Поняття організаційно-штатної роботи. Основні вимоги до неї. Її термінологія

Організаційно-штатна робота – це діяльність, яка спрямована на оптимальний розподіл та ефективне використання наявної штатної чисельності, ощадливе витрачання коштів, що виділяються органам внутрішніх справ для виконання покладених на них завдань та функцій’.

Організаційно-штатні заходи – це заходи по створенню, реорганізації або припиненню діяльності органу.

Створення – це заснування органу внутрішніх справ уповноваженою на те особою в межах її компетенції для виконання завдань та функцій, покладених на орган діючим законодавством.

Реорганізація – це злиття, приєднання, поділ, виділення або перетворення органу, які призводять до зміни його структури і функцій.

Ліквідація – припинення діяльності органу внутрішніх справ без переходу прав та обов’язків у порядку правонаступницт-ва до інших органів внутрішніх справ, їхніх служб та підрозділів.

‘Див.: Наказ МВС України від 21 лютого 1997р. № 115 "Про затвердження Інструкції з організаційно-штатної роботи в органах внутрішніх справ, навчальних закладах, науково-дослідних установах і внутрішніх військах МВС України".

Основними принципами організаційно-штатної роботи є:

використання штатної політики як інструменту для всілякого підвищення рівня виконання оперативно-службових завдань, раціональної розстановки наявної чисельності особового складу на основних напрямах діяльності органів внутрішніх справ і виключно за прямим призначенням;

недопущення свавільної зміни затверджених структур і типових штатів органів внутрішніх справ і внутрішніх військ, відповідність посадових найменувань типовим структурам, які затверджені у встановленому порядку, дотримання встановлених нормативів штатної чисельності, співвідношення керівників та підлеглих, старших виконавців та виконавців;

забезпечення суворої відповідності рішень про створення, реорганізацію та ліквідацію органів внутрішніх справ, військових частин і підрозділів Конституції та законодавству України, постановам Верховної Ради, указам та розпорядженням Президента України, постановам і розпорядженням Кабінету Міністрів України та Уряду Автономної Республіки Крим, рішенням обласних та міських Рад народних депутатів, місцевих державних адміністрацій, нормативним актам МВС України, Міністерства фінансів України, Міністерства праці України та інших органів державної виконавчої влади.

В органах внутрішніх справ організаційно-штатна робота покладена на спеціально створені підрозділи (відділи, відділення, групи) і окремих співробітників.

Загальне керівництво організаційно-штатною роботою МВС України, ГУМВС, УМВС, УМВСТ здійснюється міністром внутрішніх справ України, начальником Головного управління внутрішніх військ, начальниками головних управлінь, управлінь МВС України в Криму, областях, містах Києві та Севастополі і на транспорті, Головним управлінням Державної служби охорони, Головним управлінням Державної пожежної охорони, ректорами навчальних закладів та начальниками науково-дослідних установ. Підрозділи з організаційно-штатної роботи безпосередньо підпорядковуються керівникам апаратів по роботі з особовим складом, оргстройових підрозділів, штабу Головного управління внутрішніх військ, стройових частин військових частин.

Методичне керівництво організаційно-штатною роботою в органах внутрішніх справ і внутрішніх військах здійснює Головне управління по роботі з особовим складом МВС України.

У МВС, ГУМВС, УМВС, УМВСТ створюються комісії з питань організаційно-штатної роботи у складі голови, заступника голови, членів комісії та секретаря. До складу комісій входять керівники підрозділів по роботі з особовим складом, штабу, фінансової служби, організаційно-штатного підрозділу, кримінальної міліції, міліції громадської безпеки. У МВС України комісію очолює начальник Головного управління по роботі з особовим складом, у ГУМВС, УМВС, УМВСТ – заступник начальника по роботі з особовим складом, а у внутрішніх військах – перший заступник начальника Голо-

вного управління внутрішніх військ – начальник штабу. Склад комісії оголошується наказом. Аналогічні комісії створюються в галузевих службах МВС України, керівникам яких інструкцією з організаційно-штатної роботи надано право затверджувати штати.

