Варіант 20 3 страница

Незалежний фінансовий контроль – це вид фінансового контролю, що здійснюється незалежним громадським чи професійним органом контролю.

Нематеріальний актив – об'єкти інтелектуальної, втому числі
промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані у порядку,
встановленому відповідним законодавством, об'єктом права власності
платника податку.

Неправомірні дії як юридичний факт – це вольова поведінка суб’єктів фінансових правовідносин, яка не відповідає владним приписам фінансово-правової норми.

Непрямі податки – це податки які встановлюються в цінах товарів та послуг і сплачуються за рахунок іншої надбавки, а їх розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів.

Нерезиденти – юридичні особи та суб'єкти господарської діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо) з місцезнаходженням за межами України, які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства іншої держави. Розташовані на території України дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва іноземних держав, міжна­родні організації та їх представництва, що мають дипломатичні привілеї та імунітет, а також представництва інших іноземних організацій і фірм, які не здійснюють господарської діяльності відповідно до законодавства України.

Номінальна вартість цінного паперу – це вартість, що означена на цінному па­пері.

Номінальна доходність – це та дохідність, яка вказана на цінному папері, але реальна доходність дорівнюватиме номінальній, якщо цінний папір був придбаний за номінальною вартістю – вище но­мінальної, якщо курс, за яким придбавався папір, був нижче номіналу і нижче, якщо цінні папери придбавалися тоді, коли курсова вартість на них була високою.

Норми амортизації – це суми амортизаційних відрахувань, встановлені у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податково­го) періоду у встановленому законом розмірі для кожної групи (в розрахунку на податковий квартал).

Нор­ма витрат – це величина витрат на розрахункову одиницю.

О

Об’єкт бюджетного права – це бюджетні правовідносини, які виникають між суб’єктами бюджетного права і регулюються нормами фінансового і бюджетного права.

Об'єк­том комунального податку є річний фонд оплати праці, який обчислюєть­ся виходячи із середньооблікової чисельності працюючих в місяць, помноженої на один неоподатковуваний мінімум до­ходів громадян.

Об’єкти контрольних правовідносин – це підконтрольні суб'єкти фінансових правовідносин (друга група суб’єктів), що мають обов'яз­ки пред'явити всі необхідні для проведення першою стороною контрольних правовідносин своїх контрольних дій.

Об'єкт оподаткування – згідно ст. 6 Закону «Про систему оподаткування» об'єктами оподаткування є операції з реалізації товарів, послуг, майно, прибуток, дохід і вартість реалізованих товарів, наданих послуг або інший об'єкт, що має вартісну, якісну або фізичну характеристику, з якою законодавчий акт пов'язує виникнення обов'язку сплатити податок. З об'єк­том податку тісно пов'язаний предмет оподаткування.

Об'єктом оподаткування гастрольних заходів є виручка від реалізації квитків на гастрольний захід.

Об'єктом оподаткування державним митом висту­пають певні дії (підготовка і подача позовних заяв, касаційних скарг, вчинення нотаріальних дій, реєстрації актів громадянського стану, оформлення документів на право виїзду за кордон і запрошення в Україну осіб із інших країн, видачі паспортів, прописки тощо), з яких справляють державне мито.

Об'єктом оподаткування нерезидента у податку з фізичних осіб є загальний місячний оподатковуваний дохід із джерелом його походження з України, доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті.

Об'єкт оподаткування прибутку підприємств – це прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку та на суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно з вимогами Закону України «Про податок на прибуток підприємств».

Об'єктом оподаткування резидента у податку з фізичних осіб є загальний місячний оподатковуваний дохід, чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року, доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті, іноземні доходи.

Об'єктом оподаткування податком на промисел є сумарна вартість товару за ринкови­ми цінами, визначена самою фізичною особою в декларації, яку подає в податковий орган за місцем проживання або за місцем реалізації товару, якщо ця особа не проживає в Україні.

