Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського. 13 грудня 2011 р. в Тунісі проходили позачергові президентські вибори зумовлені «жасминовою революцією»




 

13 грудня 2011 р. в Тунісі проходили позачергові президентські вибори зумовлені «жасминовою революцією», що відбулася в січні 2011 р. й призвела до повалення авторитарного режиму президента-генерала Зін ель-Абідіна Бен Алі. Останній очолював країну більше 23 років і змушений був залишив її разом зі своєю родиною, знайшовши політичний притулок в Саудівській Аравії. У 1987 р. він змінив Хабіба Бургібу, який був незмінним керівником країни з моменту отримання нею незалежності від Франції в 1956 р. У 1957 р. в країні була ліквідована монархія.

Революція в Тунісі вважається початком «арабської весни», що охопила більшість країн Близького Сходу.

До президентських виборів функції тимчасового глави Тунісу виконував спікер розпущеного парламенту країни Фуад Мебаза, який заявив, що залишить політичну діяльність після проведення нових парламентських і президентських виборів.

23 жовтня 2011 р. – через дев’ять місяців після повалення президента Зіна Бен Алі у Тунісі відбулися вибори в Законодавчу Асамблею, яка розробила нову Конституцію країни. На підставі цього документа були організовані президентські й парламентські вибори. Асамблея сформувала і новий перехідний уряд.

Главу держави обрали депутати Національної установчої ради (НУР) Тунісу, сформованої унаслідок позачергових вільних виборів, що також відбулися 23 жовтня 2011 р. Новим президентом став голова лівоцентристської партії «Конгрес за Республіку», колишній опозиціонер режиму Бен Алі 66-літній Мансіф аль-Марзукі. Рішення НУР було очікуваним, адже кандидатура Марзукі була єдиною, яка розглядалась законодавцями, оскільки його дев’ять конкурентів не набрали 15 підписів законодавців, потрібних для затвердження кандидатури на посаду глави держави. За аль-Марзукі віддали голоси 153 парламентарів, троє були проти, двоє депутатів утримались. Крім того, 44 бюлетеня для голосування залишись незаповненими.

Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун, заявив, що вибори в Тунісі, з якого почалися масові народні хвилювання в багатьох арабських державах, стали важливим етапом на шляху демократичних перетворень (Избран президент Туниса (http://vz.ru/news/2011/12/12/546299.html). – 2011. – 12.12; В Тунисе пройдут первые выборы после свержения президента Бен Али // Радио Свобода (http://www.svobodanews.ru/archive/ru_news_zone/20111023/17/17.html?id=24368265 ) . – 2011. – 23.10) .

 

Додаток 1

 

Витяги з програм кандидатів

В. Рабинович: безцінний капітал України – земля. Для розвитку агропромислового сектору відмовитися від використання старих технологій. Створювати спільні великі агрокомплекси з використанням передових світових технологій. Україна гостро потребує великого Земельного банку. Залучення землі у сферу першочергових реформ держави – це величезний потенціал для наповнення казни, появи робочих місць та вчасного отримання від держави (пенсіонери, діти, ветерани інваліди) соціальної допомоги.

В. Цушко: доки не буде забезпечено гарантій захисту прав власності, торгівля землею сільськогосподарського призначення є неприпустимою. Важливо не хто володіє землею, а хто її використовує, тобто орендує. Тому слід запровадити у ринковий обіг «право оренди землі», що стане активом, під який можна буде отримувати банківські кредити для розвитку аграрного сектору. Земля при цьому залишиться власністю українців.

Державна підтримка має надаватись виключно фермерським, малим та середнім господарствам, а не агрохолдингам і трейдерам. Державницьке плече у вигляді податкових пільг, здешевлених кредитів, розмаїтої інфраструктури, гуртових ринків, передачі в оренду державних припортових елеваторів має стати надійною опорою для фермерських кооперативів. Результати праці на полі і фермі – селянам, а не аграрним олігархам!

М. Добкін: прийняти закони на найближчі 15 років, що дозволять зберегти пільгове оподаткування в аграрному секторі. При цьому фіксована частина податків, що їх платять сільгосппідприємства, залишатиметься в місцевих бюджетах для розвитку інфраструктури сільських територій.

