Використання електронного трейдингу в міжнародній біржовій діяльності

Історія електронної біржової торгівлі нараховує 10 років. Це одне з новітніх явищ у розвитку техніки проведення операцій на міжнародних товарних біржах. По суті, це принципово новий підхід до процесу ведення біржового торгу. ЕОМ знайшли застосування в біржовій торгівлі задовго до появи першої електронної біржі. Але в той час вони виконували лише допоміжні функції, тобто сприяли функціонуванню товарних бірж, забезпечуючи швидкий доступ до інформації і визначений порядок роботи. Аж до недавнього часу комп’ютерна технологія використовувалася біржами тільки для висвічування на електронних табло і передачі по засобах зв’язку біржових цін, що формуються в «кільці», і цін на біржові товари найбільших дилерів, а також для обліку біржових угод і контролю та регулювання портфеля активів у рамках самих фірм-членів біржі. Гарним прикладом служить всесвітньо відома система інформації агентства «Рейтер». Установивши в себе в офісі спеціальний термінал, підключений до інформаційного каналу агентства, ви одержуєте можливість «бути присутнім» на торгах найбільших світових бірж, знати поточні ціни найбільших фірм-дилерів на біржові товари, а також у числі перших дізнаватися політичні й економічні новини.

Вчасно виявлена тенденція зміни ціни на який-небудь товар може зіграти в діяльності підприємства величезну роль, але для виявлення такої тенденції фахівцю необхідне, насамперед, регулярне джерело свіжої інформації [42, c.205-208]. Тому значення рейтерівського термінала, хоча його установка і функціонування вимагають визначених фінансових витрат, не можна недооцінювати. Досвід використання таких терміналів мається в практиці зовнішньоторгівельних об’єднань. Наприклад, у ВВО «Разноімпорт» (Росія), що займається експортом і імпортом кольорових металів, у відділі кон’юнктури і цін установлений термінал агентства «Рейтер», завдяки чому співробітники відділу, знаходячись у Москві, за кілька тисяч кілометрів від Лондона, мають можливість безпосередньо спостерігати за ходом торгів на Лондонській біржі металів (із запізнюванням у часі усього в 1-2 хвилини). Інформаційні системи типу «Рейтер» дають можливість спостерігати за ходом біржових торгів, але не брати участь у них [63, c. 273].

Традиційно сама біржова торгівля здійснювалася у визначеному біржею місці й у визначений час шляхом безпосереднього спілкування між собою брокерів. Проблема автоматизації безпосередньо самого процесу торгівлі в біржовому колі виникла відносно недавно і довгий час знаходилася в обговоренні. Однак у 1985 році початку функціонувати перша електронна біржа, і в даний час процес автоматизації йде дуже активно як на знову виникаючих біржах, так і на вже існуючих [26, c.118]. І ті, і інші зацікавлені в тім, щоб залучити до себе клієнтів з усього світу, знизити операційні витрати і підвищити якість виконання замовлень. Останні досягнення в комп’ютерній технології змістили акценти в обговоренні даної проблеми з питань технічної реалізації на питання принципів роботи і структури електронної біржі.

Сьогодні уже нікого не здивує отримання будь-яким користувачем Internet в Україні інформації з web - сторінок бірж у режимі «on-line». Наприклад, на сторінці Чиказької торговельної палати (www.cbot.com), Європейської біржі (EURONEXT * LIFFE) (www.euronext.com) можна отримати необхідну інформацію щодо біржових цін та курсів на основні контракти, ознайомитися з правилами роботи цих бірж, оригіналами ф’ючерсних контрактів на всі базові активи, повідомленнями про ризики, видами спекулятивних та хеджевих рахунків, системами маржевих внесків, основними учасниками біржової торгівлі, інструктивними матеріалами щодо здійснення спекулятивних та хеджевих операцій тощо. Революційні зміни у системах та засобах зв’язку дозволили через синхронізацію торгів об’єднати біржові ринки, які діють у певний час доби та на різних континентах земної кулі, у єдиний світовий біржовий ринок, що функціонує цілодобово. До цього часу на світовому фінансовому ринку чітко виявляються якісні зміни, які уже не можна ігнорувати.