Комісії з питань організаційно-штатної роботи розглядають пропозиції і матеріали щодо:

змін у штатах, розподілу і перерозподілу штатної чисельності між органами і підрозділами внутрішніх справ, внутрішніх військ;

введення нових посад в органах і підрозділах внутрішніх справ, внутрішніх військ, встановлення за ними граничних спеціальних та військових звань;

подальшого вдосконалення структури та штатів органів і підрозділів внутрішніх справ, внутрішніх військ;

штатних нормативів, типових штатів та структур органів і підрозділів внутрішніх справ, внутрішніх військ;

організації нових, реорганізації або ліквідації існуючих органів і підрозділів внутрішніх справ, внутрішніх військ;

порушень державної штатної дисципліни в органах і підрозділах внутрішніх справ, внутрішніх військ.

Комісія з питань організаційно-штатної роботи, віднесених до її компетенції, має право заслуховувати на своїх засіданнях доповіді і повідомлення керівників галузевих служб МВС, ГУМВС, УМВС, УМВСТ і давати їм рекомендації та вказівки.

Рішення, які приймаються на засіданнях комісії, обов’язкові для галузевих служб МВС України, ГУМВС, УМВС, УМВСТ. Вони можуть бути оскаржені міністру внутрішніх справ України або керівникові, в підпорядкуванні якого ці служби знаходяться.

Організаційно-штатні апарати в своїй роботі повинні:

1. Правильно враховувати оперативну обстановку та забезпечувати найбільш ефективну розстановку сил і засобів для виконання оперативно-службових та виробничих завдань.

2. Виходити із необхідності суворішої економії державних коштів.

3. Не допускати розпилення сил та засобів, забезпечувати зміцнення основних, ведучих ланок органів внутрішніх справ.

4. Сприяти впровадженню в практику органів внутрішніх справ передових досягнень науки і техніки, прогресивних форм і методів роботи.

5. Враховувати зміни обстановки і умов роботи органів внутрішніх справ, оперативно вносити необхідні зміни в структуру і розстановку сил та засобів.

Організаційно-штатна робота доволі специфічний вид управлінської діяльності і для того, щоб краще зрозуміти її сутність і зміст, треба правильно засвоїти смисл основних категорій, якими оперують при її здійсненні.

Із наведеного вже визначення організаційно-штатної роботи випливають такі її основні напрями:

розробка та удосконалення організаційних структур органів і структур управління ними;

розрахунок та ефективне використання штатної чисельності та грошового утримання;

розподіл прав та відповідальності в організаційно-штатній роботі.

Відомо, що проектування структур органів внутрішніх справ проходить ряд етапів. Важливим моментом в цьому процесі є формування організаційної структури, визначення переліку структурних ланок, розрахунок загальної чисельності працівників, затвердження штатів.

У зв’язку з цим поняття "штати", "лімітна чисельність", "штатна чисельність", "списочна чисельність", "некомплект" набувають відносно самостійного значення.

У літературі немає єдиної думки, що ж таке "штати". Іноді їх розглядають як аналог організаційної структури, іноді – як кадри апарату управління, часом – як склад усіх службовців даної організації, установи, підприємства.

На нашу думку, штат – це затверджений у встановленому порядку, єдиний юридичний документ, що дає право на укомплектування органу внутрішніх справ, навчального закладу, науково-дослідної установи, військового підрозділу внутрішніх військ, і визначає: структуру, найменування посад та їх кількість, розміри місячних посадових окладів, категорії персоналу (посад), а на посадах начальницького і військового складу – граничні спеціальні або військові звання.

У штат включаються всі посади командного, начальницького та рядового складу, спеціалістів, службовців і робітників органів внутрішніх справ, навчальних закладів, науково-дослідних установ, військових частин внутрішніх військ, що утримуються з бюджету, на договірних засадах, за рахунок коштів відомств та організацій або за рахунок спеціальних (позабюджетних) коштів, а по підприємствах і організаціях – посади керівних та інженерно-технічних працівників і службовців.

Основою для затвердження штату є нормативний акт про створення органу внутрішніх справ, навчального закладу, науково-дослідної установи, військової частини, а для підприємств та організацій – статут, договір, кошторис тощо.

Для однорідних за характером службової та виробничої діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ затверджуються типові штати.

Типові структури, типові штати та нормативи чисельності затверджуються наказами міністра внутрішніх справ України.

