Суть та причини розвитку маркетингу.

Маркетинг (від англ. market) – ринковедення, робота з ринком.

Як академічна дисципліна маркетинг вперше виник у США.

Можна виокремити три підходи до визначення суті маркетингу:

· маркетинг як самостійний вид підприємницької діяльності;

· маркетинг як функція управління;

· маркетинг як сучасне бачення філософії бізнесу.

За даними Німецької Асоціації маркетингу налічується понад 2000 його визначень. Наведемо деякі з них:

„ Маркетинг – представляє собою процес управління та втілення задуму, ціноутворення, просування та реалізацію ідей, товарів та послуг через обмін, що задовольняє цілі окремих осіб та організацій” (Американська асоціація маркетингу).

„ Маркетинг розуміється сьогодні як вираження орієнтованого на ринок управлінського стилю мислення, для якого характерні творчі, систематичні та підчас агресивні підходи” (Е.Дихтль, Х.Хершген).

„ Маркетинг – соціальний та управлінський процес, спрямований на задоволення потреб та бажань як індивідів, так і груп, шляхом створення, пропонування та обміну наділених цінністю товарів” [Ф. Котлер].

В розвитку маркетингу можна виділити 3 основні етапи:

І-й етап – „ збутовий маркетинг ” (початок XXст. – 40-і р.р. XXст.).

Маркетинг виділяється з загальної економічної теорії, як сфера прикладної економіки, пов’язана з аналізом системи розподілу.

Основні причини, що обумовили уособлення маркетингу в самостійну теорію:

· посилення процесу концентрації і централізації капіталу;

· поява монополістичних союзів;

· віддаленість виробника від споживача в умовах укрупнення масштабів виробництва;

· посилення конкурентної боротьби.

На даному етапі визначилися 2 основні підходи до теорії маркетингу:

· інституційно-розподільчий (маркетинг розглядається як теорія руху товарів і послуг між організаціями, підприємствами і особами);

· функціональний (маркетинг – як комплекс функцій підприємства по збуту продукції).

Відношення до маркетингу в даний період сформовано в монографії Н. Брауна, Вілбера і Матьюса „Проблеми маркетингу”: „Поняття „маркетинг” і „розподіл” використовуються в одному і тому ж змісті. Вони насправді рівнозначні, однак з тією різницею, що розподіл означає дещо абстрактне, а маркетинг – конкретне: торгівельну діяльність. Маркетинг охоплює любу торгівельну діяльність, яка призводить до отримання товарів і послуг споживачем”.

ІІ-й етап – „ управлінський маркетинг ” (50-і – перша половина 70-х р.р. XXст.).

Для нього характерні:

· високі темпи розширення масштабів виробництва на більш високій стадії науково-технічного прогресу;

· процес виникнення нових і найновіших виробництв;

· вихід розподілу праці за національні межі.

Маркетинг почали трактувати як концепцію управління, орієнтовану на умови ринку, що змінюються.

„Зміст маркетингу як концепції управління полягає в намаганні задовольнити існуючі потреби. Маркетинговий підхід більшості успішно діючих фірм передбачає орієнтацію виробника на споживача як засіб підвищення ефективності збуту, використання ресурсів і збільшення прибутків” (Національне управління економічного розвитку Великобританії).

ІІІ-й етап – „ комплексний, системний маркетинг ” (друга половина 70-х р.р. XXст. – сьогоднішній день).

Під маркетингом розуміють філософію бізнесу, основний засіб комунікативності між фірмою і оточуючим середовищем, елемент корпоративного стратегічного управління.

Основні причини переходу до ІІІ етапу:

· прискорення і подорожчання науково-технічного прогресу;

· ріст масштабів і ускладнення форм конкурентної боротьби;

· необхідність постійного оновлення товарного асортименту і збільшення фінансових ризиків;

· загострення сировинних і енергетичних проблем.

Основні особливості маркетингу на даному етапі:

· системний, комплексний підхід до вирішення завдань, що стоять перед підприємствами;

· орієнтація на довгостроковий комерційний успіх;

· глобалізація даної концепції;

· високі темпи розвитку інфраструктури маркетингу;

· удосконалення інструментарію маркетингу;

· зміщення зусиль в маркетингу в сторону „м’яких” факторів успіху;

· вивчення попиту на основі все більш детального сегментування ринку.

Ф.Котлер говорить, що: ¢¢ Маркетинг - вид людської діяльності, спрямований на задоволення нужд і потреб за допомогою обміну¢¢.

Для розуміння цього визначення розглянемо наступні категорії маркетингу.

