Загальні положення законодавства України про інтелектуальну власність 38 страницаДержавний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України (далі — Держдепартамент) доводить до відома зацікавлених громадян України, що у зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови від 22 травня 2001 р. № 543 «Про затвердження положення про порядок сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності» (далі — Постанова) змінився порядок надання пільг у сплаті зазначених зборів. Пунктом 59 цієї Постанови встановлено, що «громадянам України пільги у сплаті зборів надаються згідно з чинним законодавством України». Відповідно до цього, пільги у сплаті зборів за дії, пов'язані з охороною прав на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, топографії інтегральних мікросхем та знаки для товарів і послуг (далі — збори) тепер надаються громадянам України згідно з такими нормативно-правовими актами: — Законом України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та шитих громадян похилого віку в Україні» від 16 грудня 1993 р. № 3721-Х1І; — Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 р. № 3551-XII; РОЗДІЛ 17 — Декретом Кабінету Міністрів України «Про пільги Героям Ра-?993ЬК°№ уГ^З 1 П°ВНИМ кавалером °Рдена Слави» від 23 квітня Перелік категорій громадян, які мають право на такі пільги, вид пільги, коло осіб, які належать до пільгових категорій та підстави для надання пільг, наведені у таблиці 1. Держдепартамент повідомляє, що для підтвердження права на пільгу необхідно подати до ДП «Український інститут промислової власності» (м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 15, телефакс 458-06-11) завірену копію документа, що підтверджує право на пільгу. Копія подається один раз до кожної справи на весь час дії документа. Якщо у складі колективу заявників чи власників охоронного документа одночасно перебувають особи, які мають право на пільгу і не мають такого права, розмір збору зменшується на частку, пропорційну кількості громадян, звільнених від сплати відповідного збору. Якщо у заявника чи власника патенту виникає необхідність неодноразового використання права на одержання пільги, він подає до Держдепартаменту клопотання про надання відповідної пільги, в якому повинно бути посилання на поданий раніше документ, що підтверджує право на одержання пільги. Якщо термін дії такого документа закінчився, до клопотання додається копія іншого документа, що підтверджує право на одержання пільги. Нормативний акт Пільга, що стосуюпем [інтелектуально власності І. Закон України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» ВРУ від 16.12.93 № 3721-ХІ 2. Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 № 3551-ХІ Звільнення від сплати всіх видів податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету Звільнення від сплати податків, зборів і мита всіх видів та земельного податку Звільнення від сплати всіх видів податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету Правова норма, Стаття, частіша Стаття 9, пункт 2 Категорія осіб, яким надамо пільги Стаття 13, пункт 23 Стаття 16, пункт 2 Особи, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною Інваліди війни та прирівняні до них особи Особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною Визначення кола осіб, яким надано пільги Стаття 8 Герої Соціалістичної Праці та повні кавалери ордена Трудової Слави Стаття 7 Особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Великої Вітчизняної воєн або з участю в бойових діях у мирний час.
Стимулювання інтелектуальної діяльності Питання для контролю 1 Стимулювання інтелектуальної діяльності. 2 Державне стимулювання інтелектуальної діяльності 3 Пільги для учасників інтелектуальної діяльності. Короткий термінологічний словник Автор — фізична особа, творчою працею якої створено твір. Автором може бути будь-яка особа, незалежно від віку і дієздатності. Ряд країн чітко визначають у своїх законах загальновизнану презумпцію авторства, засновану на зазначенні у творі справжнього або вигаданого (псевдонім) імені автора. Перекладач або особа, яка адаптує твір, також вважається автором, чиї правомочності не зачіпають прав на оригінальні твори. У багатьох країнах вважається, що тільки фізична особа може бути первинним володільцем прав на твір. Юридичні особи можуть тільки викупити або іншим способом придбати майнові авторські права, оскільки вони позбавлені здатності творити і тому не можуть вважатися