Георгій Васильович і Миколай Чудотворець.

Дата добавления: 2015-10-19; просмотров: 588

Розраховані в такий спосіб показники абсолютної ефективності капітальних вкладень порівнювалися з нормативними величинами. Якщо вони були рівні чи перевищували значення нормативних коефіцієнтів ефективності капітальних вкладень, то вважалося, що капітальні вкладення в економічному плані обґрунтовані.

Значення нормативних коефіцієнтів капітальних вкладень були диференційовані по галузях господарства і коливалися від величини 0,07 до 0,25. У цілому по народному господарству нормативний коефіцієнт ефективності був установлений на рівні Ен = 0,15, що відповідало строку окупності капітальних вкладень протягом шести з половиною років.

У сучасних умовах основний недолік даної методики в тому, що величини нормативних коефіцієнтів у значній мірі занижені. В умовах ринкової економіки їхня величина повинна адекватно змінюватися в залежності від зміни рівня інфляції і бути на рівні процентної ставки, досягнутої норми прибутку на капітал, ставки дивіденду або іншого аналогічного критерію.

Методика визначення порівняльної економічної ефективності капітальних вкладень заснована на порівнянні приведених витрат ( ПВ ) по варіантах. Відповідно до цієї методики економічно доцільним варіантом вважається той, котрий забезпечує мінімум приведених витрат , що являють собою суму поточних витрат (собівартість) С и капітальних вкладень К, приведених до однакової розмірності відповідно до нормативу Ен ефективності, тобто

ПВi = Ci + Ен * Ki min

де Сi - собівартість продукції по варіантах;

Кi - капітальні вкладення по варіантах;

Ен – нормативний коефіцієнт капітальних вкладень;

Ен * К = П норм – нормативний прибуток.

Економія в поточних витратах:

При цьому річний економічний ефект (Ер) від реалізації кращого варіанта визначається по формулі

де В₁, В₂ - приведені витрати по варіантах;

С₁, С₂ - собівартість продукції по варіантах;