Г) вірно 2, 4

Дата добавления: 2015-10-19; просмотров: 509

Концентрація на будь-якім підприємстві повинна контролюватися з метою зниження мінімальних витрат на випуск продукції незалежно від того, по яких формах розвивається цей процес, тобто на підприємстві повинні прагнути до випуску оптимального обсягу продукції.

У вітчизняній літературі відомі два підходи до визначення оптимального розміру підприємства.

Перший підхід зв'язаний з мінімізацією приведених витрат (ПВ) на випуск продукції, тобто

де С - собівартості продукції;

Ен - нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень;

К - капітальні вкладення;

Втр - транспортні витрати.

Оптимальним вважається такий розмір підприємства, при якому досягається мінімум сумарних приведених витрат на виробництво одиниці продукції і її доставку споживачам.

Другий підхід - графічний метод визначення оптимального розміру підприємства.

На малюнку показана залежність внутрівиробничих витрат (Вв), позавиробничих (Впв) і повних витрат (Вп) від обсягу продукції, що випускається. Оптимальний розмір підприємства досягається при мінімумі повних витрат на випуск продукції (точка К)

В Вп = (Вв + Впв)

К

Вmin Впв

Вв

Vопт V

У західній літературі оптимальний розмір підприємства визначається зіставленням позитивного і негативного ефекту масштабів виробництва. Замість оптимального розміру підприємства використовується концепція мінімального розміру підприємства. Він являє собою найменший обсяг виробництва, при якому фірма може мінімізувати свої довгострокові середні витрати на одиницю продукції. Для того щоб цей методичний підхід для визначення оптимального розміру підприємства міг використовуватися у вітчизняній практиці, необхідно на кожнім підприємстві визначати криву залежності довгострокових середніх витрат від обсягу виробництва.