авторами. Такий підхід зустрічається в країнах, що додержуються традицій римського права. Закони деяких держав визнають, що авторські права можуть належати корпоративній організації (юридичній особі). Це стосується в першу чергу країн, що додержуються традицій англосаксонського права. Так, у деяких країнах юридична особа визнається автором твору, створеного її службовцями у процесі трудової діяльності. Серед юридичних осіб — володільців авторських прав — різні законодавчі акти називають державу, урядові установи або організації, муніципалітети, академії, університети, інститути тощо. Авторська винагорода (гонорар) — усі види винагород або компенсацій, що виплачуються авторам за використання їх творів, які охороняються у межах, встановлених авторським правом. Право на використання твору, обумовлене виплатою відповідної винагороди, є найважливішим аспектом майнових прав автора. Володілець ав- горського права має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання його твору. Винагорода може здійснюватися у формі платежу (одноразова винагорода), відрахувань (відсотків) за кожний проданий примірник чи кожне використання твору або у формі змішаних платежів. Розмір і порядок обчислення авторської винагороди встановлюються в договорах, шо укладаються організаціями колективного управління з користувачами. Авторське право — розділ цивільного права, що регулює правовідносини, які виникають у зв'язку зі створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва. Термін «авторське право» вживається у двох значеннях. Перше — назване вище. У таких відносинах беруть участь автор — творець твору та юридична або фізична особа — користувач. Це, так би мовити, авторське право в об'єктивному значенні. Термін «авторське право» часто вживається для позначення прав, що належать автору будь-якого твору. До них належать особисті немайнові права, а також майнові права. Це — авторське право в суб'єктивному значенні або суб'єктивне авторське право. Авторське свідоцтво на винахід — охоронний документ на винахід, передбачений законодавствами деяких країн, зокрема Алжиру, Куби, Монголії, В'єтнаму, колишнього СРСР тошо. Вимоги, яким повинен відповідати винахід, для видачі на нього авторського свідоцтва такі самі, як і для видачі на нього патенту. Різниця полягає в тому, шо у разі, якщо на винахід видано авторське свідоцтво, виключне право на його використання належить державі. При цьому автору належить право авторства і- він має право на винагороду. Авторський договір. Будь-яке відступлення майнових прав повинно оформлятися письмовим договором, підписаним автором і особою (правоволодільцем), якій вщступаються майнові права. Від-ступленими вважаються тільки ті права, які чітко зазначені в договорі. Авторський договір про передачу виключних майнових прав дозволяє використання твору певним способом і в установлених договором межах тільки особі, якій ці права передаються, і дають такій особі право забороняти іншим особам подібне використання 40 4-414 Короткий термінологічний словник твору. Така заборона може здійснюватися і автором твору, якщо особа, якій передані виключні повноваження, не захищає це право. Авторський договір про передачу невиключних майнових прав дозволяє користувачеві використання твору нарівні з володільцем майнових прав, і (або) іншим особам, які одержали дозвіл на використання цього твору таким самим способом. Авторські правомочності. Творці творів володіють авторським правом, що складається з окремих авторських правомочностей. У сукупності авторські правомочності становлять суб'єктивне авторське право щодо твору. Авторське право може передаватися його володільцем іншій фізичній або юридичній особі, яка, таким чином, стає правонаступником. При цьому володілець авторського права залишається таким, але надає правомочність іншій особі користуватися всіма або частиною його прав з можливими певними обмеженнями. У разі, коли строк таких правомочностей дорівнює всьому строку авторського права, а дозвіл охоплює всі права (за винятком немайнових), що охороняються авторським правом, статус користувача щодо третіх сторін дорівнює статусу володільця авторського права. Аналог — об'єкт, близький за технічною суттю, призначенням або функціями до заявленого об'єкта винаходу і Відомий з існуючого рівня техніки. Аналог використовується при розкритті рівня техніки в описі винаходу; при цьому слід зазначити недоліки, що перешкоджають досягненню бажаного технічного результату. При