Розвиток Internet як глобального середовища розподілу фінансових трансакцій та інвестицій призвів до переміщення фінансових ринків у Мережу. Розвиток мережних технологій випередив наявні концепції розвитку грошового та фондового ринків, зумовив їх трансформацію та перегляд самих основ біржової торгівлі. Гостру конкуренцію старим товарним ф’ючерсним та фондовим біржам створили Альтернативні Торговельні Системи (ATS - Alternative Trading Systems) [50, c.295]. Технологія електронної торгівлі є у десятки разів дешевшою від стандартної біржової торгівлі, передусім, для користувачів.

Особливо популярною бізнес - моделлю на фондовому ринку є Електронні комунікаційні мережі (ЕСМ - Electronic Communication Networks). Саме ця технологія електронного трейдингу є основною на фондовому ринку України (ПФТС - Перша фондова торговельна система), залишивши далеко позаду за обсягами торгівлі 26 традиційних фондових бірж. У сфері надання інформаційних послуг конкурентами бірж також є відомі інформаційні агентства. Наприклад, інформаційне агентство Рейтер (Reuters) надає своїм клієнтам ще ширший спектр послуг. Встановлений у його головному офісі спеціальний термінал, підключений до відомих бірж, крім отримання інформації про поточні біржові ціни та курси, політичні та економічні події, що на них впливають, дає можливість бути віртуально присутнім на біржових торгах, бачити виконання власних замовлень біржовими брокерами.

Однак інформаційні системи Reuters, Tenfore, Bloomberg, Dow Jones не дають можливості реально здійснювати операції купівлі-продажу біржових контрактів. Після довгих та гострих дискусій, які досі є незавершеними, біржовики згодилися на нову технологію – біржовий електронний трейдинг, - яку вирішили випробувати на новій біржі. У 2002 р. не залишилось жодної біржі, де не було хоча б деяких елементів електронного трейдингу. Комп’ютеризація біржової торгівлі руйнує її закритість, дозволяє здійснити глобальну концентрацію біржового товару в одному місці земної кулі, де світовий попит врівноважується світовою пропозицією, створюючи тим самим справедливу ринкову ціну, на яку орієнтуються виробники та споживачі товарних ринків, банки, портфельні та стратегічні інвестори.

Автор підтримує точку зору В.А. Галанова, що електронний біржовий трейдинг поступово призводить до наближення біржових товарних та фондових ринків, відокремлення комп’ютерної торгівлі ф’ючерсними та опціонними контрактами. Первинні та вторинні ринки цінних паперів поступово повинні переміститися у позабіржову торгівлю, що уже відбулося з ринками сировинних товарів, де основні обсяги гуртової торгівлі сировиною відбуваються на позабіржових ринках [51, c. 261]. На товарних ф’ючерсних біржах торгують похідними строковими фінансовими інструментами. Це ринки цінових ризиків товарних активі, прогнозні ринки, які дозволяють хеджувати операції реальних ринків і здійснювати особливо ризикові інвестиції у права та забов’язання на активи з метою збереження коштів від інфляції та отримання додаткових доходів.

Процеси злиття фондових бірж відбуваються у відповідь на запровадження сучасних систем електронного трейдингу, якому дедалі більше надають перевагу інвестори. Через електронні комунікаційні системи ECNs (electronic Communications networcs) на фондовому ринку США уже сьогодні здійснюються біля 30% операцій з цінними паперами. Російський інтернет-трейдинг відрізняється від зарубіжних аналогів тим, що, обслуговуючи тисячі інвестиційних рахунків, надає можливості, які можна порівняти з можливостями роботи біля біржового терміналу [67, c.149]. Перше покоління інтернет-брокерів було віддаленими терміналами біржі. Друге покоління інтернет-систем надавало послуги щодо маржинального кредитування. Після МБВБ інтернет-трейдинг запровадили Московська фондова біржа, біржа «Санкт-Петербург» та фондова біржа РТС (Російська торговельна система), яка, крім торгівлі цінними паперами, у 2001 р. відкрила секцію з торгівлі ф’ючерсними та опціонними контрактами -FORTS. У результаті з’явилися нові інтернет-системи, які дозволяли одночасно працювати на кількох торговельних майданчиках. Це було третє покоління електронного трейдингу. Сьогодні в Росії більше 130 брокерів пропонують послуги з інтернет-тредингу, надаючи спеціальний пакет функцій для професійних учасників ринків, який дозволяє обслуговуватиклієнтів, створювати дилінгові центри, спробувати сили в інтернет-брокерському бізнесі. Це і є системи четвертого покоління. Інтернет-брокери, конкуруючи між собою і змагаючись за вибір клієнтів, намагаються надавати їм різноманітні фінансові послуги в єдиному он-лайновому просторі, плавно переходячи від роботи в одній системі до роботи в іншій, щоразу отримуючи доступ до функцій, які найкраще реалізують той чи інший сервіс. Як бачимо, в Росії досягнуто суттєвого прогресу у запровадженні біржового електронного трейдингу, чого не можна сказати про Україну.

