В точці еквівалентності титрант та речовина яку визначаємо знаходяться в еквівалентних кількостях.

При досягненні точки еквівалентності фіксують об’єм титранту та проводять розрахунки згідно закону еквівалентів який можна записати у вигляді:

або

При цьому обчислюють концентрацію розчину речовини яку визначаємо або масу визначаємої речовини.

Якщо точку еквівалентності фіксують за допомогою фізичних приладів то розрізняють:

Потенціометричне титрування – точку еквівалентності фіксують по зміні потенціалу

Кондуктометричне титрування – точку еквівалентності фіксують по зміні електропровідності

Фотометричне титрування – точку еквівалентності фіксують по зміні оптичної густини

...

Для автоматизації процесів титрування використовують БАТи – блоки автоматичного титрування.

При застосуванні фізичних приладів точку еквівалентності фіксують за допомогою кривих титрування – графіків залежності зміни параметру системи (рН, окисно-відновного потенціалу, електричного опору, оптичної густини і т.д.) від об’єму титранту.

При цьому в точці еквівалентності змінюється хід кривої. Або є область різкої зміни параметра системи яка називається стрибком титрування. В цьому випадку точка еквівалентності знаходиться посередині стрибка титрування. Для більш точного визначення точки еквівалентності корисно побудувати графік з стрибком титрування в диференціальному вигляді. Точка еквівалентності визначається піком на кривій.

 

 

Точка еквівалентності по графікам (інтегральна та диференціальна форми):

 

Титрування – додавання до певного об’єму досліджуваної речовини розчину реактиву точно відомої концентрації до досягнення точки еквівалентності.

Точка еквівалентності – це стан коли прореагувала вся визначаєма речовина але ще немає надлишку титранта. Розрахунки в титриметричному аналізі проводяться по досягненні точки еквівалентності.

Титрант або робочий розчин – розчин реактиву точної та відомої концентрації, яким титрують розчин, що аналізується. Його заливають в бюретку. Як правило його готують використовуючи фіксанали – ампули з точною наважкою речовини, яка розрахована на приготування 1 літра титранту. Інколи робочий розчин готують по наважці речовини, або встановленням (уточненням) концентрації розчину шляхом титрування.

Бюретка – складається з скляної проградуйованої трубки що дозволяє визначати об’єм титранту та пристроєм для дозованої подачіі титранта в аналізуєму пробу (носик).

Фіксанал – ампула з точно відомою наважкою речовини чи об’ємом розчину, яка використовується для для приготування робочих розчинів. Як правило один фіксанал розчиняють в літровій мірній колбі. При цьому утворюється 0,1000 н. робочий розчин.

Мірна колба – проградуйована колба яка використовується для вимірювання об'ємів розчинів в аналітичній хімії з високою точністю. Бувають 1-го, 2-го класів точності. Має тонку довгу шийку з рискою.

Установка для титрування установка що складається з штативу, бюретки, та конічної колби з аналізуємим розчином та магнітної мішалки.

Індикатори – речовини що візуалізують точку еквівалентності змінюючи в точці еквівалентності свій колір.