Студопедия — Етика та етикет
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Етика та етикет

21. Степанов Н. П. Народные праздники на Святой Руси / Н.П. Степанов. – М.: Российский Раритет, 1992. – 80 с.

 

Контрольні питання і завдання:

1. В яких законодавчих актах України конкретизуються правові гарантії свободи совісті?

2. Назвіть головні чинники свободи совісті.

3. Назвіть імена перших захисників ідеї свободи совісті.

4. Назвіть міжнародні правові акти про свободу совісті.

5. Назвіть основні правові аспекти свободи совісті.

6. Проаналізуйте чинники, які покликали до життя релігійне вільнодумство.

7. Розкрийте зміст категорій “свобода совісті”, “свобода віровизнань”, “свобода церкви”, “свобода релігійної діяльності”.

8. У чому особливість фрейдистського напряму вільнодумства?

9. У чому сутність екуменізму?

10. У чому сутність поняття “соборність”?

11. Чи передбачає свобода совісті можливість вибору атеїстичного світогляду людини?

 

 

РОЗГЛЯНУТО

Протокол засідання

кафедри гуманітарних та

природничих дисциплін

від №

 

Завідувач кафедри

к.філос.н., доцент.

___________Ю.М. Шелухін

_________________р.

 

РоЗРОБЛЕНО

к.філол.н.

__________Н.О. Весела

Семінарське заняття № 1

Стратегії мовленнєвого спілкування

 

I. План заняття

1. Спілкування як діяльність

2. Типи спілкування

3. Функції спілкування

4. Основні закони спілкування

5. Комунікативна ситуація

 

II. Інструктивно-методичні матеріали

У першому питанні необхідно пояснити. Слід розкрити роль та функції. Характеризуючи соціально-економічний розвиток Давньоруської держави, необхідно розглянути такі питання, як.

Розглядаючи питання прийняття християнства, треба довести, що вибір віри Володимиром Святославовичем не був випадковим. Далі слід звернути увагу на історичні події, що супроводжували запровадження християнства як офіційної ідеології. Серед наслідків християнізації необхідно виділити якісні культурні зміни (поява нової архітектури, мистецтва, літописання і т. ін.) та утвердження Київської держави на міжнародній арені.

Вивчення третього питання треба почати з занепаду Київської держави, далі розібратися в зовнішніх і внутрішніх причинах децентралізації, усвідомити прояви цього процесу та його значення. Важливо знати, що основними причинами роздроблення Київської Русі були: подальший розвиток феодальних відносин, піднесення продуктивних сил, особливо зростання міських ремесел, феодального землеволодіння, а на цій основі – зміцнення місцевої землевласницької знаті, посилення та відособлення окремих князівств, економічна самостійність і політична відокремленість яких ґрунтувалися на натуральному господарстві.

Особливе місце у вивченні четвертого питання має проблема Галицько-Волинського князівства як нового центру українських земель. Необхідно засвоїти суму фактичних знань про відокремлення Галицького й Волинського князівств від Києва, про їх об’єднання, політичну історію Галицько-Волинського князівства та його роль в історичній долі української народності.

 

III. Контрольні завдання

Проблемні та аналітичні задачі:

1. Назвіть якості і риси моральної культури спілку­вання. (Виділіть одне помилкове судження та розкрийте зміст інших).

1. Культура, що пов'язана з утвердженням в конкрет­ному історичному суспільстві певних гуманістичних, спра­ведливих стосунків між людьми.

2. Моральна здатність людини до спілкування, вибір необхідних форм і стилю стосунків, що сприйняті і транс­формовані людиною в процесі виховання і самовиховання.

3. Культура, що активізує прагнення до суспільного і особистісного самовираження, до самоствердження гідності людини, моральної активності й ініціативи.

4. Культура, що втілюється у спілкуванні людей на за­садах добра, обов'язку, відповідальності, совісті і честі.

5. Культура як соціально-творча діяльність людства у всіх сферах буття і свідомості, спрямована на створення цінностей, норм, знакових систем, на опанування куль­турної спадщини історії.

6. Культура, що спонукає до моральної творчості в про­цесі спілкування, морального самовдосконалення, здій­снення свого «Я».

2. З наведених нижче етичних приписів, що характеризують культуру службових стосунків, виділіть три-чотири правила, які, на ваш погляд, є найважливішими. (1) Також виберіть одне-два правила, які ви вважаєте хибни­ми, сумнівними або необов'язковими нормами ділового спілкування. (2) Обґрунтуйте правильність обраного вами. (3)

1. Підтримуйте добрий настрій.Як у себе, так і у людей навколо вас. Не бійтеся посміхатись. Гасіть будь-які жевринки конфлікту доречним жартом і прихильною по­смішкою.

2.Вітайтесь на роботі першим.До присутніх, що зібралися в кабінеті, на дільниці. До ветерана праці або старшого за віком, що йде вам назустріч. До літньої жінки, що працює за верстатом. До співробітників, що прибули на роботу.

3. Не плутайтесь між «ви» і «ти». Краще «викайте», а не «тикайте». Застосування в колективі одночасно звертання до одних на «ви», а до інших — на «ти» може вик­ликати негативні наслідки. Проте нерідко в невеликих молодіжних, творчих та інших групах нормою є звертання на «ти».

4. Слухайте людей терпляче й доброзичливо.Іна нараді, де йде колективний творчий процес розв'язання нагаль­ної проблеми. І в будь-якій бесіді з людьми. Нікого не перебивайте «репліками». Всіляко спонукайте людей ви­словлювати пропозиції.

5. Не віддавайте накази, краще просіть.Будь-яке дору­чення робити в формі «прошу». Прямі накази застосову­вати лише за надзвичайних умов, коли є небезпека для людей. Також, коли є загроза невиконання завдання і у певних випадках вияву недисциплінованості.

