Воспитание как педагогический компонент социализации ребенка. № п/п Досліджувані процеси і матеріали Досліджувані матеріали Найменування аналізу Звідки беруть пробу Періодич-ність

 

№ п/п	Досліджувані процеси і матеріали	Досліджувані матеріали	Найменування аналізу	Звідки беруть пробу	Періодич-ність контролю	Розве-дення	Форми журналів	Відповідальний виконавець
	Сировина, що надходить	Молоко сире	Редуктазна проба	Середня проба від кожного постачальника	1 раз у 10 днів		Журнал МБК сировини, що надходить Ф-М-7.4.3-09-01	Мікробіолог
Інгібувальні речовини	Середня проба від кожного постачальника	1 раз у 10 днів		Журнал МБК сировини, що надходить Ф-М-7.4.3-09-01	Мікробіолог
Кількість соматичних клітин	Середня проба від кожного постачальника	1 раз у 10 днів		Журнал МБК сировини, що надходить Ф-М-7.4.3-09-01	Мікробіолог
Вершки сирі	Редуктазна проба	Середня проба від кожного постачальника	1 раз у 10 днів		Журнал МБК сировини, що надходить Ф-М-7.4.3-09-01	Мікробіолог
	Виробництво пастеризованого молока	Молоко до пастеризації	БГКП	Із балансовочного бачка	1 раз на місяць	ІІ, ІІІ, ІV, V,	Журнал МБК технологічного процесу Ф-М-8.4.2-10-01	Мікробіолог
Кількість мезофільних і факультативно анаеробних мікроорганізмів (МАФАМ)	Із балансовочного бачка	1 раз на місяць	ІV, V,VІ	Журнал МБК технологічного процесу Ф-М-8.4.2-10-01	Мікробіолог

 

	Виробництво пастеризованого молока	Молоко після пастеризації	Кількість МАФАМ	Із крана пастеризувальної установки після охолодження (ОПУ)	1 раз у 10 днів	І, ІІ, ІІІ	Журнал МБК технологічного процесу Ф-М-8.4.2-10-01	Мікробіолог
БГКП	Із крана пастеризувальної установки після охолодження (ОПУ)	1 раз у 10 днів	10 см³	Журнал МБК технологічного процесу Ф-М-8.4.2-10-01	Мікробіолог
Перевірка термограм	З усіх пастеризувальних установок	Кожен день		Журнал МБК технологічного процесу Ф-М-8.4.2-10-01	Мікробіолог
Пастеризоване молоко (пряжене)	Кількість МАФАМ	Із танків під час розливу	1 раз на місяць	І, ІІ, ІІІ	Журнал МБК технологічного процесу Ф-М-8.4.2-10-01	Мікробіолог
БГКП	Із танків під час розливу	1 раз на місяць	0, І	Журнал МБК технологічного процесу Ф-М-8.4.2-10-01	Мікробіолог
Молоко із пакета	БГКП	Із пакету під час розливу	1 раз на місяць	0, І	Журнал МБК технологічного процесу Ф-М-8.4.2-10-01	Мікробіолог
Молоко із пакета (готовий продукт)	БГКП	Із пакета зі складу	Не рідше 1 разу на тиждень	0, І	Журнал МБК готової продукції Ф-М-8.4.2-10-02	Мікробіолог
Кількість МАФАМ	Із пакета зі складу	Не рідше 1 разу на тиждень	ІІ, ІІІ	Журнал МБК готової продукції Ф-М-8.4.2-10-02	Мікробіолог

 

