Зразок запису

Дата добавления: 2015-03-11; просмотров: 739

Під ремонтним циклом розуміється період часу від моменту введення обладнання в експлуатацію до першого капітально ремонту, або між двома капітальними ремонтами.

Основними характеристиками ремонтного циклу є його структура і тривалість.

Структура ремонтного циклу – перелік та послідовність планових ремонтів та процесів ТО в межах одного ремонтного циклу. Структура ремонтних циклів проведення в таблиці 1.

Таблиця 1 – Структура ремонтних циклів

Позначення: ПР – поточний ремонт;

КР – капітальний ремонт.

1.4 Визначення тривалості ремонтного циклу, міжремонтного та між оглядового періоду.

Ремонтний цикл вимірюється оперативним часом роботи обладнання. Час простою в ремонті до циклу не включається. Формули для визначення тривалості ремонтних циклів і їх частин наведені в таблиці 2, а значення коефіцієнтів до формул наведено в таблиці 3.

Таблиця 2 – Залежності для визначення тривалості ремонтного циклу міжремонтного та міжоглядового періодів

Устаткування	Клас точності	Категорія маси	Тривалість ремонтного циклу в роках, Тр.ц.	Міжремонтного періоду в місяцях, Тр.ц.	Міжоглядового періоду в місяцях, Тр.ц.
Верстати з ЧПУ	Н	До 10 т
Більше 10 т – до 100 т
П, В, А	До 10 т
Більше 10 т – до 100 т

Позначення до таблиці 2:

А – номінальний ремонтний цикл у відпрацьованих годинах оперативного часу, год. (для верстатів з ЧПУ А = 16800, для електродвигунів А = 12000).

Таблиця 3 – Значення коефіцієнтів, що входять в емпіричні формули

F_e – оперативний річний фонд часу роботи устаткування (год.), який розраховується за формулою:

(6)

де F_н – номінальний річний фонд часу роботи устаткування, год.

Номінальний річний фонд часу роботи устаткування F_н, год, визначається за формулою:

(7)

де D_r - кількість днів за рік,

D_v – кількість днів відпочинку.

T – тривалість зміни, год.,

K_sv – кількість скорочених на 1 год. змін, що передують святковим дням,

m – кількість змін.

Коефіцієнт простою устаткування в ремонті , %, визначається за формулою:

(8)

де - процент простою устаткування в ремонті, %.

а) для металорізальних верстатів = 3%, = 0,97.

б) для металорізальних верстатів особливої складності Р = 6%, = 0,94.

1.5 Складання плану – графіка ППР.

План-графік ремонту верстатів складається на кожну одиницю устатакуваня.

Календарні строки ремонту визначаються, виходячи з фактично відпрацьованих верстатом годин на період від останнього ремонту.

Річний план – графік ремонту містить технічні огляди і планові ремонти верстата. Місяць, в якому має проводитись черговий ремонт або огляд визначається шляхом додавання тривалості міжремонтного або між оглядового періоду в місяцях, до місяця попереднього ремонту верстата. Вид чергового ремонту встановлюється за структурою ремонтного циклу в залежності від попереднього ремонту.

Графік планово-попереджувального ремонту верстата з ЧПУ повинен мати наступний вигляд:

Таблиця 4 – План-графік планово-попереджувальних ремонтів

Рядок 3 містить структуру ремонтного циклу верстата з ЧПУ. Рядок 1 та 2 – строки виконання планових ремонтів або технічний огляд, верстата.

2. Обсяг робіт і чисельність персоналу служби ТО та ремонту верстата з ЧПУ

2.1 Розрахунок річного обсягу робіт

Річний обсяг ремонтних робіт V_р.р., нормо-годин, визначається за формулою:

, (1)

де t_мч - середня трудомісткість ремонту механічної частини у розрахунку на одиницю ремонтної складності устаткування, нормо-годин;

t_еч – середня трудомісткість ремонту електричної частини у розрахунку на одиницю ремонтної складності устаткування, нормо-годин;

n_рі – кількість ремонтів 1-ї групи устаткування у розрахунковому році;

K_сі – категорія складності ремонту, ум. од.

2.2 Чисельність ремонтників та налагоджувальників

Чисельність ремонтників Ч_р., чол. обчислюється за формулою:

(чол.); (2)

де Ч_р – чисельність ремонтників (слюсарів, верстатників);

- річна трудомісткість ремонтних робіт (слюсарів, верстатників), год;

F_еф.р. – річний ефективний фонд часу одного ремонтника, год.

F_еф.р. = F_н.р. * К_н; (3)

де F_н.р. – номінальний фонд часу одного робітника, год;

К_н – коефіцієнт, що враховує невиходи на роботу без поважних причин, при розрахунках прийняти К_н = 0,8…0,9.

; (4)

Середній тарифний розряд ремонтників визначається за формулою:

; (5)

де - тарифний розряд даних ремонтників.

Чисельність налагоджувальників визначається за нормами обслуговування. Чисельність налагоджувальників по кожному типу верстатів визначається за формулою:

; (6)

де V_об – обсяг обслуговування (число верстатів з урахуванням змінності роботи, одиниць складності ремонту встановленого обладнання);

Н_об – норма обслуговування на одного налагоджувальника в зміну, шт.

3. Калькуляція собівартості робіт по налагодженню, регулюванню і ремонту блока (вузла)

Основним завданням економічного розвитку є визначення собівартості ремонтних робіт по обслуговуванню верстата з ЧПУ.

У системі техніко-економічних розрахунків на підприємстві важливе місце займає калькулювання – обчислювання собівартості окремих виробів (послуг). В даному випадку об’єктом калькулювання є ремонт блока (вузла).

