ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ. Програма вивчення вибіркової навчальної дисципліни «Релігієзнавство» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалавра усіх галузейВСТУП Програма вивчення вибіркової навчальної дисципліни «Релігієзнавство» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалавра усіх галузей знань, напрямів підготовки і спеціальностей.
Значення навчальної дисципліни: Знання таких важливих феноменів світової культури, як релігія і вільнодумство, сприяють осмисленню багатьох її насущних проблем, а також допомагають людині в їх вирішенні. Релігієзнавче знання є засіб не тільки інтелектуального розкріпачення людини, не просто позитивна теоретична її орієнтація, але й відповідна практична її реалізація, яка знаходить своє реальне втілення в утвердженні дійсного буття людей, отримання ними свободи діяти відповідно до своїх потреб та інтересів, цілей та ідеалів. Основні методичні настанови вивчення курсу: – охоплення основних тем курсу, обов’язкових для аудиторних занять; – пріоритет у виділенні тем в обсязі, що відповідає специфіці регіону викладання курсу; – логічність, змістовність і приступність формулювання основних положень, необхідних для розкриття тем курсу; – співвіднесеність теоретичних положень з життєвими реаліями, їх конкретизація стосовно визначеної сфери практичної діяльності; – орієнтація на проблемний характер положень програми, які спонукатимуть до активно-творчого їх засвоєння; – урахування різноманіття існуючих підходів до проблем, які розглядаються, що зорієнтує студентів на дискусійний і в той же час толерантний характер занять; – наявність джерелознавчої бази, яка забезпечуватиме різноманіття підходів у вивченні тем курсу.
Предмет навчальної дисципліни складає релігія у всієї єдності її структури, функціональності і закономірності, що відображає особистий релігійний досвід. Предмет релігієзнавства не вичерпується дослідженням виключно трансцендентних форм релігії, що ґрунтуються на вірі в потойбічне. Існують ще світські і цивільні релігії, яким, при всій їх специфіці, характерні всі основні риси, притаманні трансцендентним формам релігії. Таким же актуальним для релігієзнавства є і вільнодумство, вивчення його природи і сутності, закономірностей розвитку і значення в суспільному житті.
Міждисциплінарні зв’язки полягають у тому, що релігієзнавство як конституювалося на стику філософії, соціології, антропології, психології, лінгвістики, етнології, археології та інших наук, так і взаємодіє з ними дотепер, а також надає цим наукам допомогу як тільки вони звертаються до аналізу релігії із своєї точки зору.
1. Мета і завдання навчальної дисципліни: 1.1. Мета навчальної дисципліни – формування світоглядної культури студента, який би вмів бачити сутність природних і суспільних явищ, а також знаходити форму їх теоретичного вираження; міг відшукати принципові можливості практичного впровадження теоретичних висновків; був здатен не лише передбачати найближчі та віддалені наслідки, до яких можуть привести ці висновки, але й знайти певну позицію, яка йде з внутрішніх спонукань; прагне до заснованих на моральних підвалинах об’єктивно-вірних вирішень проблем, що виникають у житті.
1.2. Завдання навчальної дисципліни: – подати та пояснити розділи академічного релігієзнавства, предмет який ним вивчається, зміст і функції, а також його місце і роль у системі вищої освіти й розвитку суспільства взагалі; – розглянути проблему походження релігії, різні підходи її тлумачення, розкрити сутність релігійного феномену, його структуру та особливості функціонування, показати тенденції і перспективи релігійного процесу; – ознайомити студентів з різними типами релігійних вірувань, починаючи з ранніх форм, родоплемінних релігій, аж до етнічних і світових, а також нових релігійних течій; – розглянути процес виникнення і розвитку вільнодумства, показати, що його становлення є закономірним наслідком суспільно-історичної практики людей та притаманне їх духовному світу, починаючи з найдавніших періодів людської історії; – показати якісну своєрідність виявлення вільнодумства на рівні атеїзму на відміну від інших його історичних форм; – розкрити історію розвитку вільнодумства як іманентно притаманного моменту переважно філософсько-матеріалістичного (теоретичного) осягнення світу і дійсного (практичного) утвердження в ньому людини; – проаналізувати місце і роль релігії і вільнодумства, знання релігієзнавчої проблематики в інтелектуальному і культурному розвитку людини, в її самовизначенні.
1.3. Вимоги до рівня засвоєння змісту навчальної дисципліни, у результаті дотримання яких студент повинен:
Знати: зміст релігієзнавчої проблематики, такі соціально-історичні явища, що аналізуються у предметному полі релігієзнавства, як релігія: процес її походження, різноманітні підходи до трактування цього процесу, сутності релігійного феномену, його структури, історичних типів і функціонального спектру, а також вільнодумство: виникнення, природу та історичні форми. Вміти: змістовно і логічно, науково і толерантно обґрунтовувати особисту думку щодо вирішення питань, що стосуються переконань людей, враховувати різноманітність існуючих підходів до них, не вагатися у випадку необхідності відстоювання власної позиції, яка буде співвідноситися з життєвими реаліями і знаходитися у межах законодавства України про свободу совісті та права людини.
На вивчення навчальної дисципліни відводиться 54 годин / 1,5 кредити ECTS. 2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни:
|