Студопедия — Оформлення роботи. 1. Нормативно-правовые акты (по юридическому значению)
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Оформлення роботи. 1. Нормативно-правовые акты (по юридическому значению)






Вступ

Магістерська робота - це самостійна випускна науково-дослідницька робота, яка виконує кваліфікаційну функцію, тобто готується з метою публічного захисту і отримання академічного ступеня магістра. Основне завдання при виконанні дипломної, яке стоїть перед дипломантом, - продемонструвати рівень здобутої наукової кваліфікації, уміння самостійно вести науковий пошук і вирішувати конкретні наукові і практичні завдання.

Магістерська робота, з одного боку, має узагальнюючий характер, оскільки є своєрідним підсумком підготовки магістра зі спеціальності «Фінанси», а з іншого - самостійним оригінальним науковим дослідженням студента, у розробці якого зацікавлені установи, організації або підприємства. При цьому студент упорядковує за власним розсудом накопичені наукові факти та доводить їх наукову цінність і практичну значимість.

Процес виконання магістерської роботи поділяється на декілька етапів, а саме:

- вибір теми магістерської роботи;

- підготовка до написання магістерської роботи;

- складання плану роботи;

- проведення наукового пошуку та узагальнення теоретичних здобутків в обраному напрямку дослідження;

- виконання розрахункової частини із застосуванням статистичної інформації з обраної бази дослідження;

- розробка наукової або практично орієнтованої складової магістерської роботи;

- формування тексту магістерської роботи (змістовний склад);

- оформлення роботи;

- захист магістерської роботи.

 

1. Вибір теми магістерської роботи

Студентам надається право обрати тему магістерської роботи з розробленої та затвердженої на кафедрі тематики (див. Додаток А) або запропонувати свою тему, обґрунтувавши її актуальність і відповідність фаху. Обрана тема погоджуються з науковим керівником і затверджується на засіданні кафедри. Для затвердження студент має написати заяву встановленого зразка (див. Додаток Б). Подальше змінення або коригування теми можливе лише з дозволу наукового керівника при достатньому обґрунтуванні змін студентом, що також документально оформлюється.

Після затвердження теми студент разом з науковим керівником складає завдання (див. Додаток В) на виконання магістерської роботи, яке затверджує завідувач кафедри.

Завдання складається в двох екземплярах: перший видається студенту перед дипломною практикою, одним із завдань якої є збір і узагальнення інформації для магістерської роботи. Другий екземпляр - залишається на кафедрі і разом з дипломною роботою подається у складі документів до захисту.

Незалежно від обраної теми, структура магістерської роботи має наступний вигляд:

· Титульний аркуш (див. Додаток Д);

· Анотація (див. Додаток З);

· Умовні позначення (при необхідності);

· Зміст;

· Вступ;

· Основна частина з декількома підрозділами;

· Загальні висновки;

· Додатки;

· Список використаних джерел.

 

2. Підготовка до написання магістерської роботи

У процесі підготовки до написання магістерської роботи підбираються й вивчаються фахову джерела інформації, складається бібліографія. Дієву допомогу студенту в цьому надає науковий керівник, а також працівники бібліотек. Самостійний пошук літературних джерел здійснюється за допомогою бібліотечних каталогів (систематичного, алфавітного), реферативних журналів, бібліографічних довідників, ресурсів Internet. Особливу увагу слід звернути на періодичні видання: газети, журнали, де можна знайти останні результати досліджень спеціалістів з обраною тематикою. Важливо підібрати матеріал із джерел сучасної зарубіжної літератури.

Разом з цим, є доцільним дотримання загальних правил опрацювання літератури. Спочатку потрібно ознайомитись з основною літературою (підручниками, науковими статтями), а потім - прикладною (законодавчими актами, інструктивними матеріалами, статтями про конкретні дослідження чи досвід господарювання тощо). Вивчення складних джерел (монографій) слід починати лише після опрацювання простіших (підручників). Вивчення книг передує вивченню статей давніших видань.