О. Клименко: впровадження прозорих правил ресурсного забезпечення виробників сільськогосподарської продукції (зокрема й особистих селянських господарств); забезпечення пільгового довгострокового кредитування для закупівлі сучасної сільськогосптехніки та обладнання; сприяння держави у збуті продукції безпосередніми виробниками на внутрішньому та зовнішньому ринках, зокрема й на кооперативних засадах.

Сприяння ефективному використанню та збереженню родючості землі сільськогосподарського призначення – головного національного надбання України; підвищення мінімального розміру орендної плати за земельні паї; створення можливостей для започаткування підприємницької діяльності, насамперед, у сфері виробництва, зберігання, переробки сільгосппродукції, а також «зеленого» туризму; забезпечення пріоритетності спрямування бюджетних коштів на задоволення першочергових потреб жителів сільської місцевості в частині охорони здоров'я, шкільного та дошкільного навчання, розвитку інфраструктури.

Створити земельний кадастр та відкритий реєстр прав власності на землю та інші об’єкти нерухомості.

В. Коновалюк: реалізація національної програми відродження українського села, надання юридичних гарантій захисту прав на землю; своєчасна виплата державних дотацій вітчизняним сільгоспвиробникам; компенсація процентів за кредитами інвесторам сільгосппроектів; пільгові умови для залучення інвестицій у розвиток соціальної інфраструктури сільської місцевості, газифікацію сільських населених пунктів, будівництво автошляхів, медичних і освітніх закладів.

Н. Королевська: збереження української землі в українських руках; полегшення доступу сільгоспвиробників до фінансових ресурсів; впровадження сучасних технологій виробництва та переробки, розвиток агропромислових комплексів глибокої переробки для малих та середніх господарств; контроль механізмів реалізації продукції сільгоспвиробників. Не може посередник заробляти більше, ніж виробник.

Р. Кузьмін:реформувати сільське господарство. Забезпечити модернізацію сільського господарства на світовому рівні.

Д. Ярош: модернізація села, першочергова розбудова його інфраструктури;право власності на землю сільськогосподарського призначення матимуть лише громадяни України.

В. Куйбіда: надавати підтримку фермерським господарствам на селі, заборонити вільний продаж орної землі. Не витребувані паї передати селянам, що живуть у цій місцевості.

О. Ляшко: пріоритет розвитку аграрної сфери та наших агропромислових підприємств; заборона продажі землі, ліквідація нелегального земельного ринку; заборона іноземцям володіти і розпоряджатися нашими чорноземами.Створити прозорий земельний кадастр, що унеможливить земельне рейдерство. Основна ставка – на розвиток власної переробної промисловості, щоб виробляти і продавати готову продукцію, а не сировину.

П. Симоненко: технічне переозброєння сільськогосподарського виробництва; законодавча заборона на купівлю-продаж земель сільськогосподарськогопризначення (крім викупу земельних ділянок у селян-пайовиків); виділення на розвиток села не менше 5% ВВП, державна підтримка великотоварних сільгоспкооперативів, забезпечення гарантованого державного замовлення на продукцію сільського господарства;

Ю. Тимошенко: продовжити мораторій на продаж сільськогосподарських земель, водночас забезпечити можливість продажу державі земельних паїв за ринковою ціною; право володіння землею – тільки українським громадянам та обмежити концентрацію землі в одних руках. Річну орендну плату за сільськогосподарську землю законодавчо закріпити на рівні 10 % її ринкової вартості. Продовжити безкоштовну видачу актів права власності на землю.

О. Тягнибок: заборонити торгівлю землею сільськогосподарського призначення. Надавати її у довгострокове володіння громадянам України із правом родинного успадкування. Визначити законом підстави припинення такого володіння в разі використання сільськогосподарських земель за нецільовим призначенням або погіршення стану ґрунтів.

 

 

Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського







Дата добавления: 2015-08-31; просмотров: 145. Нарушение авторских прав


Рекомендуемые страницы:


Studopedia.info - Студопедия - 2014-2020 год . (0.002 сек.) русская версия | украинская версия