виборі аналогів слід керуватися подібністю сукупності його ознак до сукупності ознак винаходу. Необхідно зауважити, що рівень аналогії може бути більш або менш високим, але, як правило, аналоги завжди існують. Посилання на те, що аналогів не існує, є найчастіше необгрунтованим і можливе лише за наявності так званого «піонерського винаходу», що на практиці трапляється дуже рідко. Найбільш близький аналог називається «прототипом». Асоціативний знак — це товарний знак, що є тотожним (аналогічним) або схожим зі знаками, вже зареєстрованими тією самою особою щодо однорідних товарів і (або) послуг. Наслідком реєстрації ДД Короткий термінологічний словник База даних (компіляція даних) — сукупність творів, даних або будь-якої іншої незалежної інформації у довільній формі, в тому числі — електронній, підбір і розташування складових частин якої та її упорядкування є результатом творчої праці, і складові частини якої є доступними індивідуально і можуть бути знайдені за допомогою спеціальної пошукової системи на основі електронних засобів (комп'ютера) чи інших засобів. Безпосереднє приймання широкою публікою сигналів із супутника — приймання несучих програм сигналів із супутника без посередництва наземної станції, що перетворює передавані сигнали в звичайні радіохвилі, які можуть бути прийняті публікою. Перетворення здійснюється самим супутником прямого мовлення. Брюссельська конвенція про розповсюдження несучих програму сигналів, що передаються через супутники, не поширюється на випадки безпосереднього приймання сигналів широкою публікою з космосу. 40*4-414 асоціативного знака є неможливість передачі права на такий знак іншим особам через ймовірність їх змішування на підставі схожості Аудіовізуальний твір — це твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, що відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тошо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофіль-ми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими тощо. Б Короткий термінологічний словник _ Бібліографічний опис патентного документа — це сукупність бібліографічних даних про патентний документ, наведених згідно з правилами, встановленими відповідними нормативно-технічними документами, необхідними і достатніми для загальної характеристики, ідентифікації та пошуку документа. В_ Види ліцензійних платежів. У світовій практиці застосовуються різні види ліцензійних платежів, які поряд з ціною ліцензії суттєво впливають на ефективність ліцензійної угоди. Застосовуються три види платежів: 1) паушальний платіж — це виплата ліцензійної винагороди у вигляді визначеної, чітко зафіксованої суми, що встановлюється виходячи з оцінки очікуваного прибутку від використання ліцензії і виплачується одноразово або за декілька разів, наприклад, при набутті чинності ліцензійним договором, передачі ліцензіату технічної документації та після випуску перших зразків продукції; 2) платіж на базі роялті — це виплата ліцензійної винагороди шляхом періодичних відрахувань, що встановлюються у вигляді фіксованих ставок (у відсотках) на базі розрахунку фактичного економічного результату від використання ліцензії (база роялті) і виплачуються ліцензіатом через певні проміжки часу. Як база роялті можуть бути використані такі показники: ціна продажу продукції, виготовленої за ліцензією; поточні витрати на виробництво продукції за ліцензією; прибуток, отриманий внаслідок використання об'єкта ліцензії; обсяги виробництва продукції за ліцензією тощо; 3) комбіновані платежі. Види порушень авторського права — це способи недозволеного використання. Найпоширеніші види порушень — плагіат і контрафакція. Плагіат означає подання чужого твору за власний. Контрафакція (піратство) — це порушення авторського права шляхом несанкціонованого відтворення, показу або опублікування чужого твору будь-яким способом. Піратство означає недозволен^ виготовлення примірників механічних записів або друкованих видань твору і таємний їх продаж. Такі порушення прямо не зачіпають резуль- Короткий термінологічний СЛОВНИК тату творчої праці, але володілець авторських прав позбавляється справедливої винагороди. Види творів — самостійні та несамостійні. У самостійних творах форма оригінальна. Несамостійні твори бувають двох видів: похідні (переклади, обробки, анотації, реферати, резюме, огляди, інсценізації, аранжування та інші переробки творів науки, літератури і мистецтва) і збірники (енциклопедії, антології, бази даних та інші