6. Дякуйте, але й ганіть.Своєчасне «дякую» часто до­рожче премії. Ваші заохочення впливають на ініціативу людей. Без догани також не обійтися, проте з урахуван­ням віку, статі й темпераменту. Наприклад, літній люди­ні досить висловити зауваження гранично ввічливо і на­одинці.

7. Запам'ятати і допомогти. Деякі прохання можуть ви­датися керівникові дрібними, незначущими. Проте для когось вони напевно важливі. Керівник зобов'язаний зро­зуміти, запам'ятати і допомогти. Або ж тактовно і справедливо відмовити. Не можна лише відмахуватись як від надокучливої мухи.

8. Не переслідуйте за критику.За конструктивну кри­тику знизу, що допомагає позбавитися помилок, треба бути лише вдячним. Навіть за не досить чемну й ґречну крити­ку. Але критикувати підлеглих керівникові потрібно умі­ти, не принижуючи їхню гідність, не чіпляючись і не вдаю­чися до грубощів.

9. Спирайтеся на самостійних, гідних людей. Це надійні підвалини керівництва. Вони створюють здоровий мораль­ний клімат, допомагають керувати, можуть своєчасно дати потрібну пораду, внести цінну пропозицію. Уникати по­трібно лише людей, що не мають власної думки, особливо безхребетних підлабузників.

10.Демонструйте свою моральну силу.Ні в чому так не відбивається сила керівника, як в незворушному, спокійно­му дружелюбстві. Воно постає міцним щитом проти нега­тивних емоцій, конфліктних збуджень і благотвірно впли­ває на підлеглих. Істеричні крики, погрожування, а також улесливість, задобрювання можуть демонструвати лише слабкість позиції керівника.

3. З низки суджень виділіть особливості двох типів етикетного спілкування: ділового (1) та світського (2).

Поясніть, в яких випадках може бути порушений тип етикетного спілкування: ділове переходить в світське або навпаки (3).

1. Спілкування, яке здійснюється задля того, щоб про­демонструвати, що учасники бесіди володіють правилами пристойності.

2. Бесіда, завершення якої відоме наперед — учасники їїрозійдуться по домівках, сказавши традиційне: «При­ємно все-таки побувати у доброму товаристві».

3. Стосунки, в яких правила етикету не самоціль, а засіб забезпечення ефективного обміну думками, наміра­ми, програмами діяльності.

4. Бесіда, для якої погляди і компетентність співроз­мовників у тій чи тій справі не мають ніякого значення.

5. Спілкування за допомоги етикету, що виявляє здат­ність людини вступати в діалог із співробітником, партне­ром, вміння досягати взаєморозуміння й мети взаємодії.

6. Взаємини в межах етикету, спрямовані на досягнен­ня партнерства і вироблення потрібного рішення.

7. Такий розвиток бесіди, коли етикетні правила ввічливості приносяться в жертву етичному кодексові партнерства.

 

 

IV. Методичні матеріали з питань самостійного опрацювання фахової літератури

Фахова література:

1. Історія України: Навчально-методичний посібник для семінарських занять [Текст] / за ред. В.М.Литвина. – К.: Знання, 2006.

2. Моця О. Київська Русь: від язичництва до християнства [Текст] / О. Моця, В. Ричка – К., 1996.

3. Толочко П.П. Київська Русь [Текст] / П.П. Толочко, О.П. Толочко //Україна крізь віки: в 13 т. Т.4. –К.: Альтернативи, 1998.

 

V. Рекомендована література

1. Бойко О.Д. Історія України [Текст]: [навч. посіб.] / О.Д. Бойко. – К.: Академія, 2002.

2. Борисенко В.Й. Курс української історії: З найдавніших часів до ХХ століття [Текст] / В.Й. Борисенко. – К.: Либідь, 1996.

3. Збірник документів та матеріалів з історії України [Текст] / за заг. ред. Г. Пономаренка. – Донецьк: ООО «Доминанта», 1995.

4. История Украины [Текст]: учебн. пособие / под ред. Р.Д. Ляха. – Донецк: Центр подготовки абитуриентов, 2001.

5. Історія України [Текст]: навч. посіб. / за ред. О.Зайцева. – Львів: Світ, 1998.

6. Історія України [Текст]: навч. посіб./ за ред. В.Смолія – К.: Альтернативи, 1997.

7. Яковенко Н.М. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVІІІ ст. [Текст] / Н.М. Яковенко. – К.: Генеза, 1997. – 312 с.

Семінарське заняття № 2

Етика та етикет

I. План заняття

1. Визначення понять «етика» та «етикет»

2. Види етикету

3. Специфіка професійної моралі і етики

4. Мовний етикет

5. Мовленнєвий етикет

II. Інструктивно-методичні матеріали

Вивчення першого питання теми слід почати з визначення причин і характеру визвольної війни. Необхідно розібратися в соціально-економічних і політичних передумовах війни, а також в питанні про національні фактори війни. Покажіть, як відбувався інтенсивний зріст магнатського, шляхетського та церковного землеволодіння, фільваркового господарства, подальше посилення феодально-кріпосницького та національного гніту в цей період. Розгляньте, як польські й українські полонізовані феодали позбавляли український народ елементарних громадсько-політичних прав, насаджували католицизм, проводили політику насильного ополячування українців. Характеристика етапів війни вимагає знання основних подій періоду (битв, угод і т. інш.).

Розгляд державного будівництва вимагає співставлення наявної ситуації у Війську Запорізькому з теоретичними ознаками державності. Зверніть увагу на умови Зборівського та Білоцерківського миру й політичне значення перемог і поразок козацької армії для формування внутрішньої та зовнішньої політики Б. Хмельницького. Розгляньте хід і рішення Переяславської Ради, а також “Березневі статті” та “Жалувану грамоту Війську Запорізькому” 1654 р. У відповіді висвітліть ставлення різних соціальних і політичних груп українського суспільства до Переяславської угоди.

