, темо-рематичний зв'язок, кореференція (однотемність);

· конектори (зв'язки);

· демаркатори.

Функціональна організація структури тексту пов'язана н поняттям актуального членування речення (висловлю­вання) — членування на тему (дане, відоме, основа) і рему (нове, ядро)¹. В уніфікованих текстах документів постійна інформація є темою, а змінна — ремою². У зв'язних і тра­фаретних текстах речення завжди має починатися з по­стійної інформації. Змінна розміщується за постійною і гра­матично узгоджується з нею.

У таблиці постійна інформація фіксується по горизон­талі, а змінна — по вертикалі. В анкеті змінна інформація може розміщуватися і по вертикалі, і по горизонталі.

Отже, виявлення функціональної структури тексту дає змогу читачу полегшити процес розуміння і запам'ятовування тексту.

Лексичними засобами зв'язку компонентів тексту є конектори та демаркатори. Сукупність елементів, за допомо­гою яких здійснюється зв'язок між двома чи більше компо­нентами тексту, називається конектором. Зв'язок речень за допомогою конектора зумовлений наявністю у зв’язних реченнях відповідних граматично чи семантично поєдна­них слів чи групи слів. Конектори чітко встановлюють ло­гічний зв'язок між подіями, які описуються у різних речен­нях, надають зв'язку цих подій однозначне тлумачення. У текстах документів поширені такі види конекторів: лексич­ні повтори, які можуть вказувати на зміст попередніх і на­ступних речень чи цілих фрагментів тексту; займенники і дієприкметники, що вживаються як засоби заміни слів (слова-замінники з більш вузьким значенням) — номен­клатурних назв і термінів (вказаний, зазначений, наведений, цей, такий), у текстах контрактів (договорів) цю функцію виконують рольові позначення контрагентів (Замовник — Виконавець, Орендатор — Орендодавець, Покупець — Про­давець і т. д.), які замінюють розгорнуті номінації юридич­них осіб; обмежено використовують загальні назви замість власних, родові поняття замість видових; прислівники, прийменники, сполучники, вставні слова, які вказують на причинову залежність, часові відношення тощо: тоді, оскільки, у той час як, потім, коли, тепер, отже, з одного боку, з іншого боку, разом з тим, у той самий час, а, але. У інших видах текстів використовують конектори — замін­ники з ширшим значенням.

У трафаретних текстах вживають і інші види конек­торів — спеціалізовані словосполучення та речення, які вставлені у текст і вказують на розташування у ньому ко­ординати або іншого його фрагмента. Наприклад: у по­дальшому, надалі, названий у п. 5, наведений (вказаний) у п. 2.3.3, (додаток №). Додаткова інформація подається як «текст у тексті», тобто виноситься за основний текст і має свій заголовок — Примітка.

У текстах широко використовуються демаркатори — спеціальні графічні знаки, що розмежовують одну части­ну тексту від іншої, чи один текст від іншого, їх призна­чення — встановлення меж тексту — початку і кінця. У зв'язку з цим розрізняють внутрішньотекстові та гра­ничні демаркатори.

Історично першими з'явилися граничні демаркатори як матеріальні об'єкти, які збігалися з межами носіїв ін­формації (межі кам'яної плити, глиняної таблички, поча­ток і кінець свитку тощо).

В уніфікованих текстах службових документів як лек­сичні засоби організації тексту використовують такі гра­ничні демаркатори:

1.Спеціальні слова і вислови, які позначають початок тексту. У службових документах початок тексту здебільшого позначається ключовими словами, усталеними дієслівни­ми і прийменниковими конструкціями залежно від їх виду та призначення: Прошу.., Доводжу до Вашого відома.., Надсилаємо.., Пред'являємо рекламацію.., які допомага­ють розкрити основну думку тексту; У зв'язку з.., Посила­ючись на договір.., Відповідно до Закону.., які вказують на причину, яка призвела до укладання документа. Такі де­маркатори тісно пов'язані з назвою документа та його за­головком, що несуть велике ідейне навантаження. Ці реквізити виділяються типом шрифта (в електронному тексті), його розміром (12 — 14 друкарських пунктів), розрядкою (збільшенням пробілів між літерами) (НАКАЗ, II К А З І В К А) та міжрядковим інтервалом (реквізити документа відокремлюють один від одного 1,5—3 міжряд­ковими інтервалами). Тексти службових листів, як прави­ло, починаються зі звертань.

2. Вислови для позначення кінця тексту. У текстах до­кументів вони різноманітні, залежать від виду документата складу його реквізитів. Наприклад, у службових листах це прощальні фрази: з повагою.., з вдячністю пова­гою, залишаємось з пошаною, бажаємо успіхів та ін. У
довідці заключний вислів: довідку видано для подання
до... У характеристиці: характеристику видано для по­
дання до... У дорученні: доручення дійсне протягом трьох
років. У наказі: контроль виконання наказу залишаю за…або контроль виконання наказу покласти на...