складені твори, які за добором і розташуванням матеріалів є результатом творчої праці). Похідні твори охороняються авторським правом незалежно від того, чи є об'єктами авторського права твори, на яких вони засновані або які вони включають. Визнання авторських і суміжних прав — один із способів цивільно-правового захисту авторських прав, шо виникає тоді, коли наявність в особи авторського або суміжного права викликає сумнів, заперечується або є реальна загроза таких дій. Визнання права як засобу його захисту за своєю суттю може бути реалізовано лише в юрисдикційному порядку, а не шляхом вчинення позивачем певних самостійних односторонніх дій. Здебільшого вимога про визнання авторського або суміжного права є необхідною передумовою застосування інших передбачених законом способів захисту. Визнання особистих немайнових прав. Особисті немайнові права авторів закріплені в законодавстві багатьох країн, зокрема й України. У деяких державах вони одержали визнання через судові рішення. В англосаксонських країнах ці основні права автора охороняються відповідно до загальних правових принципів. Наприклад, у США, де особисті немайнові права не визнаються авторсько-правовим законодавством, основні особисті права застережені в цивільному і кримінальному праві, законодавстві про недобросовісну конкуренцію тощо. Нині посилилися тенденції визнання моральних прав авторів, тому що поява таких могутніх засобів відтворення і розповсюдження творів, як радіо, кінематограф, телебачення, створила серйозну загрозу цим правам. Особисті немайнові права авторів поступово одержують міжнародне визнання, хоча спори щодо їх правового обґрунтування продовжуються. Короткий термінологічний словник Виключне право — це право, коли жодна особа, крім тієї, якій належить авторське право або суміжні права, не може використовувати твір, не маючи на те відповідного дозволу, за винятком випадків, установлених законом. Виключне право на об'єкт промислової власності — це монопольне право, шо надається власнику об'єкта і полягає в гарантованій можливості використовувати і розпоряджатися об'єктом, якому надана правова охорона, на свій розсуд та забороняти третім особам використовувати цей об'єкт без їх дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно з чинним законодавством порушенням прав власника. Право розпоряджатися об'єктом включає можливість передавати право власності іншій особі повністю або частково, а також видавати дозвіл на використання об'єкта. Виключні права автора на використання архітектурного, містобудівного і садово-паркового проектів включають також практичну реалізацію проектів. Автор прийнятого архітектурного проекту має право вимагати від замовника надання права на участь у реалізації свого проекту при розробці документації для будівництва і при будівництві споруди, якщо інше не передбачене договором. Виконавець — актор (театру, кіно), співак, музикант, танцюрист або інша особа, яка виконує роль, співає, читає, декламує, грає на музичному інструменті, танцює чи будь-яким іншим способом виконує твори літератури, мистецтва чи народної творчості, циркові, естрадні, лялькові номери, пантоміми тощо, а також диригент музичних і музично-драматичних творів. Використання вільне — можливість використання твору, що випливає з обмежень авторського права, безоплатне використання твору в певних випадках без одержання дозволу, однак з дотриманням умов, установлених законодавством, які, в основному, стосуються використання й охорони особистих немайнових прав автора. Вільне використання мотивується переважно інформаційними цілями або потребами розвитку освіти, науки і культури. Винагорода — платежі, здійснювані особами, які використовують твори авторів, виконання творів, фонограми і радіотелепередачі, на користь авторів, виконавців, виробників фонограм, організацій тс- Корот кий термінологічний словник лерадіомовлення та інших заінтересованих правоволодільши, у тій мірі, в якій їх права охороняються шодо відповідного використання. Винагорода може складатися з одноразових платежів (так звана «повна компенсація» або «одноразова винагорода») за певні види використання. Авторська винагорода часто визначається у формі відрахувань (роялті) за кожний проданий примірник або кожне використання твору з авансовим платежем або без нього. Винахід — це вирішення утилітарних завдань у будь-якій галузі промисловості або іншій сфері суспільно корисної діяльності людини, що відповідає визначеним