Отже, основними категоріями маркетингу є:

· нужда - це почуття відчуваючої людиною якоїсь нехватки. Нужди людей бувають різними: фізіологічні (їжа, одяг); соціальні (духовна близькість з іншими людьми); особисті (самовизначення);

· потреба - це нужда, яка прийняла специфічну форму в залежності від культурного рівня людини (нужда - хліб, а потреба - хліб високої якості з різними добавками, красивої форми ¢¢новинка¢¢);

· запити - це потреба, яка підтверджена купівельною здатністю (людина вибирає товар сукупність якостей якого забезпечує йому найбільше задоволення за дану ціну, з врахуванням своїх специфічних потреб і ресурсів);

· товар - все те, що може задовольнити потребу і пропонується на ринку. Усі товари, які здатні задовольняти потреби, називаються товарним асортиментом вибору. Товаром можна назвати все, що має можливість надати послугу, тобто задовольнити нужду.

· обмін - це акт одержання від кого-небудь бажаного об¢єкта з пропозицією чого-небудь взамін. Він є однією з ключових категорій маркетингу;

· угода - це комерційний обмін цінностями між двома сторонами;

· ринок - це сукупність існуючих і потенційних покупців товару.

Отже, поняття ¢¢ринок¢¢ приводить нас до кінцевого поняття циклу - ¢¢ маркетингу ¢¢.

Маркетинг - це робота з ринком для здійснення обмінів, метою котрих є - задоволення людських нужд і потреб.

Предметоммаркетингу є економіко-організаційні відносини між підприємствами, організаціями, установами в ринкових умовах.

Об’єктом вивчення маркетингу виступають підприємства, установи, сам ринок, ринкова інфраструктура. Ринкова інфраструктура охоплює всі організації, які обслуговують ринок (товарна, фондова біржа і ін.).

До суб’єктів маркетингу як системи зв’язків відносяться постачальники, посередники, спеціалісти по маркетингу (маркетологи), організації-споживачі, конкуренти.

Основні принципи та функції маркетингу.

Основні принципи маркетингу.

1. Орієнтація виробничо-збутової діяльності на задоволення потреб існуючих і потенційних споживачів.

2. Гнучке реагування виробника на зміну потреб покупців і пристосування до них.

3. Цілеспрямований і активний вплив виробника на купівельний попит (маркетинг має на меті формувати попит наперед).

4. Стимулювання збуту і забезпечення форм і методів після продажного обслуговування (збут спочатку потрібно стимулювати).

5. Творчий і цілеспрямований підхід спеціалістів до виробничої і маркетингової діяльності (спеціаліст повинен приготуватись до певної обстановки і правильно регулювати маркетингову діяльність).

6. Забезпечення прибутковості (маркетингова діяльність повинна давати фірмі прибуток).

7. Обов¢язковий контроль маркетингової діяльності (контроль проводиться з метою надати інформацію наскільки є ефективним те, що роблять задля маркетингової діяльності).

Функції маркетингу.

1. Вивчення ринку (проведення аналізу ринкової ситуації, встановлення ємності ринку; встановлення динаміки ринку; вивчення структури ринку; вивчення діяльності конкурентів; оцінка власного положення на ринку).

2. Прогноз ринку (визначення коротко- і довготермінових тенденцій розвитку ринку, вивчення поведінки основних елементів ринку; оцінка факторів впливу на ринок).

3. Оцінка власних можливостей (науково-технічні можливості; виробничі можливості; оцінка збутових можливостей).

4. Формування цілей на близьку і далеку перспективу (це пов¢язано із розробкою: - стратегій маркетингу; встановлення товарної, цінової, збутової стратегії і їх взаємозв’язок; розробка тактики маркетингу; формування попиту і стимулювання збут).

5. Аналіз і контроль (це оцінка одержаних результатів, визначення ефективності роботи, оцінка ступеня наближеності до поставлених цілей, вироблення пропозицій).

Сучасні тенденції розвитку маркетингу.

1. Поява нових та розширення сфери використання існуючих видів маркетингу (макромаркетинг, глобальний та інші).

2. Розширення можливостей Internet з метою проведення маркетингових досліджень, здійснення комунікацій, продажу товарів.

3. Відхід від стандартизації та необхідність більшого пристосування комплексу маркетингу до вузьких сегментів ринку, що обумовлюється зростаючою конкуренцією.

4. Зниження ефективності реклами, що обумовлено наступними причинами:

· падіння ефекту в умовах інформаційного буму;

· без адресність;

· перенасичення ринку;

· зменшення частки телевізійної реклами та друкованої на користь прямого маркетингу.

5. Посилення ролі стратегічного планування, що обумовлено стабілізацією економіки.

6. Встановлення партнерських відносин і перехід до маркетингу взаємовідносин.

ТЕМА 2: Процес управління маркетингом.

Управління маркетингом. Концепції управління маркетингом

та види маркетингу. Етапи процесу управління.

Управління маркетингом.

Управління маркетингом – це аналіз, планування, реалізація і контроль за виконанням програм, спрямованих на створення, підтримання і розширення вигідних відносин з цільовими покупцями для досягнення цілей організації.

Основне завдання управління маркетингом – виконання завдань, спрямованих на досягнення бажаного рівня обміну з цільовими ринками.

Концепція управління маркетингом – задум (підхід) щодо організації маркетингової діяльності, який базується на основній ідеї, ефективній маркетинговій стратегії та конкретному інструментарії досягнення визначених цілей.