Об'єктом оподаткування податком з реклами – є вартість виготовлення і роз­міщення реклами на телебаченні, радіо та у друкованих засо­бах масової інформації, в кіно, відеосалонах, слайдів, фільмів, а також площа і кількість носіїв зовнішньої і внутрішньої реклами і реклами на транспорті, на пакувальних матеріалах, формі спорт­сменів, жетонах та інших рекламних носіях.

Об'єкт податкових правовідносин – це все те, з приводу чого виникають податкові правовідносини.

Об’єкт страхування – це конкретний майновий інтерес страхувальника або застрахованої особи. Цей інтерес може складати майно, життя, здоров’я, відповідальність, яким може бути завдано шкоди стихійним лихом, нещасним випадком або іншою страховою подією.

Об'єкт фінансової діяльності – це суспільні відносини, що виникають в процесі регулювання руху державних грошових фондів на всіх стадіях їхнього обігу, тобто їх формування, розподіл, використання.

Облігація – це цінний папір, що свідчить про внесення її власником коштів і стверджує обов'язок відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу у передбачений у ньому термін з виплатою фіксованого відсотку.

Облік – це специфічний фінансово-контрольний метод, який полягає у діяльності контролюючих органів під час здійснення реєст­рації суб'єктів контролю або під час погашення податкової заборгованості перед бюджетом шляхом проведення взаємозаліків коштів з фінансуванням вит­рат у рахунок погашення недоїмки за відповідними платежами, а також в інших випадках, зазначених чинним законодавством.

Обов'язкове державне страхування – це некомерційна фор­ма, за якої забезпечуються інтереси не окремих страхуваль­ників, а всіх громадян країни.

Обов'язковість – принцип оподаткування, що полягає у впровадженні норм щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених на підставі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період, та встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства.

Обстеження – це метод фінансового контролю, що полягає у здійсненні діагностики фінансового стану контрольованого суб'єкта шляхом дослідження його звітності і проведення первинного аналізу дотримання фінансового законодавства цим суб’єктом, оцінюють відповідність його діяльності статутним документам.

Одержувачі коштів при фінансуванні – це держав­ні органи, підприємства, організації державної та комунальної форми власності.

Одиниця оподаткування – частина податкового об'єкту, на який встановлюється ставка податку – 1 гривня, 1 м², гектар землі, потужність мотора, об’єм тари, вантажна місткість, довжина судна, тобто це одиниця фізичного чи грошового виміру об’єкта оподаткування.

Однорідні товари (роботи, послуги) – товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема. їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження та виробник.

Оперативний лізинг (оренда) – господарська операція фізич­ної або юридичної особи, що передбачає відповідно до договору оперативного лізингу (оренди) передання орендарю майна, що підпадає під визначення основного фонду згідно із статтею 8 цього Закону, придбаного або виготовленого орендодавцем на умовах інших, ніж передбачаються фінансовим лізингом (орендою).

Операційні видатки – це витрати, пов'язані з характером ді­яльності установи (придбання книг для бібліотеки, зарплата бібліотекаря тощо).

Оподатковуваний дохід – це дохід підприємства, який визначається шляхом зменшення суми валового доходу на суму валових витрат і суму аморти­заційних відрахувань.

Опціон – стандартний документ, який засвідчує право придбати (продати) цінні папери (товари, кошти) на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на час укладення такого опціону або на час такого придбання за рішенням сторін контракту.

Оренда жилих приміщень – господарська операція, яка передбачає надання жилого будинку або квартири її власником у користування іншій фізичній чи юридичній особі на визначений строк або безстро­ково, для цільового використання та за орендну плату.

Оренда землі – господарська операція, яка передбачає надан­ня орендодавцем землі у користування іншій юридичній або фізичній особі
на визначений строк, за цільовим призначенням та за орендну плату. Порядок здійснення оренди землі встановлюється відповідним законодавством.