Третє питання присвячене біографії творця української козацької держави – Б.Хмельницького. Студенти мають окреслити історичний портрет цього діяча.

 

III. Контрольні завдання

Проблемні та аналітичні задачі:

1. Назвіть особливості професійної моралі (професійної етики). Виділіть одну помилкову відповідь, іншіпоясніть.

1. Це кодекси поведінки, що забезпечують моральний характер тих взаємин між людьми, які випливають з про­фесійної діяльності.

2. Це специфічні моральні норми і цінності що прита­манні окремим професіям.

3. Такі моральні цінності, які стверджують гуманізм і справедливість в професійних стосунках між людьми.

4. Це так звана корпоративна етика (мораль), що про­тиставляється інтересам інших професій і породжує особ­ливі форми групового егоїзму.

5. Моральні обов'язки, норми, кодекси, в яких відби­вається ставлення представника певної професії до об'єкта праці, до колег за професією і суспільства.

6. Це насамперед усвідомлення своєї моральної відпо­відальності й готовність виконати свій професійний мо­ральний обов'язок.

7. Особливі моральні вимоги і норми в галузі медич­ної, педагогічної, управлінської, наукової, військової та іншої діяльності, де спостерігається значний вплив на здо­ров'я, долю, гідність людини.

8. Цю етику називають "практичною філософією" на відміну від "суто теоретичного" знання про світ.

2. В своїй книзі «Фредерік Жоліо-Кюрі» П. Бікар пише:

«В старих лабораторіях існують приховані багатства: це традиції, духовний і моральний капітал, нагромадже­ний під час бесід і навчання, навіть просто особиста при­сутність. Певної миті сукупність цих передумов створює необхідні умови, в яких раптово народжується правильне тлумачення зробленого відкриття... вчені, що працюють у лабораторіях з давніми традиціями, самі часто того не усві­домлюючи, користуються тим, що я називаю прихованим багатством».

Які, на ваш погляд, професійні моральні цінності у відо­мих, давніх наукових колективах спонукають вченого до плідної творчої праці?

3. Яких моральних втрат і поразок може зазнати керівник, що недостатньо вихований, має певні вади харак­теру, не володіє достатньою культурою управлінського спілку­вання? (Виберіть з різних висловлень потрібні думки і по­ясніть їх.)

1. Як ліки не досягають своєї мети, коли доза надто велика, так і догана та критика — коли вони переступають міру справедливості. (А. Шопенгауер)

2. Перш ніж давати накази, навчись підкорятися. (Солон)

3. Людина, що не відчуває в собі сили внутрішньою гідністю викликати до себе повагу, інстинктивно боїться зближення з підлеглими і намагається зовнішніми виява­ми поважності відвести від себе критику. (Л. М. Толстой)

4. Хто різко висловлює свої думки про чужі дії, той зобов'язує цим і самого себе діяти краще інших. (В. Г. Бє­лінський)

5. Хто звик бути нещирим з іншими, той врешті-решт перестає бути щиримі з самим собою. (Ф.Ларошфуко)

6. Остерігайсязайняти завдяки випадковостям посаду, яка тобі не до снаги, щоб не видаватися тим, ким ти не є по суті. (Г. Ліхтенберг)

7. Хто не надто уявляє про себе, той кращий, ніж він сам про себе думає. (І. В. Гете)

8. Щоб керувати безліччю людей, краще бути людя­ним, ніж високомірним, і краще бути милосердним, ніж жорстоким. (Н. Макіавеллі)

9. Характер людини по-справжньому можна спізнати, коли вона стане твоїм начальником. (Е. М. Ремарк)

10. Немає звіра лютішого, ніж людина, яка поєднує в
собі дурні пристрасті і владу. (Плутарх)

 

IV. Методичні матеріали з питань самостійного опрацювання фахової літератури

Фахова література:

1. Історія України: Навчально-методичний посібник для семінарських занять [Текст] / за ред. В.М.Литвина. – К.: Знання, 2006.

2. Смолій В.А. Богдан Хмельницький / Смолій В.А., Степанков В.С. – К.: Альтернативи, 2003. –399 с.

3. Смолій В.А. Українська національна революція XVII ст. (1648-1676 рр.). [Текст] / В.А. Смолій, В.С. Степанков // Україна крізь віки: в 13 т. Т.7. –К.: Альтернативи., 1999.

 

V. Рекомендована література

1. Бойко О.Д. Історія України [Текст]: [навч. посіб.] / О.Д. Бойко. – К.: Академія, 2002.

2. Борисенко В.Й. Курс української історії: З найдавніших часів до ХХ століття [Текст] / В.Й. Борисенко. – К.: Либідь, 1996.

3. Збірник документів та матеріалів з історії України [Текст] / за заг. ред. Г. Пономаренка. – Донецьк: ООО «Доминанта», 1995.

4. История Украины [Текст]: учебн. пособие / под ред. Р.Д. Ляха. – Донецк: Центр подготовки абитуриентов, 2001.

5. Історія України [Текст]: навч. посіб. / за ред. О.Зайцева. – Львів: Світ, 1998.

6. Історія України [Текст]: навч. посіб./ за ред. В.Смолія – К.: Альтернативи, 1997.

7. Яковенко Н.М. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVІІІ ст. [Текст] / Н.М. Яковенко. – К.: Генеза, 1997. – 312 с.

Семінарське заняття № 3

Спілкувальний і мовленнєвий етикет

I. План заняття

1. Парадигма мовних формул: вітання, знайомство, прощання, запрошення, вибачення, прохання, наказ, порада, пропозиція, згода, відмова, побажання, подяка, співчуття, схвалення, комплімент, зауваження, докір, висловлення сумніву, висловлення власного погляду тощо.

2. Культура телефонної розмови.

