Практична частина .

Вправи на формування вмінь аналізувати переконуючий вплив.

Вправа 1. Аналіз побудови переконуючого впливу.

Прочитайте уривок із лекції А.С.Макаренка “Дисципліна, режим, покарання і заохочення” або “Про батьківський авторитет”. Проаналізуйте хід міркувань автора, дайте оцінку майстерності переконуючого слова педагога:

- В чому хоче переконати А.С.Макаренко слухачів?

- Зробіть логічне членування тексту на окремі частини, які відображають етапи розмірковування педагога. Дайте заголовки цим частинам.

- Проаналізуйте початок виступу. Чи організує він увагу аудиторії? Чим?

- Як автор привертає увагу слухачів в ході міркування? Місце прийому протиставлення?

- Чи переконливі висновки?

Варіант завдання: Використовуючи хід міркувань А.С.Макаренка, побудуйте виступ з проблеми дисципліни в групі. Продумайте, в чому і як саме вам необхідно переконати товаришів.

 

Вправа 2. Перевірка вмінь послідовного викладу думки.

Група розподіляється на дві частини: одна залишає кімнату на 10 хвилин. Друга, прочитавши невеликий запропонований текст, наприклад пораду В.О.Сухомлинського № 23 або № 40, складає його план, осмислюючи головні положення.

Студенти першої групи по одному повертаються до аудиторії. Першого з них знайомлять з текстом. Він обдумує його і, запросивши до аудиторії другого свого колегу, розповідає йому про прочитане. Група фіксує відповідність тексту, дотримання послідовності розкриття думки. Потім другий студент розповідає третьому зрозумілий ним текст. В кінці проводиться аналіз перекручення змісту, результати недотримання послідовності викладу.

 

Вправа 3. Аналіз ситуацій перевиховання.

Найдіть ситуації, спеціально створені А.С.Макаренком для включення до взаємодії складного (важковиховуваного) підлітка – ситуація несподіваності, вибору, конфлікту з самим собою.

Визначте, чим ви званий вибір А.С.Макаренкомситуацій, спрямованих на перевиховання С. Карабанова.

“... У 1920 році, 20 грудня, я вперше зустрівся з Антоном Семеновичем. В тюрмі...

Привели мене в кабінет начальника тюрми. Раніше, коли наглядач заводив мене до цього кабінету, то завжди сильно штовхав мене у спину, а я й не ображався, вважав, що це в нього така “штовхаюча” спеціальність. Хоч на цей раз він мене слабко штовхнув, я, побачивши в кабінеті сторонню людину, протестуюче озирнувся, і тільки з цього мого руху А.С.Макаренко зрозумів, що перед ним хлопець гордий, із самолюбством.

Він підійшов до мене і дещо наївно запитав:

- А правда, що тебе Семеном звати?

- Правда.

- Так це ж до чортиків здорово! Ми з тобою майже тезки – мене Антоном Семеновичем звати.

Це було сказано та хороше, так, по-людськи, прихильно звучало!

Антон Семенович продовжував:

- Ти мене вибач, голубчик, що через мене тебе сюди запросили.

Слово “голубчик” я сприйняв як іноземне слово, тому що досі чув тільки всяку лайку. До мене зверталися в тюрмі лише з такими словами: “бандюга”, “злодюга”, “негідник” і т.п., а тут раптом така мова: “голубчик”, “ вибач”...

- Вибач, що я тебе потурбував.

- Нічого, - промовив.

Антон Семенович продовжує:

- Бачиш, я створюю дуже цікаву справу і хочу, щоб ти взяв у ній участь.

І я подумав: “Треба погодитися з проханням такої приємної людини!” і відповів:

- Згоден!

Він говорить:

- От і добре, от спасибі. Якщо у тебе є речі, забирай їх і йдемо.

Я відповів, що у мене всього два чемодани, причому вони обидва при мені і порожні. І я показав на свою голову і живіт.

- Дуже зручно. Прощайся з начальником і пішли.

Я зробив якийсь незрозумілий рух ногами і сказав: “До побачення”. Я ще не вірив тоді, що все так може бути, що я назавжди йду з тюрми. Антон Семенович говорить:

- Дійсно, у тебе верхній чемоданчик пустий. Ти що думаєш сюди повернутися?

- Ні, ні!

І я поспішив сказати “Прощайте!”

Так воно й вийшло: я на все життя розпрощався з тюрмою... Там, у тюрмі, на столі начальника лежала моя товста справа, і А.С.Макаренко міг повестися зовсім по-іншому. Кожен раз, коли начальник тюрми викликав мене до себе, він, маючи перед очима мою справу, все ж голосно і грубо кричав: “Як прізвище?”

А тут - ні звуку про моє минуле, ні натяку на якісь зобов’язання бути “хорошим хлопчиком”, “виправитися” і т.д.

/ Із спогадів С.Г.Калабалина/.

 

Вправа 4. Аналіз направлень перебудови хибних переконань.

Проаналізуйте ситуацію.

В сільській школі Полтавської області молода вчителька Катерина Олексіївна почула, що її шестикласники вітають один одного фашистським вигуком “Хайль!” Відверто вести себе подібним чином вони не наважувались і навряд чи пряма розмова їх би переконала.

Катерина Олексіївна обрала інший шлях. Організувала культпохід на фільм “Визволення” (він якраз демонструвався в Будинку культури). В суботу на виховній годині фільм обговорювався. Особлива увага зверталася на розгром фашистської Німеччини, Парад Перемоги у Москві і на фрагмент, який розповідав про те, що приніс фашизм людям планети. Після обговорення переглянули ілюстрації до “Історії Великої Вітчизняної війни”: пошматований труп Зої Космодем’янської, Бухенвальд, розстріл мирного населення та ін. Були прочитані вірші про війну, вони ілюструвалися малюнками дітей різного віку, в яких відображене горе, принесене війною. І в цей час на магнітофонній плівці прозвучав запис “Хайль!, Хайль!, Хайль!”, який ще раз нагадав, що таке фашизм і що він несе людям.

Завдання:

1. Продумайте свій варіант закінчення бесіди, продемонструйте його.

2. В чому складність перевиховання в даній ситуації? Чому у школярів могла виникнути подібна звичка?

3. Чому педагог створила саме такі умови для розуміння сутності вчинку? Визначте направлення перебудови поглядів. На які сфери особистості спрямований вплив?

4. Який можливий результат проведеної роботи?

 

Вправа 5. Індуктивний і дедуктивний шляхи побудови переконуючого впливу.

Використовуючи матеріали книги В.О.Сухомлинського “Як виховати справжню людину” (наприклад, про необхідність віддання синовньої шани або на тему “Ти народжений бути людиною, але людиною потрібно стати “ та ін.), побудуйте розповідь індуктивним чи дедуктивним шляхом (від прикладів до висновків або від висновків до прикладів). Продумайте:

- Яка ситуація може викликати необхідність Вашого виступу?

- Які думки Ви хочете передати дітям? Підберіть для цього чіткі образні повчання.

- Які почуття Ви хочете викликати у дітей? Які приклади Вам допоможуть у цьому?

- З чого почнете розповідь, як її побудуєте, завершите?