Завдання. 1. Опрацювати матеріал лекції та рекомендованої літератури.

1. Опрацювати матеріал лекції та рекомендованої літератури.

2. Копіювати й вивчити класифікації голосних і приголосних фонем (Сучасна українська літературна мова (1993) (за ред. А.П. Грищенка) (с. 33, 49-50), М.А. Жовтобрюх, Б.М. Кулик Курс сучасної української літературної мови (1972) (с.103, 112), М.П. Кочерган Вступ до мовознавства (2000) (с. 110-119).

3. До кожного теоретичного положення теми дібрати власні приклади.

4. Подані тексти записати фонематичною та деталізованою фонетичною транскрипціями:

 

Блакить мою душу обвіяла, душа моя сонця намріяла, душа причастилася кротості трав – добридень я світу сказав!

(П. Тичина)

 

Із поля дівчина утомлена прийшла, і хоч вечеряти дбайлива кличе мати, за сапку – і в квітник, де рожа розцвіла, де кучерявляться кущі любистку й мяти. (М. Рильський)

 

То сивий, смарагдовий, то буряковий, аж червонястий понад стежкою, понад дорогою шовково хвилюється, мріє вівсюг. Тобі так і хочеться погладити його рукою. А зовсім-зовсім поруч синіє смуга, мов стьожка неба впала додолу або мов річечка полем пролягла. Аж ні – то волошки так синьо-синьо дивляться на дорогу. А то що за квітка дивна? Чим більше до неї придивляєшся, тим швидше вона оживає: ось уже й очка бачаться тобі, і писок, і вушка, і вусики. Вушка аж сині, а борода біла... Мовбито маленькі білі гномики причаїлися в траві. Ой, як же їх багато!..

(Дм. Чередниченко)

 

5. Виправити помилки у фонетичній транскрипції, подати орфографічний та фонематичний запис вірша:

[Йак мин’і їх зупи^енят΄ //

кри'л΄ц΄·а так ніжн˚о тр΄іпо·ч΄·ут’ /

ў білих метеликів д΄на /

в ч˚о'рни^ех мете'ликів ноч΄і]

(Г. Чубач)

Практичне заняття № 5

Фонетичні процеси.

Позиційні фонетичні зміни. Комбінаторні фонетичні зміни.

Фонетичні закони

Мета: засвоїти різновиди та особливості фонетичних змін, виробити навички аналізу позиційних і комбінаторних змін у словах.

Студент повинен знати:

- визначення фонетичних процесів;

- відмінності між позиційними та комбінаторними фонетичними змінами;

- різновиди позиційних і комбінаторних фонетичних змін, їх визначення;

- сутність фонетичних законів;

- відмінності між історичними фонетичними змінами та живими фонетичними процесами;

- типи чергувань.

 

Студент повинен уміти:

- розрізняти позиційні й комбінаторні фонетичні зміни фонем;

- визначати різновиди позиційних та комбінаторних фонетичних змін, аналізувати їх;

- характеризувати причини та умови фонетичних змін.

 

Терміни: фонологія, фонема, звук, звукове поле, наголос, фонетична транскрипція, фонематична транскрипція, транслітерація, фонетичний алфавіт, інваріант, варіанти фонем, фраза, синтагма, такт, фонетичне слово, орфоепічні норми, диференційна ознака фонеми, інтегральна ознака фонеми, дивергенція, конвергенція, інваріант фонеми, варіант фонеми, комбінаторний варіант фонеми, позиційний варіант фонеми, асиміляція, дисиміляція, сингармонізм, акомодація, гаплологія, стяжіння, епентеза, протеза, дієреза, метатеза, субституція, гіперизми, оглушення, редукція, чергування, спонтанні звукові зміни.

Теоретичні питання

1. Загальна характеристика фонетичних процесів.

2. Позиційні фонетичні зміни (редукція, оглушення, протеза).

3. Комбінаторні фонетичні зміни (асиміляція, дисиміляція, акомодація, дієреза, епентеза, метатеза, сингармонізм голосних, гаплологія, стяжіння). Субституція, гіперизми.

4. Живі та історичні фонетичні процеси. Конвергенція, дивергенція. Поняття чергування.