	Виробництво кисломолочних продуктів (кефіру, ряжанки, йогурту)	Молоко до пастеризації	Кількість МАФАМ	Із балансовочного бачка	1 раз на місяць	ІV, V, VІ	Журнал МБК технологічного процесу Ф-М-8.4.2-10-01	Мікробіолог
БГКП	Із балансовочного бачка	1 раз на місяць	І-V	Журнал МБК технологічного процесу Ф-М-8.4.2-10-01	Мікробіолог
Молоко після пастеризації	Кількість МАФАМ	Із крана ОПУ після охолодження	1 раз на місяць	І-ІІІ	Журнал МБК технологічного процесу Ф-М-8.4.2-10-01	Мікробіолог
БГКП	Із крана ОПУ після охолодження	1 раз на 10 днів	10 см³	Журнал МБК технологічного процесу Ф-М-8.4.2-10-01	Мікробіолог
	Виробництво кисломолочних продуктів (кефіру, ряжанки, йогурту)	Молоко після пастеризації	Перевірка термограм	Із усіх ОПУ	Кожен день		Журнал МБК технологічного процесу Ф-М-8.4.2-10-01	Мікробіолог
Молоко до внесення закваски	БГКП	Із танків	Не рідше 1 разу на місяць	0, І	Журнал МБК технологічного процесу Ф-М-8.4.2-10-01	Мікробіолог
Молоко після внесення закваски	БГКП	Із танків	Не рідше 1 разу на місяць	0, І	Журнал МБК технологічного процесу Ф-М-8.4.2-10-01	Мікробіолог
Молоко сквашене перед розливом	БГКП	Із танків	Не рідше 1 разу на місяць	0, І	Журнал МБК технологічного процесу Ф-М-8.4.2-10-01	Мікробіолог
Молоко сквашене після розливу	БГКП	Із пакетів, стаканів	Не рідше 1 разу на місяць	0, І	Журнал МБК технологічного процесу Ф-М-8.4.2-10-01	Мікробіолог
Готова продукція	БГКП	Із пакетів, стаканів	Не рідше 1 разу на тиждень	0, І	Журнал МБК готової продукції М-Ф-8.4.2-10-02	Мікробіолог
Кількість молочно-кислої флори	Із пакетів, стаканів	Не рідше 1 разу на тиждень	І-VІ	Журнал МБК готової продукції М-Ф-8.4.2-10-02	Мікробіолог
Кількість біфідобактерій	Із пакетів, стаканів	Не рідше 1 разу на тиждень	I-VII	Журнал МБК готової продукції М-Ф-8.4.2-10-02	Мікробіолог

 

	Виробництво кисломолочного сиру	Молоко пастеризоване із ван	БГКП	Із ван	Не менше 2-х разів на місяць	І, ІІ, ІІІ	Журнал МБК технологічного процесу Ф-М-8.4.2-10-01	Мікробіолог
Наявність термостійких молочнокислих паличок	Вибірково із ван	В разі появи в продукції підвищеної кислотності		Журнал МБК технологічного процесу Ф-М-8.4.2-10-01	Мікробіолог
Закващене молоко	БГКП	Із ван	Не рідше 2-х разів на місяць	І - ІІІ	Журнал МБК технологічного процесу Ф-М-8.4.2-10-01	Мікробіолог
Сир після пресування	БГКП	Від дослідної партії	Не рідше 2-х разів на місяць	І - ІІІ	Журнал МБК технологічного процесу Ф-М-8.4.2-10-01	Мікробіолог
Сир (готова продукція)	БГКП	Від дослідної партії	1-2-х разів на тиждень	І, ІІ, ІІІ	Журнал МБК готової продукції Ф-М-8.4.2-10-02	Мікробіолог
	Виробництво кисломолочного сиру	Сир (готова продукція)	Кількість молочно – кислої мікрофлори	Від дослідної партії	Не рідше 1 разу на місяць	І - V	Журнал МБК готової продукції Ф-М-8.4.2-10-02	Мікробіолог
Сиркова маса (готова продукція)	БГКП	Від дослідної партії	Не рідше 1-2-х разів на тиждень	І - ІІІ	Журнал МБК готової продукції Ф-М-8.4.2-10-02	Мікробіолог

 

