По правовой подготовке для сотрудников органов внутренних дел. 300. Будує гніздо схоже на рукавичку:

 

300. Будує гніздо схоже на рукавичку:

синиця велика;

синиця ремез;

дрозд рябий;

дрозд чорний;

іволга.

 

301. Тіло комахи складається з відділів:

голова, крила, черевце;

голова, груди, черевце;

голова, груди, ноги;

голова, груди, ноги, черевце;

крила, груди, ноги, черевце.

 

302. Розвиток комах, згідно з яким вони проходять стадії яйця, личинки, лялечки та імаго, називають:

періодичність;

линяння;

неповне перетворення;

поетапність;

повне перетворення.

 

303. Існування кількох морфологічних форм одного виду, що розрізнюються за зовнішністю, називають:

мімікрія;

мономорфізм;

поліморфізм;

груповий ефект.

 

304. Діапаузу, що забезпечує проходження за рік лише однієї генерації, називають:

факультативна;

однорічна;

облігатна;

жодна відповідь не забезпечує даної умови.

 

305. Для кожного з видів комах існує температурний режим, якому даний вид надає перевагу. Він може бути різний для кожної стадії в різні періоди життєвого циклу та залежить від навколишніх умов. Такі температури отримали назву:

термічний преферендум (оптимум);

верхня та нижня летальна зони;

зона вітрифікації;

сублетальні зони;

термічний поріг розвитку.

 

306. Один із регуляторів сезонного розвитку комахи, особливо під час активації діапаузи, є:

фотоперіод (або тривалість дня);

опади;

гідротермічний коефіцієнт;

вітер.

 

307. У період харчування найчастіше ласує рибою:

вовк;

лисиця;

єнотоподібний собака;

борсук;

лісова куниця.

 

308. У період харчування найчастіше ласує жабами:

вовк;

лисиця;

єнотоподібний собака;

ласка;

кам’яна куниця.

 

309. Діапауза у соснового шовкопряда відбувається на стадії:

яйця;

гусениці;

лялечки (кокон;

імаго;

розвиток відбувається без проходження діапаузи.

 

310. Представника родини листовійки, гусениці якого вгризаються в жолуді, пошкоджують їх із середини до вересня та опадають разом із ними, після чого заляльковується у підстилці, називають:

ясеневий довгоносик;

жолудевий довгоносик;

жолудева плодожерка;

букова плодожерка.

 

311. Діапауза у звичайного соснового пильщика відбувається на стадії:

яйця;

гусениці;

лялечки (кокон);

імаго;

розвиток відбувається без проходження діапаузи.

 

312. Тривалість розвитку генерації травневого хруща в Україні:

1-2 роки;

2 роки;

3-4 роки;

5 років.

 

313. Граки і сірі ворони можуть заразитися круглими червами, що живуть у них у трахеї, якщо з’їдять:

заражених слимаків;

заражених травневих хрущів;

заражених дощових черв’яків;

заражену гусінь метеликів.

 

314. Личинки східного травневого хруща живляться:

листям;

деревиною;

кореневою системою рослин;

іншими личинками.

315. До стовбурових шкідників відносять комах:

звичайний сосновий пильщик;

вершинний короїд;

сосновий шовкопряд;

кільчастий шовкопряд.

316. До стовбурових шкідників відносять комах:

тутовий шовкопряд;

дубова златка;

соснова совка;

березовий шовкопряд.

317. До стовбурових шкідників відносять комах:

великий сосновий лубоїд;

зелена дубова листовійка;

сосновий довгоносик;

зимуючий пагонов'юн.

318. Великого соснового лубоїда можна зустріти:

у нижній частині стовбура;

у верхній частині стовбура;

у середній частині стовбура;

у гілках дерева;

у коріннях дерева.

 

319. Малого соснового лубоїда можна зустріти:

у нижній частині стовбура;

у верхній частині стовбура;

у середній частині стовбура;

у гілках дерева;

у коріннях дерева.

320. Дерево у лісовій зоні України, де можна зустріти найбільшу кількість видів комах:

дуб черещатий;

софора японська;

бархат амурський;

катальпа.

321. Дерево у лісовій зоні України, де можна зустріти найбільшу кількість видів комах:

гледічія;

катальпа;

черемха маака;

бук.