Лімітна чисельність, або ліміт, - це чисельність, яка виділяється в установленому порядку на створення (функціонування) штату даного органу внутрішніх справ, військової частини внутрішніх військ.

Лімітна чисельність є абсолютною межею штату. Чисельність виділяється Кабінетом Міністрів України, Урядом Автономної Республіки Крим, місцевими Радами народних депутатів,

місцевими державними адміністраціями, а також іншими зацікавленими органами державного управління.

Штатна чисельність – це чисельність, яка оголошується штатами і затверджується наказами керівників органів внутрішніх справ, наділених відповідними повноваженнями. Вона має відповідати лімітній чисельності і не перевищувати її.

Списочна чисельність показує чисельність особового складу за списком. Вона може дорівнювати штатній чисельності, бути меншою від неї, але не може перевищувати її. Якщо списочний склад менший, ніж штатна чисельність, – створюється некомплект.

Некомплект – це різниця між штатною та списочною чисельністю по конкретному органу, службі або певній посадовій категорії.

Штати органів внутрішніх справ затверджуються у межах, встановлених лімітом чисельності та грошового утримання (фонду заробітної плати), що визначається по посадових окладах співробітників і неатестованих працівників.

Гранична чисельність працівників центрального апарату МВС України затверджується Кабінетом Міністрів України, а чисельність- працівників апаратів головних управлінь, управлінь МВС України в Криму, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті – міністром внутрішніх справ України.

Згідно з Інструкцією з організаційно-штатної роботи в органах внутрішніх справ, навчальних закладах, науково-дослідних установах і внутрішніх військах МВС України (наказ МВС України від 21 лютого 1997 р. № 115) галузеві служби і підрозділи Міністерства внутрішніх справ України, головних управлінь, управлінь МВС України в Криму, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті, міських, районних і лінійних органів внутрішніх справ, залежно від виконання покладених на них завдань та функцій, поділяються, на три категорії:

Оперативно-слідчі:

штаби;

внутрішньої безпеки;

карного розшуку;

боротьби з економічною злочинністю;

боротьби з організованою злочинністю;

оперативно-технічні;

боротьби з незаконним обігом наркотиків;

кримінального пошуку;

слідчі;

експертно-криміналістичні;

оперативно-режимні підрозділи установ виконання покарань;

дізнання;

Укрбюро Інтерполу;

Другі спеціальні підрозділи;

фельд’єгерські.

Адміністративні:

Апарат міністра, Перші відділи (секретаріати);

охорони громадського порядку;

дільничних інспекторів міліції;

паспортної, реєстраційної та міграційної роботи;

Державної пожежної охорони;

Державної автомобільної.інспекції;

по роботі з особовим складом;

навчальних закладів та науково-дослідних установ;

військово-мобілізаційної роботи;

Державної служби охорони;

фінансові;

зв’язку;

технічного захисту інформації;

громадських зв’язків;

міжнародних зв’язків,

виконання покарань (кримінально-режимних підрозділів).

Господарські та забезпечуючі:

господарські;

тилового, військового та матеріально-технічного забезпечення;

інформаційні;

військових та спеціальних перевезень;

будівельні;

медичні;

інспекції технічного нагляду та охорони праці;

редакційне-видавничі;

редакції газет;

палаци культури (клуби)"².

Цей поділ дещо суперечить досить поширеному у літературі поділу структурних підрозділів органів внутрішніх справ згідно з функціями, які вони виконують, тобто підрозділи, які виконують основні функції системи називаються галузевими, ті, які виконують забезпечуючі (ресурсні) функції, іменуються функціональними, а ті, які виконують управлінські (організаційні) функції, дістали назву штабних. Запропонований Інструкцією поділ суперечить існуючій практиці викладення наказів МВС України, більша частина яких, використовуючи термін "керівники галузевих служб", має на увазі саме керівників підрозділів, які виконують основні функції системи. У запропонованому поділу не видно чіткого критерію і зміст його, мабуть, підпорядкований якимось прихованим прагматичним міркуванням.

