Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Категорії, функції і ролі менеджерів.




 

Під УПРАВЛІНСЬКИМ ПЕРСОНАЛОМ прийнято розуміти сукупність спеціалістів, які здійснюють функції управління. На практиці це просто робітники апарату управління організації, помічники керівника.

 

Американський дослідник Д.Бернхем в книзі “Революция менеджеров” розрізняє наступні категорії управлінського персоналу:

 

1. Фінансист– особа, яка здійснює фінансовий контроль, але не керує ним;

2. Технічний керівник або інженер, який забезпечує функціонування підприємства, володіє для цього необхідними науковим і спеціальними знаннями і вміє їх використовувати на практиці;

3. Комерсант, який реалізує продукцію підприємства;

4. Менеджер-керівник, організатор, який є головною фігурою як приватних, так і державних організацій.

 

Що стосується терміну “менеджер”, то в сучасному розумінні – це керівник, який займає постійну посаду в організації і який має постійні повноваження у сфері прийняття рішень щодо конкретних видів її діяльності.

В цілому цей термін має найбільш широке розповсюдження і використовуються щодо:

Ø керівництва організації в цілому або її підрозділів;

Ø керівництва щодо підлеглих;

Ø організаторів конкретних видів робіт в межах окремих підрозділів або програмно-цільових груп;

Ø адміністраторів будь-якого рівня управління, які організують роботу на основі сучасних методів управління

 

Отже:

 

МЕНЕДЖЕР – це член організації, який здійснює управлінську діяльність і вирішує управлінські задачі. Ключова дійова особа будь-яких організацій.

МЕНЕДЖЕРИ – це люди, відповідальні за отримання результатів конкретних зусиль інших людей, які працюють як індивідуально, так і в групах організації.

МЕНЕДЖЕР – найманий керуючий, який володіє професійними знаннями в галузі організації і управління.

 

Однак не всі менеджери відіграють однакову роль і займають однакову позицію; вони виконують різні функції і вирішують різні задачі, відіграючи різні ролі.

Сучасні ринки праці потребують таких менеджерів:

Ø по торгівлі (sales manager);

Ø офіс-менеджерів для різних рівнів управління (office manager).

 

Перші забезпечують організацію продажів продуктів праці організацій, другі здійснюють адміністративний менеджмент. У великих фірмах їхня роль дуже висока.

 

Організації не можуть існувати без менеджерів оскільки вони:

 

Ø забезпечують виконання організацією її призначення (місії);

Ø проектують і встановлюють взаємодію між окремими операціями і діями, які виконує організація;

Ø розробляють стратегію поведінки організації в динамічному зовнішньому середовищі;

Ø забезпечують служіння організації інтересам тих осіб і установ, які контролюють організацію;

Ø основна інформаційна ланка зв’язків організації і зовнішнього середовища;

Ø несуть формальну відповідальність за результати діяльності організації;

Ø формально представляють організацію на різних подіях.

 

В теорії і практиці управління розрізняють таких керівників:

Ø лінійні (особи, які діють на основі єдиноначальництва, відповідальні за стан і розвиток організації в цілому та її підрозділів – директор, начальники цехів, майстри, бригадири);

Ø функціональні (робітники, які відповідають за конкретну сферу в системі управління і керують функціональними підрозділами (головний економіст, маркетолог, фінансист тощо).

 

Такий розподіл пов’язаний насамперед з тим, що в організації існує ієрархія, а тому виконуються різні функції і різні види управлінської діяльності, права і сфери відповідальності.

Підвищення результативності менеджменту здійснюються через розподіл праці, спеціалізацію управлінських робітників на виконанні певних функцій (видів діяльності), розмежування їх повноважень і відповідальності.

 

Виділяють:

 

1. Функціональний розподіл праці – процес уособлення функцій для ефективного управління, виконання яких закріплюється за певними працівниками або підрозділами (ланками); формування груп, які виконують однакові функції: планування, контроль тощо.

2. Структурний (по вертикалі і горизонталі) розподіл праці (будується, виходячи з характеристик керованого об’єкта, таких як: структура, масштаб, сфера діяльності, галузева або територіальна специфіка тощо.

Розрізняють менеджерів:

А) по вертикалі:

Ø вищий (інституційний) – вище керівництво, яке забезпечує стратегію розвитку – 3 –7%;

Ø середній (управлінський) – менеджери, які забезпечують координацію управлінських процесів щодо реалізації стратегії – 50 – 60%;

Ø низовий (технічний) – менеджери, які мають в підпорядкуванні працівників-виконавців –20 – 30%.

Зауважимо, що фактична кількість ієрархічних рівнів управління може відрізнятися значною різноманітністю: від 2-3 в малих підприємствах до 8-10 у великих корпораціях.