Основна діяльність – це діяльність неприбуткових організацій з надання благодійної допомоги, просвітніх, культурних, наукових, освітніх та інших подібних послуг для суспільного споживан­ня, зі створення систем соціального самозабезпечення громадян (недер­жавні пенсійні фонди, кредитні спілки та інші подібні організації).

Основні фонди – це матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Ощадна функція – функція визначається близькістю категорії страхування з категорією кредиту при нагромадженні по договорах страхування обумовлених страхових сум.

П

Пасивні доходи - це доходи, отримані у виг­ляді процентів, дивідендів, страхових виплат і відшкодувань, а також ро­ялті.

Пенсія – це гарантована щомісячна грошова виплата для забезпечення громадян у старості, у випадку повної чи часткової непрацездатності, утрати годувальника, а також у зв'язку з доповненням установленого стажу роботи у певних сферах трудової діяльності.

Перевірка – метод фінансового контролю, що являє собою одиничну контрольну дію на певній ділянці діяльності контрольованого суб'єкта.

Перестрахування – це страхування одним страховиком (цементом) на визначених договором умовах ризику вико­нання частини своїх обов'язків перед страхувальником у ін­шого страховика (перестраховика) резидента або нерезиде­нта, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він застрахований.

Підакцизні товари – це високорен­табельні або монопольні товари до яких, зокрема, належать алкогольні напої, ікра осетрових і лососевих риб, відеотехніка, телевізори кольорового зображення, тютюнові вироби, шкіряні і хутряні вироби, автомашини тощо.

Планові перевірки – здійснюються у встановленому порядку згідно плану роботи контролюючого органа.

Платниками збору за проведення гастрольних заходів на території України є організатори гастрольних заходів, за винят­ком організаторів благодійних гастрольних заходів.

Платниками збору є користувачі радіочастотного ресурсу, а саме – юридичні або фізичні особи, діяльність яких пов'язано з викори­станням радіоелектронних засобів та/чи радіовипромінювальних пристроїв.

Платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва й хмелярства є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності й підпорядкування, які реалізу­ють у оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольні напої та пиво. Збір сплачують підприємства торгівлі.

Платниками платежів за спеціальне використання водних ресурсів є суб'єкти підприємницької діяльності – водокорис­тувачі, незалежно від форм власності, які є юридичними особа­ми, що включають підприємства гідроенергетики й водного транс­порту, підприємства з іноземними інвестиціями, їхні філії, пред­ставництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не є юридичними особами, але мають окремий баланс, поточний і розрахунковий рахунки в банку.

Платник податку – особа, зобов'язана здійснювати утри­мання й внесення в бюджет податку, який сплачує покупець чи особа, що ввозить (пересилає) товари на митну територію Ук­раїни.

Платниками податку з реклами – є суб'єкти підприємниць­кої діяльності, їх філіали, відділення, представництва, фізичні особи – замовники реклами, виробники і розповсюджувачі ре­клами, якщо вони самі є рекламодавцями.

Платником податку на промисел є громадянин України, іноземний гро­мадянин, особа без громадянства та особа, що має або не має постійного місця проживання в Україні, не зареєстрована як підприємець, і не більше 4 разів на рік продає виготовлену, перероблену або куплену продукцію на ринку, набуваючи собі право несистематичного продажу після придбання одноразового патенту.

Поворотна фінансова допомога – це сума коштів, передана платник)¹ податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Пов'язана особа – це особа, що відповідає будь-якій з наведених нижче ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над платником податку, або контролюється таким платником податку, або перебуває під спільним контролем з таким платником податку; фізична особа або члени сім'ї фізичної особи, які здійснюють контроль над платником податку. Членами сім'Ї фізичної особи вважаються її чо­ловік або дружина, прямі родичі (діти або батьки) як фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, а також чоловік або дружина будь-якого прямого родича фізичної особи або її чоловіка (дружини); посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення правових відносин, а також члени її сім'ї.