	Виробництво сметани	Вершки до пастеризації	Кількість МАФАМ	Із бачка	Не рідше 2-х разів на місяць	ІІ-ІV	Журнал МБК технологічного процесу Ф-М-8.4.2-10-01	Мікробіолог
БГКП	Із бачка	Не рідше 2-х разів на місяць	ІІ-ІV	Журнал МБК технологічного процесу Ф-М-8.4.2-10-01	Мікробіолог
Вершки після пастеризації	Кількість МАФАМ	Із ОПУ	Не рідше 2-х разів на місяць	І - ІІІ	Журнал МБК технологічного процесу Ф-М-8.4.2-10-01	Мікробіолог
БГКП	Із ОПУ	1 раз у 10 днів	10 см ³	Журнал МБК технологічного процесу Ф-М-8.4.2-10-01	Мікробіолог
Вершки до заквашування	БГКП	Із танків	2 рази на місяць	0, І	Журнал МБК технологічного процесу Ф-М-8.4.2-10-01	Мікробіолог
Наявність термостійких молочно – кислих паличек	Із танків	В разі появи в сметані підвищеної кислотності		Журнал МБК технологічного процесу Ф-М-8.4.2-10-01	Мікробіолог
Вершки після заквашування	БГКП	Із танків	2 рази на місяць	0, І	Журнал МБК технологічного процесу Ф-М-8.4.2-10-01	Мікробіолог
Сметана після охолодження і фасування (готова продукція)	БГКП	Із пакетів, стаканів	Не рідше 1-2-х разів на тиждень	0, І	Журнал МБК готової продукції Ф-М-8.4.2-10-02	Мікробіолог
Кількість молочно-кислої мікрофлори	Із пакетів, стаканів	Не рідше 1 разу на тиждень	І - VІ	Журнал МБК готової продукції Ф-М-8.4.2-10-02	Мікробіолог

 

	Виробництво масла	Вершки після пастеризації	Кількість МАФАМ	Із ОПУ	Не рідше 1 разу на місяць	І - ІІІ	Журнал МБК технологічного процессу Ф-М-8.4.2-10-01	Мікробіолог
БГКП	Із ОПУ	1 раз у 10 днів	10 см ³	Журнал МБК технологічного процессу Ф-М-8.4.2-10-01	Мікробіолог
Вершки після сепарування	Кількість МАФАМ	Після сепаратора	Не рідше 1 разу на місяць	ІІ - ІV	Журнал МБК технологічного процессу Ф-М-8.4.2-10-01	Мікробіолог
БГКП	Після сепаратора	Не рідше 1 разу на місяць	0, І	Журнал МБК технологічного процессу Ф-М-8.4.2-10-01	Мікробіолог
Вершки високожирні після нормалізації	Кількість редуцируючих бактерій	Із кожної вани	1 раз у 10 днів	0, І	Журнал МБК технологічного процессу Ф-М-8.4.2-10-01	Мікробіолог
БГКП	Із кожної вани	не рідше 1 разу на місяць	І, ІІ	Журнал МБК технологічного процессу Ф-М-8.4.2-10-01	Мікробіолог
Масло (готова продукція)	Кількість МАФАМ	Вибірково із одного ящика від кожної партії	2 рази на місяць	ІІ - V	Журнал МБК масла Ф-М-8.4.2-10-03	Мікробіолог
БГКП	Вибірково із одного ящика від кожної партії	2 рази на місяць	І - ІІ	Журнал МБК масла Ф-М-8.4.2-10-03	Мікробіолог
Кількість дріжджів і пліснявих грибів	Вибірково із одного ящика від кожної партії	2 рази на місяць	І, ІІ, ІІІ	Журнал МБК масла Ф-М-8.4.2-10-03	Мікробіолог
Кількість протеолітичних бактерій	Вибірково із одного ящика від кожної партії	2 рази на місяць	І, ІІ, ІІІ	Журнал МБК масла Ф-М-8.4.2-10-03	Мікробіолог
Кількість редуцируючих бактерій	Вибірково із одного ящика від кожної партії	1 раз у 10 днів	ІІ, ІІІ, ІV	Журнал МБК масла Ф-М-8.4.2-10-03	Мікробіолог