Відібрана література підлягає уважній обробці. Попереднє ознайомлення включає побіжний огляд змісту, читання передмови, анотації. Розділи, що мають особливе значення для магістерської роботи, старанно обробляють, звертається особлива увага на ідеї й пропозиції щодо вирішення проблемних питань обраної теми, дискусійні питання, наявність різних точок зору й протиріч.

При нотуванні слід обов'язково робити повні бібліографічні записи джерел згідно вимог до написання наукових робіт (Додаток Є), з тим, щоб використати ці записи для підготовки списку використаної літератури й зробити необхідні посилання на джерела в тексті магістерської роботи.

Попереднє ознайомлення з літературними джерелами є основою для складання плану магістерської роботи.

 

3. Складання плану магістерської роботи

План магістерської роботи включає: вступ; 3-4 взаємопов'язані і логічно побудовані розділи, які складаються з 2-4 параграфів, що дозволяють розкрити тему; висновки. Самостійно складений студентом план обговорюються з науковим керівником, у разі необхідності коригується й після цього затверджується.

 

4. Проведення наукового пошуку та узагальнення теоретичних здобутків в обраному напрямку дослідження

Проведення наукового пошуку при написанні магістерської роботи відбувається шляхом систематизації й обробки зібраних матеріалів з кожної позиції плану. До тексту вносяться тільки старанно підібрані й цілеспрямовано проаналізовані матеріали. Не допускається просте компонування підібраних текстів наукових статей інших авторів. При цитуванні обов’язковим є посилання на автора із вказанням номера літературного джерела зі списку літератури і сторінки. На цьому ж етапі виконуються обчислення, обґрунтовуються пропозиції, формулюються висновки, підбирається ілюстративний матеріал (графіки, рисунки, таблиці). У процесі роботи визначається необхідність доповнення додатковими матеріалами. Одержаний варіант магістерської роботи доповнюється, уточнюються деякі положення, остаточно формулюються всі висновки й пропозиції.

 

5. Виконання розрахункової частини із застосуванням статистичної інформації з обраної бази дослідження

Виконання розрахункової частини здійснюється з використанням методів математичної статистики, моделювання та засобів програмування (приклад застосування математичних моделей наведений у Додатку К). При виявленні тенденцій, отримання прогнозів необхідно проявити вміння використання методів економічного і фінансового аналізу. Обов’язковим при виконання магістерської роботи є наявність моделей тих фінансових явищ або процесів, дослідженню яких присвячено магістерську роботу. Матеріали розрахункової частини оформлюються у вигляді таблиць, діаграм, графіків, рівнянь, які супроводжуються поясненнями та висновками.

 

6. Формування тексту магістерської роботи

 

Текст магістерської роботи повинен бути відредагованим, стилістично витриманим як наукове дослідження.

У вступі обґрунтовується актуальність вибраної теми, дається характеристика сучасного стану досліджуваної проблеми, визначається мета магістерської роботи й завдання, вказується предмет, об'єкт і база дослідження, методи дослідження, інформаційні джерела, наукова новизна одержаних результатів, практичне значення одержаних результатів,апробація результатів дослідження, публікації, структура роботи.

Об’єктом дослідження є процес або явище, яке досліджує автор.

Предмет дослідження міститься в межах об'єкта. Це лише суттєві зв'язки та відносини, властивості, аспекти, функції, які є визначальними для даного дослідження. Іншими словами, об'єктом виступає те, що досліджується, а предметом - те, що в цьому об'єкті має наукове пояснення, тобто як категорії наукового процесу вони співвідносяться між собою як загальне і часткове, предмет визначає тему дослідження.

Базою дослідження виступає конкретний об’єкт, на основі якого робляться статистичні спостереження та за фінансовими даними якого здійснюються розрахунки, моделювання.