Повні перевірки – перевірки, що всебічно охоплюють усю фінансово-госпо­дарську діяльність контрольованого суб’єкту.

Повторні перевірки – перевірки, що проводять через деякий час після первинної фінансової перевірки у випадку визнання її неякісно проведеною або з метою контролю за усуненням виявлених по­рушень.

Позавідомчі перевірки – це перевірка, яку здійснюють органи іншого відомства або міністерства, яким не підпорядкована організація, яку перевіряють.

Позапланові перевірки – перевірки, що здійснюють поза планом, за наявності вагомих підстав: вказівки вищого фінансового органу; при надходженні скарг громадян або іншої інфор­мації про порушення фінансової дисципліни, недоглядах у роботі, що вимагають невідкладної перевірки; за вимогою компетентних державних органів тощо.

Податки і збори – під податком і збором (обов'язковим платежем) в бюджети і в державні цільові фонди слід розуміти обов'язковий внесок у бюджет відповідного рівня або державний цільовий фонд, що здійснюється платниками в порядку і на умовах, що визнача­ються законами України про оподаткування.

Податковий агент – це суб'єкт підприємницької діяльності, який створений у формі підприємства з іноземною інвестицією і має підтвер­джене рішенням суду право не сплачувати окремі податки.

Податковий агент як юридична особа – є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи нере­зидент або його представництво, які незалежно від їх орга­нізаційно-правового статусу та способу оподаткування інши­ми податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати по­даткову звітність податковим органам відповідно до Закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Податковий агент як фізична особа – це фізична особа – суб'єкт підприємницької діяльності, яка використовує найману працю інших фізичних осіб, щодо виплати заробітної плати (інших виплат та винагород) іншим фізичним особам.

Податковий кредит – це сума (вартість) витрат, поне­сених платником податку – резидентом у зв'язку з придбан­ням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юри­дичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених Законом «Про податок з доходів фізич­них осіб».

Податок – це встановлений виключно законами України обов'язковий, індивідуально безвідплатний платіж, що стягується з юри­дичних і фізичних осіб у формі забезпеченого державним при­мусом законного відчуження належної їм на праві власності, господарського відання або оперативного управління частки коштів, з метою фінансового забезпечення виконання завдань і функцій держави та місцевих органів самоврядування.

Податок, оподаткування, платник податку на прибуток підприємств – відповідно податок на прибуток підприємств, оподаткування прибутку підприємств, платник податку на прибуток підприємств – це визначені у ст. 13 Закону України «Про податок на прибутки підприємств» по­датки, а також податок на виплату виг­рашів, доходи від страхової діяльності, інші податки, які утримуються при виплаті доходів (прибутків), є видами податку на прибуток і не вважають­ся нововведеними податками.

Податок на додану вартість (ПДВ) – це непрямий податок, який включають у ціну товару й становить частину приросту вартості, створюваної на всіх стадіях виробництва, надання послуг або після митного оформлення, й внесений до Державного бюджету.

Податок з реклами – це податок, що сплачують замовники реклами, виробники і розповсюджувачі ре­клами, якщо вони самі є рекламодавцями.

Податок на промисел – це податок, який був введений на підставі Декрету Кабінету Міністрів України «Про податок на промисел» від 17 березня 1993 р. № 24.

Податкова система держави – це визначена податковим законодавство структурна побудова відносин, що охоплюють податкову політику держави, сукупність установлених державою усіх податків і обов’язкових платежів податкового характеру та механізм сприяння оподаткуванню і справляння податків.

Податкове право України – це підгалузь фінансового права і являє собою сукупність фінансово-правових норм, що регулюють суспільні відносини, які виникають в процесі визначення владними державними органами видів податків, порядок їх введення, справляння, проведення контролю і притягнення до відповідальності платників податків, винних у порушенні приписів дер­жави.

Податковий кредит – сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Податкові пільги – це повне або част­кове звільнення від плати податків. Пільги визначаються законодавством як виняток із загальних правил і встановлюються для певної категорії осіб, чітко визначених законом.