законодавством умовам надання правової охорони і визнане як винахід компетентним державним органом. Винахідник — фізична особа, творчою працею якої створений винахід. Виробник відеограми — фізична або юридична особа, яка взяла на себе ініціативу і несе відповідальність за перший відеозапис виконання або будь-яких рухомих зображень (як із звуковим супроводом, так і без нього). Виробник фонограми — фізична або юридична особа, яка взяла на себе ініціативу і несе відповідальність за перший звукозапис виконання або будь-яких звуків. Відеозапис — запис зорової інформації, шо передається телера-діолокаційними та іншими сигналами з метою їх зберігання і дальшого відтворення. Найпоширеніші відеозаписи — магнітний (створюється за допомогою відеомагнітофона на магнітній стрічці або магнітному барабані) і механічний (на вщеодиску прорізується спеціальна борозенка, форма якої відповідає записуваним електричним сигналам). Відтворення — виготовлення одного або більше примірників твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі, а також їх запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп'ютер. Короткий термінологічний словник Відчуження прав — надання уповноваженим державним органом дозволу на використання запатентованого об'єкта інтелектуальної власності без згоди власника охоронного документа, але з виплатою йому відповідної компенсації. Згідно з чинним законодавством України такий дозвіл надається Кабінетом Міністрів України. Дозвіл може бути надано будь-якій юридичній особі, яка має можливість використовувати об'єкт, якому надана правова охорона, виходячи із суспільних інтересів та інтересів національної безпеки України на умовах невиключної ліцензії. Спори щодо умов видачі дозволу і виплати компенсації та її розміру розв'язуються у судовому порядку. Власник охоронного документа — особа (фізична або юридична), на ім'я якої виданий охоронний документ, чи її правонаступник. Володілець авторських і (або) суміжних прав — автор або виконавець, коли майновими правами наділений автор або виконавець; інша ніж автор або виконавець фізична або юридична особа у разі, коли майновими правами первинно наділена така фізична або юридична особа, якій відступлені майнові права. Географічне зазначення — це об'єкт промислової власності, що є позначенням, яке ідентифікує товар як такий, що походить з певної країни, регіону або місцевості у цій країні, а вихідні якості, репутація або інші характеристики товару значною мірою пов'язуються з його географічним походженням. У ряді країн правова охорона цьому об'єкту надається на підставі реєстрації, зокрема, в країнах, що входять до ЄС, країнах-членах Світової організації торгівлі та ін. В Україні правова охорона географічному зазначенню надається на підставі реєстрації згідно із Законом України «Про охорону прав на зазначення походження товарів», відповідно до якого географічне зазначення (походження товару) визначається як назва географічного місця, яка вживається як позначення у назві товару, що походить із цього географічного місця та має певні якості, репутацію або інші характеристики, в основному зумовлені характер Короткий термінологічний словник ними для цього географічного місця природними умовами чи людськими чинниками або поєднанням цих природних умов і людських чинників. В Україні правова охорона надається географічному зазначенню, щодо якого виконуються такі умови: — воно є назвою географічного місця, з якого даний товар походить; — воно вживається як назва даного товару чи як складова частина цієї назви; — у вказаному цією назвою географічному місці наявні характерні умови та (або) людські чинники, що надають товару певних якостей чи інших характеристик; — позначуваннй цією назвою товар має певні якості, репутацію чи інші характеристики, в основному зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами та (або) людськими чинниками; — хоча основна складова позначуваного цією назвою товару виробляється та (або) переробляється у межах зазначеного географічного місця. Гудвіл (ділова репутація) — комплекс заходів, спрямованих на збільшення прибутку підприємств без відповідного збільшення активних операцій, включаючи використання кращих управлінських якостей, домінуючу позицію на ринку продукції (робіт, послуг), нові технології. Гудвіл — це нематеріальний актив, вартість якого визначається як різниця між балансовою вартістю активів підприємства та його звичайною вартістю як цілісного майнового комплексу, що