 

	Допоміжні матеріали	Цукор	Кількість дріжджів і пліснявих грибів	Склад	Із кожної партії	І, ІІ	Журнал МБК матеріалів та припасів Ф-М-4.7.3-09-02	Мікробіолог
	Допоміжні матеріали	Цукор	БГКП	Склад	Із кожної партії		Журнал МБК матеріалів та припасів Ф-М-4.7.3-09-02	Мікробіолог
Ванілін, пепсін	Кількість МАФАМ	Склад	Із кожної партії	ІІ, ІІІ	Журнал МБК матеріалів та припасів Ф-М-4.7.3-09-02	Мікробіолог
БГКП	Склад	Із кожної партії		Журнал МБК матеріалів та припасів Ф-М-4.7.3-09-02	Мікробіолог
Сухе молоко	Кількість МАФАМ	Склад	Із кожної партії	ІІ, ІІІ	Журнал МБК матеріалів та припасів Ф-М-4.7.3-09-02	Мікробіолог
БГКП	Склад	Із кожної партії	І	Журнал МБК матеріалів та припасів Ф-М-4.7.3-09-02	Мікробіолог
Какао - порошок	Кількість МАФАМ	Склад	Із кожної партії	ІІ, ІІІ	Журнал МБК матеріалів та припасів Ф-М-4.7.3-09-02	Мікробіолог
БГКП	Склад	Із кожної партії	І,ІІ	Журнал МБК матеріалів та припасів Ф-М-4.7.3-09-02	Мікробіолог
Фруктові наповнювачі	БГКП	Склад	Із кожної партії	І	Журнал МБК матеріалів та припасів Ф-М-4.7.3-09-02	Мікробіолог
Кількість МАФАМ	Склад	Із кожної партії	ІІ, ІІІ	Журнал МБК матеріалів та припасів Ф-М-4.7.3-09-02	Мікробіолог
Кількість дріжджів і пліснявих грибів	Склад	Із кожної партії	І	Журнал МБК матеріалів та припасів Ф-М-4.7.3-09-02	Мікробіолог
Джеми	БГКП	Склад	Із кожної партії		Журнал МБК матеріалів та припасів Ф-М-4.7.3-09-02	Мікробіолог
Кількість МАФАМ	Склад	Із кожної партії	ІІ, ІІІ	Журнал МБК матеріалів та припасів Ф-М-4.7.3-09-02	Мікробіолог
		Джеми	Кількість дріжджів і пліснявих грибів	Склад	Із кожної партії	І	Журнал МБК матеріалів та припасів Ф-М-4.7.3-09-02	Мікробіолог
Курага, чорнослив, родзинки	БГКП	Склад	Із кожної партії	І	Журнал МБК матеріалів та припасів Ф-М-4.7.3-09-02	Мікробіолог
Кількість дріжджів і пліснявих грибів	Склад	Із кожної партії	ІІ, ІІІ	Журнал МБК матеріалів та припасів Ф-М-4.7.3-09-02	Мікробіолог
Стабілізатор	Кількість дріжджів і пліснявих грибів	Склад	Із кожної партії	І, ІІ	Журнал МБК матеріалів та припасів Ф-М-4.7.3-09-02	Мікробіолог
Кількість МАФАМ	Склад	Із кожної партії	ІІ, ІІІ	Журнал МБК матеріалів та припасів Ф-М-4.7.3-09-02	Мікробіолог
БГКП	Склад	Із кожної партії		Журнал МБК матеріалів та припасів Ф-М-4.7.3-09-02	Мікробіолог
Пакувальні матеріали (пергамент, плівка п/е, стакани п/ст, упаковка тетра-пак, еколін та інше)	Кількість МАФАМ	Склад	2-4 роки на рік	Площа 100 см²	Журнал МБК матеріалів та припасів Ф-М-4.7.3-09-02	Мікробіолог
БГКП	Склад	2-4 роки на рік	Площа 100 см²	Журнал МБК матеріалів та припасів Ф-М-4.7.3-09-02	Мікробіолог
	Санітарно – гігієнічний стан виробництва	Технологічне обладнання	БГКП	Кожна одиниця обладнання	Не рідше 1 раз у 10 днів		Журнал МБК якості миття обладнання Ф-М-8.4.2-10-04	Мікробіолог
Обладнання для кисломолочних продуктів, сметани	Наявність термостійких молочнокислих паличек	Вибірково із окремих ван, танків	В разі появи в продукції підвищенної кислотності		Журнал МБК якості миття обладнання Ф-М-8.4.2-10-04	Мікробіолог
Наявність дріжджів	Вибірково із окремих ван, танків	В разі появи в продукції вспучення		Журнал МБК якості миття обладнання Ф-М-8.4.2-10-04	Мікробіолог

