Самобутні риси духовної культ. укр..нар.у

Для расчета берем рассмотренный ранее РП4 и подключенный к нему асинхронный двигатель Р_НОМ = 40 кВт, cosφ=0,89, η=91,5

Исходные данные:

U_нач = 0,4 кВ

U_кон = 0,38 кВ

Число участков: 2

L1=0,01 км

L2=0,015 км

P_НГ.2 = P_НОМ / η=0,04/0,915=0,043715 МВт

Q_НГ.2 = P_НОМ ∙tg f_ном/ η=0,04∙1,16/0,915=0,0507 МВт

P_НГ.1 = P_р.РП1- P_НГ2=0,0545-0,0437=0,0108 МВт

Q_НГ.1 = Q_р.РП1- Q_НГ2=0,063-0,0507=0,0123 МВт

 

 

Термін та поняття «культ.», функції

Культ. — сукуп.матеріал.і дух., нематер.цінност.,створ.люд.протяг.його іст.

Ф-ції

-Пізнавал.( Культ.,яка концентр.в собі кращ.соц.досвід багат.люд.покол.,набув.здатн.створ.сприятл.умови для його пізнан.і засвоєн.

- Інформатив.( Культ.вист.єдин.механіз.перед.соц.досвіду від покол.до покол.,від епохи до еп., від одн.країни до інш.Адже, крім культ.,сусп..не має інш.спос.перед.досвіду,нагромадж.попередн.Саме через це кул.не випад.вваж.соц.пам.люд.

- Світоглядю( кул.виявл.в тому, що вона синтез.в ціліс.і заверш.ф-му сис-му чинник.дух.світу особи—пізнав.,емоц-чуттєв., оцінн.,вольов.Формув.світогл.,через який вона включ.в різні сфери соціокульт.регуляц.є осн.метод.культ.впливу на люд.

- Комунікат (дозвол.люд.через неї вступ.в спілкув.між соб.,між ниніш.покол.,що пішли,між різн.нар.і цивіліз.Ця ф-ія кул.все більш.зрост.разом з вдоскон.техн.засоб.,що дозвол.спілкув.між люд.,перекл..з мови на мову,здійсн.інтерпрет.текст.і інш.культ. знак.

-Регулят( реаліз.з доп.певн.норм,засвоєн.яких не обхід.кожн.для успіш.адапт.в сус-ві.Норми у ф-мі звич.,трад.,обряд., ритуал.слуг.засоб.пристосув.цінност.до вимог жит.в певн.іст.вимірі

-Ціннісна( відбив.найважл.,якісне стан культ.Куль.як сис-ма цінно.форм.у люд.цілком конкрет.цінн.потреб.і орієнт.З їхн. рівню та якості люди найчаст.судять про р-нь культурн.одн.чи тієї люд. Морал.та інтелект.зміст,зазвич.,виступ.критер.відпов. оцінк.

-Виховна( вираж.в тому,що культ.не лише пристос.люд.до прир.та соц..середов.,сприяє її соціалізм.,але й виступ.ще й фактором саморозв.людства.Засвоїв.попер.досв.,людство не припин.саморозв.,а репродук.культ.,став.перед соб.нов. жит. цілі для задовол.матеріал.і дух.потреб

Світ куль.станов.сукупн.матеріал.і дух.цінност.,створ.відповідно матеріал.і дух.виробниц.Але люд.не тільки перетвор.зовн. дійсність,вона форм.й сама себе.Це формув.,«самопородж.» люд.власн.прац.є суттєв.сторон.,«нервом» проц..,який можна в точн.сенсі назв.іст.—на відм.від прир.стихійн.еволюц.

 

Поняття ментальності та національного характеру. Архетипи укр.культ.

Мента́льн. —спос.мислен.,заг.дух.налаштов.,установ.індив.або соц.гр.

На відм.від ідеолог.,ментальн.звуться не ф-ми мислен.або оцінк.понят.,через які середов.вплив.на особ.і спон.її до дії,а ставлен.,віднош.,що вона сприйм.і спос.поведін.,що від неї очік.

