ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 23

ВИМІРЮВАННЯ КУТІВ ЕЛЕКТРОННИМ ТАХЕОМЕТРОМ

З однієї сторони, виконання конкретної роботи з електронним тахеометром зводиться до наведення на точки місцевості, що не відрізняється від роботи з оптичним теодолітом і натискання певної комбінації функціональних клавіш і кнопок, що в принципі не є складно, особливо, якщо хтось вам може їх показати. З другої сторони, електронний тахеометр- це складний прилад з безліччю функціональних можливостей, який дозволяє для кожного конкретного випадку оптимально налаштувати конфігурацію системи, вибрати оптимальні параметри установок, відмінні від заводських, нестандартно вирішувати дуже широкий круг задач, особливо інженерно-геодезичних. Вам необхідно освоїти роботу з інструментом саме в такому аспекті, а для цього необхідно поступово, починаючи з першої роботи, ретельно засвоювати матеріал. Саме для цього і призначений даний посібник. Якщо ви пропрацюєте матеріал всіх робіт, то тільки після цього можна звертатись до певного розділу і швидко освіжити в пам’яті порядок виконання певної роботи. Автори надіються, що ваші здібності і знання, здобуті при вивчені наведеного в роботі матеріалу дозволять Вам в подальшому вирішувати і нестандартні, творчі задачі, якими багата практика роботи інженера–геодезиста, розширити круг інженерно-геодезичних задач, які можна розв’язувати з застосуванням електронного тахеометра.

Мета роботи Освоїти методику робіт з вимірів кутів електронним тахеометром в одноразовому і багаторазовому режимах.

23.1 Основні теоретичні відомості

Встановлюємо прилад на штативі і приводимо вертикальну вісь у прямовисне положення за допомогою рівня, як у оптичного теодоліта. Вставляємо елемент живлення в акумуляторний блок. Відкриваючи пластмасову кришку блока, будьте особливо уважні, її дуже легко пошкодити. Обов’язково перед відкриттям натисніть кнопку розблокування (рис. 23.1)

 

Рисунок 23.1 – Кнопка розблокування

Вставляючи батарею живлення, зверніть увагу на розміщення контактів на батареї та в відсіку і вставте батарею контактами вниз до клацання (рис 23.2).

Рисунок 23.2 – Закладання акумулятора

Включаємо прилад. На дисплеї з’являється або < головне статусне> вікно (рис..23.3), або те вікно, яке було останнім у попередньому сеансі роботи з приладом. Останній випадок буде в тому разі, коли в опції < Параметри приладу > значення параметру < Продолжение > встановлено на [ВКЛ]. З порядком зміни і встановлення параметрів ми познайомимося далі. Зараз послідовно натискаючи клавішу {ESC} ми з будь-якого виду екрану переходимо до < головного статусного> вікна (рис., 23.3). У цьому вікні відображається:

а) тип інструменту;

б) версія програмного забезпечення;

в) назва файла, в який будуть записуватись результати вимірів.

Внизу вікна висвітлюються назви трьох можливих режимів роботи приладу:

г) вимірювання [ ИЗМЕР ];

д) занесення даних в память [ ПАМ ];

е) встановлення конфігурації системи [ КОНФ ]

Рисунок 23.3 – < Головне статусне> вікно

Ми маємо змогу вибирати будь-який з цих режимів роботи програмними клавішами { F1}, {F3} і { F4}.

2 Натискаємо {F1}. Повинно з’явитись одне з трьох можливих вікон режиму вимірів Р1, Р2 або Р3. Для зміни виду вікон режиму вимірів натискаємо червону клавішу { FUNC} на панелі керування і вибираємо режим Р1 ( рис..23.4). Проте, якщо параметр < ВК вручную > встановлений на [ ДА ] виводиться екран індексації відліку вертикального круга. Щоб в цьому випадку перейти в одне з вікон режиму вимірів, слід два рази підряд підтвердити [ ДА ]. Зміна параметру [ ВК вручную] можлива тільки в режимі встановлення конфігурації системи і буде пояснена далі (в наступних лабораторних роботах).

Рисунок 23.4 - Вікно режиму Р1

3 Наводимо зорову трубу на першу візирну марку, на яку слід орієнтувати нуль лімба горизонтального круга. Для цього на першій сторінці режиму вимірювань P1 натискаємо { F3} [УСТ_0]. При натискання програмної клавіші [УСТ_0] повинно з'явитися мигання, знову натискаємо [УСТ_0]. Відлік горизонтального кругу на першу візирну ціль стане рівним 0°, що відразу відобразиться на екрані (рис., 23.5).

4 Наводимо зорову трубу на другу візирну марку. Відлік, що відображається (ГУп), є кутом між напрямками на вибрані точки. Натискаємо { F4}. На екрані повинно з/явитись друге вікно режиму вимірювань.