МВС України, його головні управління і управління" в Криму, областях, містах Києві та Севастополі, управління (відділи) на транспорті, міські, районні, лінійні відділи (управління) ГУМВС, УМВС, УМВСТ, військові частини і підрозділи внутрішніх військ створюються та ліквідуються в порядку, встановленому законодавством України, рішеннями Кабінету Міністрів України, Верховної

² Див. пункт 4.8 Наказу МВС України від 21 лютого 1997 р. № 115.

Ради та Уряду Автономної Республіки Крим, обласних Рад народних депутатів та місцевих державних адміністрацій.

Процедура і технологія організаційно-штатної роботи в органах внутрішніх справ досить складні і детально регламентовані Інструкцією з організаційно-штатної роботи в органах внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України від 21 лютого 1997 р. № 115.

Конституційні засади цієї діяльності визначені в ст. 85 Конституції України, де говориться: "До повноважень Верховної Ради України належить:... 22) затвердження загальної структури, чисельності, визначення функцій... Міністерства внутрішніх справ України...".

Згідно зі статтею 106 Конституції України: "Президент України: … 15) утворює, реорганізовує та ліквідовує за поданням Прем’єр-міністра України міністерства та інші центральні органи виконавчої влади...". Це положення, звичайно, стосується і Міністерства внутрішніх справ.

Рішеннями Кабінету Міністрів України утворюються та ліквідуються:

головні управління, самостійні управління та відділи апарату МВС України;

головні управління, управління МВС України в Криму, областях, містах Києві та Севастополі;

управління (відділи) МВС України на транспорті;

вищі навчальні заклади МВС України третього та четвертого рівнів акредитації. Пропозиції щодо їх утворення вносяться МВС України за погодженням з Міністерством освіти, Міністерством фінансів та Міністерством економіки України;

науково-дослідні установи, проектні, конструкторські, технологічні організації МВС України.. Пропозиції вносяться Міністерством внутрішніх справ за погодженням з відповідними міністерствами України;

управління, відділи, відділення по боротьбі з організованою злочинністю. Пропозиції вносяться МВС за погодженням з Комісією Верховної Ради України з питань боротьби з корупцією і організованою злочинністю;

органи спеціальної міліції;

окремі бригади, бригади, полки та окремі батальйони внутрішніх військ;

інші спеціальні підрозділи міліції, не передбачені Законом України "Про міліцію".

Рішеннями Верховної Ради та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, міст Києва та Севастополя, а також місцевих державних адміністрацій створюються та ліквідуються:

медичні витверезники;

спеціальні приймальники для осіб, підданих адміністративному арешту;

приймальники-розподільники для осіб, затриманих за бродяжництво та жебрацтво;

приймальники-розподільники для неповнолітніх;

стройові підрозділи дорожньо-патрульної служби і групи адміністративної практики міських, районних органів внутрішніх справ та підрозділи по запобіганню забрудненню навколишнього середовища транспортними засобами і сільськогосподарською технікою;

спеціальні монтажно-експлуатаціині підрозділи при Державній автомобільній інспекції;

професійна пожежна охорона в містах та інших населених пунктах, що не охороняються Державною пожежною охороною (за погодженням з МВС України).

Міністром внутрішніх справ України створюються, реорганізуються та ліквідуються:

структурні підрозділи головних управлінь, самостійних управлінь та відділів МВС України, головних управлінь, управлінь МВС України в Криму, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті;

підрозділи кримінального пошуку, оперативно-технічні та вибухотехнічні підрозділи при МВС, ТУМВС, УМВС, УМВСТ;

міські, районні управління (відділи) головних управлінь, управлінь МВС України в Криму, областях, містах Києві та Севастополі у зв’язку зі змінами адміністративно-територіального поділу;

лінійні управління, відділи головних управлінь, управлінь МВС України в Криму, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті;

відділи міліції, відділи дорожньої міліції;

управління (відділи) Державної служби охорони при головних управліннях, управліннях МВС України в Криму, областях, містах Києві та Севастополі;

відділи (відділення) спеціальної міліції;

відділи Державної пожежної охорони на закритих об’єктах;

окремі батальйони і окремі роти у складі окремих бригад, полків внутрішніх військ;

установи виконання покарань, тюрми, виховно-трудові профілакторії, лікувально-трудові профілакторії;

слідчі ізолятори;