Біржі України практично не використовують системи електронного трейдингу [55, c.156-157]. Інтернет-трейдингу пророкують велике майбутнє. На підтвердження брокери наводять приклад Росії, де послуга вже розкручена. «Зацікавленість є. Інша справа, що поки люди не спробують, що таке інтернет-трейдинг, важко говорити про цифри. У Росії близько 500 тис. фізичних і 20 тис. юридичних осіб є клієнтами інтернет-трейдингу [45, c.78-80]. Зростання відбувається в геометричній прогресії. Думаю, не помилюся - якщо ці дані розділити на п’ять, одержимо цифру для України. Спочатку так, напевно, і буде», - заявив Філатов. Він припустив, що торговці в будь-якому разі будуть змушені популяризувати інтернет-трейдинг, тому що вкладуть гроші в торговельні системи. Тому приблизно через три-шість місяців, припустив Філатов, почнеться масове розкручування, що буде містити в собі курси, рекламу, навчання та ігри.

Однак далеко не всі учасники ринку вважають, що інтернет-трейдинг дасть швидкий успіх. «Вони що - думають, у нас тут юрби охочих працювати через інтернет? Туди підуть молоді люди, які сьогодні висять на Форексі [52, c.277]. Адже це складна справа, їй потрібно віддавати весь день. Солідні люди такого собі дозволити не можуть», - оцінив затребуваність інтернет-трейдингу керівник однієї з компаній управління активами. Проте він визнав, що напрямок розвивати варто. У перспективі він може дати непогані доходи та пожвавити ринок акцій. Головна перевага електронної біржі укладається в можливості проведення торгових операцій у будь-який час доби. У брокерів з’являється можливість торгувати в та годинник, коли звичайна біржа закрита, тобто це потенційний додатковий прибуток для брокерських компаній. По-друге, брокери одержують максимальний доступ на ринки. Для брокера дуже вигідно те, що йому необов’язково увесь час особисто бути присутнім на торгах у біржовому «кільці», а можна знаходитися практично в будь-якій точці земної кулі [45, c.80-83].

Додаткова перевага електронної біржі - це, як правило, більш низькі операційні витрати. На думку великих брокерів, що беруть участь в електронній торгівлі, електронна система має така немаловажлива для них перевага, як конфіденційність. У традиційному біржовому «кільці» брокери знають один одного; знають, інтереси якої компанії представляє кожен брокер; тому якщо брокер, що представляє яку-небудь велику фірму, починає, скажемо, активно чи скуповувати продавати які-небудь контракти, то брокери в «кільці» відразу ж роблять для себе відповідні висновки і змінюють свою тактику. В електронній системі такого немає, ніхто з брокерів, що сидять біля терміналів, не знає, чиї накази він бачить на екрані дисплея. Крім того, брокери бачать відразу кілька найкращих цін покупки і продажу (а в біржовому «кільці» - тільки одну найкращу ціну покупця й одну найкращу ціну продавця).

Головним недоліком електронної біржі є неминуча поки для деяких годин доби дуже низька активність і ліквідність електронного ринку. Потенційно в електронній системі закладені величезні можливості. Деякі системи їх уже продемонстрували. Наприклад, система «АПТ», уведена на біржі «ЛІФФЕ» у 1989 році й удосконалена в 1991 році, у період різкого росту обсягів торгівлі на біржі після того, як у 1990 році до Європейської валютної системи приєднався англійський фунт стерлінгів, показала свої високі можливості, забезпечивши інтенсивність торгівлі в 2 тис. контрактів у хвилину. Однак, в основному, величезні можливості електронних систем залишаються поки нереалізованими. Низьку ліквідність електронних ринків відзначають майже всі їхні учасники. Низька ліквідність означає, що штучно маніпулювати ринком у цей годинник стає не так вже й складно, а це, у свою чергу, у багатьох викликає дуже серйозні побоювання.