 

	Санітарно – гігієнічний стан виробництва	Повітря	Кількість МАФАМ	Із виробничих приміщень, складів	1 раз на місяць		Журнал МБК повітря Ф-М-8.4.2-10-05	Мікробіолог
Кількість дріжджів і пліснявих грибів	Із виробничих приміщень, складів	1 раз на місяць		Журнал МБК повітря Ф-М-8.4.2-10-05	Мікробіолог
Вода	Загальна кількість бактерій	Із крана в цехах, із свердловин	1 раз на місяць	333 мл	Журнал МБК води Ф-М-8.4.2-10-06	Мікробіолог
БГКП	Із крана в цехах, із свердловин	1 раз на місяць	333 мл	Журнал МБК води Ф-М-8.4.2-10-06	Мікробіолог
Руки робітників	БГКП	Руки кожного робітника	Не рідше 1 раз у 10 днів		Журнал МБК чистоти Ф-М-8.4.2-10-07	Мікробіолог
Йодокрохмальна проба	Руки кожного робітника	1 раз на тиждень		Журнал МБК чистоти Ф-М-8.4.2-10-07	Мікробіолог

Воспитание как педагогический компонент социализации ребенка

Данная концепция разработана коллективом ярославских и калининградских ученых (М.И. Рожков — научный руко­водитель, Л.В. Байбородова, О.С. Гребенюк, М.А. Коваль-чук, С.Л. Паладьев, В.Б. Успенский и др.). Основные ее по­ложения были изложены в 2000 году в учебном пособии «Организация воспитательного процесса в школе».

Понятие «воспитание». В этой концепции воспитание пред­ставлено как педагогический компонент процесса социализа-ции, который предполагает целенаправленные действия по созданию условий для развития человека. Создание таких ус­ловий осуществляется через включение ребенка в различ­ные виды социальных отношений в учебе, общении, игре, практической деятельности.

Такое понимание воспитания строится на основе убежде­ния ученых в том, что процесс воспитания не охватывает все возможные влияния социальной среды наличность и, следо­вательно, может лишь способствовать социализации ребенка. Социализация ребенка — это стратегическая цель деятельнос­ти любого педагога, поскольку очень важно поддержать педа­гогическими средствами растущего человека. Успешность его протекания зависит от реализации двух условий. Первым из них является обеспечение включенности молодых людей в ре­альные социальные отношения, а вторым — самореализация детей в процессе социального взаимодействия. Второе условие предполагает предоставление возможности ребенку более пол­но раскрыть себя в отношениях с окружающими, когда важ­ны осознание цели и значения деятельности для личного са­моразвития, учет осознанности каждым ребенком своего «Я», наличие четких и ясных перспектив (ближних и дальних) в той деятельности, в которую ребенок включается.

