Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

 

Кафедра загальноправових дисциплін

 

Лекція

 

З дисципліни

«Конституційні права, свободи та обов’язки громадян»

 

Тема № 4

«Захист економічних прав та свобод людини й громадянина в Україні»

 

(2 години)

 

Для студентів юридичного факультету

 

 

Дніпропетровськ – 2014

 

Щербина Є.М., доцент кафедризагальноправових дисциплін юридично факультету Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ

 

 

РЕЦЕНЗЕНТИ:

Донський В.В., начальник відділу юридичного забезпечення ГУ МВС України в Дніпропетровській області, підполковник міліції, кандидат юридичних наук

Савко В.В.,адвокат

 

 

Лекція обговорена та схвалена на засіданні кафедри

загальноправових дисциплін

“22” серпня 2014 р., протокол № 2

 

ВСТУП

Захист економічних прав та свобод людини й громадянина в Україні як один з основних чинників становлення і розвитку правової держави

Ратифікувавши 17 липня 1997 pоку Європейську конвенцію про захист прав людини й основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, Україна визнала не лише право на «мирне володіння майном», а й згідно з положеннями статті 1 Протоколу № 1 до конвенції - право на звернення фізичних та юридичних осіб до Європейського суду з прав людини по захист своїх порушених прав та охоронюваних конвенцією свобод, пов'язаних із реалізацією права власності та інших економічних прав та свобод [3].

За об'єктною ознакою виділяють такі економічні права та свободи людини і громадянина:

- право приватної власності (ст. 41 Конституції України);

- право на підприємницьку діяльність1 (статті 15,42 Конституції України);

-. право громадян на користування об'єктами права публічної (суспільної) власності: власності Українського народу, державної та комунальної власності (статті 13,14 Конституції України)2.

У сучасній науці конституційного права до економічних прав людини пропонується відносити значно ширший їх перелік, ніж той, що закріплений у чинному Основному Законі. Так, перелік зазначених прав має охоплювати: 1) право приватної власності; 2) право на користування об'єктами публічної власності; 3) право на свободу економічної діяльності (у тому числі свобода вибору виду суспільно корисної діяльності, свобода вибору професії, свобода підприємництва, право на захист від недобросовісної конкуренції тощо); 4) право на працю (у тому числі право на вільний вибір праці, заборона примусової чи невільницької праці, право на захист від незаконного звільнення та безробіття, право на безпечні умови праці, право на своєчасне отримання заробітної плати; право на рівну і справедливу оплату праці тощо); 5) право на спадкування (у тому числі свобода прийняття спадку, право на таємницю заповіту тощо); 6) право працівників на участь в управлінні своїм підприємством (у тому числі право на участь у приватизації, право на участь у розподілі прибутків свого підприємства тощо).