Вимоги до оформленняІндивідуальна науково-дослідна робота повинна бути надрукованою. Обсяг роботи – 10-15 сторінок (без урахування списку літератури і додатків) комп’ютерного тексту з одного боку аркуша на білому папері формату А4 (210 * 297 мм) з використанням текстового редактора Word, шрифт розміром 14 з полуторним міжрядковим інтервалом. Кількість рядків на одному аркуші – не більше 28. Поля: зліва – 35 мм, справа – 10 мм, вгорі та внизу – 20 мм. Нумерація сторінок – угорі, посередині кожної сторінки. Першою сторінкою вважається титульний аркуш, далі аркуші нумеруються по порядку.
Правила цитування та посилання на використані джерела Посилання у тексті на відповідне джерело у списку літератури слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад [2, с. 12], тобто друге джерело, стор. 12. Посилання у тексті обов’язкові при наведенні іншої роботи, передачі чужої думки та використанні цитати. При посиланні на весь текст у цілому, або за відсутності у ньому сторінок (у випадку з електронними джерелами) наводиться лише порядковий номер роботи за переліком посилань: [3]. Цитати є невід’ємною частиною науково-дослідної кваліфікаційної роботи. Цитати використовуються для того, щоб відтворити думку автора, приєднатися до його точки зору або заперечити її, підтвердити цитатою свою думку. Дуже важливо уникнути перекручування думки автора. Текст цитати необхідно починати і закінчувати лапками, зберігаючи особливості авторського написання. Не можна щось змінювати у цитаті, у тому числі граматичну форму. Дозволяється пропустити частину слів або речень у цитаті, якщо це не призводить до викривлення змісту. У цьому випадку у тексті цитати на місці пропущеного уривку ставиться три крапка у трикутних дужках: <…>. Дозволяється також графічне виділення слів у цитаті – у цьому випадку необхідно повідомити про це читачеві. Повідомлення розміщується у круглих дужках, після нього ставиться крапка, тире і ваші ініціали, наприклад (курсив наш. – О. М.). Список використаної літератури оформляється у відповідності до вимог для наукових досліджень студентів. Ч.1 Опрацювання теоретичного матеріалу Завдання: Опрацювати пропоновану й іншу додаткову літературу та підготувати доповідь-реферат з теми: Історія розвитку редагування відповідно до викладених вимог.
Тема: ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ РЕДАГУВАННЯ План 1. Сутність і етапи розвитку редагування 2. Період існування редагування як практичної діяльності 2.1. Виникнення редагування 2.2. Стагнація в редагуванні 2.3. Відродження редагування 3. Період нагромадження редакційних фактів 4. Період функціонування редагування як науки 4.1. Виникнення теорії редагування 4.2. Класичне редагування 4.3. Комп’ютерне редагування 5. Становлення редагування в Україні 6. Залежність технології редагування від розвитку технічних засобів Література: 1. Авраменко И.Ф. Должность или призвание?: Размышления издателя. – М.: Книга, 1988. 2. Античные риторики языка и стиля / Под ред. О.М.Фрейденберг. – М.-Л., 1936. – 173 с. 3. Античные риторики. – М.: Изд-во МГУ, 1978. 4. Бочковський О.І., Сірополко С. Українська журналістика на тлі доби (історія, демократичний досвід, нові завдання). – Мюнхен: Український технічно-господарський інститут, 1993. – 204 с. 5. Григораш Д. С. Теорія і практика редагування газети. – Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 1966. –168 с. 6. Западов А. В. От рукописи к печатной странице, 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Советский писатель, 1982. – 302 с. 7. Історія засобів масової інформації. Від кременя до кремнію / За ред. Дж. Джованні Джованніні. – 208 с. 8. Квітко І.С. Сучасний стан і перспективи розвитку академічного книговидання в Україні // Книга і преса в контексті культурно-історичного розвитку українського суспільства. – Л.: Укр. Акад.. друкарства; НТШ, 1995. – С. 20-33. 9. Квітко І.С. Біля витоків української наукової періодики (До ролі М.Грушевського у становленні академічного книговидання) // Українська періодика: історія і сучасність (Доповіді та повідомлення другої Всеукраїнської науково-теоретичної конференції 21-22 грудня 1994 р.). – Л.: Житомир ЛНБ ім. В.Стефаник, 1994. – С.149-153. 10. Квітко І.С. Михайло Грушевський – видавець і редактор // Палітра друку. – 1994, №1. – С.35-37. 11. Квітко І.С., Курдіна З.І. Іван Огієнко – редактор і видавець // Поліграфія і видавнича справа. – 1994. № 29. – С.182-187. 12. Маляренко Л.Л. Іван Франко – редактор. – Л.: Вид-во ЛДУ, 1970. – С.82-89. 13. Маслюк В.П. Латиномовні поетики і риторики ХУІІ – першої половини ХУІІІ ст. та їх роль у розвитку теорії літератури на Україні. – К.: Наук. думка, 1983. 14. Мильчин А. Э., Чельцова Л. К. Справочник издателя и автора. – М.: Олимп, 1999. – 688 с. 15. Огієнко І. Наука про рідномовні обов’язки. – Л.: Укр. Акад.. друкарства, 1995. – С.19, 22-23, 34-36. 16. Памятная книга редактора. – М.: Книга, 1998. – 415 с. 17. Партико З. В. Загальне редагування: нормативні основи. – Львів: Афіша, 2001. – 416 с. 18. Партыко З.В. Методы машинной корректуры и машинного редактирования // Издательское дело: Обзор. информация / Информпечать, 1983. – Вып.5. – 40 с. 19. Різун В. В. Літературне редагування. – К.: Либідь, 1996. – 240 с. 20. Сенкевич М.П., Феллер М.Д.Литературное редактирование (Лингвостилистические основы). - М.: Высш. шк., 1968. - 368 с.
Ч.2 Індивідуальне науково-дослідне завдання Завдання 1. Порівняти трактування завдань редагування в працях двох різних дослідників. Викласти свої міркування з цього приводу у вигляді короткого реферату (на 2-3 сторінки). Завдання 2. Визначити особливості редакторського аналізу інформативно-аналітичного чи експресивно-публіцистичного тексту взятого з газети (рекомендуємо "День", "Суботню пошту", "Поступ") чи із журналу (рекомендуємо "ПІК", "Універсум"). Завдання 3. Знайти в газетних текстах (рекомендуємо для аналізу газети "Суботня пошта", "Поступ") логічні помилки (5-10 текстів). Запропонувати способи вдосконалення тексту. Завдання 4. Проаналізувати сторінку в газеті чи п’ять сторінок у журналі з погляду композиційної майстерності, рівня редагування різних видів текстів, надрукованих там. З’ясувати вправність редактора в роботі над рубрикацією. Завдання 5. Знайти в медіатекстах приклади відхилення від норм орфографії та пунктуації (по 20 речень). Внести відповідні виправлення. Завдання 6. Знайти в медіатекстах приклади неправильного слововживання (20 речень). Внести відповідні виправлення.
|