республіканські, міжобласні лікарні для засуджених при установах виконання покарань та відділи охорони психіатричних лікарень з режимом суворого спостерігання і нагляду за особами, що там утримуються;

міжрегіональні загони спеціального призначення при управліннях (відділах) виконання покарань ГУМВС, УМВС;

підрозділи, безпосередньо підпорядковані Головному управлінню Державної пожежної охорони МВС України (Регіональний спеціалізований загін Державної пожежної охорони по проведенню першочергових аварійно-рятувальних робіт, штаб пожежогасіння, центр пожежно-технічної пропаганди і передового досвіду, протипожежного захисту, центр автоматизованих агрегатованих систем зв’язку та оперативного управління пожежною охороною тощо);

підрозділи міліції швидкого реагування "Беркут";

відділи (відділення) військових та спеціальних перевезень;

вищі навчальні заклади першого та другого рівня акредитації за погодженням з Міністерством освіти, Міністерством фінансів та Міністерством економіки України. Рішення приймаються після попереднього розгляду віце-прем’єром України та при наявності дозволу відповідної Ради народних депутатів;

училища професійної підготовки працівників органів внутрішніх справ, центри бойової підготовки та навчальні пункти;

військові представництва;

поліграфічні та штемпельно-граверні підприємства, безпосередньо підпорядковані МВС України;

позашкільні та дитячі дошкільні установи, безпосередньо підпорядковані МВС України;

житлово-комунальні господарства, авторемонтні, засобів зв’язку, швейні та шевські майстерні, підсобні господарства, лазні, пральні, перукарні, їдальні, ларки, буфети, які утримуються за рахунок спеціальних (позабюджетних) коштів на основі самооплатності • та на засадах госпрозрахунку і безпосередньо підпорядковані МВС України;

будівельні дільниці, групи, безпосередньо підпорядковані МВС України, – в порядку, встановленому чинним законодавством;

санаторно-курортні установи – за згодою Міністерства охорони здоров’я України та за погодженням ‘з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, міськими Радами народних депутатів, місцевими державними адміністраціями;

будинки відпочинку, пансіонати, поліклініки, лікарні, госпіталі, санітарно-епідеміологічні станції, аптеки, віиськово-лікарські комісії для особового складу органів внутрішніх справ, зубопротезні майстерні;

підрозділи та організації, безпосередньо підпорядковані МВС України;

підприємства, організації науково-виробничих, виробничих галузей (цехи, дільниці, майстерні) і підрозділи матеріально-технічного та військового постачання і збуту, безпосередньо підпорядковані МВС України, а також апарати технічного нагляду за будівництвом.

Певні повноваження щодо створення, реорганізації та ліквідації деяких підрозділів мають, як вже нагадувалося, начальники головних управлінь Державної служби охорони. Державної пожежної охорони, внутрішніх військ, а також начальники ГУМВС, У МВС, УМВСТ.

Для розробки проекту штату необхідно мати:

1. Нормативний акт про створення органу внутрішніх справ (навчального закладу, науково-дослідної установи, військової частини внутрішніх військ).

2. Ліміти штатної чисельності та фонд грошового утримання (оплати праці) за відповідними джерелами утримання.

3. Положення (статут) про орган або підрозділ внутрішніх справ (навчальний заклад, науково-дослідну установу, військовий підрозділ внутрішніх військ) чи перелік покладених на них функцій.

4. Довідку про адміністративно-територіальний устрій, соціально-економічну характеристику міста, району, криміногенний стан на їх території, навантаження на співробітників органу внутрішніх справ.

5. Довідку-розрахунок, що характеризує службову та виробничу діяльність органів та підрозділів внутрішніх справ у цілому, а також за вхідними структурними підрозділами та окремими посадами, виходячи з функцій структурних підрозділів та функціональних обов’язків працівників згідно з цілями та завданнями, які планується покласти на створюваний підрозділ.

6. Довідку-розрахунок обсягу науково-дослідних робіт, що

виконуються за договорами.

7. Договір, кошторис витрат та виділений ліміт чисельності для підрозділів міліції, які утримуються на договірних засадах за рахунок коштів відомств та організацій.

8. Договір про організацію пожежної охорони на об’єктах, що укладається підприємствами, установами і організаціями з управліннями (відділами) Державної пожежної охорони, та кошторис витрат на охорону об’єктів.

