Заместитель начальника

Теорії особистості:	Автори:
1) психоаналіз; 2) теорія розвитку особистості; 3) теорія розвитку пізнання; 4) теорія навчання; 5) теорія поля.	¡ І. Павлов, Дж. Б. Уотсон, Б. Скіннер; ¡ К. Левін; ¡ З. Фрейд, К. Юнг, Е. Фромм; ¡ Ч. Х. Кулі; ¡ Ж. Піаже.

 

1. Яка позиція у взаємодії (з точки зору трансактного аналізу) є найбажанішою в організації:

а) «батько»—«батько»;

б) «батько»—«дитина»;

в) «дорослий»—«дорослий»;

г) «дитина»—«дитина».

22. Першим кроком захисту від маніпуляції є:

а) атака;

б) пасивне усунення;

в) усвідомлення, що вами маніпулюють;

г) контрманіпуляція.

1. Психологічним методом впливу, що пов’язаний з емоційним напруженням, є:

а) навіювання;

б) наслідування;

в) зараження;

г) переконання.

1. До психологічних захисних механізмів належить:

а) агресивність;

б) регресія поведінки;

в) фантазія;

г) проекція;

ґ) самозвинувачення;

д) компенсація.

25. «Я»-концепція характеризує:

а) що людина думає про себе;

б) що людина думає про оточуючих;

в) що оточуючі думають про людину;

г) що людина думає про те, як про неї думають оточуючі.

26. На рольову поведінку особистості в організації впливають:

а) рольові стандарти та вимоги організації;

б) індивідуальні якості людини;

в) вплив менеджера на працівника;

г) матеріальне винагородження;

ґ) ступінь засвоєння соціальної ролі.

1. Правильним є таке твердження:

а) менеджеру необхідно бути маніпулятором (ТАК/НІ);

б) ролі — це стійкий шаблон поведінки (ТАК/НІ);

в) захисна поведінка не має істотного впливу на організаційну поведінку (ТАК/НІ);

г) виконання людиною ролі в організації насамперед залежить від управлінського впливу менеджера (ТАК/НІ);

ґ) тип особистості людини впливає на її поведінку, діяльність, стиль спілкування (ТАК/НІ);

д) маніпулятивна поведінка — це один із стилів взаємодії (ТАК/НІ).

1. При здійсненні управлінського впливу на підлеглих менеджеру необхідно володіти такими психологічними знаннями:

а) трансактного аналізу (ТАК/НІ);

б) теорій особистості (ТАК/НІ);

в) асертивної техніки (ТАК/НІ);

г) типології особистості Майєрс—Бриггс (ТАК/НІ);

ґ) психогеометричної теорії (ТАК/НІ).

1. Відповідність характеристик психогеометричним типам:

Характеристики:	Психогеометричні типи:
1) Трудоголік; 2) бунтар; 3) лідер; 4) гармонічна особистість; 5) невизначений тип.	¡;	¡;
¡;	¡.
¡;

30. Протилежний тип особистісних характеристик за тестом

Майєрс—Бриггс:

1) аналітичний тип; 2) екстраверт; 3) сенсорний тип; 4) вирішуючий.

¡ інтроверт; ¡ інтуїтивний тип; ¡ сприймаючий; ¡ нормативний тип.

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Власова А. М., Савчук Л. М., Савінова В. Б. Організаційна поведінка: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1998. — 96 с.

2. Фалмер Р. М. Энциклопедия современного управления. В 5 т. Т. 5. Выполнение как функция управления. — М.: ВИПК Энерго, 1992. — 182 с.

3. Вудкок М., Фрэнсис Д. Раскрепощенный менеджер: Для руководителя-практика: Пер. с англ. — М.: Дело ЛТД, 1994. — 320 с.

4. Кови С. Р. Семь навыков лидера: Nonfiction (Деловой бестселлер) / Пер. с англ. В. А. Ноздриной. — Минск: ВЕГАПРИНТ, 1996. — 448 с.

5. Кунц Г., О’Доннел С. Управление: системный и ситуационный анализ управленческих функций. В 2 т. — М.: Прогресс, 1981. — 2 т.

6. Ньюстром Дж. В., Дэвис К. Организационное поведение: Пер. с англ. / Под ред. Ю. Н. Каптуревского. — СПб.: Питер, 2000. — 448 с.

7. Психология управления: Курс лекций / Л. К. Аверченко, Г. М. Залесов и др.; Отв. ред. М. В. Удальцова. — Новосибирск: НГАЭиУ; М.: ИНФРА-М, 1997. — 150 с.

