Призначення та галузь застосування

1.1. Санітарні норми поширюються на шум, інфра- та ультразвук, що передаються через повітря (газове середовище), рідке чи тверде середовище і впливають на людину в процесі трудової діяльності.

1.2. Санітарні норми встановлюють:

– класифікацію виробничих акустичних коливань;

– методи гігієнічної оцінки виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку;

– параметри, які нормуються, та їх допустимі величини;

– вимоги до вимірювань на робочих місцях.

1.3. Санітарні норми є обов’язковими для всіх міністерств, відомств, підприємств, установ, незалежно від відомчої приналежності та форм власності, громадян, які проектують, виготовляють та експлуатують обладнання, механізми та інструменти, які є джерелами шуму, ультразвуку та інфразвуку; які розробляють та впроваджують заходи щодо зниження шкідливого впливу акустичних коливань на працюючих; які виконують державний санітарний нагляд за умовами праці.

1.4. Вимоги цих норм повинні бути враховані у нормативно-технічних документах: стандартах, будівельних нормах, технічних умовах, інструкціях, методичних вказівках та ін., які регламентують конструктивні та експлуатаційні вимоги до машин, устаткування, обладнання та інструменту, технологічних процесів і регламентів, зарубіжних виробів, що є джерелами шуму, ультра- та інфразвуку у виробничих умовах.

1.5. Галузеві (відомчі) документи повинні бути приведені у відповідність до положень даних норм. Відповідальність за виконання даних норм покладається на керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності.

1.6. З введенням в дію цих санітарних правил втрачають силу: Санитарные нормы шума на рабочих местах № 3223-85, Санитарные нормы и правила при работе с оборудованием, создающим ультразвук, передаваемый контактным путем на руки работающих № 2282-80, Санитарные нормы и правила при работе на промышленных ультразвуковых установках № 1733-77, Гигиенические нормы ультразвука на рабочих местах № 2274-80, Санитарные нормы по ограничению шума на подвижном составе железнодорожного транспорта № 877-71, Санитарные нормы и правила по ограничению вибрации и шума на рабочих местах тракторов, сельскохозяйственных, мелиоративных, строительно-дорожных машинах и грузового автотранспорта № 1102-76, Санитарные правила по гигиене труда водителей № 4616-88 (у частині допустимих рівнів шуму), Санитарные нормы шума на морских судах № 2498-81 (у частині допустимих рівнів шуму на робочих місцях), Дополнения к санитарным нормам шума на морских судах № 2498-81 для производственно-технологических помещений и рабочих мест на промысловых палубах морских судов флота рыбной промышленности № 4143-86, Санитарные нормы в помещениях судов речного флота № 1404-76 (у частині допустимих рівнів шуму на робочих місцях), Методические указания по проведению измерений и гигиенической оценки шумов на рабочих местах № 1844-78.

2. Класифікація виробничих акустичних коливань

2.1. Класифікація шумів

2.1.1. За характером спектра шуми слід поділяти на:

– широкосмугові, з безперервним спектром шириною більш ніж одна октава;

– вузькосмужні або тональні, в спектрі яких є виражені дискретні тони. Тональний характер шуму встановлюється вимірюванням випромінювання у третинооктавних смугах частот по перевищенню рівня шуму в одній смузі над сусідніми не менш ніж на 10 дБ.

2.1.2. За часовими характеристиками шуми слід поділяти на:

– постійні, рівень шуму яких за повний робочий день при роботі технологічного обладнання змінюється не більш ніж на 5 дБА при вимірюваннях на часовій характеристиці «повільно» шумоміра по шкалі «А»;

– непостійні, рівень шуму яких за повний робочий день при роботі технологічного обладнання змінюється більш ніж на 5 дБА при вимірюваннях за часовою характеристикою «повільно» шумоміра по шкалі «А».

2.1.3. Непостійні шуми поділяються на:

– мінливі, рівень яких безперервно змінюється у часі;

– переривчасті, рівень шуму яких змінюється ступінчасто на 5 дБА і більше при вимірюваннях на часовій характеристиці «повільно» шумоміра по шкалі «А», при цьому довжина інтервалів, під час яких рівень залишається сталим, становить 1 с і більше;

– імпульсні, які складаються із одного або декількох звукових сигналів, кожен з яких довжиною менше 1 с, при цьому, рівні шуму у дБ(А1) і дБ(А), виміряні на часових характеристиках «імпульс» та «повільно» шумоміра, відрізняються не менш ніж на 7 дБ.

2.2. Класифікація ультразвуку.

2.2.1. За способом передачі від джерела до людини ультразвук поділяють на:

– повітряний, що передається через повітряне середовище;

– контактний, що передається на руки працюючої людини через тверде чи рідке середовище.

2.2.2. За спектром ультразвук поділяють на:

– низькочастотний, коливання якого передаються людині повітряним та контактним шляхом (від 1,2 х 10⁴ до 1,0 х 10⁵ Гц);

– високочастотний, коливання якого передаються людині тільки контактним шляхом (від 1,0 х 10⁵ до 1,0 х 10⁹ Гц).

2.3. Класифікація інфразвуку

2.3.1. За часовими характеристиками інфразвук поділяють на:

– постійний, рівень звукового тиску якого по шкалі «Лінійна» на характеристиці «повільно» змінюється не більш ніж на 10 дБ за 1 хв спостереження;

– непостійний, рівень звукового тиску якого по шкалі «Лінійна» на характеристиці «повільно» змінюється більш ніж на 10 дБ за 1 хв спостереження.

3. Акустичні параметри, що нормуються