Мета дослідження пов'язана з об'єктом і предметом дослідження, а також його кінцевим результатом і шляхами дослідження, вона співпадає з формулюванням теми.

Для досягнення поставленої мети дослідження студент визначає послідовне виконання відповідних завдань, як:

· вирішення та обґрунтування теоретичних питань проблеми дослідження;

· всебічне вивчення практики, при потребі проведення експерименту з даної проблеми, накопичення даних, аналіз і систематизація їх, математичне опрацювання, виявлення типового стану, недоліків, упущень, узагальнення передового досвіду;

· обґрунтування системи заходів щодо вирішення проблеми, розробка методичних рекомендацій та пропозицій щодо використання результатів дослідження в практиці відповідних установ і організацій і таке інше.

У вступі варто також звернути увагу на рівень розробленості теми у вітчизняній та зарубіжний літературі, виділити дискусійні питання й невирішені проблеми. Вказати, які науковці й практики займалися питаннями, які досліджується.

Методи дослідження. Методологією дослідження становлять основні положення теорії пізнання, а також фундаментальні положення сучасної економічної теорії. У процесі наукового дослідження студентами застосовуються різноманітні специфічні методи економічних досліджень, взаємопов’язаних загальною логікою аналізу.

Науковою новизною отриманих результатів є досягнення студента в розкриті та визначенню окремих понять, в їх удосконалені та в подальшому розвитку.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що результати магістерського дослідження були використані у практичній діяльності підприємств, установ, організацій і це повинно бути підтверджено довідкою про впровадження.

Апробація результатів магістерської роботи є оприлюднення їх результатів на наукових студентських конференціях. Необхідно вказати назву конференції, на якій оприлюднене результати, та час її проведення.

Публікації. Основні положення і результати магістерської роботи повинні бути викладені в наукових працях. Зокрема в факультетському науковому віснику чи в іншому науковому збірнику.

Структура роботи. Потрібно дати коротку анотацію роботи по розділам, вказати обсяг роботи, кількість таблиць, графіків, рисунків, додатків та використаних джерел.

Рекомендований обсяг вступу – 3-5 сторінки.

Основна частина роботи поділяється на 3-4 розділи. Перший, як правило, присвячується теоретико-методичним аспектам досліджуваної теми, другий - методичним підходам, діагностичним засобам та аналізу стану об'єкту дослідження, третій - рекомендаціям та пропозиціям щодо вирішення досліджуваної проблеми. Усі ці розділи повинні бути логічно пов'язані між собою.

Теоретичні положення й методичні підходи є основою для аналізу первинних матеріалів або статистичної інформації. Висновки й рекомендації базуються на результатах аналізу. Рекомендації можуть торкатись також теоретико-методологічних основ, понятійного апарату й інструментарію дослідження. Кожен розділ чи підрозділ може мати таку схему: короткий вступ, огляд дискусійних питань, факти та їх опис, проведення дослідження на основі обраного наукового методологічного апарату, проведення підсумків. Висновки повинні нести наукову новизну чи особисту думку автора до вже відомого матеріалу як результат проведеного дослідження.

Заключна частина роботи - висновки - це коротке резюме з усього змісту магістерської роботи. Тут вміщуються висновки та рекомендації, що показують, якою мірою вирішено завдання й досягнуто мети, сформульованої у вступі. Обсяг заключної частини - 2-5 сторінок.

Невід'ємною частиною магістерської роботи є список використаних джерел, який включає перелік усіх джерел, використаних у процесі роботи (не менше 50).

Окремі частини тексту, що мають самостійне значення (об'ємні розрахунки, методики, алгоритми, схеми, таблиці, графіки), можуть бути вміщені в додатки.

Для викладу матеріалу роботи характерні аргументованість суджень та точність приведених даних. Орієнтуючись на читачів з високою професійною підготовкою, автор повинен включати у свій текст увесь знаковий апарат (таблиці, формули, символи, діаграми, схеми, графіки тощо), тобто все те, що складає мову науки.

