ПЕРЕЛІК облікової документації, що використовується у стаціонарах акушерсько-гінекологічного профілю
11. Материнська смертність, як важливий показник роботи акушерсько-гінекологічної служби, її соціально-економічне значення, причини материнської смертності, особливості її вирахування та сучасний стан.
Материнська смертність, як важливий показник роботи акушерсько-гінекологічної служби Показник материнської смертності належить до числа основних показників, які відображають рівень організації роботи закладів охорони здоров'я акушерсько-гінекологічного профілю. Материнська смертність-це статистичне поняття, пов’язане зі смертю жінки під час вагітності чи протягом 42 діб після її закінчення, незалежно від тривалості та локалізації вагітності, від будь-якої причини, пов’язаної з вагітністю чи обтяженою нею, чи її веденням, але не від нещасного випадку чи інших випадкових причин. Рання материнська смертність - до 42 діб. Пізня материнська смертність пов’язана зі смертю жінки від прямих або непрямих акушерських причин, пізніше ніж через 42 доби, але раніше року після закінчення вагітності. Соціально — економічне значення материнської смертності Значення полягає у зменшенні народжуваності у зв'язку із смертністю жінок дітородного віку. Це, в свою чергу, зменшує в подальшому відсоток працездатного населення та змушує державу витрачати додаткові кошти на утримування та підтримку дітей — сиріт, їх соціальну та економічну та психологічну адаптацію в суспільстві. Причини материнської смертності поділяють на 2 групи: 1.Безпосередньо пов’язані з акушерськими причинами-це випадки, які є результатом акушерських ускладнень. 2. Опосередковано пов’язані з акушерськими причинами-випадки, які є наслідком якоїсь хвороби, яка була в жінки раніше чи розвернулась під час вагітності та яка не була викликана безпосередньо акушерськими причинами, але була ускладнена фізіологічним впливом вагітності. Структура причин МС в Україні • Екстрагенітальна патологія • Кровотечі • Тромбоемболічні ускладнення • Гестози • Сепсис • Анестезіологічні ускладнення • Позаматкова вагітність Особливості вираховування материнської смертності кількість випадків Показник материнської смертності материнської = --------------------------- x 100 000 смертності кількість народжених живими Сучасний стан Рівень материнської смертності у Європі 5-10 на 100.000 народжень. В Україні — 14,7 на 100000 народжень. До 5 на 100.000 є низьким показником. 12. О собливості ситуації щодо психічних розладів в світі та Україні. Принципи надання психіатричної допомоги. Основні міжнародні юридичні та правові документи, що регулюють питання медичної допомоги хворим на психічні розлади. Особливості ситуації щодо психічних розладів в Україні та в світі У 2007 році показники захворюваності на розлади психіки та поведінки становили 242,3 на 100 тисяч населення. Найвищий показник зафіксовано у Житомирській області, Черкаській області, у Київській області. Найнижчі показники в Закарпатській та у Волинській області. У структурі показників захворюваності серед усіх розладів психіки та поведінки переважала непсихотична группа розладів психіки. Серед вперше виявлених захворювань на розлади психіки та поведінки переважали чоловіки. При розподілі показників захворюваності на розлади психіки та поведінки за місцем проживання переважали міські жителі. Загалом показник захворюваності на розлади психіки та поведінки впродовж останніх років збільшився на 0,45 %, той же показник у дітей віком 0-17 років включно знизився на 4,1 %, дорослих віком 18 років і старші зріс на 5,1 %. З точки зору ВООЗ до найбільш соціально значимих відносятся такі психічні розлади як сильні депресії, деменції, депресії та самогубства. У країнах Європи до 30% усіх звернень громадян до лікарів загальної практики пов’язано із психічним неблагополуччям. Експерти ВООЗ вважають, що 5-10% населення розвинутих країн потребують психіатричної