Тема 2. Регулювання аудиторської діяльності

Питання для розгляду

1. Система регулювання аудиторської діяльності в Україні

2. Правове забезпечення аудиторської діяльності

3. Суб’єкти аудиторської діяльності, порядок сертифікації та внесення до реєстру АПУ

4. Міжнародні стандарти аудиту

5. Внутрішньофірмові стандарти аудиту

 

1. Система регулювання аудиторської діяльності в Україн і

Аудитор повинен бути незалежним у своїй професійній діяльності. Саме для забезпечення незалежності аудиту, а також для забезпечення інших його принципів (компетентності, конфіденційності та ін.) необхідно регулювання аудиторської діяльності як з боку державних органів (державне регулювання), так і з боку громадських аудиторських організацій (саморегулювання).

У світовій практиці виділяють дві концепції регулювання аудиторської діяльності.

У більшості країн Єврозони (Франція, Німеччина, Італія, Іспанія Австрія), де основними користувачами звітності вважаються державні організації, банки, більш поширене державне регулювання аудиторської діяльності Аудиторська діяльність в Україні є саморегулюючою, держава лише встановлює перелік вимог до проведення ау­диту, а методику його проведення визначають Аудиторська палата України, Спілка аудиторів України та їх територіа­льні відділення шляхом затвердження стандартів, норм, по­ложень, інструкцій, роз 'яснень.

Серед існуючих систем нормативного регулювання аудиторської діяльності найдоцільнішою, на наш погляд, видається багаторівнева система, що включає чотири основні рівні.

Документами першого рівня визначається місце, роль і завдання аудиторської діяльності у фінансово-економічній системі. На сьогодні перший рівень представлений Законом України «Про аудиторську діяльність».

Другий рівень системи нормативного регулювання аудиторської діяльності представлений різними законодавчими й підзаконними актами, в яких визначаються загальні питання регулювання аудиторської діяльності, обов'язкові для виконання всіма суб'єктами аудиту.

До третього рівня системи нормативного регулювання аудиторської діяльності належать зовнішні стандарти аудиту, що встановлюють норми, обов'язкові також для всіх суб'єктів ринку аудиторських послуг.

Четвертий рівень включає внутрішньофірмові стандарти аудиторських фірм, що розуміються як документи, що деталізують і визначають єдині вимоги до проведення і оформлення аудиту. Вони є в аудиторських фірмах і затверджуються ними з метою забезпечення ефективності роботи аудиторів та її адекватності вимогам міжнародних стандартів аудиту.

 

2. Правове забезпечення аудиторської діяльності

Правова основа функціонування суб'єктів аудиторської діяльності повинна трактуватися як можливість (в межах чинного законодавства) реалізації права формувати незалежну думку про вірність (достовірність) і об'єктивність інформації, що відображена у фінансовій звітності.

Аудиторська діяльність в Україні регулюється Господарським кодексом, Законом України “Про аудиторську діяльність”, іншими нормативно-правовими актами та стандартами аудиту. (ст.2 ЗУ “Про аудиторську діяльність).

Ряд норм Цивільного та Господарського кодексів України спрямовані на регулювання аудиторської діяльності в Україні. Так, у параграфі 4 “Аудит” глави 35 “Особливості правового регулювання фінансової діяльності” Господарського кодексу України дано визначення понять “аудиторська діяльність”, зазначено, хто може бути аудитором, визначено коло повноважень Аудиторської палати України тощо.

Закон України “Про аудиторську діяльність” є одним з основних законодавчих актів, який визначає місце аудиту в системі фінансового контролю та фінансово-господарської діяльності як рівноправного елементу, і спрямований на створення системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів користувачів фінансової та іншої економічної інформації.

Крім того, порядок проведення аудиту, вимоги до суб’єктів аудиторської діяльності додатково визначаються в багатьох інших законодавчих актах

 

3. Суб’єкти аудиторської діяльності, порядок сертифікації та внесення до реєстру АПУ

Суб'єктами аудиту (від латин. Subectum – покладено в основу) виступають носії прав і обов'язків - аудиторські фірми, приватнопрактикуючі аудитори, які здійснюють аудиторську практику в Україні згідно чинного законодавства. Аудиторська діяльність – це один з видів підприємницької діяльності, суб'єктами якої можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.

Фізичними особами, які займаються аудиторською діяльністю, можуть бути громадяни України, що мають кваліфікаційний сертифікат на право здійснення аудиторської діяльності на території України. Згідно Закону України “Про аудиторську діяльність” аудитор має право займатися аудиторською діяльністю індивідуально, створити аудиторську фірму, об'єднатися з іншими аудиторами в союз. Для здійснення аудиторської діяльності одноособово аудитор повинен, при наявності діючого сертифікату аудитора, зареєструватися як суб'єкт підприємницької діяльності у виконавчому комітеті міської, районної ради державної адміністрації за місцем проживання даного суб'єкта і в Аудиторській палаті України як суб'єкт аудиторської діяльності.