Цель и принципы воспитания. Коллектив ученых считает, что целевые ориентиры воспитания можно условно разбить на две взаимообусловленные группы целей:

1) идеальные (долгое время в качестве такого рода цели выступал идеал гармонично развитого человека, сочетаю­ щего в себе духовное богатство, моральную чистоту и фи­зическое совершенство);

2) реальные, которые конкретизируются в соответствии с особенностями воспитанников и спецификой условий их развития.

Опираясь на реальные цели воспитания, необходимо опре­делить актуальные задачи воспитательной деятельности. Ис­ходя из того, что результатом воспитания является соци­альное развитие человека, предполагающее позитивные из­менения в его взглядах, мотивах и реальных действиях, можно выделить три группы воспитательных задач. Первая группа связана с формированием у ребенка гуманистичес­кого мировоззрения, вторая — с развитием потребностей и мотивов нравственного поведения, а третья — с созданием

условий для реализации этих мотивов и стимулированием нравственных поступков детей.

Авторами концепции сформулированы пять принципов воспитания, определены условия их реализации и даже на­званы правила осуществления практической педагогичес­кой деятельности в соответствии с этими принципами.

1. Принцип гуманистической ориентации воспитания тре­бует рассмотрения ребенка как главной ценности в системе человеческих отношений, главной нормой которых являет­ся гуманность. Этот принцип требует уважительного отно­шения к каждому человеку, а также обеспечения свободы совести, вероисповедания и мировоззрения, выделения в качестве приоритетных задач заботы о физическом, соци­альном и психическом здоровье ребенка.

Условиями реализации данного принципа являются:

- добровольность включения ребенка в ту или иную деятельность;

- доверие к ребенку в выборе средств достижения постав­ ленной цели, основанное на вере в возможность каждого ре­бенка и его собственной вере в достижение поставленных задач;

- оптимистическая стратегия в определении воспитатель­ных задач;

- предупреждение негативных последствий в процессе педагогического воздействия;

- учет интересов учащихся, их индивидуальных вкусов, предпочтений, побуждение и развитие новых интересов;

- формирование у детей готовности к социальной само­защите своих интересов при осознании своей социальной защищенности.

В практической педагогической деятельности этот прин­цип отражается в следующих правилах:

- необходимо опираться на активную позицию ребенка, его самостоятельность и инициативу;

- в общении с ребенком должно доминировать уважи­тельное отношение к нему;

- педагог должен не только призывать ребенка к добру, но и быть добрым;

- педагог должен зашищать интересы ребенка и помо­гать ему в решении его актуальных проблем;

- поэтапно решая воспитательные задачи, педагог дол­жен постоянно искать варианты их реализации, которые в большей степени принесут пользу каждому ребенку;

— защита ребенка должна быть приоритетной задачей педагогической деятельности;

- в классе, школе, группе и других объединениях уча­щихся педагоги должны формировать гуманистические отно­шения, которые не допускают унижения достоинства детей.

2. Принцип социальной адекватности воспитания требует соответствия содержания и средств воспитания социальной ситуации, в которой организуется воспитательный процесс. Задачи воспитания ориентированы на реальные социально-экономические условия и предполагают формирование у детей прогностической готовности к реализации разнооб­разных социальных задач.

Реализация этого принципа возможна только на основе учета разнообразного влияния социальной среды.

Условиями реализации данного принципа являются:

— взаимосвязь воспитательных задач и задач социального развития демократического общества;

- координация взаимодействия социальных институтов, оказывающих влияние на личность ребенка;

— обеспечение комплекса социально-педагогической по­мощи детям;

- ориентация педагогического процесса на реальные воз­можности социума;

- учет разнообразных факторов окружающей социаль­ной среды (национальных, региональных, типа поселения, особенностей учебного заведения и т.д.);

- коррекция воспринимаемой учащимися разнообразной информации, в том числе и информации от средств массо­вых коммуникаций.