5. Спонтанні звукові зміни.

6. Фонетичні закони.

 

Література

1. Дорошенко С.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. – К. 1974.– С. 87-106.

2. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. – К., 2006. – С. 141-156, 160-162.

3. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. – К., 2000. – С. 133-151, 157-159.

4. Головин Б.И. Введение в языкознание. – М., 1983. – С.47-52.

5. Кодухов В.И. Введение в языкознание. – М., 1979 – С.125-131.

Завдання

1. Опрацювати матеріал лекції та рекомендованої літератури.

2. Для ілюстрації різновидів фонетичних змін в українській та інших мовах дібрати власні приклади (не менше 5), зафіксувати їх у зошитах для практичних занять.

3. Записати подані слова деталізованою фонетичною транскрипцією. Назвати й схарактеризувати всі фонетичні процеси, які відбуваються в них:

Ведмідь, милозвучний, вмиваєшся, дитинство, стіна, тижневий, вокзал, молодість, мести, вітчизна, блюдце, шістсот, чумацький, спитавши, блакитний, пісня, горіх, воля, яблуко, книжці, березіль.

 

Практичне заняття № 8,9

Лексикологія

Мета: засвоїти основні поняття лексикології, виробити навички лексикологічного, семантичного, етимологічного аналізів.

Студент повинен знати:

- основні поняття лексикології;

- науки, що належать до лексикології, об’єкт і предмет їхніх досліджень;

- визначення слова, його ознаки, функції; типи відношень;

- визначення лексеми, особливості співвідношення слова і лексеми;

- типи значень слова; типи перенесення значення слова;

- особливості співвідношення слова і поняття;

- особливості співвідношення слова і морфеми, слова і словосполучення;

- визначення синонімів, антонімів, омонімів, паронімів, архаїзмів, неологізмів, їхніх різновидів;

- основні стилістичні шари лексики;

- типи відношень лексико-семантичної системи.

Студент повинен уміти:

- розрізняти слова різних лексико-семантичних груп;

- добирати синоніми, антоніми, омоніми;

- розмежовувати полісемію та омонімію;

- виконувати лексикологічний, семантичний, етимологічний аналіз слова, лексичний аналіз тексту.

 

Терміни: лексикологія, слово, поняття, концепт, лексема, лексико-семантична категорія, лексико-семантична система, лексико-семантичний варіант, термін, синоніми (дублетні назви, семантичні, стилістичні, семантико-стилістичні), антоніми (контрарні, комплементарні, векторні, конверсиви, контрадикторні), омоніми (омофони, омоформи, омографи), розширення обсягу значення слова, звуження обсягу значення слова, семантичне зміщення, стилістично нейтральна лексика, стилістично маркована лексика, активна лексика, пасивна лексика, професіоналізми, діалектизми, екзотизми, жаргонізми, арготизми, табу, евфемізми, архаїзми, неологізми, калькування, пряме значення слова, переносне значення слова, полісемія, моносемія, семантична структура слова, сема, семема, семантема, семасіологія, ономасіологія, ономастика, етимологія, фразеологія, лексикографія, вільне значення слова, фразеологічно зв’язане значення слова, синтаксично зумовлене значення слова, конструктивно зумовлене значення слова, метафора, метонімія, синекдоха, парадигматичні відношення, синтагматичні відношення, лексико-семантичне поле, наукова етимологія, принципи наукової етимології, народна етимологія.

Теоретичні питання

1. Лексикологія – розділ науки про мову. Науки, що належать до лексикології.

2. Слово як одиниця мови. Ознаки слова. Функції слова. Слово і поняття. слово і концепт. Слово і лексема.

3. Лексичне значення слова. Типи лексичних значень. Типи відношень, у які вступає слово. Лексико-семантичний варіант.

4. Семантична структура слова.

5. Пряме й переносне значення слова. Типи переносних значень.

6. Лексико-семантичні категорії. Критерії розмежування полісемії та омонімії.

7. Лексико-семантична система мови. Типи відношень.

8. Словниковий склад мови.

9. Історичні зміни словникового складу мови.

10. Історична лексикологія та етимологія. Принципи наукової етимології.