8. Becoming a Master Manager: A Competency Framework/ Robert E. Quinn, Sue R. Faerman, Michael P. Thompson, Michael R. McGrath, 2nd edition, John Wiley & Sons, Inc., 1996. — 411 р.

9. Cole G. A. Personnel Management: Theory and Practіce, 3rd edition. DP Publication Ltd Aldline Place London W12 8AW, 1993. — 558 p.

10. McCoy T. J. Creating an «Open Book» Organization... Where Employees Think & Act Like Business Partners: Amacom — New York, 1996. — 300 p.

11. Torrington D., Hall L. Personnel Management: A New Approach, 2nd edition, 1991. — 661 p.

12. Власова А. М., Савчук Л. М., Савінова В. Б. Організаційна поведінка: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1998. — 96 с.

13. Виханский О. С., Наумов А. И. Менеджмент: Человек, организация, стратегия, процесс. — М.: МГУ, 1995. — 416 с.

14. Дизель П. М., Мак-Кинли Р. У. Поведение человека в организации: Пер. с англ. — М.: Фонд за эконом. грамотность, 1993. — 272 с.

15. Крегер О., Тьюсон Дж. М. Типы людей и бизнес: Как 16 типов личности определяют ваши успехи на работе: Пер. с англ. — М.: Персей: Вече: АСТ, 1995. — 560 с.

16. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность. — М., 1992. — 304 с.

17. Немов Р. С. Психология. — М., 1999. — 576 с.

18. Ньюстром Дж. В., Дэвис К. Организационное поведение: Пер. с англ. — СПб.: Питер, 2000. — 448 с.

19. Петровский А. В. Личность. Деятельность. Коллектив. — М., 1982. — 255 с.

20. Самыгин С. И., Столяренко Л. Д. Психология управления: Учеб. пособие. — Ростов н/Д: Феникс, 1997. — 512 с.

21. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности: Пер. с англ. — СПб.: Питер Пресс, 1997. — 700 с.

22. Человек и бизнес: Научно-популярное издание / Под общ. ред. А. И. Аппенянского. — М.: БАРС, 1995. — 228 с.

23. Швальбе Б., Швальбе Х. Личность, карьера, успех: Пер. с нем. — М.: Прогресс: Прогресс-Интер, 1993. — 240 с.

24. Шуванов В. И. Социальная психология менеджмента. — М.: Интел-Синтез, 1997. — 256 с.

25. Алексеев А. А., Громова Л. А. Психометрия для менеджеров. — Л.: Знание, 1991. — 164 с.

26. Бандурка А. М., Богачова С. П., Землянская Е. В. Психология управления. — Х.: Фортуна-пресс, 1998. — 461 с.

27. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Люди, которые играют в игры: Пер. с англ. — СПб.: Лениздат, 1992. — 400 с.

28. Дизель П. М., Мак-Кинли Р. У. Поведение человека в организации: Пер. с англ. — М.: Фонд за эконом. грамотность, 1993. — 272 с.

29. Каппони В., Новак Т. Сам себе психолог. — СПб.: Питер, 1994. — 216 с.

30. Крегер О., Тьюсон Дж. М. Типы людей и бизнес: Как 16 типов личности определяют ваши успехи на работе: Пер. с англ. — М.: Персей: Вече: АСТ, 1995. — 560 с.

31. Мартин Д. Манипулирование встречами. Как добиться чего Вы хотите, когда вы этого хотите: Пер. с англ. — Минск: Амалфея, 1997. — 192 с.

32. Ньюстрон Дж. В., Девис К. Организационное поведение: Пер. с англ. — Спб.: Питер, 2000. — 448 с.

33. Самылин С. И., Столяров Л. Д. Психология управления: Учеб. пособие. — Ростов н/Д: Феникс, 1997. — 512 с.

34. Филонович С. Р. Лидерство и практические навыки менеджера:
17-модульная программа для менеджеров «Управление развитием организации». Модуль 9. — М.: ИНФРА-М, 1999. — 328 с.

35. Швальбе Б., Швальбе Х. Личность, карьера, успех: Пер. с нем. — М.: Прогрес: Прогресс-Интер, 1993. — 240 с.

36. Шейнов В. П. Как управлять другими. Как управлять собой (Искусство менеджера). — Минск: Амалфея, 1997. — 368 с.

37. Шуванов В. И. Социальная психология менеджера. — М.: Бизнес-школа: Интел-Синтез, 1997. — 256 с.

Заместитель начальника