Самостійна робота. Творчо- аналітичне завдання

Творчо- аналітичне завдання

1.Студентам треба визначити види складів екологічних злочинів за критерієм їх закінчення.

2.Необхідно визначити вид суб’єкта цих злочинів та звертати увагу на форми вини злочинців.

3.Студентам необхідно відмежовувати екологічні злочини від адміністративних правопорушень та від злочинів проти власності.

Студентам пропонується розв’язати задачі:

1. Не маючи коштів на придбання матеріалу для завершення будівництва сараю, Арендар у вересні зрубав у лісі, що належав колективному сільськогосподарському підприємству, десять деся­тирічних сосон. Під кінець будівництва з'ясувалось, що будмате­ріалу все-таки не вистачає. У жовтні Арендар у тому самому лісі зрубав ще п'ять сосон. При перевезенні їх до свого обійстя він був затриманий.

Дайте кримінально-правову оцінку дій Арендаря.

2. Кумилко в останній декаді грудня зрубав у лісі на території заповідника три п'ятирічні ялини, одну з яких залишив у себе, а дві намагався продати. При затриманні він у всьому зізнався, але заперечував свою обізнаність щодо того, що ліс був заповідний.

3. Для розпалювання багаття туристи Кизяк, Онипчук та Дущенко зрубали в лісопарку три сухі сосни. За власною ініціативою Кизяк зрубав ще й десятирічну ялину. Місяць тому за незаконну порубку чагарників він був підданий адміністративному стягненню за ст. 65 КпАП.

Дайте кримінально-правову характеристику дій цих осіб.

Варіант 1. Кизяка підмовив зрубати ялину Дущенко.

Варіант 2. Події відбувалися на території заповідника.

4. Ануфієв і Саприка в ніч на 22 грудня зрубали ялину біля мі­ського готелю, яку віднесли в дім до Саприки. Спричинена місько­му господарству шкода з урахуванням коефіцієнта 2,0 дорівнювала 5,3 тис. грн. Вони були засуджені за ч. 2 ст. 185 КК України. В принесеному на вирок суду поданні до апеляційного суду проку­рор поставив питання про неправильність кваліфікації дій засудже­них за ч. 2 ст. 185 і в той же час про відсутність у їхніх діях складу злочину, передбаченого ст. 246 КК України, в зв'язку з чим просив закрити провадження у справі.

Чи правильний висновок прокурора?

5.Працюючи лісником, Айбушев задовольнив прохання Масаутова дозволити йому рубку лісу без лісорубного білета, Масаутов бензопилою спиляв 19 сосен, давши за це Айбушеву 3 тис. грн. Шкода від порубки склала 20 тис. грн.

6. Вночі Шаповал викопав у саду сільськогосподарського коо­перативу вісім дворічних яблунь і посадив їх у себе на городі. За день до нового року він у міській лісопарковій зоні зрубав три яли­ни, з яких дві продав, а одну залишив у себе.

7. Цвірко в міському лісі спиляв дуба діаметром 41 см, стовбур, якого розпиляв на частини і намагався відвезти додому, але був за­триманий.

8. Напередодні нового року Хутряний та Очкуренко вирішили збагатитись за рахунок продажу ялинок. Домовившись з власни­ком вантажного автомобіля Чухонцевим, якому пообіцяли заплати­ти 20 відсотків від суми виторгу, вони поїхали в державний ліс, де зрубали 115 ялинок. Чухонцев участі в цьому не брав. При в'їзді в місто його автомобіль був затриманий.

Варіант. Ялинки були зрубані на території заповідника.

9. Лісотехнік Дудник та лісничий Шуменко незаконно дозво­лили Дмитруку заготівлю лісоматеріалів. Після того, як Дмитрук спиляв і відвіз додому десять сосон, вони розпили "могорич". При цьому Дмитрук передав по 1 тис. грн. Шуменку та Дуднику "на знак подяки". Десять місяців тому Дмитрук притягався до кримі­нальної відповідальності за незаконну порубку лісу.

10. Марченко й Пікуль на човні з підвісним мотором під’їхали до острова "Березова грива", де помітили лося, що стояв у воді. Вони почали його переслідувати. Коли лось знесилів, накинули на нього петлю і човном підтягли до берега, де сокирою відрубали й забрали задню частину лося, а решту залишили.

Кваліфікуйте дії вказаних осіб.

Теми рефератів:

1.Кримінальна відповідальність за незаконне полювання.

2. Роль кримінально-правової охорони довкілля.

3. Відмежування злочинів проти довкілля від екологічних правопорушень.

Методичні рекомендації.

Під час вивчення теми студентам слід звернути увагу на наступне:

Природа утворює зовнішнє середовище, що оточує людину. Це сукупність умов, які складають природну основу, сферу існування людства, будучи водночас джерелом життя людини, її благополуччя та процвітання.

Всі природні багатства нашої країни - «земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони - згідно з Конституцією України (ст. 13), є об’єктами права власності Українського народу». Стаття 66 Конституції України зобов’язує кожного громадянина не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Охорона довкілля є важливою функцією нашої держави. Кримінальний кодекс України встановлює відповідальність за найнебезпечніші правопорушення в галузі довкілля.

Злочини проти довкілля мають своїм родовим об’єктом суспільні відносини, що забезпечують охорону довкілля, його наукове обґрунтоване раціональне використання і відтворення природних ресурсів, охорону нормального екологічного стану біосфери.