 

Оформлення роботи

Особливе значення має оформлення магістерської роботи. Магістерська робота повинна бути написана державною мовою та надрукована. Загальний обсяг магістерської роботи має бути не менше 80 та не більше 120 аркушів (без врахування додатків). Робота виконується на білому папері формату А-4 (210-297 мм). Бібліографічний опис складають після додатків за друкованим текстом роботи (по мірі посилання) або у алфавітному порядку.

До магістерських робіт встановлені такі норми:

- до тексту: Times New Roman, 14 шрифт, полуторний інтервал;

- до полів: зверху та зліва – 25 мм, знизу та справа – 10 мм.

Текст основної частини магістерської роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти.

Заголовки структурних частин магістерської роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «ДОДАТКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», друкують великими літерами, жирним шрифтом симетрично до набору.

Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу жирним шрифтом. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, крапка не ставиться

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати двом інтервалам.

Кожну структурну частину магістерської роботи треба починати з нової сторінки.

 

Нумерація.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків (малюнків), таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою магістерської роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок магістерської роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини магістерської роботи, як зміст, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Звертаємо увагу на те, що всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини магістерської роботи, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: «1. ВСТУП» або «Розділ 6. ВИСНОВКИ». Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу великими літерами.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім, у тому ж рядку наводять заголовок підрозділу з великої літери.

Ілюстрації.

Ілюструють магістерські роботи, виходячи з певного загального задуму, за ретельно продуманим тематичним планом, який допомагає уникнути ілюстрацій випадкових, пов'язаних із другорядними деталями тексту і запобігти невиправданим пропускам ілюстрацій до найважливіших тем. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст - ілюстрації. Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. Ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (під рисунковий підпис).

Підпис під ілюстрацією звичайно має три основні елементи:

- найменування графічного сюжету позначається скороченим словом «Рис.»;

- порядковий номер ілюстрації, який вказується без знаку номера арабськими цифрами;

- тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного.

Основними видами ілюстративного матеріалу в магістерській роботі є: креслення, технічний рисунок, схема, фотографія, діаграма і графік. Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається тема, пов'язана з ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу у круглих дужках «(рис. 3.1)» або зворотного типу: «...як це видно з рис. 3.1», або «...як це показано на рис. 3.1».

Таблиці.

Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» розміщують в правому верхньому куті із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: Таблиця 1.2 (друга таблиця першого розділу).

При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «таблиця» і її номер вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження таблиці» і вказують її номер. Якщо таблиця займає 1 і більше друкованої сторінки – її слід винести у додатки.

Формули.

При використанні формул необхідно дотримуватися певних техніко-орфографічних правил.

Найбільші, а також довгі та громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують всередині рядків тексту.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починається зі слова «де» без двокрапки.

Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х), ділення (:).

Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання в наступному тексті. Інші нумерувати не рекомендується. Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правої границі сторінки без крапки від формули до її номера.

 

Список використаних джерел складається на основі робочої картотеки і є «візитною карткою» автора роботи, його професійним обличчям, свідчить про рівень володіння навичками роботи з науковою літературою.

При складанні списку використаних джерел необхідно дотримуватися вимог державного стандарту. Кожний бібліографічний запис починають з нового рядка з порядковою нумерацією. Літературу розташовують або у алфавітному порядку, або за ходом посилання з тексту. Слід також звернути увагу на те, щоб посилання в тексті на використані джерела були позначені тим порядковим номером, яким воно записано у списку використаної літератури з виділенням двома квадратними дужками, наприклад «... у працях [1-7]...». Приклади оформлення використаних джерел наведені у Додатку Є.

При оформленні тексту магістерської роботи потрібно також витримати загальні вимоги до ілюстрацій, таблиць, форм, тощо.

 

Додатки

Додатки оформлюють як продовження магістерської роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті.

Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках магістерської роботи, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично до тексту. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово "Додаток " і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно за літерами алфавіту А,Б,В,,...., наприклад, Додаток А, Додаток Б тощо. Таблиці або рисунки, які містяться у додатках, слід нумеровати наступним чином: слово «Таблиця» або «Рисунок», потім літера додатку, потім номер таблиці. Наприклад, Таблиця А1, тобто перша таблиця додатку А.

До додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повного сприйняття магістерської роботи:

Ø проміжні математичні доведення, формули і розрахунки;

Ø таблиці допоміжних цифрових даних;

Ø протоколи і акти випробувань, розрахунки економічного ефекту;

Ø ілюстрації допоміжного характеру;

Ø інструкції та методики, розроблені в процесі виконання роботи.

Перед захистом магістерську роботу слід зброшурувати.

6. Захист магістерської роботи

Захист магістерської роботи відбувається у два етапи:

1) малий захист;

2) прилюдний захист на ДЕК.

Не пізніше, ніж за місяць до захисту повністю виконана робота подається науковому керівникові з метою підготовки ним відгуку (див. Додаток Ж) на дослідження, а також направляється на зовнішнє рецензування.

Зовнішня рецензія може бути надана професорсько-викладацьким складом, науковцями певного фаху або практиками, які займають провідні посади та працюють у галузі проблематики, що розробляється магістром. Рецензія подається в письмовій формі.

На виконану магістерську роботу рецензенти складають відгук за такою схемою:

- актуальність дослідження;

- ефективність використаної методології наукового пошуку;

- рівень використання набутих у процесі навчання в магістратурі теоретичних знань;

- перспективність запропонованих рекомендацій і висновків;

- недоліки роботи;

- загальна рекомендація щодо готовності до захисту.

Зразок зовнішньої рецензії наведений у Додатку І.

Крім того, студент має надати керівнику, а потім ДЕК:

- акт апробації зроблених ним у магістерській роботі відкриттів та запропонованих рекомендацій. У акті має міститись повний перелік усіх запропонованих нововведень з зазначенням підприємств та організацій на яких вони застосовувались;

- анотації українською, російською та англійською мовами (бажано).

В анотації стисло викладається сутність магістерської роботи за розділами, він має дати повне і переконливе уявлення про виконану роботу.

Попереднє обговорення магістерської роботи здійснюється на засіданні кафедри (малий захист) з урахуванням висновків наукового керівника і має на меті виявлення недоліків у роботі для проведення магістром аналізу пропозицій і зауважень, доопрацювання роботи для її захисту на ДЕК.

Для захисту магістерської роботи створюється комісія у складі Голови, секретаря, трьох членів з числа досвідченіших працівників професорсько-викладацького складу, а також із залученням керівництва галузевих управлінь.

При захисті магістерських робіт у державну комісію подаються усі зазначені вище документи, а саме: магістерська робота з витягом з протоколу засідання профільної кафедри про допуск магістра до захисту (допуск оформлюється при проходженні малого захисту та фіксується на другому аркуші завдання); письмовий відгук наукового керівника з характеристикою діяльності магістра під час виконання магістерської роботи; зовнішня рецензія на магістерську роботу; акт апробації результатів дослідження; анотація, заява на закріплення теми магістерської роботи та керівника, копія дипломної роботи на електронному носії (СD диск) у форматі pdf.

Захист магістерських робіт проводиться на відкритому засіданні Державної екзаменаційної комісії за участю не менш, ніж половини її складу при обов'язковій присутності голови комісії. Графік роботи комісії затверджується наказом ректора Університету.

Для захисту роботи магістр готує доповідь (10-15 хвилин), яка має бути підкріплена роздатковим (на менше 5примірників) та мультимедійним (із застосуванням ММ-проектору) матеріалом. Доповідь повинна відбивати зміст дослідження, його мету, завдання, предмет та об'єкт; обґрунтування вибору теми, ступеня її висвітлення в науковій літературі. Основна частина доповіді присвячується викладенню науково-практичних висновків і рекомендацій, результатів за матеріалами дослідження.