 

II. Інструктивно-методичні матеріали

Розглядаючи перше питання, необхідно з’ясувати основні причини скасування кріпосного права. Слід прояснити, чи змінилося становище селянства після проведення селянської реформи. Крім того, потрібно розкрити зміст інших реформ 60-70-х років ХІХ ст., що проходили в Російській імперії (місцевого управління, судочинства, освіти, військової служби та ін.). Необхідно дати оцінку цих реформ та показати їх місце і значення в історії країни.

Друге питання слід розпочати з аналізу зародження національного руху в Наддніпрянській Україні в кінці 50-х років ХІХ ст. З’ясувати, які причини викликали нову хвилю культурно-просвітницької діяльності української інтелігенції в другій половині ХІХ ст., які організації та течії діяли в цей час на Україні. Чи вплинуло на їх діяльність прийняття Валуєвського циркуляру та Емського указу?

Вивчаючи третє питання, необхідно зазначити, що незважаючи на обмеженість і непослідовність реформ, вони прискорили процес формування в Україні індустріального суспільства. Безпосередній вплив на розвиток продуктивних сил країни мав транспорт, зокрема залізничний. На базі використання багатих запасів корисних копалин півдня України створюються кам’яновугільна, залізорудна та металургійна галузі промисловості. Окремої уваги заслуговує ситуація в сільському господарстві в пореформений період.

 

III. Контрольні завдання

1. Наведіть два приклади телефонної розмови (у формі діалогу):

А) Розмова студента з методистом кафедри. Мета розмови: дізнатися графік консультацій викладача кафедри.

Б) Ви бажаєте влаштуватися на роботу. Мета розмови: дізнатися детальну інформацію про вакансію та домовитись про співбесіду (де, коли, що для цього необхідно).

2. Наведіть зразок своєї візитної картки.

3. Проблемні та аналітичні задачі:

1. З низки суджень про ділове листування виокреміть лише етикетні правила. (1) Обґрунтуйте, чим відрізняються етикетні правила від організаційно-управлінських норм. (2)

1. Листування є важливим засобом зв'язку між людьми | і має безперечні переваги перед телефоном, телексом тощо, коли справа стосується обсягу повідомлення, ґрунтовності викладу аргументів, особистісної форми і змісту подання думок.

2. Для ділового листування характерні обов'язковість вступних звертань і заключних форм ввічливості.

3. На початку листа при звертанні до службових осіб вживають формальні словосполучення: «Шановні добродії», «Вельмишановний пане...», «Високоповажні панове».

4. За своїм змістом ділові листи мають бути логічними, зрозумілим однозначними, коректними; за формою — орфографічно бездоганними, без виправлень, написани­ми на білому папері стандартного формату, акуратно згор­неними не більш ніж удвічі.

5. У тексті ділового листа всі звертання виражаються займенником «Ви» та всіма його варіантами.

6. Майже всі листи, крім приватних, друкують на ма­шинці або принтері, але підпис повинен бути лише від руки і чіткий.

7. Адресу одержувача вказують тільки на конверті; свою адресу треба писати двічі — на конверті й у тексті листа (на початку, у лівому куті листа або наприкінці його).

2. В зарубіжних країнах етикетним аспектам діло­вого листування часто приділяється більше уваги, ніж у нашій країні. Тому, щоб не зашкодити партнерським зв'язкам, потрібно суворо дотримуватися правил листування, що свідчитиме про вашу ввічливість і про повагу до партнера.

З поданих нижче суджень про листування з іноземними партнерами виокреміть спочатку лише ті думки, що харак­теризують діловий етикет листування. (1)

Поясніть сенс виділених етикетних правил і дій, по­рівнюючи їх з неетикетними, організаційними формами лис­тування. (2)

1. Діловий лист заведено писати на бланках фірми. Зовнішній вигляд бланку є своєрідною візиткою фірми, тому до його оформлення слід поставитися дуже серйозно.

2. На відміну від української практики адресування у більшості країн світу на конверті спочатку пишуть «кому», а потім «куди». Аналогічно записують і адресу відправни­ка в лівому верхньому куті листа.

3. На конверті перед ініціалами і прізвищем адресата необхідно поставити одне із скорочень: «П.» («Панові», «Пані»), «П-м» («Панам»); «Г-ну» («Господину»), «Г-же» («Госпоже»), «Г-дам» («Господам»); «Мr» («Мister»), «Miss» (не скорочується).

4. Такі звання і титули, як генерал, полковник, профе­сор, президент, бажано писати повністю, особливо на кон­верті.

5. Якщо ви хочете, щоб вашого листа, якого ви надси­лаєте на адресу фірми, прочитала особисто конкретна лю­дина,— після прізвища на конверті необхідно дописати "особисто" («Рrivate» - Англія, «Рersonal» - США, «Confidental» — Англія, США.

6. Лист починається з дати надсилання листа, що пи­шеться у правому верхньому куті (трохи нижче реквізитів фірми-відправника), і з точного повторення в лівому верх­ньому куті адреси, що надписана на конверті.

7. В листі обов'язкове ввічливе звертання типу «Шанов­ний пане...», «Шановні панове», «Вельмишановна пані...».

8. Після звертання необхідно позначити тему листа:

«Шановний пане Сміт,

Про видання матеріалів дослідження за проектом «Омега».

9. Закінчується офіційний лист компліментом: «Вельми
щиро Ваш...», «Прийміть мої найкращі побажання» і т. п.

10. Під компліментом ставиться ваш підпис, прізви­ще і посада. Відстань між компліментом і прізвищем — 2—2,5 см.

11. Різні матеріали і документи, що додаються до лис­та, перелічуються в лівій нижній частині листа після слова «Додаток».

 

3. В наведених нижче тверджень про телефонне спілкування виділіть лише такі думки, в яких йдеться про особливості ділового телефонного етикету. (1) Обґрунтуй­ те свій вибір. (2)

1. Телефонна розмова — це один з різновидів не візуального діалогічного мовлення, де строго розмежовані комунікативні ролі співрозмовників: той, хто телефонує, по­відомляє (адресант), і той, хто приймає повідомлення (адресат, абонент).