В практической деятельности педагога этот принцип от­ражается в следующих правилах:

— воспитательный процесс строится с учетом реалий со­циальных отношений, особенностей экономики, полити­ки, духовности общества;

— школа не должна замыкать воспитание ребенка сво­ими стенами, необходимо широко учитывать и использо­вать реальные факторы социума;

- педагог должен корректировать негативное влияние окружающей среды на ребенка;

— необходимо обеспечить взаимодействие всех участни­ков воспитательного процесса.

3. Принцип индивидуализации воспитания учащихся предпо­лагает определение индивидуальной траектории социального развития каждого ученика, выделение специальных задач, со­ответствующих его индивидуальным особенностям, включе­ние ребенка в различные виды деятельности с учетом его
особенностей, раскрытие потенциалов личности как в учеб­ной, так и во внеучебной работе, предоставление возможнос­ти каждому учащемуся для самореализации и самораскрытия.

Условиями реализации принципа индивидуализации яв­ляются:

- мониторинг изменений индивидуальных качеств ре­бенка;

- определение эффективности влияния фронтальных под­ ходов на индивидуальность ребенка;

- выбор специальных средств педагогического влияния на каждого ребенка;

- учет индивидуальных качеств ребенка, его сущност­ных сфер при выборе воспитательных средств, направлен­ных на его развитие;

- предоставление возможности учащимся самостоятель­ного выбора способов участия во внеучебной деятельности, а также выбора сферы дополнительного образования.

В практической педагогической деятельности этот прин­цип реализуется в следующих правилах: работа, проводимая с группой учеников, должна ори­ентироваться на развитие каждого из них; успех воспитательного воздействия при работе с одним учащимся не должен негативно влиять на воспитание других; осуществляя выбор воспитательного средства, необхо­димо пользоваться информацией только об индивидуаль­ных качествах; на основе взаимодействия с учеником педагог должен вести поиск способов коррекции его поведения; совокупность воспитательных средств, используемых педагогами, должна определяться с учетом постоянного от­ слеживания эффективности воспитательного воздействия на каждого ребенка.

4. Принцип социального закаливания детей предполагает включение воспитанников в ситуации, которые требуют во­левого усилия для преодоления негативного воздействия со­циума, выработки определенных способов этого преодоле-ния, адекватных индивидуальным особенностям человека, выработки социального иммунитета, стрессоустойчивости, рефлексивной позиции.

Условиями реализации принципа социального закалива­ния являются:

—включение детей в решение различных проблем соци­альных отношений в реальных и имитируемых ситуациях (социальные пробы);

—диагностирование волевой готовности к системе соци­альных отношений;

—стимулирование самопознания детей, определения сво­ей позиции и способа адекватного поведения в различных ситуациях;

- оказание помощи детям в анализе проблем социальных отношений и вариативном проектировании своего поведе­ния в сложных жизненных ситуациях.

В практической педагогической деятельности этот прин­цип реализуется в следующих правилах:

—проблемы отношений детей надо решать с детьми, а не за них;

—ребенок не всегда должен легко добиваться успеха в своих отношениях с людьми: трудный путь к успеху — за­ лог успешной жизни в дальнейшем;

—не только радость, но и страдания, переживания вос­питывают человека;

—волевых усилий для преодоления трудностей у челове­ка не будет завтра, если их нет сегодня;

—нельзя предусмотреть все трудности жизни, но чело­веку надо быть готовым к их преодолению.

5. Принцип создания воспитывающей среды требует созда­ния в учебном заведении таких отношений, которые бы фор­мировали социальность ребенка. Прежде всего важна роль идей о единстве коллектива школы, педагогов и учащихся, сплоче­нии этого коллектива. В каждом классе, в каждом объедине­нии должно формироваться организационное и психологичес­кое единство (интеллектуальное, волевое и эмоциональное). Создание воспитывающей среды предполагает взаимную от­ветственность участников педагогического процесса, сопере­живание, взаимопомощь, способность вместе преодолевать труд­ности. Этот принцип также означает, что в школе и социаль­ном окружении доминируют творческие начала при организации

учебной и внеучебной деятельности, при этом творчество рас­сматривается учащимися и педагогами как универсальный кри­терий оценки личности и отношений в коллективе.