допомоги. Досить часто психічні розлади поєднуються з соматичними – 9-25% хворих. Із загальної кількості осіб з фізичними вадами майже 30% мають психічні хвороби. Принципи надання психіатричної допомоги: · законність, · гуманність, · додержання прав людини і громадянина · добровільності, · доступності та відповідності до сучасного рівня наукових знань, · необхідності й достатності заходів лікування з Основні міжнародні юридичні та правові документи,що регулюють питання медичної допомоги хворим на психічні розлади: 1. Гавайска декларація Схвалена Генеральною асамблеєю ВПА, Відень, Австрія, 10 червня 1983 р. 2. Положення та погляди Всесвітньої психіатричної асоціація про правах і юридичного захисту психічних хворих. (Прийнято Генеральною ассамблеєю ВПА на VIII Всесвітньому конгресі по психіатрії, Афіни, Греція, 17 жовтня 1989 р.) 3. Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи державам стосовно правового захисту осіб, що страждають від психічних розладів, примусово госпіталізованих як пацієнти. 4. Принципи захисту осіб з психічними захворюваннями та поліпшення психіатричної допомоги (Резолюція Генеральної Асамблеї ООН 46/109 1992 р.) 5. Гельсінська декларація щодо психічного здоров’я, прийнята на Європейській конференції ВООЗ у м. Гельсінкі (Фінляндія) 12-15 січня 2005 р., визначає основні напрями реформування систем охорони психічного здоров’я країн Європи.
Організація психіатричної допомоги в Україні: законодавство України про психіатричну допомогу, заклади, які надають лікувальну і соціальну допомогу психічно хворим. Основні облікові форми з питань психіатричної допомоги. Законодавство України про психічну допомогу. Психіатрична допомога надається психіатричними закладами всіх форм власності, а також лікарями-психіатрами за наявності ліцензії, отриманої відповідно до законодавства. Законодавство України про психіатричну допомогу базується на Конституції України і складається з Основ законодавства України про охорону здоров'я, Закону про психіатричну допомогу (вiд 19.06.2007) та інших нормативно-правових актів. Особи, яким надається психіатрична допомога, мають права і свободи громадян, передбачені Конституцією України та законами України. Обмеження їх прав і свобод допускається лише у випадках, передбачених Конституцією України, відповідно до законів України.
Заклади, які надають лікувальну і соціальну допомогу психічно хворим: І. Лікувально-профілактичні заклади Міністерства охорони здоров'я (МОЗ України): 1) психоневрологічні диспансери; 2) диспансерні відділення; 3) кабінети лікаря психіатра в Центральній районній лікарні (поліклініці); 4) психіатричні лікарні; 5) дитячі психіатричні лікарні (відділення); 6) психіатричні відділення загально-соматичних лікарень. ІІ. Заклади, що знаходяться у підпорядкуванні Міністерства соціального забезпечення та захисту: 1) будинки інвалідів для психічно хворих з хронічним перебігом (для дорослих і дітей); 2) психіатричні медико-соціальні експертні комісії (МСЕК).
ІІІ. Заклади Міністерства освіти і науки: 1) школи для осіб з психічними вадами; 2) школи-інтернати для психічно хворих з хронічним перебігом (для дорослих і дітей); 3) дитячі садки для дітей з психічними вадами; 4) школи для хворих не епілепсію.
Основні облікові форми з питань психіатричної допомоги • направлення на госпіталізацію у психіатричну лікарню; • заяви в суд про дозвіл на психіатричний огляд громадянина без його згоди чи згоди його законного представника; • заяви в суд про госпіталізацію громадянина у психіатричний стаціонар без його згоди або згоди його законного представника; • довідка про проходження попереднього (періодичного) психіатричного огляду; • акт судово-психіатричної експертизи.
Амбулаторна допомога психічно хворим: психоневрологічний диспансер - структура, завдання. Види експертиз, які проводяться в психоневрологічному диспансері. Судово-психіатрична експертиза, мета, класифікація.
|