2. Оскільки співрозмовники не можуть вдаватися до невербального спілкування, це позначається на їхній мові, для якої характерні етикетні репліки-стереотипи (кліше, формули, шаблони).

3. Особливо важливі для телефонної розмови слова ввічливості: «вибачте», «будь ласка», «дякую»,— які під час безпосереднього спілкування можна нерідко замінити привітною посмішкою, кивком голови, мімікою.

4. Телефонні розмови починаються здебільшого зі слів: «Доброго здоров'я!» чи «Доброго дня (ранку, вечора)!», і тут же слід назвати своє прізвище, ім'я та по-батькові, посаду і організацію, яку ви репрезентуєте.

5. Коли слухавку взяв не той, хто вам потрібен, по­просіть, вживаючи якомога люб'язнішу форму: «Дуже про­шу, запросіть до телефону Сергія Степановича» або «Будь ласка, покличте до телефону...».

6. Після вашого представлення телефонному адреса­тові необхідно у будь-якому випадку з'ясувати, хто з вами розмовляє, як його прізвище, ім'я та по-батькові.

7. Завжди закінчує розмову той, хто телефонує, а не той, кому дзвонять, оскільки у адресанта може бути кілька запитань і йому доведеться телефонувати повторно.

8. Перед дзвінком слід заздалегідь продумувати свою розмову, щоб замість кількох хвилин не розтягувати її на півгодини.

9. Не заведено по телефону просити про послугу мало­знайому людину, краще зробити це під час зустрічі, домовившись про неї по телефону.

 

IV. Методичні матеріали з питань самостійного опрацювання фахової літератури

Фахова література:

1. Історія України: Навчально-методичний посібник для семінарських занять [Текст] / за ред. В.М.Литвина. – К.: Знання, 2006.

2. Сарбей В. Г. Становлення і консолідація нації та піднесення національного руху на Україні у другій половині ХІХ ст. [Текст] / В. Г. Сарбей // Український історичний журнал. – 1991. – № 5.

3. Історія України в особах: XIX – XX ст. [Текст] / кер. авт. кол. І. Войцехівська. – К.: Україна, 1995.

V. Рекомендована література

1. Бойко О.Д. Історія України [Текст]: [навч. посіб.] / О.Д. Бойко. – К.: Академія, 2002.

2. Борисенко В.Й. Курс української історії: З найдавніших часів до ХХ століття [Текст] / В.Й. Борисенко. – К.: Либідь, 1996.

3. Збірник документів та матеріалів з історії України [Текст] / за заг. ред. Г. Пономаренка. – Донецьк: ООО «Доминанта», 1995.

4. История Украины [Текст]: учебн. пособие / под ред. Р.Д. Ляха. – Донецк: Центр подготовки абитуриентов, 2001.

5. Історія України [Текст]: навч. посіб. / за ред. О.Зайцева. – Львів: Світ, 1998.

6. Історія України [Текст]: навч. посіб./ за ред. В.Смолія – К.: Альтернативи, 1997.

 

Семінарське заняття № 1

Індивідуальні та колективні форми ділового спілкування

I. План заняття

1. Ділова бесіда (визначення поняття, мета, рекомендації до проведення).

2. Етика спілкування керівника та підлеглого.

3. Принцип колегіальності.

4. Співбесіда з роботодавцем. Культура поведінки при прийомі на роботу та при звільненні.

5. Ділові переговори (визначення поняття, мета, рекомендації до проведення).

6. Ділові наради (визначення поняття, мета, рекомендації до проведення).

7. Культура дискусії (визначення поняття, мета, рекомендації до проведення).

8. Збори як форма прийняття колективного рішення (визначення поняття, мета, рекомендації до проведення).

 

II. Інструктивно-методичні матеріали

Розкриваючи перше питання, доцільно розкрити механізм утворення в Україні Центральної Ради на чолі з М. Грушевським, проаналізувати відношення до неї різних верств населення. Варто дати аналіз внутрішньої політики Центральної Ради (перші кроки нового державного утворення), охарактеризувати стосунки з Тимчасовим урядом і Радянською Росією, проаналізувати, як змінювався і в чому зміст 4-х універсалів Центральної Ради, що взагалі було позитивного і негативного в діяльності Центральної Ради. Зверніть увагу на зовнішню політику ЦР.

У другому питанні зверніть увагу на переворот 29 квітня 1918 р. і проголошення Української держави. Необхідно розкрити внутрішню і зовнішню політику гетьманату. Розгляньте спроби гетьмана П. Скоропадського вирішити аграрне питання, плани створення збройних сил, діяльність місцевої адміністрації, взаємовідносини з лівими українськими партіями та російськими політичними колами. Висвітліть питання розвитку української освіти й культури, створення Української Академії наук, а також питання міжнародного визнання України. З`ясуйте причини усунення гетьманського режиму від влади.

Розглядаючи третє питання, зосередьте увагу на створенні Директорії, та на програмі її діяльності. Розкажіть про національну та соціальну політику цього органу влади. З’ясуйте, з якими внутрішніми та зовнішніми труднощі мала боротися Директорія, наскільки ефективною була ця боротьба.

Четверте питання вимагає з’ясування подій, що передували проголошенню Західноукраїнської Народної Республіки. Зверніть увагу на державотворчі процеси, адміністративну структуру ЗУНР, на соціально-економічну політику уряду, спроби створення соборної України.

Що до четвертого питання, то необхідно зазначити, що встановлення влади на українських землях виявилося для більшовиків нелегкою справою. Студенти мають детально розглянути спроби утвердження радянської влади на українських землях в хронологічній послідовності. Варто охарактеризувати основні риси «воєнного комунізму». Завершуючи розгляд питання, слід проаналізувати уроки та наслідки Української революції 1917-1920 рр.