322. Дерево у лісовій зоні України, де можна зустріти найбільшу кількість видів комах:

бархат амурський;

верба козяча;

черемха маака;

мильне дерево.

323. Комаха, яка залишає на внутрішньому шарі кори ходи правильної геометричної форми – це:

малий їздець;

кільчастий шовкопряд;

сосновий довгоносик;

жук типограф.

324. Метелик, личинка якого харчується листям дерев:

мінливець малий;

підсрібник габовий;

очняк степовий;

синявець кримський.

325. Метелик, личинка якого харчується листям дерев:

синявець могильний;

махаон;

подалірій;

головчак кома.

 

326. Типова для лісової зони жаба:

їстівна;

трав’яна;

озерна;

ставкова.

 

327. В Україні прудка жаба найбільше поширена:

у лісах Криму;

у лісах Полісся;

у заплавних лісах Дніпра;

у заплавних лісах Сіверcького Дінця;

у лісах Закарпаття.

 

328. Грак – перелітний птах:

так, він восени відлітає до Африки;

так, він восени відлітає до Південно-Західної Азії;

так, він восени відлітає до Середньої Азії;

ні, восени він поступово відкочовує на декілька сотен кілометрів;

ні, це осілий птах.

 

329. Жирове тіло комах виконує функцію:

захищає внутрішні органи від механічних пошкоджень;

запасає поживні речовини;

накопичує продукти розпаду;

всі відповіді правильні.

 

330. Стьожаком широким можуть заразитися:

лось;

козуля;

олень благородний;

ведмідь;

бобер.

 

331. Личинки мармурового хруща живляться:

листям;

квітками;

деревиною;

лубом;

корінням.

 

332. Розвиток комах, згідно з яким вони проходять стадії яйця, личинки та імаго називають:

періодичність;

линяння;

неповне перетворення;

поетапність;

неповне перетворення.

 

333. Під епікутикулою у комах знаходиться:

екзокутикула;

ендокутикула;

гіподерма;

епідерміс;

м’язи.

 

334. Під екзокутикулою у комах знаходиться:

епікутикула;

ендокутикула;

гіподерма;

епідерміс;

м’язи.

 

335. Під ендокутикулою у комах знаходиться:

епікутикула;

екзокутикула;

гіподерма;

епідерміс;

м’язи.

 

336. Під гіподермою у комах знаходиться:

епікутикула;

екзокутикула;

ендокутикула;

епідерміс;

м’язи.

 

337. Прагнення заглибитися в ґрунт у комах – це:

позитивний фототаксис;

позитивний хемотаксис;

негативний гідротаксис;

позитивний термотаксис;

позитивний геотаксис.

 

338. Прагнення рухатись до світла у комах – це:

позитивний фототаксис;

позитивний хемотаксис;

негативний гідротаксис;

позитивний термотаксис;

позитивний геотаксис.

 

339. Рух до менш вологого місцеперебування у комах – це:

позитивний фототаксис;

позитивний хемотаксис;

негативний гідротаксис;

позитивний термотаксис;

позитивний геотаксис.

 

340. Рух у напрямі джерела хімічного подразника у комах – це:

позитивний фототаксис;

позитивний хемотаксис;

негативний гідротаксис;

позитивний термотаксис;

позитивний геотаксис.

 

341. Прагнення до місцеперебування з підвищеною температурою у комах – це:

позитивний фототаксис;

позитивний хемотаксис;

негативний гідротаксис;

позитивний термотаксис;

позитивний геотаксис.

 

342. У період постембріонального розвитку комахи проходять зміни, сукупність яких називають:

метаморфоз;

життєвий цикл;

фаза розвитку;

перетворення.

 

343. Спеціальне пристосування в життєвому циклі організму за несприятливих умов навколишнього середовища, що характеризується станом фізіологічного спокою та забезпечує синхронізацію життєвого циклу в помірному кліматі, називають:

заціпеніння;

анабіоз;

діапауза;

фізіологічна пауза.

 

344. Можливість виду комах заселяти різноманітні місцеперебування називають:

екологічна можливість;

інтродукція;

розселення;

міграція;

екологічна валентність.

 

345. Тварин, що живляться рослинною їжею, називають:

зоофаги;

фітофаги;

детрітофаги;

сапрофаги;

некрофаги.