виникає внаслідок використання кращих управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку товарів (робіт, послуг), нових технологій тощо. Дата пріоритету об'єкта промислової власності — це дата, що береться до уваги при визначенні першості у набутті права на об'єкт промислової власності. Дата пріоритету може бути встановлена за датою подання заявки на видачу охоронного документа до національного патентного відомства чи до відповідного органу держави Короткий термінологічний словник учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності, якщо за цією заявкою не заявлено конвенційний чи виставочний пріоритет. Денонсація — це відмова однієї зі сторін міжнародного договору від його виконання, що призводить до припинення дії договору. Депозитарій — організація-сховище (офіційно визнана колекція). Депонування — передача на збереження до депозитарію. Депонування рукопису — передача вузько спеціальних робіт, переважно у вигляді машинописного оригіналу, на збереження до бібліотеки та інформаційних центрів, що інформують спеціалістів про їх наявність і видають їх копії для вивчення. Депонування рукописів практикується у тих випадках, коли недоцільно його розмножувати звичайними способами друку, а також для поповнення інформаційних фондів і (або) як свідчення про авторство і про факт та дату написання. Державна наукова-технічна експертиза — законодавчо врегульований науково-дослідний процес, метою якого є перевірка охоро-ноздатності заявлених об'єктів промислової власності, що здійснюється закладом експертизи — уповноваженим Установою державним закладом (підприємством, організацією) для розгляду і проведення експертизи заявок. Джерела авторського права — це юридичні акти різних державних органів, у яких містяться правові норми, що регулюють відносини щодо створення і використання творів літератури, науки і мистецтва. Залежно від юридичної сили актів, що містять норми авторського права, джерела авторського права поділяються на такі групи: 1) акти державних органів; 2) акти органів місцевого самоуправління; 3) міжнародні акти. До актів державних органів належать: конститутдія країни, що володіє вищою юридичною силою і є базою поточного законодавства, закони, щдзаконні акти — укази, розпорядження глави держави; постанови, розпорядження уряду; нормативні акти, накази, постанови, інструкції міністерств та інших органів виконавчої влади. Акти органів місцевого самоуправління — нормативні акти місцевої адміністрації, чинність яких об Короткий термінологічний словник межена певною територією. До таких актів належать розпорядження, рішення. До джерел авторського права належать також міжнародні акти, норми яких мають перевагу перед внутрішнім національним законодавством, у зв'язку з чим їх роль шодо регулюван ня авторських відносин надзвичайно висока. Добросовісна практика — норма, шо визначає допустимість вільного використання творів шляхом ілюстрування з освітньою метою Відповідно до вимог Бернської конвенції добросовісна практика не повинна суперечити нормальному використанню твору і завдавати невиправданої шкоди законним інтересам автора. Докази при розгляді судових справ. Якщо сторона надала достатні докази для обгрунтування її претензій і навела докази для підтвердження претензій, що перебувають під контролем протилежної сторони, судові органи мають право вимагати, щоб докази були представлені і протилежною стороною за дотримання у відповідних випадках умов, які гарантують захист конфіденційної інформації. У разі, коли сторона судового розгляду добровільно і не без достатніх підстав відмовляє у доступі до необхідної інформації або іншим чином не забезпечує її у прийнятний період, або встановлює значні перешкоди у здійсненні процедури, пов'язаної із заходом шодо захисту прав, — органи судової влади мають право застосувати попередні та заключні рішення, ствердні або заперечні, на основі наданої їм інформації, включаючи скаргу або доказ, представлений стороною, яка зазнала негативних наслідків через відмову у доступі до інформації, що підлягає під забезпечення сторонам можливості бути заслуханими з питань доказів або свідчень. Е_ Експертиза заявки — перевірка матеріалів заявки на відповідність вимог, встановлених законом. Експонування творів мистецтва — публічний показ творів, переважно оригіналів художніх творів. Показ не означає опублікування у власному розумінні слова і залежить від надання дозволу володільцем авторського права на твір.
|