 

III. Контрольні завдання

Проблемні та аналітичні задачі:

1. В якій етикетній формі слід доручити підлеглому працівникові нове складне завдання? З етикетних фраз виок­реміть ті, які можна використати в розмові з досвідченим, шанованим фахівцем (1) і з молодим спеціалістом. (2)

Поясніть свої відповіді. (3)

1. Прошу виконати... Ваші ділові якості всім відомі й цінуються.

2. Хочу довірити вам важливу й термінову роботу.

3. Я впевнений, що ви здатні на значно більшу справу.

4. Ви завжди виділялися своєю ініціативністю.

5. Ви можете зробити більше, ніж самі гадаєте.

6. Пам'ятаю, місяць тому ви блискуче провели подібну справу.

7. Навряд чи хтось це зробить краще, ніж ви.

8. Нова робота розрахована на постійно зростаючого фахівця.

9. Ви знаєте весь ланцюг наших проблем, без вашої участі цей ланцюг може обірватися.

10. Ця робота підвищить як престиж фірми, так і ваш власний престиж.

11. Це дуже корисно для колективу і особисто для вас

 

2. З різноманітних суджень щодо ведення ділової бесіди (комерційних переговорів, доповіді на нараді, виступу перед співробітниками або незнайомою аудиторією, бесіди з підлеглими) виокреміть етикетні (1) та організаційні прави­ла. (2)

Поясніть, в чому полягає різниця між ними? (3)

1. Необхідно ретельно планувати свої дії і прогнозува­ти майбутні реакції співрозмовника.

2. Найкраще покластися на свою інтуїцію, орієнтуватися на конкретні обставини.

3. В бесіді важливо виявити увагу до свого співрозмов­ника, не можна перебивати його, різко йому заперечува­ти, викликати роздратування.

4. Правильний вибір години і дня тижня — важливий крок до успіху переговорів. Потрібно врахувати інерцію суботньо-недільної розслабленості людей, а також набли­ження вихідного, свята або відпустки.

5. В діловій бесіді правила «гри» диктує господар «те­риторії».

6. При проведенні бесіди на «нейтральній території» ініціатива належить тому, хто прийшов перший: це при­вітання, початкові фрази і жести для мобілізації уваги співрозмовника.

7. Запізнення на місце зустрічі закріпить за людиною репутацію неввічливої.

8. Неохайний вигляд свідчить про неповагу до співрозмовника.

9. Безперервне красномовство справляє таке саме не­сприятливе враження, як і бурмотіння.

10. Не можна затягувати бесіду — розмову варто завер­шити за мить до того, як відчуєте себе зайвим.

3 .На нараді — лише молодь. Які з вказаних правил спілкування, на вашу думку, є найефективнішими в моло­діжній аудиторії? (Виберіть три-п'ять таких правил і по­ясніть їх переваги перед іншими.)

1. Тут потрібно доповідати популярно, впливати на почуття молодих, навіювати їм віру в самих себе — так повинен діяти і молодий, і літній доповідач.

2.Не слід надто підносити себе над аудиторією, пока­зувати свою зверхність.

3.Не давати пояснення "на пальцях", а використову­вати виразні схеми або слайди.

4. Потрібно пересипати свою доповідь гумористични­ми висловами, смішними історіями.

5. Веде до успіху демонстрація сміливості мислення, принциповості в оцінках.

6.Враховуючи нераціональність сприйняття молоддю інформації, потрібно чітко вказати причини хибних дій та шляхи виправлення помилок.

7. Не слід ухилятися від гострих запитань.

8.Не можна грати на почуттях молодих людей.

9.Шкідливо робити публічні негативні оцінки, якщо справу легко залагодити без гласності, та й людина вже усвідомила свої помилки.

10. Не треба ганьбити сучасних кумирів молоді.

11. Серед молоді потрібно висловлюватися якнайщиріше.

12.Не слід підлещуватися до аудиторії, надто догоджа­ти їй, виконувати її примхи.

13.Не можна обмежуватися логікою абстрактних мірку­вань, слід говорити конкретно, аналізуючи факти.

14.Необхідно помічати і підкреслювати успіхи молоді в пізнанні навколишнього життя, розумінні ділових си­туацій і проблем.

15.Треба будь-що підносити почуття власної гідності молоді.

 

IV. Методичні матеріали з питань самостійного опрацювання фахової літератури

Фахова література:

1. Рубльов О. Українські визвольні змагання 1917-1921 рр. [Текст] / О. Рубльов, О. Реєнт // Україна крізь віки: в 13 т. Т.10. – К.: Альтернативи, 1999.

2. Хміль І.С. Петлюра й петлюрівщина // Український історичний журнал. –1990. – № 3. – с. 107–120.

3. Яневський Д. Політичні системи України 1917-1920 років: спроби творення і причини поразки [Текст] / Д. Яневський. – К.: Дух і літера, 2003.

 

V. Рекомендована література

1. Бойко О.Д. Історія України [Текст]: [навч. посіб.] / О.Д. Бойко. – К.: Академія, 2002.

2. Збірник документів та матеріалів з історії України [Текст] / за заг. ред. Г. Пономаренка. – Донецьк: ООО «Доминанта», 1995.

3. История Украины [Текст]: учебн. пособие / под ред. Р.Д. Ляха. – Донецк: Центр подготовки абитуриентов, 2001.

4. Історія України [Текст]: навч. посіб. / за ред. О.Зайцева. – Львів: Світ, 1998.

5. Історія України [Текст]: навч. посіб./ за ред. В.Смолія – К.: Альтернативи, 1997.

Семінарське заняття № 5

Невербальні засоби спілкування

I. План заняття

 

1. Роль невербальних засобів у спілкуванні.

2. Кінесіка.

3. Просодика.

4. Проксеміка.

5. Неканонічні звукові знаки.

6. Предметні знаки етикету.