Ментал.-призма,через яку люд.див.на світ і себе в ньому.Тож можемо говор.про те,що вона притаман.кожн.люд., незал.від етнічн.належн.,соц..стану,статі,мови.Звичай.ж,ментал.залеж.від цих фактор.,особл.від нац..та зумовлю.нею мови та культ., проте вони не запереч.її існув.,а,навп.,форм.ментал.

Нац.хар. -сис-ма ставлень конкретн.етніч.спільності до різном.сторін оточую.дійсн,що виявляєт.у стійк.стереот.їх мислен., емоц.реакц.і поведін.в ціл.

Н.х. є поєднан.фіз.і дух.рис,які відріз.одну нац..від інш.

Кожна нац.має свою специ.культ.,сис-му знак.,симв.,звич.і т. ін.У буден.свідом.помітні психол.відмін. між нар..

Архет.- домінан.прообр.,сис-ма образ.і символ.,поклад.в основу етніч.культ.укр.,їх світогляду,ставл.до самих себе та інш.; Вони містять в собі ключ.символ.та джерела притаман.укр.етносу менталіт.Архет.укр.культ.проступ.в нормах моралі і етики, звичках і звичаях, домінант.стереот.,а надто в сис-мі символ.,познач.та понять,зведен.в своєрідн. кодекс над індивід.порозум.і взаємод.,–укр..мові.

На фоні заклоп.існув.така центрованість люд.видається своєрідн.байдуж.,тюхтійств.або й навіть деякою пихатістю чи зарозуміл.та віднайш.своє вираж.в такому собі контрархетипі укр..культ.–хохляцтві, зведеному на принципові «Моя хата з краю». Ще одним контрархет.укр.культ.можна вваж.шароварщину–намаган.відтвор.образ давнини,позбавивши його при цьому духу українства.

Самобутні риси духовної культ. укр..нар.у

Своєрідність укр.культ. визначили впливи географічних умов, особливості іст. шляху, взаємодія з іншими етнокульт.культ.. Важливим іст. етапом розвитку культ. стало прийняття християнства у X столітті. Внаслідок труднощів іст.го шляху у вітчизняній традиції нар.на культ. зіграла виключну роль

Справжніми творцями і носіями культ. продовжували залишатися широкі маси сусп. - селяни, козаки, ремісники. Укр.культ. протягом тривалих періодів своєї історії розвивалася як нар.на. У ній велике місце займали фольклор, нар.ні традиції. це виявилося в мистецтві — нар. думах, піснях, танцях, декоративно-прикладному мистецтві.

Протяг.трив. часу багато талановитих людей, які нар.илися і виросли в Україні, потім покидали її, зв'язували своє подальше життя і творч. з російською, польською та іншими культ.ми.

Разом з тим, самобутня і старовинна система осв., яка досягла свого розквіту в добу Козаччини, а також як центру наук і вищої осв. завдяки розвинутій мережі колегіумів, Острозькій та Києво-Могилянській академії, меценатство та державна підтримка культ. рядом визначних державників — Костянтином Острозьким, Петром Конашевичем-Сагайдачним, Іваном Мазепою та ін. — все це дозволило піднести українську культуру до рівня світового явища, створити ряд класичних шедеврів у галузі друкарства, архітектури, літ., досягти значних успіхів у науці.

Українській культурі з самого початку були властиві відвертість світу, відсутність ксенофобії і гуманізм. Говорячи про гуманістичну суть укр.культ., потрібно відзначити і те, що сама система цінностей даної культ. в період її активного розвитку (XVII — XIX ст.) була досить специфічною. Багатий матеріал для такого висновку дає творча спадщина Григорія Сковороди, Феофана Прокоповича, Пантелеймона Куліша, Тараса Шевченка. У своїх філософських творах вони вирішували питання про сутність та умови людського щастя, про значення людського існування.

Укр. нар. прожив багату і бурхливу історію. Жити йому довелось на роздоріжжі, через яке проходило багато різних нар.ів і племен. Майже кожен з них зазіхав на українську землюТому і вся творч. нар.у пронизана волелюбним характером. Не раз втрачаючи волю, незалежність, українці тужили за нею-вираж.у творах.