Після доповіді магістра та його відповідей на поставлені комісією запитання при необхідності оголошуються рецензії на роботу та відгук наукового керівника. Магістру надається можливість дати пояснення щодо зауважень, дати відповіді на запитання членів ДЕК. Відповіді мають бути стислими (як правило з двох-трьох речень), впевненими, чіткими, конкретними. У процесі захисту членами комісії оцінюється глибина знань студентом досліджуваної теми, уміння вести дискусію, обґрунтовувати й відстоювати свою точку зору, чітко відповідати на поставлені запитання. Рішення про оцінку захисту магістерської роботи приймається на закритому засіданні ДЕК, результат оголошується після затвердження протоколу головою ДЕК. Остаточна оцінка вноситься у відомість та залікову книжку студента й перезахисту не підлягає.

Випускники магістратури, які за підсумками навчання отримали диплом з відзнакою, можуть рекомендуватися Вченою радою Університету для вступу до аспірантури.

 

Додаток А

Тематика магістерських робіт

1. Активізація бюджетної політики у забезпеченні соціально-економічного розвитку регіоні.

В роботі слід дослідити питання активізації бюджетної політики у забезпеченні соціального й економічного розвитку регіону на базі удосконалення міжбюджетних відносин за умов адміністративно-територіальної реформи. Дослідити досвід розвинених країн у регулюванні бюджетного процесу та можливості його використання в Україні. Систематизувати доходи та видатки місцевих бюджетів з урахуванням вимог бюджетної класифікації. Визначити роль і функції владних структур у формуванні й активізації бюджетної політики у регіонах. Обґрунтувати принципи бюджетного стимулювання розвитку регіонів, запропонувати методичні підходи та заходи щодо удосконалення міжбюджетних відносин. Удосконалити методологію формування джерел фінансових ресурсів місцевих бюджетів розвитку за рахунок податкових і неподаткових надходжень у аспекті збільшення абсолютної суми коштів, підвищення обґрунтованості нормативів відрахувань та покращання адміністрування надходжень з метою створення на місцях реальних можливостей для стимулювання розвитку регіонів.

 

2. Акцизне оподаткування та шляхи його розвитку в Україні

 

Обґрунтувати теоретичні та методологічні засади оподаткування акцизним податком в Україні. В цьому напрямку слід проаналізувати сучасний механізм оподаткування різних підакцизних товарів, що вироблені на митній території України, а також товарів, які ввозяться на митну територію України. Встановити чинники, що визначають доцільність використання акцизного оподаткування в сучасних умовах господарювання.

Проаналізувати систему оподаткування акцизним податком в сучасних економічних умовах господарювання. Дослідити структуру надходжень акцизного податку до державного бюджету України протягом попередніх 5-7 років, а також динаміку сплати податку на прикладі даних ДПІ району.

Обґрунтувати принципи побудови економіко-математичної моделі впливу вироблених в Україні підакцизних товарів на доходи бюджету. Спрогнозувати надходження від акцизного податку на наступний рік.

Розробити рекомендації щодо розвитку акцизного оподаткування в Україні. Навести пропозиції щодо внесення змін і доповнень до чинного податкового законодавства.

 

3. Акцизний податок: проблеми вдосконалення механізму стягнення та адміністрування

Надати історичні засади розвитку акцизного оподаткування за кордоном та в Україні. Висвітлити теоретико-методологічні аспекти системи акцизного оподаткування. Вказати на сучасний механізм оподаткування різних підакцизних товарів, що вироблені на митній території України, а також товарів, які ввозяться на митну територію України. Зазначити чинники, що визначають доцільність використання акцизного податку у сучасних умовах господарювання.

Проаналізувати систему адміністрування акцизного оподаткування в Україні. Дослідити структуру надходжень акцизного податку до державного бюджету України протягом попередніх років.