Б) По горизонталі: діяльність елементів організації, які утворюють відносно відокремлені підсистеми системи управління. Так, до основних підсистем відносять:

Ø виробництво

Ø фінанси

Ø маркетинг

Ø науково-дослідні і інженерно-конструкторські розробки (НДіІКР)

Ø кадри (персонал)

 

3. Технологічний розподіл праці – диференціація процесу управління на операції по збору, передачі, зберіганню, перетворенню і використанню інформації.

 

4. Професійний розподіл праці – диференціація у відповідності до професійної підготовки.

 

5. Кваліфікаційний – розподіл роботи у відповідності з кваліфікацією, стажем роботи, особистими здібностями.

 

6. Посадовий – розподіл у відповідності з компетенцією.

 

За роллю в процесі управління управлінських працівників поділяють на:

 

Ø керівників (прийняття рішень та їх практична реалізація);

Ø спеціалістів (проектування і розробка варіантів рішень);

Ø службовців, технічних виконавців (інформаційне забезпечення процесу управління).

 

Приблизні витрати робочого часу на виконання різних видів управлінської праці:

Ø види операційних процедур: інформаційні, підготовка і прийняття управлінських рішень, організаційна робота по керівниках (у відсотках): 30,30,40; по спеціалістах: 60,25,15; по службовцях (технічних виконавцях): 80,20,0.

 

Пітер Друкер вважає, що менеджер виконує два специфічні вміння (обов'язки), яких немає у інших працівників організації:

1. створює з наявних в його розпорядженні ресурсів дійсну єдність, систему (образ);

2. в кожному рішенні і дії враховуються вимоги поточного моменту (ситуації) і слід думати про перспективи, враховуючи минулий досвід (бути в трьох часових вимірах одночасно).

 

Ефективність таких специфічних унікальних обов'язків, на думку П. Друкера, сприяє виконанню 5-ти загальних базових операцій (функцій) в роботі кожного менеджера, результатом яких є інтеграція ресурсів для підтримки життєдіяльності і зростання (вдосконалення) організації:

1. Визначає цілі і вирішує, що зробити для їх досягнення, визначає конкретні задачі підлеглим.

2. Організує і типізує (класифікація) роботу, розподіляє її, створює необхідну структуру, підбирає склад керівників і виконавців.

3. Забезпечує мотиви і зв'язки, досягає узгодженості дій та інформаційного забезпечення.

4. Аналізує і оцінює діяльність організації в цілому і кожного окремо.

5. Забезпечує зростання людей (кар'єра) в залежності від якості виконання доручених функцій і обов'язків.

 

Зауважимо, що кожна функція представляє комплексну форму діяльності, яка декомпозується на елементні частини, тому робота менеджера – це складний комплекс, який вимагає різноманітних якостей, здібностей і кваліфікації.

 

Функції менеджерів поділяють на дві групи:

 

Ø ФУНКЦІЇ-ПРОЦЕСИ: 1. попередні: цілеспрямування, прогнозування, планування; 2. оперативні: організація процесів виробництва і праці, стимулювання і мотивація праці; 3.заключні: контроль, облік, аналіз;

 

Ø ФУНКЦІЇ-ЗАДАЧІ: представницькі, кадрові, соціальні, юридичні, інформаційні, координаційні та ін..

 

За визначенням Г. Мінцберга, є три ключові групи ролей менеджера:

 

1. Міжособові (головний керівник, лідер, зв’язкова ланка);

2. Інформаційні (отримує інформацію, розповсюджує інформацію, представник інформації);

3. Прийняття рішень (підприємець, ліквідатор порушень, розподілювач ресурсів, ведучий переговори).

 

Загалом у своїй професійній діяльності менеджер виконує комплекс таких ролей:

1) КОНЦЕПТОЛОГ – затверджувач і провідник концепції управління;

2) ІННОВАТОР – ініціатор і захисник інновацій;

3) ОРГАНІЗАТОР – конструктор організації;

4) АРБІТР – головна особа у вирішенні конфліктів;

5) ЕКСПЕРТ – людина, яка вміє провести аналіз і дати правильну оцінку;

6) КОНСУЛЬТАНТ – людина, яка здатна дати корисну рекомендацію, пораду;

7) ОСОБА, ЯКА ПРИЙМАЄ РІШЕННЯ (ОПР) – людина, яка бере на себе відповідальність (персоніфікація управління).

 

УПРАВЛІНСЬКИЙ ЛАНЦЮГ: ІДЕЯ – ІНІЦІАТИВА – ПРОЕКТ – ЗАТВЕРДЖЕННЯ – ЗДІЙСНЕННЯ – РЕЗУЛЬТАТ

 


Поможем в написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой





Дата добавления: 2015-08-12; просмотров: 699. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2022 год . (0.017 сек.) русская версия | украинская версия
Поможем в написании
> Курсовые, контрольные, дипломные и другие работы со скидкой до 25%
3 569 лучших специалисов, готовы оказать помощь 24/7