Податкові правовідносини – це врегульовані нормами податкового права й іншими нормами фінансового права суспільні відносини що виникають в процесі податково-фінансової діяльності держави з питань визначення владними державними органами видів податків, порядок їх введення, справляння, проведення контролю і притягнення до відповідальності платників податків, винних у порушенні приписів дер­жави.

Попереджувальна функція – функція страхування, пов'язана з використанням частини коштів страхового фонду на зменшення ступеня і наслідків страхового ризику;

Попередній фінансовий контроль – це вид фінансового контролю, що здійснюється на стадії скла­дання, розгляду й затвердження проектів бюджетів, кошторисів, планів, договорів.

Портфельна інвестиція – господарська операція, яка передбачає придбання цінних паперів, деривативів та інших фінансових активів за кошти на фондовому ринку (за винятком операцій із скупівлі акцій як безпосередньо платником податку, так і пов'язаними з ним особами, в обсягах, що перевищують 50 відсотків загальної суми акцій, емітованих іншою юридичною особою, які належать до прямих інвестицій).

Постійне представництво нерезидента в Україні (постійне представництво) – постійне місце діяльності, через яке повністю або частково здійснюється господарської діяльність нерезидента на території України. До постійних представництв, зокрема, відносяться: місце управління філіал, офіс, завод, фабрика, майстерня, шахта. нафтова чи газова свердловина кар’єр або інше місце розвідки чи видобутку корисних копалин. З метою оподаткування до постійних представництв прирівнюються резиденти, які мають повноваження діяти від імені нерезидента, що тягне за собою ви­никнення у нерезидента цивільних прав та обов'язків (укладати договори (кон­тракти) від імені нерезидента; утримувати (зберігати) запаси товарів, що на­лежать нерезиденту; із складу яких здійснюється поставка товару від імені нерезидента, крім резидентів, що мають статус складу митниці). Резиденти, що з метою оподаткування прирівнюються до постійних представництв, не підлягають додатковій реєстрації в податкових органах як платники податку.

Поточний фінансовий контроль – це вид фінансового контролю, який проводять в короткі відрізки часу, безпосередньо в процесі здійснення господарських і фінан­сових операцій.

Правовий інститут – це підрозділ (група) юридичних норм у середині галузі права, що регулюють окремі, притаманні цій галузі однорідні правовідносини.

Правозмінюючі юридичні факти – це такі факти з виникненням яких змінюються певні форми податкових відносин, наприклад, народження дитини дає одному з батьків право на соціальну пільгу, якщо його дохід не перевищує одного прожиткового мінімуму, по­множеного на коефіцієнт 1,4; округлену до найближчих 10 гривень.

Правозупиняючі юридичні факти – це юридичні факти, які пов'язані з припиненням по­даткових правовідносин, наприклад, ліквідація суб’єкту господарювання, припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем, смерть платника податку припиняють податкові правовідносини цих суб’єктів як платників податку.

Правоутворюючі юридичні факти – це юридичні факти, відображені в індивідуальних актах, напри­клад, податкова декларація, тобто це юридичні факти з якими пов'язується виникнення податкових правовідносин.

Предмет бюджетного права України – це суспільні відносини, що виникають в ході бюджетної діяльності держави, тобто відносини, які виникають в процесі формуван­ня, розподілу і використання централізованих фондів кош­тів, що надходять у розпорядження держави і органів місцево­го самоврядування.

Предмет оподаткування – це об'єк­т оподаткування, який від­биває ознаки не юридичного, а фактичного характеру, тобто фактично одержані доходи чи вартісні характеристики оподатковуваної власності (майно).

Предмет податкового права України – це суспільні відносини, що виникають в ході діяльності держави та органів місцевого самоврядування з питань формування та поповнення доходної частини бюджетних фондів бюджетної системи України.