 

346. Тварин, що живляться тваринною їжею, називають:

зоофаги;

фітофаги;

детрітофаги;

сапрофаги;

некрофаги.

 

347. Тварин, що живляться мертвими тваринами, називають:

зоофаги;

фітофаги;

детрітофаги;

сапрофаги;

некрофаги.

 

348. Організми, що живляться мертвими органічними речовинами, називають:

зоофаги;

фітофаги;

детрітофаги;

сапрофаги;

некрофаги.

 

349. Організми, які живляться відмерлими рослинами та їх залишками, називають:

зоофаги;

фітофаги;

детрітофаги;

сапрофаги;

некрофаги.

 

350. Стійкі, різного роду близькі взаємовідносини організмів різних видів, які вигідні для обох видів, називають:

мутуалізм;

симбіоз;

коменсалізм;

паразитизм;

хижацтво.

 

351. Однобічно вигідне використання одним організмом іншого як джерело живлення та середовище перебування частини свого життєвого циклу, називають:

мутуалізм;

симбіоз;

коменсалізм;

паразитизм;

хижацтво.

 

352. Однобічно вигідне використання одним організмом іншого організму, за якого жертва одразу гине після нападу, називають:

мутуалізм;

симбіоз;

коменсалізм;

паразитизм;

хижацтво.

353. Однобічно вигідне використання одним організмом іншого організму, за якого другому організму байдужу до цього, називають:

мутуалізм;

симбіоз;

коменсалізм;

паразитизм;

хижацтво.

354. До якої ланки у ланцюгах живлення можна віднести фітофагів:

продуценти;

консументи 1 порядку;

консументи 2 порядку;

консументи 3 порядку;

редуценти, або деструктори.

355. До якої ланки у ланцюгах живлення можна віднести детрітофагів:

продуценти;

консументи 1 порядку;

консументи 2 порядку;

консументи 3 порядку;

редуценти, або деструктори.

356. Зміна кількості та щільності особин на сьогодні позначають як:

градація;

масове розмноження;

динаміка популяції;

зміни чисельності популяції;

структура популяції.

 

357. Кількість особин даного виду, що визначають на одиницю площі або об’єму, називають:

кількісний склад популяції;

об’єм популяції;

кількість популяції;

щільність популяції;

розподіл популяції.

358. Тип нирок, який мають плазуни:

головні;

тулубові;

тазові;

метинефрідії.

359. Тип нирок, який мають птахи:

головні;

тулубові;

тазові;

метинефрідії.

360. Тип нирок, який мають ссавці:

головні;

тулубові;

тазові;

метинефрідії.

361. Навантаження на 1 см грунту в середньому в зайця білого:

10 г;

40 г;

17 г;

95 г;

120 г.

362. Навантаження на 1 см грунту в середньому у вовка:

10 г;

40 г;

17 г;

95 г;

120 г.

363. Навантаження на 1 см грунту в середньому у лисиці:

10 г;

40 г;

17 г;

95 г;

120 г.

 

364. Тип кровоносної системи у ракоподібних:

замкнена;

незамкнена;

відсутня;

спеціальна.

 

365. Тип кровоносної системи у павукоподібних:

замкнена;

незамкнена;

відсутня;

спеціальна.

366. Тип кровоносної системи у молюсків:

замкнена;

незамкнена;

відсутня;

спеціальна.

 

367. Тип кровоносної системи у плоских червів:

замкнена;

незамкнена;

відсутня;

спеціальна.

 

368. Тип кровоносної системи у комах:

замкнена;

незамкнена;

нерозвинена;

спеціальна.

 

369. Тип кровоносної системи у первиннопорожнинних:

замкнена;

незамкнена;

відсутня;

спеціальна.

 

370. Тип кровоносної системи у риб:

замкнена;

незамкнена;!!??????

нерозвинена;

спеціальна.

 

371. Тип кровоносної системи у земноводних:

замкнена;

незамкнена;

нерозвинена;

спеціальна.

 

372. Тип кровоносної системи у плазунів:

замкнена;

незамкнена;

нерозвинена;

спеціальна.

 

373. Тип кровоносної системи у птахів:

замкнена;

незамкнена;

нерозвинена;

спеціальна.

374. Тип кровоносної системи у ссавців:

замкнена;

незамкнена;

нерозвиненаю;

спеціальна.