II. Інструктивно-методичні матеріали

Працюючи над першим питанням, зверніть увагу на пакт Ріббентропа – Молотова, його основні положення, що стосуються України. Визначте, які територіальні зміни відбулися в Україні на початку Другої світової війни. Охарактеризуйте процес радянізації Західної України.

Друге питання вимагає з’ясування місця України в загарбницьких планах фашистського рейху. Треба уяснити, як розгорталися воєнні дії на території України, навести приклади небувалого героїзму, що виявили радянські воїни, захищаючи українську землю, її міста й села. Охарактеризуйте бої у прикордонних районах України, оборону Києва й Одеси. Назвіть причини невдач Червоної Армії у перший період війни. У чому суть політики, сформульованої в плані «Ост», що запровадили німецькі окупанти, які захопили українську землю? Напишіть про жахливий терор, реалізацію фашистами політики знищення населення та перетворення України на німецьку провінцію для постачання продовольства і ресурсів.

В Україні, як і в інших окупованих країнах Європи, виник масовий підпільний і партизанський рух, який став важливим фактором перемоги над нацизмом. У третьому питанні слід зупинитися на діяльності партійного і комсомольського підпілля, бойових діях партизанів. Особливої уваги заслуговують факти "рейкової війни", яку вели партизанські з’єднання під командуванням С.А. Ковпака, О.М. Сабурова, О.Ф. Федорова. Також необхідно розібратися в діяльності Організації українських націоналістів та Української повстанської армії.

У четвертому питанні з’ясуйте історію визволення українських земель, основні воєнні операції 1943 – 1944 рр. по визволенню України від німецьких поневолювачів. Якими були втрати, що завдали Україні фашистські загарбники, масштаби руйнувань, збитків, яких зазнав народ України?

 

 

III. Контрольні завдання

Проблемні та аналітичні задачі:

1. В ділових стосунках, як і в будь-яких інших фор­мах людських взаємин, застосовуються вербальні й невербальні засоби спілкування етикетного характеру.

Наведіть по одному прикладу вдалого, дійового викори­стання цих засобів у діловій бесіді. (1)

Назвіть по одному факту хибного застосування вербаль­них і невербальних засобів у діловій бесіді. (2)

Із суджень про такі невербальні засоби спілкуван­ня, як жести, виділіть окремо ті, що характеризують:

жести відкритості, щирості; (1)

жести захисту, оборони; (2)

жести оцінки. (3)

Поясніть на прикладах, як допомагає розпізнання сенсу жестів зрозуміти ділову поведінку співрозмовника і скоригувати власну, додержуючися норм етикету? (4)

1. Співрозмовник, наводячи аргументи і переконуючи присутніх, розкриває руки поперед себе долонями вгору.

2. Під час переговорів двоє людей майже одночасно схрестили руки на грудях.

3. Людина спирається щокою на руку.

4. Співрозмовник спирається підборіддям на долоню, вказівний палець витягає вздовж щоки, решту пальців — нижче рота.

5. Діловий партнер заплющив очі і поскубує перенісся.

6. Під час доповіді в залі більшість слухачів голови три­мають прямо або трохи схиленими.

7. Під час ділової бесіди руки у співрозмовника лежать на колінах і стиснуті в кулаки.

8. Співрозмовник повільно знімає окуляри і ретельно протирає скло.

9. Руки лежать на столі, але пальці вчепилися у біцепс так, що побіліли суглоби.

10. Людина примружила очі і робить малопомітні рухи почухування підборіддя.

11. Кілька людей за столом переговорів розстебнули піджаки, дехто навіть зняв їх з себе.

 

2. З різноманітних тверджень про такі невербальні засоби спілкування, як жести, виділіть ті, що характери­зують:

– жести підозріливості; (1)

жести домінантності-підлеглості; (2)

жести самоконтролю; (3)

дзеркальні копії-жести. (4)

Поясніть, як потрібно розуміти поведінку ділового співроз­мовника, якщо які-небудь жести не відповідають його мові, а інколи й надто суперечать їй. Чому слід більше довіряти — жесту чи слову? (5)

1. Людина намагається зовсім на вас не дивитися.

2. Спостерігається надто велика неузгодженість у жестах.

3. Руки заведені за спину, при цьому одна міцно сти­скає іншу.

4. Діловий партнер прагне створити атмосферу доброзичливості й починає копіювати жести іншого.

5. Чоловік, що сидить за столом переговорів, енергій­но потирає повіку.

6. Під час бесіди ваш співрозмовник зненацька пересу­нувся і сидить так, що його ноги повернені до дверей.

7. Людина сидить з перехрещеними щиколотками, з силою вчепившись в ручки крісла.

8. У людини підняті брови, злегка похилена голова і сумнів у погляді.

9. Під час розмови з підлеглим начальник встав і, уни­каючи зустрічі поглядом, почав збирати папери.

10. Ділова жінка посміхається й неначе відверто ди­виться співрозмовникові в очі.

 

3. Перевірте себе, чи добре ви володієте невербальними засобами ділового спілкування? (На кожне твердження тесту дайте одну відповідь — «так «або «ні».)

1. Співбесідники часто зауважують, що я говорю надто голосно або надто тихо.

2. Під час розмови я інколи не знаю, куди подіти руки.

3. Я видаюся собі незграбним у перші хвилини зна­йомства.

4. Очікування зустрічі для ділових стосунків з незна­йомою людиною завжди викликає у мене тривогу.

5. Я часто скутий в рухах.

6. Я надто збуджуюсь і безперервно жестикулюю під час ділової розмови.

7. Часто мої жести надто несподівані й некеровані.

8. Через кілька хвилин бесіди я прагну до чогось при­хилитися і мимоволі шукаю точку опертя.

9. Я зосереджуюсь на логіці доказів ділового партнера, на висновках, але не звертаю уваги на міміку і жести.

10. Під час ділової розмови мені краще щось вертіти в руках.

11. На час ділової бесіди намагаюся повністю виклю­чити міміку і жестикуляцію.