Концепції управління маркетингом та види маркетингу.

Розрізняють наступні концепції:

Виробнича концепція. В иробнича концепція передбачає, що покупці віддаватимуть їй перевагу через широку доступність і низькі ціни. Управління в організаціях, які орієнтуються на виробничу концепцію, зосереджується на підвищенні ефективності виробництва і досягненні широкого покриття ринку.

Концепція товару. Дана концепція передбачає, що покупці віддадуть перевагу їй через кращу якість, враховуючи споживчі властивості, упаковку тощо. Управління в організаціях, які орієнтовані на цю концепцію, концентруються на досягнення високої якості товарів.

Збутова концепція. Дана концепція передбачає, що покупці будуть купувати товари в достатній кількості в тому випадку, якщо постійно докладати певних зусиль для просування товарів на ринку і для стимулювання їх продажу.

Концепція традиційного маркетингу. Передбачає визначення потреб, реальної купівельної спроможності покупців і адаптацію до них виробництва ефективніше, ніж це роблять конкуренти. Ця концепція відрізняється від інших тим, що підприємство орієнтується на задоволення потреб певної групи споживачів. Для цього постійно виконуються дослідження, аналіз і контроль маркетингової діяльності. Підприємство впевнене в тому, що результати її діяльності щодо задоволення попиту призведуть до повторної купівлі товарів і сформують позитивну думку серед покупців.

Концепція соціально-етичного маркетингу передбачає визначення потреб покупців та задоволення їх більш ефективно, ніж конкуренти, з врахуванням інтересів зростання добробуту всіх членів суспільства.

Обов’язковими умовами застосування концепції соціально-етичного маркетингу є:

· наявність основної мети підприємства, яка повинна задовольняти потреби як окремих споживачів, так і інтереси суспільства;

· необхідність постійно займатись пошуком нових товарів, більш повно задовольняти попит, що забезпечує інтереси споживачів. Підприємство повинно бути готове внести нововведення в товари у відповідності з інтересами покупців;

· наявність постійного контакту зі споживачами, які підтримують фірму, і прояв піклування про задоволення їх потреб.

Концепція маркетингу взаємодії. Основна ідея цієї концепції полягає в тому, що об’єктом управління маркетингу стає не сукупне рішення, а відносини з покупцями та іншими учасниками процесу купівлі-продажу. Прогресивність концепції маркетингу взаємодії підтверджується тим, що продукція все більше стає стандартизованою, а послуги - уніфікованими, що призводить до формування повторних маркетингових рішень. Тому єдиний спосіб втримати в себе покупця— це індивідуалізація відносин з ним, що можливе лише на основі розвитку довгострокової взаємодії партнерів.

Кожна фірма у своїй діяльності сповідує ту чи іншу концепцію маркетингу і використовує ті чи інші види маркетингу.

Таблиця 2.1. Класифікація видів маркетингу

Залежно від цілей обміну	Залежно від сфери застосу-вання	За територіальною ознакою	Залежно від ступеню ринкової орієнтованості	Залежно від виду діяльності	Залежно від особливостей суб’єкта	За видами попиту
–Комер-ційний маркетинг –Некомер-ційний (неприбут-ковий) маркетинг	–Спожив-чий –Промис-ловий –Марке-тинг послуг –Аграр-ний, інвести-ційний, банківсь-кий та ін.	· Внутрішній - локальний - регіональний - національний · Міжнародний 1. експортний 2. зовнішньо-економічний 3. багатонаціо-нальний 4. глобальний	–Стратегічний –Тактичний (операційний)	–Маркетинг організацій –Егомарке-тинг –Соціальний маркетинг	–Мікромар-кетинг –Макрормар-кетинг	–Конвер-сійний –Стимулю-ючий –Креатин-ний –Ремарке-тинг –Синхро-маркетинг –Підтри-муючий –Демарке-тинг –Проти-діючий

 

Основні етапи процесу управління маркетингом.

Етапи процесу управління:

1.Аналіз ринкових можливостей.

Ринкова можливість – привабливий напрямок маркетингових зусиль, на якому можна добитися конкурентної переваги.

В процесі аналізу використовують як формальні так і неформальні методи. Серед неформальних – книги, журнали, бесіди, висновки, тощо.

Серед формальних – модель Ансоффа (решітка розвитку „товар-ринки”, модель Бостонської консультативної групи, тощо).

Кожна ринкова можливість повинна бути оцінена з позицій відповідності цілі організації та її можливостям (виробничим, фінансовим, трудовим).

2. Відбір цільового ринку.

Цільовий ринок – це потенційний ринок фірми, який визначається сукупністю людей зі схожими потребами в відношенні конкретного товару або послуги, достатніми ресурсами, а також готовністю і можливістю купляти.

Процес відбору цільового ринку включає в себе:

1. вимірювання і прогнозування попиту;

2. сегментацію ринку;

3. відбір цільового сегменту;

4. Позиціонування товару на ринку;