Розрахунок собівартості ремонтних робіт здійснюється за такими статтями калькуляції:

1 Сировина і матеріали.

2 Основна заробітна плата ремонтних робітників.

3 Додаткова заробітна плата ремонтних робітників.

4 Відрахування на соціальні потреби ремонтних робітників.

5 Виробничі витрати.

6 Загально виробничі накладні витрати.

1. Стаття «Сировина і матеріали» мітить витрати на сировину, основні, допоміжні матеріали, купівельні вироби та напівфабрикати, які можна безпосередньо обчислити на одиницю продукції виходячи з норми їх витрат і цін. Крім ціни враховуються транспортно-заготівельні витрати (плата за транспортування, вантажно-розвантажувальні роботи, комісійні витрати заготівельним організаціям).

Розрахунок витрати на сировину і матеріали В_см, грн. здійснюється, виходячи з норми витрат на одиницю продукції та ціни, за формою:

, (1)

де п – кількість видів матеріалів;

Н_мі – норма втрат матеріалів на один виріб в прийнятих одиницях виміру. Норми витрат матеріалів на одиницю виробу такі:

· Припій – 0,08 г/пайку

· Флюс – 0,05 г/пайку

· Склотекстоліт – 0,3 г/см²

· Спирт етиловий – 0,007 г/см².

Витрати припою і флюсу розраховуються за кількість з’єднань, витрати спирту за площею плати. Розрахунки заносяться в таблицю 5.

Таблиця 5 – Витрати припою, флюсу, спирту етилового і склотекстоліту

Норма витрат комплектуючих виробів та напівфабрикатів по ремонту приймається по переліку елементів пристрою (блоку).

Розрахунок вартості купівельних виробів та напівфабрикатів В_н.ф. грн., виконується за формулою:

, (2)

де m – кількість типів покупних виробів;

N_i – кількість купівельних виробів і-го типу;

Ц_і – ціна і-го виду виробу, грн.

Результати розрахунків витрат на купівельні вироби та напівфабрикати зводимо в таблицю 6.

Таблиця 6 – розрахунки витрат на купівельні вироби та напівфабрикати

де К – відсоток ТЗВ, %.

2. Стаття «Основна заробітна плата» містить витрати на оплату праці робітників, безпосередньо зайнятих ремонтом. Вона обчислюється згідно з нормами витрат часу на виконання ремонтних робіт і тарифними ставками і розраховується за формулою:

З_о = р * V, (3)

р = Т_см * t_н, (4)

де – Т_см – погодинна тарифна ставка роботи відповідного розряду, грн.;

t_н – норма часу на обслуговування ремонтної одиниці;

V – кількість обслуговуючих одиниць.

Результати розрахунків зводяться в таблиці 7.

Таблиця 7 – Вихідні дані для розрахунку основної заробітної плати

3. Стаття «Додаткова заробітна плата» (оплата відпусток, часу виконання державних обов’язків, доплати та виконання додаткових функцій) обчислюється за формулою:

З_дод = , (5)

де К_д - відсоток додаткової заробітної плати, %.

4. Стаття «Відрахування на соціальні потреби» включає відрахування на соціальне страхування у Пенсійний фонд, Державний фонд сприяння зайнятості населення, Фонд страхування від нещасних випадків та профзахворювань визначається за формулою:

, (6)

де К_сп - відсоток відрахувань на соціальні потреби, %.

5. Стаття «Виробничі витрати» включає витрати на управління, виробниче і господарське обслуговування в межах цеху (витрати на заробітну плату з відрахуванням на соціальні потреби працівників управління цеху, спеціалістів, обслуговуючого персоналу, амортизаційні відрахування по будівлях і спорудах, їх утримання, ремонт, охорону праці та інше) і розраховується за формулою:

, (7)

де К_ц – відсоток виробничих витрат, %.

При виконання малого ремонту цеховою ремонтною бригадою цехові витрати не нараховуються. Нараховують лише ту частину заробітної плати, яку виплачують верстатникам ремонтно-механічно цеху, які виготовляють змінні деталі для ремонту. Нараховують на всю заробітну плату при виконання ремонту силами робітників РМЦ. При виконання капітального ремонту цеховою ремонтною бригадою нараховують у відсотках, встановлених для РМЦ.

6. Стаття «Загальногосподарські витрати» нараховуються на капітальний ремонт обладнання, який проводиться не частіше 1 разу на рік. Враховують лише частину загально виробничих витрат, пов’язаних з проведенням капітального ремонту у відповідності з встановленим відсотком.

Собівартість ремонту блоку (вузла) визначається, як сума попередніх витрат:

С_рем = В_см + В_нф + В_дод + В_сп + В_цех, (8)

На основі виконаних розрахунків розробляється калькуляція на ремонт.

Калькуляція на ремонт наведена у таблиці 8.

Таблиця 8 – Калькуляція на ремонт

Література

1. Петрович Й.М., Захарчин Г.М. Організація виробництва: Підручник. – Львів: «Магнолія плюс», 2004. – 400 с.

2. Великанов К.М., Власов В.Ф. Экономика и организация производства в дипломных проектах М.: Машиностроение. 1998.

3. Граділь В.П., Моргун Л.К. Справочник по ЕСКД. Харьков, «Прапор», 1998.

4. Неферов Н.А. Дипломное проектирование в машиностроительных техникумах.

5. Рациональная система технического обслуживания и ремонта станка с ЧПУ – М.: ЭМИНС. 1979.

6. Типовые укрупненные нормы времени на работы станков с ЧПУ. М.: Экономыка. 1989.