Редагування структури головного меню2.1.Визначення вхідного опору вольтметра Вхідний опір вольтметра можна визначити опосередкованим вимірюванням, використавши схему рис.5.18.
Рис. 5.18 Схема вимірювання вхідного опору вольтметра Встановіть опір магазину резисторів Rм = 0, і подайте від джерела напруги (генератора) напругу частотою 50 Гц значення близького до верхньої межі вимірювання вольтметра; запишіть його покази U 1. Тепер збільшуйте Rм доти, поки покази досліджуваного вольтметра зменшаться точно вдвічі. Запишіть опір магазина резисторів – він дорівнює вхідному опору досліджуваного вольтметра. Повторіть дослід для використовуваних у роботі електромагнітного та випрямного вольтметрів. Для електростатичного (ЕС) та електронного (Ел) вольтметрів паспортні значення Rвх вказані на самих приладах. Обчисліть активну потужність Pв, споживану кожним вольтметром при напрузі, що відповідає верхній межі вимірювання Uв: Pв = Uв2 / Rвх. Занести виміряні, обчислені та подані на шкалі кожного вольтметра метрологічні характеристики у табл. 5.3. Таблиця 5.3
2.2. Оцінка впливу вхідного опору вольтметрів на результат вимірювання напруги 2.2.1. Дільник напруги з двох однакових резисторів R1 і R2 (перемикачем можна змінювати ці значення обидва одночасно) підключений до регульованого джерела напруги U частотою 50 Гц (рис 5.19).
Рис. 5.19 Схема дослідження похибки від взаємодії вольтметра з об'єктом
Встановіть значення загальної напруги U близьким або рівним межі вимірювання досліджуваного вольтметра і підтримуйте в усіх подальших дослідах незмінним. Згідно другому закону Кірхгофа ця напруга повинна ділитись на дві рівні частини - падіння напруги U1 на резисторі R1 та U2 - падіння напруги на резисторі R2 (ніякий вольтметр поки що не підключаємо): U = U1 + U2; U1 = U2 = U / 2. При підключенні вольтметра паралельно будь-якому резисторові, наприклад R2 (див. рис.5.19) для вимірювання на ньому напруги U2 вхідний опір приладу Rвх шунтує резистор R2. Внаслідок цього еквівалентний опір ділянки б в, де підключений резистор R2 зменшується: Re = R2 Rвх / (R2 + Rвх). При цьому режим роботи об'єкта, яким у нас є дільник напруги, змінюється. Опір ділянки б в стає меншим ніж опір ділянки а б (а без підключення вольтметра вони були однаковими). Тому й напруги U1 та U2 вже не будуть однаковими: U2 стане меншою за U1. Теж саме відбудеться при підключенні вольтметра до R1. Знаючи напругу U, та вхідні опори досліджуваних вольтметрів і всі по черзі значення опорів R1 та R2 дільника напруги, розрахуємо, що повинні показувати різні вольтметри при вимірюванні напруги U2 для усіх значень (R1,R2).Значення обчислень запишіть у таблицю в графу U1,U2 (практично обчислене) значення для всіх приладів, що застосовуються у лабораторній роботі. Наприклад (табл.5.4). Вольтметр - електромагнітний; Rвх = 2 kΩ; U = 30 V.Т Таблиця 5.4
Провівши експеримент із вимірювання кожним вольтметром напруг U1 чи U2 при всіх значеннях опорів об'єкту, занесіть одержані результати у графу U1,U2 (виміряне значення) Обчисліть також значення абсолютної похибки впливу від взаємодії (Δ = U теор- U пр. );та відносної похибки впливу від взаємодії (δ = (Δ / 0.5 U)100%) кожного вольтметра при всіх значеннях опорів R1 та R2 об'єкту. Використавши результати теоретичних досліджень та експерименту треба оцінити розмір вхідного опору вольтметра для кожного значення опору об'єкту, при якому похибка впливу не перевищуватиме 0,3 основної похибки вольтметра.
2.3. Оцінка впливу форми кривої змінної напруги на покази вольтметрів різних систем. 2.3.1. Вимірювання вольтметрами різних систем напруги на виходах одно- та двопівперіодного випрямлячів. Підтримуючи на входах обох випрямлячів лабораторного стенду однакове діюче (середньоквадратичне) значення напруги, за показами вольтметра лабораторного стенда виміряти усіма вольтметрами по черзі напругу на виходах однопівперіодного, а потім двопівперіодного випрямляча. Результати занесіть у таблицю 5.5 Табл. 5.5.
Поясніть письмово отримані результати. 2.3.2. Виміряйте усіма вольтметрами по черзі напругу на виході триністорного регулятора потужності при різних кутах відсікання. Форми напруг надані на рис. 5.20, де позначено θ – кут відсікання. Результати запишіть у табл. 5.6. і поясніть їх письмово. Таблиця 5.6.
Рис. 5.20 Осцилограми вихідних напруг триністорного регулятора потужності при різних кутах відсікання 2.5. Визначення додаткової частотної похибки вольтметрів Таблиця 5.7
Підключіть вольтметри до виходу генератора синусоїдальної напруги, встановіть вихідну напругу генератора в межах 30...50 V. Змінюючи частоту сигналу, запишіть у табл. 5.7 покази вольтметрів. Під час експерименту необхідно вихідну напругу генератора підтримувати на незмінному рівні. Побудуйте АЧХ вольтметрів у логарифмічному масштабі по осі частоти. Поясніть причини частотної похибки для вольтметрів різних систем. ВИМОГИ ДО ЗВІТУ Звіт про виконання лабораторної роботи повинен містити: 1. Схеми вимірювань. 2. Основні розрахункові формули з поясненням до них. 3. Таблиці з результатами вимірювань та обчислень. 4. Результати обробки даних експерименту. 5. Окремі висновки про кожний із експериментів лабораторної роботи. Редагування структури головного меню Перейдіть по посиланню Для того, щоб змінити назви пункту меню, необхідно перейти в Конструктор меню. Натисніть на значок
Рисунок 4.5 – Конструктор меню
Натисніть на кнопку
|
. Внесіть зміни у структуру головного меню.
у того пункті, який бажаєте змінити. У діалоговому вікні вписати нову назву.
.
