Сутність, функції та завдання логістики
На сьогодні логістика ще не настільки активно затребувана вітчизняним бізнесом, як у закордонних країнах, де історія її розвитку налічує близько півстоліття.
Термін "логістика", відомий донедавна лише вузькому колу спеціалістів, набуває сьогодні широкого використання. Це обумовлено тим, що поняття "логістика" почало вживатися в економіці. Однозначного судження про етимологію поняття "логістика" немає. Найбільш поширеними є твердження, що термін "логістика" походить від:
1) грецького logistikos – обчислювати, міркувати; 2) французького loger – постачати; 3) давньогерманського laubja – склад, зберігання.
Автором перших наукових праць з логістики прийнято вважати французького військового фахівця А. Джоміні (1779–1869 pp.), який визначив логістику як "практичне керівництво пересування військами", і вперше в 1812 р. застосував цю науку на практиці при плануванні забезпечення армії Наполеона боєприпасами, продуктами харчуванням та ін.
Остаточне ж формування логістики як наукового напрямку у сфері військової справи відносять до середини XIX ст.
Уперше на можливість використання положень військової логістики в економіці вказав у 1951 р. співробітник "RAND Corporation", фахівець у сфері системного аналізу О. Моргенстерн, зазначаючи, що "...існує абсолютна подібність між управлінням забезпеченням військ і управлінням матеріальними ресурсами у промисловості".
Хоча логістика довгий час вважалася військовим терміном, його застосування в цивільній сфері розпочалося вже у 60-ті роки XX ст.
На сьогодні у закордонній і вітчизняній літературі немає єдиного визначення логістики. Найбільш прийнятним, як на нашу думку, є визначення Є.В. Крикавського: "Наука про оптимальне управління матеріальними, інформаційними та фінансовими потоками в економічних адаптивних системах із синергічними зв'язками".[1]
Мета логістики – оптимізація циклу відтворення шляхом комплексного, орієнтованого на потребу, формування потоку матеріалів та інформації у виробництві й розподілі продукції*[2]. До цього формулювання доцільно додати потоки фінансових ресурсів.
Головна мета логістики конкретизується в її завданнях, які за ступенем значимості розділяють на три групи[3]:
– глобальні; – загальні; – часткові (локальні).
До глобальних завдань відносять:
– створення комплексних інтегрованих систем матеріальних, інформаційних, а якщо можливо, й інших потоків; – стратегічне узгодження, планування і контроль за використанням логістичних потужностей сфер виробництва й обігу; – постійне удосконалювання логістичної концепції у межах обраної стратегії в ринковому середовищі; – досягнення високої системної гнучкості шляхом швидкого реагування на зміни зовнішніх і внутрішніх умов функціонування.
До загальних завдань відносять:
– здійснення наскрізного контролю за потоковими процесами в логістичних системах; – розробку та удосконалювання способів управління матеріальними потоками; – багатоваріантне прогнозування обсягів виробництва, перевезень, запасів і т. ін.; – виявлення незбалансованості між потребами виробництва і можливостями матеріально-технічного забезпечення, а також потребами у логістичних послугах під час збуту і можливостями логістичної системи; – стандартизація вимог до якості логістичних послуг та окремих операцій; – раціональне формування господарських зв'язків; – виявлення центрів виникнення втрат часу, матеріальних, трудових і грошових ресурсів; – оптимізація технічної та технологічної структури транспортно-складських комплексів; – визначення стратегії й технології фізичного переміщення матеріальних ресурсів, напівфабрикатів, готової продукції; – формалізація актуалізованих (поточних оперативних) логістичних цілей і параметрів функціонування логістичної системи.
Часткові завдання в логістиці мають локальний характер. Вони більш динамічні й різноманітні:
– оптимізація запасів усіх видів і на всіх етапах руху товару; – максимальне скорочення часу зберігання продукції; – скорочення часу перевезень; – швидка реакція на вимоги споживачів; – підвищення готовності до постачань; – зниження витрат у всіх ланках логістичного ланцюга; – раціональний розподіл транспортних засобів; – гарантування якісного післяпродажного обслуговування; – підтримка постійної готовності до прийому, обробки і видачі інформації; – послідовність і поетапність просування через трансформаційні об'єкти і т. ін.
Об'єктом вивчення теорії логістики є матеріальні і відповідні їм фінансові та інформаційні потоки або їх поєднання, потокові процеси господарсько-економічної й іншої діяльності у відтворенні й обігу, що організовуються в потоки*[4].
Предметом вивчення, досліджень теорії логістики є оптимізація матеріальних і відповідних їм фінансових та інформаційних потоків*[5].
Практична реалізація методологи логістики виражається через її функції[6].
Системоутворююча функція. Логістика є системою ефективних технологій забезпечення процесу управління ресурсами. У вузькому значенні слова логістика утворює систему управління товарорухом.
Інтегруюча функція. Логістика забезпечує синхронізацію процесів збуту, зберігання і доставки продукції з орієнтацією їх на ринок засобів виробництва і надання посередницьких послуг споживачам. Вона забезпечує узгодження інтересів логістичних посередників у логістичній системі.
Регулююча функція. Логістичне управління матеріальними і супутніми потоками спрямоване на економію всіх видів ресурсів, скорочення витрат живої й упредметненої праці на стику різних організаційно-економічних рівнів і галузей. У широкому значенні управлінський вплив полягає в підтримці відповідності поведінки частини логістичної системи інтересам цілого.
Результуюча функція. Логістична діяльність спрямована на постачання продукції в необхідній кількості, у визначені часу і місця з заданою якістю (станом), за мінімальних витрат. Логістика прагне охопити всі етапи взаємодії ланцюга "постачання – виробництво – розподіл – споживання", тобто вона є алгоритмом перетворення ресурсів у готову продукцію відповідно до попиту.
|