Предмет фінансового контролю – це первинна документація, тобто бухгалтерські звіти, кошториси, баланси тощо, що свідчить і підтверджують рух контрольованих грошових фондів.

Предмет фінансового права – це сукупність суспільних відносин, що виникають у процесі мобілізації коштів у публічні центра­лізовані і децентралізовані фонди держави і органів місцевого самоврядування та інші фонди, що визначаються державою публічними, їх розподілу і використання, а також у ході кон­тролю за рухом цих коштів, їх ефективним і цільовим використанням, а також із емісією та обігом грошових знаків.

Прибуток банку з цінних паперів – це різниця між емісійною та номінальною вартістю.

Прива­тизаційні папери – це особливий вид державних цінних папе­рів, які засвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду.

Призовий фонд – сукупність призів, які підлягають виплаті переможцям лотереї відповідно до оприлюднених умов її проведення.

Принцип безумовності – це принцип здійснення державних запозичень, який полягає у забезпеченні режиму виконання державою всіх зобов'язань перед інвесторами і кредиторами, які держава взяла на себе при підписанні угоди про позику.

Принцип всеохоплюваності – полягає в тому, що усі доходи суб’єктів податкових правовідносин підлягають оподаткуванню.

Принцип гнучкості податкової політики – полягає у тому, що податкова політика повинна вчасно реагувати на істотні зміни ситуації в економіці і суспільстві та на зміну стратегічних орієнтирів і тактичних завдань економічної політики.

Принцип зберігання фінансової незалежності – це принцип здійснення державних запозичень, який полягає у підтримці оптимальної структури боргових зобов'язань держави між інвесторами-резидентами й інвесторами-нерезидентами.

Принцип зручності – означає, що податок має сплачуватись у зручний для платника час та спосіб сплати.

Принцип зниження ризиків – це принцип здійснення державних запозичень, який полягає у обов’язку держави відшукувати такі позики, щоб максимально знижувати вплив коливань кон'юнктури світового ринку капіталів.

Принцип обов’язковості – полягає у конституційному обов’язку усіх громадяни сплачувати податки.

Принцип оптимальності структури – це принцип здійснення державних запозичень, який полягає у підтриманні оптимальної струк­тури боргових зобов'язань за термінами обертання і пога­шення;

Принцип платоспроможності – полягає в нарахуванні податків відповідно до можливостей і розміру доходів громадян.

Принцип прозорості – це принцип здійснення державних запозичень, який полягає у дотриманні відкритості при випуску позик, забезпеченні доступу міжнародних рейтингових агентств до достовірної інформації про економічний стан у державі.

Принцип стабільності податкової політики – полягає у створенні стабільності у суспільстві шляхом забезпечення державою стабільності податкового законодавства, при цьому воно повинно здійснюватись відповідно до змін економічної ситуації в країні;

Принцип урівноваженості інтересів держави і платників податків – цей принцип означає, що побудова податкової системи, яка відображає взаємовідносини держави і платників податків як суб’єктів податкових правовідносин, обов’язково повинна виходити з необхідності збалансування їхніх інтересів та протиріч між ними.

Принцип фіскальної ефективності – полягає в тому, що система мобілізації податку має будуватися у такий спосіб, щоб мінімізувати витрати держави.

Принцип цілеспрямованого використання податків як фінансових інструментів – даний принцип означає, що, формуючи податкову систему, державі слід ураховувати її вплив на діяльність платників податків і на характер, темпи та пропорції соціально-економічного розвитку суспільства загалом. Цей принцип ґрунтується на регулятивній функції податків.

Принцип чіткості і прозорості податків – це означає, що податок має бути чітко визначений законодавством і відомий усім платникам податків.

Продаж результатів робіт (послуг) – будь-які операції цивільно-правового характеру з надання результатів робіт (послуг), з надання права на користування або на розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими ніж товари, об'єктами власності за компен­сацію, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами у межах договорів лізингу (оренди), продаж, пе­редачу права на підставі авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об'єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.