Розробити економіко-математичну модель впливу ввезених в Україну підакцизних товарів на податкові надходження від акцизного оподаткування.

Висвітлити існуючі проблеми діючого механізму акцизного оподаткування, а також враховуючі зарубіжний досвід, запропонувати комплекс заходів щодо нормативно-правового вдосконалення механізму стягнення та адміністрування цього податку.

 

4. Бюджетна система як інструмент регулювання економічного розвитку

В роботі слід розкрити економічну суть бюджетної системи як інструменту регулювання економічного розвитку, що полягає у використанні бюджетної архітектоніки, яка визначається оптимальними співвідношеннями між елементами бюджетної системи з метою впливу на динаміку економічного розвитку. Запропонувати структурно-функціональну модель системи бюджетного регулювання, яка ґрунтується на інтеграції державного регулювання дохідної та видаткової частин бюджету, міжбюджетних відносин, дефіциту (профіциту) бюджету, державного боргу з урахуванням динаміки економічних процесів та зовнішньоекономічного середовища. Виявити тенденції планованих і фактичних показників дохідної та видаткової частин зведеного, державного та місцевих бюджетів. Визначити вплив обсягу податкової бази на суму надходжень за основними податками стосовно адміністративно-територіальних одиниць. Виявити роль податкового навантаження у формуванні дохідної частини бюджету, економічному розвитку держави та регіонів, взаємозв'язку видаткової частини бюджету, бюджетної централізації та економічного зростання. Розробити методологію прогнозування дохідної частини бюджету, запропонувати систему міжбюджетного регулювання на базі відповідних моделей.

 

5. Бюджетне вирівнювання в реалізації регіональної політики держави

В роботі слід розробити систему бюджетного вирівнювання у ході реалізації регіональної політики держави для задоволення стандартних бюджетних потреб мешканців різних адміністративно-територіальних одиниць. Розглянути теоретичні підходи щодо визначення фінансово-адміністративних засад побудови бюджетної системи держави, історію становлення та розвитку бюджетних відносин в Україні. Обґрунтувати необхідність і завдання регіонального вирівнювання в системі міжбюджетних відносин. Дослідити форми і методи взаємовідносин між бюджетами. Висвітити механізми виділення бюджетних трансфертів. Запропонувати методи моделювання взаємовідносин бюджетного вирівнювання. Надати пропозиції щодо вдосконалення системи бюджетного вирівнювання з урахуванням світових тенденцій даного процесу, а також засад формування фондів бюджетного вирівнювання в Україні.

6. Бюджетний дефіцит і його регулювання у перехідній економіці України

В роботі слід дослідити економічну природу дефіциту бюджету, тенденції його розвитку та взаємозв'язок із загальними макро- та мікроекономічними показниками економіки країни. Розкрити основні чинники виникнення й джерела фінансування дефіциту бюджету як показника незбалансованості доходів і видатків в умовах перехідної економіки. Запропонувати систему показників оцінки рівня бюджетного дефіциту та визначити шляхи удосконалення методів регулювання доходів, видатків та дефіциту державного та місцевих бюджетів, податкової політики. Дослідити доцільність впровадження системного аналізу показників планування бюджету та його моделювання. Обґрунтувати необхідність затвердження стабільних нормативів відрахувань від загальнодержавних податків у бюджети регіонів відповідно до рівня їх економічного розвитку.

 

7. Бюджетний процес та його оптимізація в Україні

В роботі слід виділити складові бюджетного процесу та його основні ознаки у демократичних державах. Визначити завдання та критерії оптимізації бюджетного процесу. Систематизувати терміни, що характеризують його часовий вимір. Виділити суб'єктивні й об'єктивні чинники, що впливають на виконання бюджету. Показати доцільність розробки, затвердження та реалізації задач середньострокової та довгострокової бюджетної політики. Проаналізувати сучасні технології, що використовуються під час складання та виконання бюджету, а саме методи: програмно-цільовий, складання бюджету "з нуля", а також касовий метод виконання бюджету. Проаналізувати відмінності кожного методу, умови та наслідки його використання. Обґрунтувати розмежування бюджетних повноважень учасників бюджетного процесу в Україні під час виконання бюджетів різних рівнів. Визначити напрями удосконалення системи бюджетного контролю. Запропонувати детальну законодавчу регламентацію процедури закриття бюджетного року.