(Чим менше у вас ствердних відповідей, тим краще ви володієте невербальними засобами. Проте і вмілому, і не­вмілому корисно завжди спостерігати за використанням невербальних засобів, особливо в спілкуванні професіо­налів)

 

 

IV. Методичні матеріали з питань самостійного опрацювання фахової літератури

Фахова література:

1. Коваль М.В. Україна в Другій світовій і Великій вітчизняній війнах (1939-1945 рр.) [Текст] / М.В. Коваль // Україна крізь віки: в 13 т. Т.12. – К.: Альтернативи, 1999.

2. Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні [Текст] / В. Косик. – Париж-Нью-Йорк-Львів: Наукове товариство им. Т.Шевченка у Львові, 1993.

V. Рекомендована література

1. Бойко О.Д. Історія України [Текст]: [навч. посіб.] / О.Д. Бойко. – К.: Академія, 2002.

2. Збірник документів та матеріалів з історії України [Текст] / за заг. ред. Г. Пономаренка. – Донецьк: ООО «Доминанта», 1995.

3. История Украины [Текст]: учебн. пособие / под ред. Р.Д. Ляха. – Донецк: Центр подготовки абитуриентов, 2001.

4. Історія України [Текст]: навч. посіб. / за ред. О.Зайцева. – Львів: Світ, 1998.

5. Історія України [Текст]: навч. посіб./ за ред. В.Смолія – К.: Альтернативи, 1997.

Семінарське заняття № 6

Діловий зовнішній вигляд

I. План заняття

1. Вимоги до зовнішнього вигляду.

2. Значення зовнішнього вигляду в діловому спілкуванні.

3. Одяг, зачіска, прикраси, косметика.

 

II. Інструктивно-методичні матеріали

При розгляді першого питання необхідно визначити принципові характеристики ділового стилю; охарактеризувати стиль ділового чоловіка, звернути увагу на вимоги до костюма, сорочки, ременя брюк, галстука, шкарпеток, взуття та прикрас. підкреслити, що соціально-економічний розвиток України (особливо на початку 50-х – 60-х рр.) відбувався у складних умовах – після відбудови народного господарства виявилися серйозні недоліки в усіх сферах життєдіяльності суспільства. Треба також проаналізувати реформи, які відбулися наприкінці 50-х - початку 60-х років. Це були перші пошуки шляхів удосконалення управління розвитком народного господарства. Слід показати причини того, що реформи не дали бажаних результатів.

При вивченні другого питання потрібно пов’язати виникнення дисидентського руху з процесами десталінізації, які розпочав М.С. Хрущов, а також із соціально-економічним становищем в Україні та політичною реакцією. Назвіть причини, які викликали появу дисидентського руху.

Варто особливо підкреслити, що Українська РСР у складі СРСР, незважаючи на свій проголошений і закріплений Конституцією суверенітет, залишалася економічно, політично й ідеологічно залежною від союзного центру та свавілля командно-адміністративної системи. Покажіть, що економіка поступово втрачала чутливість до науково-технічної революції, а розвиток промисловості відбувався екстенсивно, шляхом надмірних витрат, нарощування паливно-енергетичної бази, форсованого залучення до виробництва нових і нових природних ресурсів, наслідком чого стала сировинна й екологічна криза. Визначте причини та наслідки усунення з посади було керівника КПУ П. Шелеста 1972 р.

Володимир Щербицький

Особливу увагу треба звернути на діяльність «Української Гельсінської групи», яка виникла у листопаді 1976 р. у Києві, і підкреслити, чим ця група відрізнялась від попередніх дисидентів. Обов’язково назвіть причини того, чому дисидентський рух не набув широкої підтримки в Україні.

 

 

III. Контрольні завдання

Уявіть, що Ви йдете на співбесіду. Опишіть свій зовнішній вигляд (одяг, взуття, зачіска, аксесуари, макіяж, парфум).

 

IV. Методичні матеріали з питань самостійного опрацювання фахової літератури

Фахова література:

1. Ботавина Р.Н. Этика деловых отношений: учеб.пособ. / Р.Н. Ботавина. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 208 с.

2. Данкел Ж. Деловой этикет. / Ж. Данкел. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1997. – 320 с.

V. Рекомендована література

1. Діловий етикет / І. Афанасьєв. – К.: Альтерпрес, 1998. – 320 с.

2. Осовська Г.В. Комунікації в менеджменті: курс лекцій / Г.В. Осовська. – К.: Кондор, 2003. – 218 с.

3. Палеха Ю.І. Ділова етика: навч.-метод.посіб. / Ю.І. Палеха. – К.: Вид-во Європ. ун-ту фінансів, інф. систем, менеджменту і бізнесу, 2000. – 350 с.




<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Семінар №6 | ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Дата добавления: 2015-10-19; просмотров: 815. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Шов первичный, первично отсроченный, вторичный (показания) В зависимости от времени и условий наложения выделяют швы: 1) первичные...

Предпосылки, условия и движущие силы психического развития Предпосылки –это факторы. Факторы психического развития –это ведущие детерминанты развития чел. К ним относят: среду...

Анализ микросреды предприятия Анализ микросреды направлен на анализ состояния тех со­ставляющих внешней среды, с которыми предприятие нахо­дится в непосредственном взаимодействии...

Репродуктивное здоровье, как составляющая часть здоровья человека и общества   Репродуктивное здоровье – это состояние полного физического, умственного и социального благополучия при отсутствии заболеваний репродуктивной системы на всех этапах жизни человека...

Случайной величины Плотностью распределения вероятностей непрерывной случайной величины Х называют функцию f(x) – первую производную от функции распределения F(x): Понятие плотность распределения вероятностей случайной величины Х для дискретной величины неприменима...

Схема рефлекторной дуги условного слюноотделительного рефлекса При неоднократном сочетании действия предупреждающего сигнала и безусловного пищевого раздражителя формируются...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.013 сек.) русская версия | украинская версия