 

 

Рисунок 23.5 – Відлік на першу точку

 

 

1-а візирна ціль 2-а візирна ціль

станція

Рисунок 23.6 – Схема вимірювань горизонтального кута

23.2 Установка заданого відліку горизонтального кругу для напрямку візування (утримання відліку)

 

 

Рисунок 23.7 - Друге вікно режиму вимірювань P2

Ви можете встановити будь-який відлік горизонтального кругу для заданого напрямку візування і потім виміряти кути від цього напрямку. Порядок роботи наступний:

1 Спочатку наведіться на першу візирну ціль.

2 На другій сторінці режиму вимірювань натисніть клавішу { F4} [Уст.ГУ] і виберіть опцію < Угол >, за допомогою переміщення курсору вгору і вниз[▼ ▲ ] (рис. 23.7); Перехід на другу сторінку клавішою { FUNC}. Вибравши опцію < Угол > натискаємо клавішу { ENTER }.

3 Для того щоб ввести потрібний кут, попередньо виберіть програмною клавішу [ РЕДКТ] { F3 }.

Зверніть увагу, що при редагуванні імені файла(лабораторна робота №22 ми не користувались програмною клавішею [ РЕДКТ] { F3 }, а відразу вводили потрібні значення, це можливо в тих випадках, коли позиція в яку потрібно ввести символ мигкотить на екрані

Введіть з клавіатури потрібний кутовий відлік, (вив же повинні знати, що необхідні для цього цифри виводяться на екран клавішою { FUNC} і вводяться відповідними службовими клавішами { F1}, { F2}, { F3} і { F4}, потім

 

Рисунок 23.8 – Введення значення горизонтального кута для напрямку візування.

натискаємо { ENTER }. Введене значення виводиться на екран (рис., 23.8). При потребі введене значення можна повторно відредагувати

(натисніть { F3} [ РЕДКТ ]). Перехід до цифри, яку виправляють - кнопкою навігації. Звернемо увагу, що після цифр, які позначають градуси, слід ввести ”. ”

4 Натискаємо [ДА] {F4}. На екрані повинно знову зявитись друге вікно режиму вимірювання з встановленим значенням напрямку візування.

• При натиснутій клавіші [ЗАП] {F1} можна встановити точку орієнтування і записати її в поточний робочий файл.

5 Наведіться на другу візирну ціль. Виводиться відлік горизонтального кругу на другу візирну ціль з урахуванням встановленого відліку горизонтального кругу на першу станцію.

6 Опцію, яка описана вище, можна також виконати натисненням клавіші [ФИКС] {F1} (Фіксація/звільнення відліку горизонтального круга). Для цього потрібно повертаючи лімб встановити потрібний для орієнтування відлік і натиснути клавішу [ФИКС] {F1}, щоб його зафіксувати. Потім наводимо зорову трубу на необхідний нам напрямок. Правда, для цього потрібно змінити заводські установки розміщення функцій за клавішами.

Рисунок 23.8 – Вікно вимірювань з програмною клавішею [ФИКС]

23.3 Повторні вимірювання горизонтального кута

Для визначення горизонтального кута з більшою точністю виконують його повторні вимірювання. Для цього:

1 На другій сторінці режиму вимірювань (встановлення програмною клавішою [FUNC]) натисніть клавішу { F1} [МЕНЮ], виділіть клавішею навігації опцію < Повторения > і активізуйте її для виконання клавішею ( [ ENTER ]).

2 На екрані з’явиться опція < Повторения>;. Наведіться на 1-у візирну ціль і натисніть клавішу {F4} [ДА].

3 Наведіться на 2-у візирну ціль і натисніть клавішу {F4} [ДА].

4 Знову наведіться на 1-у ціль і натисніть клавішу {F4} [ДА].

5 Знову наведіться на 2-у ціль і натисніть клавішу {F4} [ДА]. Сумарне значення горизонтального кута < ГУпвт> виводиться в другому рядку, а середнє значення < Уср.> виводиться в четвертому рядку.

• Для повернення до попереднього виміру на 1–ший пункт і для його повторення натисніть {F1} [ОТМ] (Відміна).

Це можна зробити тільки тоді, коли на моніторі виведене повідомлення " Набл. Т1".

 

1-а візирна ціль(Т1) 2-а візирна ціль (Т2)

Початок 3-го вимірювання Кінець 3-го вимірювання (виводиться середнє з трьох вимірювань)

Початок 2-го вимірювання Кінець 2-го вимірювання (виводиться середнє з двох вимірювань)

Початок 1-го вимірювання Кінець 1-го вимірювання (виводиться середнє з одного вимірювання)

 

Рисунок 23.4 – Схема повторних вимірювань горизонтального кута

Максимальна кількість повторних кутових вимірів -10.

 

 

Рисунок 23.9 – Вікно вимірювань з програмною клавішою [МЕНЮ]

 

Рисунок 23.10 – Повторні вимірювання горизонтального кута

 

6 Для продовження повторних вимірювань повторіть кроки 4 і 5.

7 Коли повторні вимірювання закінчені, натисніть {ESC}.

• Повторні вимірювання також можна виконати, розмістивши клавішу [ПОВТ] на екрані режиму вимірювань (змінивши заводські установки).