8. Бюджетний устрій держави та особливості його формування в Україні

В роботі слід науково обґрунтувати теоретичні засади бюджетного устрою країни. Дослідити історичну еволюцію поняття "бюджетний устрій", розкрити його суть. Дослідити взаємозв'язок бюджетного устрою з державним і адміністративно-територіальним устроями країни та визначити фактори, які на нього впливають. Проаналізувати бюджетні установи країн з різними державними й адміністративно-територіальними устроями. Визначити особливості й етапи становлення бюджетного устрою в Україні. Виявити основні його суперечності на сучасному етапі економічного розвитку держави. Обґрунтувати роль бюджетного устрою у процесі проведення бюджетної реформи в Україні та запропонувати напрями його удосконалення.

9. Вдосконалення валютного регулювання та контролю в Україні

В роботі слід дослідити теоретичні та організаційні основи системи валютного регулювання, етапи її формування в Україні, проблеми курсоутворення. Визначити провідну роль валютного контролю в цій системі та висвітити методи його організації за кордоном. Здійснити аналіз валютних операцій суб'єктів підприємницької діяльності України та надати оцінку ефективності валютного контролю з боку державних органів. На підставі проведеного аналізу сформулювати й обґрунтувати низку пропозицій щодо вдосконалення нормативно-правової бази з питань валютного регулювання та контролю, запропонувати нову організаційну структуру контролюючих органів. Розробити комплексну методику здійснення контрольно-перевірочної роботи з питань дотримання вимог валютного законодавства.

 

10. Виконання місцевих бюджетів України

В роботі слід дослідити питання, пов'язані з виконанням бюджетів як стадії бюджетного процесу, доповнити схему механізму дії розподільної функції фінансів, визначити основні форми прояву місцевих бюджетів. Запропонувати нові місцеві податки та збори, які можуть бути впроваджені на території України, способи вдосконалення системи оподаткування, а також контролю за повнотою надходжень місцевих податків і зборів. Визначити шляхи вдосконалення формульного підходу до визначення обсягу міжбюджетних трансфертів, зокрема способи покращання розрахунку прогнозного обсягу кошиків доходів і видатків місцевих бюджетів. Розробити розширену логічну мо







Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 556. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Закон Гука при растяжении и сжатии   Напряжения и деформации при растяжении и сжатии связаны между собой зависимостью, которая называется законом Гука, по имени установившего этот закон английского физика Роберта Гука в 1678 году...

Характерные черты официально-делового стиля Наиболее характерными чертами официально-делового стиля являются: • лаконичность...

Этапы и алгоритм решения педагогической задачи Технология решения педагогической задачи, так же как и любая другая педагогическая технология должна соответствовать критериям концептуальности, системности, эффективности и воспроизводимости...

Примеры задач для самостоятельного решения. 1.Спрос и предложение на обеды в студенческой столовой описываются уравнениями: QD = 2400 – 100P; QS = 1000 + 250P   1.Спрос и предложение на обеды в студенческой столовой описываются уравнениями: QD = 2400 – 100P; QS = 1000 + 250P...

Дизартрии у детей Выделение клинических форм дизартрии у детей является в большой степени условным, так как у них крайне редко бывают локальные поражения мозга, с которыми связаны четко определенные синдромы двигательных нарушений...

Педагогическая структура процесса социализации Характеризуя социализацию как педагогический процессе, следует рассмотреть ее основные компоненты: цель, содержание, средства, функции субъекта и объекта...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.012 сек.) русская версия | украинская версия