За своїм безпосереднім об’єктом всі злочини проти довкілля можуть бути поділені на: 1) злочини проти екологічної безпеки (статті 236, 237, 238 і 253), 2) злочини у сфері земле використання, охорони надр, атмосферного повітря (статті 239, 240, 241 і 254), 3) злочини у сфері охорони водних ресурсів (статті 242, 243 і 244), 4) злочини у сфері лісо використання, захисту рослинного і тваринного світу (статті 245, 246, 247, 248, 249, 250, 251 і 252).

Екологічне забруднення значних територій може бути пов’язане із забрудненням землі, водних ресурсів, атмосферного повітря або продуктів харчування в цьому регіоні, радіоактивними, хімічними та іншими речовинами, що створюють реальну загрозу життю і здоров’ю людей.

Інші тяжкі наслідки - це заподіяння шкоди здоров’ю людей або інший збиток, наприклад, зруйнування або пошкодження заповідних територій.

Суб’єктивна сторона злочинів характеризується складною (подвійною) формою вини: щодо дії (бездіяльності) - умисел або необережність, щодо наслідків - тільки необережність.

Контрольні запитання

1.Кримінально-правова характеристика складів злочинів проти довкілля.

2.Порушення ветеринарних правил.

3.Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду.

4.Проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля.

5.Безгосподарське використання земель.

Рекомендована література до теми

Основна література:

Нормативно-правові акти:

 

1. Конституція України прийнята на V сесії Верховної Ради України // Відомості Верховної

Ради України. - №5. – К., 2006.

2. Кримінальний кодекс України. – Х.: „Одіссей”, 2014.- 232 с.

3. Закон України Про охорону навколишнього середовища від 25 червня 1991р. / Закони

України, т.2. К., 1996.

4. Режим промислового рибальства в басейні. Чорного моря у 1999р., затверджений наказом

Держкомрибгоспу України 18 грудня 1998р. № 168 // Офіційний вісник України, 1999, № 2.

5. Закон України від 13 грудня 2001р., “Про тваринний світ” // ВВР. – 2002. - № 14.

6. Закон України від 7 лютого 2002 р., “Про Червону книгу України” // Голос України. – 2002. –

14 березня.

7. Закон України від 9 лютого 1995 р. “ Про екологічну експертизу” // Відомості Верховної

Ради України. – 1995. - №8; 2000. - № 27.

8. Закон України від 22 лютого 2000 р. “ Про мисливське господарство та полювання.” //

Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № 18.

9. Закон України від 16 жовтня 1992 р. в редакції від 21 червня 2001 р. “ Про охорону

атмосферного повітря ”. // Відомості Верховної Ради. – 2001 р. № 48.

10. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 10 грудня 2004р.№17 „ Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля ”// Відомості Верховного Суду України.-2005.-№1.- С.9-12.

Книжкові видання.

1. Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у 2-х т./ за заг. ред. В.Я.Тація, В.П.Пшонки, В.І.Борисова, В.І.Тютюгіна. – 5-те вид. допов.- Х.:Право,2013.-1416 с.

2. Кримінальне право України. Особлива частина. Підручник за заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація.- 4-те вид., переробл. і допов.- Х.: Право, 2010.- 608 с.

3. Постанова Пленуму Верховного Суду України „Про практику у справах про злочини та інші порушення проти довкілля” від 10 грудня 2004р. № 17 / Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах / серія „Кодекси і закони України”. Київ, Видавничий дім „Скіф”, 2005.

4. Зумакулов Д. М. Экологические преступления в сфере производственной деятельности. Нальчик, Эльбрус, 2001.

5. Гавриш С. Б Кримінально-правова охорона довкілля в Україні. Проблеми теорії, застосування і розвитку кримінального законодавства: Наукове видання. – К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 2002.

6. Шульга А.М. Деякі питання кримінальної відповідальності за самовільне заняття земельної

ділянки // Вісник Національного Університету внутрішніх справ – Х.- 2000. – Спецвипуск.- С.127 –

130.

7. Шульга А.М. Конституційні основи кримінально правової охорони земель // Вісник

Національного університету внутрішніх справ – Х. – 2000.- вип.11. – С.303-307.

8. Шульга А.М. Суспільно правова обумовленіcть кримінально-правової охорони земель //

Вісник Національного університету внутрішніх справ – Х. – 2002 вип. 18 –С.217-220.

9.Є. Трубников. Ліквідація вугільних підприємств і екологія.// Вісник прокуратури.- №8.- 2009.-С.18-22.

10. Мовчан Р. Щодо правильності місцезнаходження заборони, передбаченої ст.239-1 КК України, у системі Особливої частини КК України.// Підприємництво,господарство і право.- 2013, № 7.

11. Клюєва Є. Актуальні питання міжнародно-правового захисту світового океану від забруднення. // Підприємництво,господарство і право.- 2013, № 5.

 

 

ТЕМА № 33 Злочини проти громадської безпеки.

Семінарське заняття - 2год.

Питання до заняття:

 

1.Поняття та загальна характеристика злочинів проти громадської безпеки.

2.Система злочинів проти громадської безпеки.

3.Створення злочинної організації. Аналіз складу злочину. Ознаки злочинної організації.

4.Поняття банди, її ознаки. Відмежування банди від злочинної групи. Значення цього питання для кваліфікації.

5.Аналіз складу бандитизму. Особливості кваліфікації цього злочину.

6.Терористичний акт. Аналіз складу злочину, необхідні ознаки цього злочину.

7.Характеристика злочинів терористичної спрямованості.

8.Злочини, які пов’язані з незаконним обігом вогнепальної, холодної зброї, бойових припасів, вибухових речовин та радіоактивних матеріалів. Об’єктивна сторона та предмет цих злочинів.

9.Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки. Відмежування цього злочину від адміністративного правопорушення.