V. Громадський контроль.

Неурядові організації та інші інституції громадянського суспільства мають контролювати діяльність органів публічної влади. Такий контроль має на меті забезпечити інтереси суспільства, недопущення ухвалення незаконних або антисоціальних рішень органами публічної влади.

Неурядові організації та інші інституції громадянського суспільства мають інформувати суспільство про проблемні рішення органів публічної влади, організовувати належне представлення думки громадськості щодо таких рішень.

Громадянське суспільство має опонувати незаконним або антисоціальним рішенням органів публічної влади у спосіб та порядок передбачений законом, в тому числі шляхом оскарження та скасування відповідних рішень в судовому порядку.

vi. Реалізація технологій Білої та Зеленої книги про розробці політики.

 

 

f. Органи самоорганізації населення.

i. Будинкові комітети.

Органи публічної влади мають сприяти діяльності органів первинної самоорганізації населення, зокрема, будинкових комітетів, інших подібних утворень. Для цього мають бути створені як нормативно-правові основи діяльності вказаних організацій, так і здійснюватись практична допомога з їх створення та діяльності.

Органи публічної влади мають забезпечити умови для реалізації повноважень органів самоорганізації населення, в тому числі: права на колективні звернення до органів публічної влади, зокрема, до ЖЕКу, місцевих органів державної влади, органів місцевого самоврядування тощо; права на вирішення окремих питань співжиття та організації облаштування прибудинкових територій тощо.

ii. Клуби за інтересами.

Органи публічної влади та неурядові організації мають сприяти відновленню в Україні системи закладів безпосередньої роботи з громадянами, зокрема, клубів, творчих майстерень, гуртків народної самодіяльності тощо.

Ці заклади є невід'ємною частиною громадянського суспільства, вони сприяють вихованню молоді, забезпечують дозвілля громадян, створюють умови для солідаризації суспільства.

 

g. Доступ до інформації.

i. Відкритість рішень органів публічної влади.

Органи публічної влади мають забезпечити вільний доступ громадськості до рішень органів публічної влади.

Для цього органи публічної влади мають оприлюднювати найважливіші рішення через відповідні засоби масової інформації, а також створити вільний доступ до всіх рішень органу публічної влади, зокрема, створення каталогів вільного доступу в органах публічної влади та опублікування рішень через мережу Інтернет.

Обмеження щодо вільного доступу до рішень органів публічної влади може бути встановлено виключно законами України.

ii. Відкритість баз даних про зареєстровані неурядові організації, благодійні фонди, тендерні пропозиції для неурядових організацій тощо.

Органи публічної влади зобов’язані забезпечити вільний доступ до баз даних про зареєстровані неурядові організації, благодійні фонди, тендерні пропозиції для неурядових організацій. Доступ до баз даних має забезпечуватись шляхом створення каталогів вільного доступу в органах публічної влади та опублікування такої інформації через мережу Інтернет.

iii. Вільний доступ до органів публічної влади.

Органи публічної влади зобов’язані забезпечити вільний доступ громадян до інформації про свою діяльність, порядок роботи, проекти рішень, тощо. Для цього органи публічної влади мають облаштовувати громадські приймальні, створювати спеціальні підрозділи з безпосередньої роботи з громадянами, зокрема, для надання їм консультаційних послуг та іншої допомоги при вирішенні поточних питань.

 

h. Діяльність професійних спілок.

i. Інституцалізція професійних організацій.

Держава має сприяти становленню профспілкових організацій.

ii. Діяльність об'єднань профспілкових організацій.

Держава має сприяти становленню профспілкових об'єднань, в тому числі за секторами виробництва, надання послуг тощо. Профспілкові об’єднання мають репрезентувати інтереси відповідної галузі промисловості чи іншої сфери виробництва чи надання послуг.

iii. Трикутник "влада – бізнес – профспілки";.

Держава має сприяти створенню трикутнику взаємодії ";влада – бізнес – профспілки ";. Такий трикутник взаємодії має забезпечувати представлення інтересів всіх трьох учасників, створити умови для конструктивних діалогів з метою уникнення протиріч та запобігання конфліктним чи кризовим ситуаціям.

 

5. Забезпечення діяльності інститутів громадянського суспільства.