9. Штатну чисельність персоналу та фонд сплати праці УВП, ЛТП, СІЗО і тюрем, які утримуються за кошторисом УВП. При розробці штату необхідно керуватися:

1. Лімітом штатної чисельності та фондом грошового утримання за відповідними джерелами утримання.

2. Типовими штатами, типовими структурами, нормативами штатної чисельності та методичними вказівками про їх застосування.

3. Переліком посад командного, начальницького і рядового складу, граничних з ними спеціальних та військових звань, затверджених наказом міністра внутрішніх справ України.

4. Переліком посад фахівців, службовців і робітників, які передбачені схемами посадових окладів, оголошених наказами

МВС України.

5. Схемами посадових окладів рядового і начальницького

складу органів внутрішніх справ, офіцерів, прапорщиків і військовослужбовців надстрокової, військової служби за контрактом внутрішніх військ. Шкалою співвідношень посадових окладів для працівників, які не мають спеціальних та військових звань, до

мінімального розміру заробітної плати.

6. Кваліфікаційними довідниками посад фахівців, службовців та робітників, затвердженими Міністерством праці України.

7. Державним класифікатором професій ДК–003–95, затвердженим наказом Держстандарту України від 27 липня

1995 р. № 257.

8. Наказами та директивами Міністерства оборони, Міністерства фінансів, Мінісгерства охорони здоров’я, Міністерства культу-

ри. Міністерства освіти України, що мають міжвідомчий характер і визначають структуру, оплату праці, нормативи штатної чисельності фахівців, службовців та робітників установ і організацій.

9. Розпорядженнями та вказівками Головного управління державної служби при Кабінеті Міністрів України.

10. Постановами Державного комітету України по житлово-комунальному господарству, рішеннями Рад народних депутатів, місцевих державних адміністрацій стосовно норм обслуговування адміністративних (службових) приміщень.

Дуже важливим в організаційно-штатній роботі є питання про джерела утримання чисельності. В наш час фінансування чисельності органів внутрішніх справ, навчальних закладів, науково-дослідних установ, внутрішніх військ здійснюється з державного та місцевого бюджетів, а також за рахунок коштів, що надходять на основі договорів від міністерств, відомств, підприємств, установ, організацій, громадян та юридичних осіб незалежно під форм власності і господарювання.

Асигнування з державного бюджету виділяють на утримання органів внутрішніх справ, у тому числі:

1. Підрозділів міліції:

– спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю (д/б "03");

– підрозділів міліції швидкого реагування "Беркут" (д/б "Беркут");

– підрозділів Державної служби боротьби з економічною злочинністю (д/б "ДСБЕЗ");

– інспекції виправних робіт (д/б "ІВР"):

– підрозділів кримінального пошуку (ст. 9 кошторису ОВС).

2. Установ виконання покарань (діб "УВП").

3. Державної пожежної охорони (д/б "ДПО").

4. Лікувальних, санаторно-курортних та дитячих установ (стаття 3 кошторису ОВС).

5. Навчальних закладів (ст. 11 кошторису ОВС).

6. Наукових установ (ст. 24 кошторису ОВС).

7. Внутрішніх військ.

Асигнування з місцевого бюджету виділяються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами народних депутатів, місцевими державними адміністраціями на утримання:

1. Підрозділів міліції (м/б міліції).

2. Професійної пожежної охорони міст (м/б ППО). Кошти, які надходять на основі договорів від міністерств, відомств, підприємств, установ, організацій та інших об’єктів, незалежно від форм власності та господарювання, виділяються на утримання:

1. Відомчої міліції (відомча міліція).

2. Державної служби охорони (ДСО).

3. Пожежної охорони об’єктів (ДПО об’єктів, ППО об’єктів).

4. Внутрішніх військ (ВВ об’єктів).

Інші джерела, за рахунок яких утримується штатна чисельність органів внутрішніх справ;

– кошти, передбачені виробництвом УВП (виробництво УВП);

– асигнування, що виділяються на будівництво (кошторис "Будівництво");

– спеціальні (позабюджетні) кошти;

– госпрозрахункова діяльність (госпрозрахунок).