Завдання, предмет і значення аналітичної хімії

Аналітична хімія – це наука про методи аналізу речовин. Разом з загальною, неорганічною, органічною і фізичною хімією аналітична хімія є частиною хімічної науки.

Предметом аналітичної хімії як науки є теорія і практика хімічного аналізу.

Аналітична хімія вирішує загальні проблеми теорії хімічного аналізу і розробляє окремі положення аналізу, які відносяться до методів, що існують та що заново створюються.

Аналітична хімія теоретично обґрунтовує методи якісного та кількісного аналізу, за допомогою яких можна визначати якісний склад речовини і встановити кількісне співвідношення елементів та хімічних сполук даної речовини.

До завдань аналітичної хімії належать:

1. Розвиток теорії усіх хімічних та фізико-хімічних методів аналізу, операцій, з якими доводиться мати справу у процесі наукового обґрунтування;

2. Розробка, удосконалення та виконання різноманітних методів аналізу.

Аналітична хімія – наука про методи аналізу, а хімічний аналіз – це відомі методи розпізнавання хімічного складу досліджуваної речовини, які використовуються на практиці.

Аналітична хімія відіграє велику роль у науковому та технічному прогресі, сприяє розвитку багатьох природничих наук, наприклад, геохімії, мінералогії, фізики, біології, агрохімії, а також металургії, медицині та ін.

Особливе значення має аналітична хімія у розвитку хімічної науки.

Аналітичні визначення необхідні при виконанні кожної науково-пошукової роботи з хімії.

Особливо велике значення аналітичної хімії і хімічного аналізу у виробництві, де необхідний постійний контроль попередження браку.

Без сучасних методів аналізу був би неможливим синтез нових хімічних сполук.

Важливе місце сьогодні відводиться аналітичній хімії в галузі охорони навколишнього природного середовища

Аналіз речовини може проводитися з метою встановлення якісного і кількісногойого складу. У відповідності з цим розрізняють якісний і кількісний аналіз.

Якісний аналіз дозволяє встановити, з яких хімічних елементів складається речовина і які йони, групи атомів та молекули входять до його складу. При дослідженні складу невідомої речовини якісний аналіз завжди передує кількісному аналізу, так як вибір методу кількісного визначення частин, що входять до складу речовини, яка аналізується, залежить від даних, що одержані при його якісному аналізі.

Кількісний аналіз призначений для визначення кількісних співвідношень складових частин досліджуваної речовини. Кількісний аналіз дає можливість встановити кількісний елементний або молекулярний склад речовини, яка аналізується чи вміст окремих її компонентів.

Хіміко-аналітичні дослідження будь-якого матеріалу на наявність небезпечних речовин складається з кількох етапів: ізолювання досліджуваних речовин з об’єктів того чи іншого походження, очищення одержаних проб від домішок, виділення досліджуваних речовин з попередньо очищених проб, ідентифікація та кількісне визначення виділених речовин. На окремих етапах хіміко-аналітичного аналізу застосовують відповідні хімічні, фізичні та фізико-хімічні методи.

Для ізолювання небезпечних речовин з досліджуваних об’єктів застосовують переважно методи екстракції, фільтрування, відгонки, випарювання, розкладу матеріалу тощо.

Очищення матеріалів здійснюється за допомогою методів екстракції, діалізу, перекристалізації, різних видів перегонки, хроматографії у тонких шарах сорбентів, адсорбційної хроматографії на колонках тощо.

Значно більша кількість методів застосовується для ідентифікації та кількісного визначення небезпечних речовин, виділених з досліджуваного матеріалу. Для ідентифікації цих речовин застосовують якісні реакції, методи хроматографії, спектроскопії в УФ- та ІЧ-ділянках, електрофорезу, мікрокристалоскопії та ін.

Для кількісного визначення небезпечних речовин застосовують чутливі фотоколориметричний, спектрофометричний, газохроматографічний та інші методи.

Завжди для виконання якісного або кількісного аналізу необхідно відібрати пробу речовини або суміші та підготувати її певним чином для аналізу.