Функціональна структура

Фінансові центри «офшор» — це світові фінансові центри, де кредитні установи здійснюють операції, переважно з нерезидентами, в іноземній для даної країни валюті.

Офшорні банківські центри тісно пов’язані з євровалютним ринком. Однак їх можна розглядати як окрему категорію міжнародних фінансових центрів, що виконують посередницькі функції для позичальників та депонентів. Основною причиною привабливості офшорних банківських центрів є мінімальне офіційне регулювання, практична відсутність податків та контролю за управлінням портфелями цінних паперів банків.

Офшорні банківські центри почали з’являтися з 1960 р.

Основні властивості:

· відплив та приплив коштів майже не регулюється;

· операції мають суто міжнародну основу та не зачіпають внутрішню економічну й фінансову політики;

· наявність високоефективних місцевих і міжнародних засобів зв’язку та транспортної інфраструктури;

· наявність надійних взаємовідносин з фінансовими органами влади промислово розвинених країн;

· існування за умов внутрішньої політичної стабільності й забезпечення таємниці операцій;

· наявність ефективно та стабільно функціонуючих центральних банків;

· основна (або альтернативна) мова — англійська;

· легка доступність та розміщення в часових поясах, що знаходяться між поясами, де розташовані найважливіші ринки;

· висококваліфікована робоча сила.

Види офшорних банківських центрів:

¨ «паперові» центри (зберігають документацію, а банківські операції проводять у незначних розмірах або не проводять зовсім);

¨ «функціональні» центри (займаються депозитними операціями й наданням позик).

Основні типи офшорних ринків:

1-й тип — Нью-Йоркський;

2-й тип — Лондонська модель;

3-й тип — «податкове сховище».

Таблиця 5