Практичне заняття №8Тема. Творчість Т.Шевченка періоду «трьох літ» План 1. Громадський пафос поезій «Три літа», «Чигрине, Чигрине...», «Чого мені тяжко...», «Минають дні, минають ночі...». Висока художня довершеність ліричних творів. 2. «Заповіт» – наше сприйняття твору. 3. Поема «Сон» («У всякого своя доля...») як політична сатира: ü Ідейно-тематична основа твору: викриття самодержавно-кріпосницького ладу, гнівне осудження світу соціальної кривди. ü Поетизація революціонера, що не мириться з цим світом, що прагне підняти маси на боротьбу проти нього. ü Народний характер сатири, особливості композиції, мовна тканина твору. ü Поема як один із найвидатніших зразків світової політичної сатири. 4. «Кавказ» як революційний твір. Поєднання сатиричного викриття царизму з героїкою та елегійністю. 5. Актуальний революційно-демократичний зміст послання «І мертвим, і живим...». 6. Осмислення з революційно-демократичних позицій виступу проти соціального і релігійного гніту в поемі «Єретик». 7. Спроба оцінити важливі події в містерії «Великий льох». Історична реальність сюжету. Алегоричність та символіка образів, поєднання сучасного з минулим, переплетення реального з фантастичним. 8. Осуд колоніальної політики царизму в Україні у творі «Розрита могила». Авторська характеристика діяльності гетьмана Б.Хмельницького. 9. Соціально-побутові поеми «Сова», «Наймичка», «Відьма». їх ідейно–тематичне спрямування, образи, композиція, стиль. Індивідуальна робота 1. Вивчити напам’ять: «Заповіт», уривки із поем «Сон», «Кавказ», «І мертвим і живим...» (за вибором один твір). 2. Законспектувати статтю Барабаша Ю. «Поема–містерія Т.Шевченка «Великий льох»«(Див.: Барабаш Ю. Поема-містерія Т.Шевченка «Великий льох» // Дивослово. – 2001. – №4 – №5). Практичне заняття №9 Тема. Невольницька лірика Т.Шевченка. Творчість поета останнього періоду. Драматургія і проза Т.Шевченка План 1. Творчість Т.Шевченка періоду ув’язнення та заслання. Основні мотиви: ü Твори про покликання поета («А нумо знову віршувать...», «Неначе степом чумаки...», «Лічу в неволі дні і ночі...», «Ну що б, здавалося, слова...»). ü Автобіографічні вірші, їх глибока соціальна основа («І виріс я на чужині...», «А.О.Козачковському», «І золотої й дорогої...», «Ми вкупочці колись росли...», «Мені тринадцятий минало...», «Якби ви знали, паничі...»). ü Фольклорна основа особисто–інтимної поезії («Ой стрічечка до стрічечки...», «У перетику ходила...», «На вгороді коло броду...», «Ой люлі, люлі, моя дитино...», «У нашім раї на землі...»), глибина розкриття в них дівочої долі, оспівування материнства. ü Новаторство в жанрах пейзажної лірики («І небо невмите, і заспані хвилі...», «Сонце заходить, гори чорніють...»). ü Легендарна основа сюжету вірша «У бога за дверима лежала сокира». ü Революційний пафос у відкритті облудного панського патріотизму і народолюбства, уславлення борців за інтереси народних мас («Варнак», «Княжна», «Якби тобі довелося», «Марина» («Неначе цвяшок в серце вбитий...»)). 2. Поема «Неофіти». Звеличення у ній декабристів, заклики до революційної боротьби, до знищення самодержавства. 3. «Юродивий» – злободенність соціальної проблематики незакінченої поеми. Ідейно-художнє значення твору як одного з кращих у світовій літературі памфлетів на самодержавство. 4. Лірика останніх років, її мотиви й образи, її революційний пафос: ü Ідейний зв’язок поезій «Сон» («На панщині пшеницю жала...»), «Я не нездужаю нівроку..». Висловлення мрії про майбутнє вільне життя і заклик до революційної боротьби. ü Цикл «Доля», «Муза», «Слава» – синтетичне самоусвідомлення поета як творця, утвердження позитивного змісту своєї життєвої долі і своєї поетичної творчості. ü Революційний зміст сатиричних наслідувань «Подражаніє Ієзекіїлю. Глава 19», «Осії. Глава XIV». ü Ідейна спрямованість і образність віршів «Світе ясний! Світе тихий!..», «Гімн чернечий». ü Мрії про «оновлену землю» в поезіях «І Архімед, і Галілей...», «Ісаія Глава 35». 5. Романтична трагедія «Никита Гайдай». Прославлення в нім визвольної війни українського народу проти польської шляхти під проводом Б.Хмельницького. Історична соціально-побутова драма «Назар Стодоля», її демократична спрямованість. 6. Доля кріпака-інтелігента в повістях «Художник», «Музыкант». 7. Доля покритки в повістях «Наймичка», «Капитанша». 8. Показ морального розкладу панства («Княгиня», «Несчастный»). 9. Проблема виховання («Близнецы»). 10. Т.Шевченко – основоположник нової української літератури.
|