375. Будова серця, яке мають кісткові риби:

однокамерне;

двокамерне;

трикамерне;

трикамерне з неповною перегородкою;

чотирикамерне.

376. Будова серця, яке мають земноводні:

однокамерне;

двокамерне;

трикамерне;

трикамерне з неповною перегородкою;

чотирикамерне.

377. Будова серця, яке мають плазуни:

однокамерне;

двокамерне;

трикамерне;

трикамерне з неповною перегородкою; - крокодилы

чотирикамерне.

 

378. Будова серця, яке мають птахи:

однокамерне;

двокамерне;

трикамерне;

трикамерне з неповною перегородкою;

чотирикамерне.

379. Будова серця, яке мають ссавці:

однокамерне;

двокамерне;

трикамерне;

трикамерне з неповною перегородкою;

чотирикамерне.

380. Немає швів між кістками мозкового відділу черепа у тварин:

земноводні;

плазуни;

кісткові риби;

птахи;

ссавці.

381. Спосіб ембріонального розвитку кісткових риб:

анамнії;

амніоти;

частково анамнії, частково амніоти;

спосіб розвитку не визначений.

382. Спосіб ембріонального розвитку плазунів:

анамнії;

амніоти;

частково анамнії, частково амніоти;

спосіб розвитку не визначений.

383. Спосіб ембріонального розвитку птахів:

анамнії;

амніоти;

частково анамнії, частково амніоти;

спосіб розвитку не визначений.

384. Спосіб ембріонального розвитку ссавців:

анамнії;

амніоти;

частково анамнії, частково амніоти;

спосіб розвитку не визначений.

 

385. Газообмін у повітряних мішках птахів:

проходить;

не проходить;

у парних проходить, у непарних не проходить;

правильна відповідь відсутня.

386. Тип будови ротового апарату, що характерний для більшості личинок та жуків та пристосований до живлення твердою їжею називають:

колючий;

гризучий;

сисний;

колюче-сисний;

лижучий.

387. Тип будови ротового апарату, що характерний для живлення рідким кормом, за якого відбувається прокол субстрату (комарі, мухи), називають:

колючий;

гризучий;

сисний;

колюче-сисний;

лижучий.

388. Тип будови ротового апарату, що характерний для живлення рідким кормом – нектаром, за якого не відбувається прокол субстрату (метелики), називають:

колючий;

гризучий;

сисний;

колюче-сисний;

лижучий.

389. Внутрішній скелет комахи складається з:

кістяка;

хітинових кісток;

хрящових кісток;

відсутній.

390. Органами дихання є тільки трахеї:

у кліщів;

у павуків;

у черевоногих молюків;

у земноводних.

 

391. Органами дихання є трахеї і легеневі мішки:

у кліщів;

у павуків;

у черевоногих молюсків;

у земноводних.

392. Органами дихання є тільки легеневий мішок:

у кліщів;

у павуків;

у черевоногих молюсків;

у земноводних.

393. У лісі на трав’янистих рослинах і кущах зустрічаються іксодові:

павуки;

кліщі;

молюски;

жуки;

мухи.

394. Серед безхребетних лісу зустрічаються акариформні:

павуки;

кліщі;

молюски;

жуки;

мухи.

395. Органи птахів, у яких проходить газообмін:

тільки в легенях;

у легенях і легеневих мішках;

у легенях, легеневих мішках і бронхіолах;

у легенях і бронхіолах;

тільки в бронхіолах.

396. Шкіряно-легеневою веною ропухи рухається кров:

артеріальна;

венозна;

змішана;

спеціальна.

397. Аортою ропухи рухається кров:

артеріальна;

венозна;

змішана;

спеціальна.

 

398. Сонними артеріями ропухи рухається кров:

артеріальна;

венозна;

змішана;

спеціальна.

399. Сонними артеріями гадюки звичайної рухається кров:

артеріальна;

венозна;

змішана;

спеціальна.

400. Серце у земноводних на різних стадіях постембріонасьного розвитку:

у пуголовки двокамерне, у дорослої особини трикамерне;

у пуголовки трикамерне, у дорослої особини чотирикамерне;

у пуголовки однокамерне, у дорослої особини двокамерне;

двокамерне і у пуголовки, і у дорослої особини;

трикамерне і у пуголовки, і у дорослої особини.

 

Вопросы

по правовой подготовке для сотрудников органов внутренних дел