Інший недолік електронних систем полягає в тому, що вони не дають переваг трейдерам (торговцям за свій рахунок), тому що ті не можуть використовувати з вигодою для себе свою інтуїцію, на якій, власне, заснована їхня робота в «кільці». Трейдери звичайно відкривають і закривають позиції протягом одного дня, спираючись на своє відчуття і розуміння поточної ситуації «на ринзі». Участь в електронній системі, де відсутнє спілкування між брокерами, для трейдерів менш привабливо. У свою чергу, відмова торговців за свій рахунок брати участь в електронній системі помітно знижує ліквідність електронного ринку. Є причини психологічного характеру, що гальмують поширення електронної торгівлі. У біржовому «кільці» брокер відразу почуває зміну настрою ринку. Якщо починається паніка, то він це відчуває у ту ж саму секунду. На екрані монітора паніку дуже важко побачити, тому багатьом (через те, що вони не відчувають «подиху» ринку) електронна система здається бездушною. Брокери, що працюють із системою «Глобекс», виявили в ній наступні недоліки. Система не сприймає команду припинення виконання наказу, а це для брокера дуже незручно. Крім того, у системі є програмні недоробки, що виникають при введенні наказу. Перш ніж увести наказ клієнта, оператор повинний увести номер його розрахункового рахунка, указати його статус (член чи не член біржі), вибрати категорію оплати угоди [49, 60-63].

Останнім часом з’явилося багато додаткових умов наказів, що не враховані в системі, а це усе віднімає зайвий час при введенні наказу. Звичайні людські помилки перестають бути такими в процесі електронної торгівлі. Якщо брокер у біржовому «кільці» бачить, що інший брокер явно помилився, він може пожаліти його і «не ловити на слові».

Електронна торгівля - зовсім інша справа. За помилку при введенні наказу в комп’ютер можна заплатити дуже дорого. Деякі західні брокерські фірми відносяться досить консервативно до електронної торгівлі. Однак вони зацікавлені в залученні нових клієнтів і одержанні прибутку, тому навіть ті фірми, що не вірять у майбутнє електронної торгівлі, змушені використовувати її, тому що на сучасному етапі вона часто виявляється цілком вигідної і приносить нових клієнтів.

Тому, єдине, що хвилює брокерів - прихильників електронної торгівлі, - зростаюча розмаїтість електронних систем. За даними одного з останніх оглядів електронної біржової торгівлі, зараз у світі нараховується близько 50 різних видів електронних систем (у роботі чи в стадії розробки). Приблизно половина з них призначена винятково для ф’ючерсної й опціонної торгівлі [54, c.312]. В міру появи усе більшої кількості електронних систем виникає ситуація, коли одному оператору приходиться працювати на декількох зовсім різних і не сумісних між собою системах. Причому «переключатися» від однієї системи до інший потрібно дуже швидко - протягом декількох хвилин. Такі обставини навряд чи будуть сприяти залученню нових клієнтів, та й у клієнтів, що уже ведуть торгівлю, може пропасти інтерес. А це буде невигідно брокеру. З іншого боку, якщо нова система буде мати підвищений успіх, якщо вона почне залучати все нових і нових клієнтів, то через якийсь час клієнт просто установить у себе такий же термінал і буде торгувати сам. Багато брокерів побоюються, що в остаточному підсумку кожен банк, кожна посередницька торгова фірма, що володіють членством на біржі, установлять свої власні термінали і навчать декількох службовців працювати на них. Однак, як свідчить досвід декількох американських брокерських фірм, цього поки не відбувається. Хоча багато хто з клієнтів самі є членами біржі і мають у себе електронні термінали, вони проте продовжують користатися послугами цих брокерських компаній. Пояснюється це тим, що дуже утомливо постійно (тим більше вночі) стежити за цифрами на екрані термінала. Набагато простіше і вигідніше, якщо це буде робити хтось інший і повідомляти про те, що відбувається на ринку [20, c.23-25].