Юридичними особами аудиторської діяльності є аудиторські фірми, створені на основі будь-яких форм власності (за винятком відкритих акціонерних товариств). Законом України “Про аудиторську діяльність” передбачені особливі умови створення аудиторських фірм:

· загальний розмір частки засновників (учасників) аудиторської фірми, які не є аудиторами, в статутному капіталі не може перевищувати 30%;

· у аудиторській фірмі повинен працювати хоча б один сертифікований аудитор;

· керівником фірми може бути тільки сертифікований аудитор.

Сертифікація — визначення кваліфікаційної придатності кандидата на здійснення аудиторської діяльності через перевірку відповідності його освіти та досвіду роботи вимогам Закону України “Про аудиторську діяльність” і складання ним кваліфікаційного іспиту.

Згідно ст.10 Закону України «Про аудиторську діяльність» право на отримання сертифікату мають громадяни України, які мають вищу економічну або юридичну освіту (не нижче освітнього рівня спеціаліста і магістра), певні знання з питань аудиту, фінансів, економіки та господарського права, досвід роботи не менше трьох років підряд на посаді бухгалтера, ревізора, юриста, фінансиста, економіста, асистента (помічника) аудитора. Наявність необхідного обсягу знань встановлюється шляхом проведення письмового кваліфікаційного іспиту.

 

 

4. Міжнародні стандарти аудиту

Стандартизація в аудиторській діяльності визначається необхідністю забезпечення її якості. Окрім цього, вона допомагає аудиторам у вирішенні конкретних ситуацій.

Поняття «стандартизація» можна потрактувати двояко. З одного боку, стандартизація є процесом формування єдиних принципів (правил), які регулюють ті або інші сторони людської діяльності. З іншого боку, під стандартизацією можна розуміти розробку нормативних документів, що закріплюють ці єдині принципи регулювання діяльності.

Близький до поняття «стандартизація» (і за звучанням, і за значенням) термін «стандарт» теж можна розглядати двояко. З одного боку, стандарти – це і є сформульовані принципи і правила, що регулюють діяльність. З іншого боку, стандартами можна називати нормативні документи, які закріплюють ці принципи й правила.

Таким чином, між поняттями стандарт і стандартизація можна встановити смислову відповідність: стандартизація – це процес формування стандартів.

Стандарти аудиту – це нормативні документи, що регулюють єдині базові вимоги, які ставляться до здійснення й оформлення аудиту та супутніх послуг, а також до оцінки якості аудиту, яких повинні дотримуватися всі аудитори у своїй професійній діяльності. Аудитор, що допускає в своїй практиці відступи від стандартів, повинен бути готовий пояснити причину цього.

Основна мета упровадження стандартів полягає в поширенні прогресивних технологій, прийомів і методів роботи, вироблених кращими представниками даної професії на всю професію в цілому. Стандарти служать не тільки інструментом регулювання аудиту, але також і інструментом підвищення якості роботи, і саму стандартизацію можна розглядати як вельми ефективну форму впровадження прогресивних технологій.

5. Внутрішньофірмові стандарти аудиту

Внутрішньофірмові стандарти є деталізацією національних і міжнародних стандартів, вони доводять вимоги загальноприйнятих стандартів до рівня конкретних методик і вказівок співробітникам аудиторської фірми. У той же час стандарти не повинні повністю регламентувати зміст діяльності аудиторів, вони не повинні повністю деталізуватися, оскільки це може перетворити аудит на механічний процес, не підкріплений професійними думками.

Під внутрішньофірмовими стандартами аудиторської діяльності слід розуміти документи, що деталізують і встановлюють єдині вимоги до здійснення та оформлення аудиту, прийняті і затверджені аудиторською фірмою з метою забезпечення ефективності практичної роботи. Внутрішньофірмові стандарти не повинні суперечити національним стандартам (якщо аудит проводиться відповідно до національних стандартів) і міжнародним стандартам (якщо аудит проводиться за міжнародними стандартами).

Значення внутрішньофірмових стандартів полягає у тому, що вони:

- сприяють дотриманню чинного законодавства, МСА і Кодексу професійної етики аудитора;

- удосконалюють організацію та процес надання аудиторських послуг;

- сприяють зменшенню трудомісткості аудиторських робіт;

- забезпечують високу якість аудиторських перевірок;

- створюють імідж аудиторській фірмі.