Реализация этого принципа возможна при следующих условиях:

- выделение доминирующей цели коллектива, объеди­няющей педагогов и учащихся;

- определение ведущей деятельности, являющейся зна­чимой для всех членов коллектива;

- развитие детского самоуправления, инициативы и са­мостоятельности детей и взрослых, создание разнообразных детских объединений;

- формирование позитивного отношения к творчеству (воспитывающая среда должна быть эвристической);

- неповторимость учебного заведения (каждая школа должна иметь свое лицо);

- наличие отношений «ответственной зависимости» (А.С. Макаренко) в среде педагогов и учащихся.

Этот принцип отражается в ряде правил организации пе­дагогической деятельности:

- школа для ребенка должна быть родной, и он должен ощущать сопричастность к успехам и неудачам коллектива;

- педагоги и учащиеся, члены одного коллектива, по­могают друг другу;

- общая цель школы — цель каждого педагога и ученика;

- необходимо реально доверять детям, а не играть с ними в доверие;

- каждый в коллективе должен быть творцом отноше­ний и новых дел;

- равнодушный педагог рождает равнодушных учащихся.

Содержание воспитательного процесса. Становление лич­ности человека предполагает усвоение системы гуманисти­ческих ценностей, составляющих основу его гуманитарной культуры. Перенос общественных представлений в сознание отдельного человека ведет к превращению общечеловечес­ких ценностей в высшие психические функции индивида. Поэтому наиболее перспективной моделью воспитания, по мнению авторов концепции, является та, которая вычленя­ет социальные аспекты и интегрирует их со сферами инди­видуальности. В соответствии с этим можно определить со­держание воспитания, обеспечивающего развитие всех сущ-ностных сфер человека: интеллектуальной, мотивационной, эмоциональной, волевой, саморегуляции, предметно-прак­тической, экзистенциальной.

В интеллектуальной сфере необходимо формировать объем, глубину, действенность знаний о нравственных ценностях: моральные идеалы, принципы, нормы поведения (гуман­ность, солидарность, любовь, представления о долге, спра­ведливости, скромности, самокритичности, честности, от­ветственности за себя). В ценностно-смысловых образовани­ях содержится нравственное значение общественных явлений и ориентиры поведения, которые являются основаниями нравственных оценок. Благодаря им регулируется и органи­зуется поведение и деятельность личности.

В мотивационной сфере целесообразно формировать пра­вомерность и обоснованность отношения к моральным нор­мам: бережное отношение к человеку; сочетание личных и общественных интересов; стремление к идеалу; правдивость; нравственные установки; цели жизни; смысл жизни; отно­шение к своим обязанностям, потребность в «другом», в контакте с себе подобными. Развитие названных элементов мотивационной сферы является главной движущей силой формирования и развития личности.

В эмоциональной сфере необходимо формировать характер нравственных переживаний, связанных с нормами или от­клонениями от норм и идеалов: жалость, сочувствие, дове­рие, благодарность, отзывчивость, самолюбие, эмпатию, стыд и др. Воспитание личности приносит плоды только в том случае, если оно происходит в правильном эмоциональном тоне, если педагогу удается сочетать требовательность и доб­роту. Объяснение этому положению дали психологи: тот пред­мет (идея, цель, отношение), который длительно и стойко насыщался положительными эмоциями, превращается в са­мостоятельный мотив. Если общение со взрослым идет пло­хо, безрадостно, постоянно приносит огорчения, то весь ме­ханизм не работает, новые мотивационные образования у ребенка не возникают, правильного воспитания личности не происходит.

В волевой сфере нужно формировать нравственно-воле­вые устремления в реализации нравственных поступков: мужество, смелость, принципиальность в отстаивании нрав­ственных идеалов Здесь важно не столько то, что личность ставит цели, сколько то, как она их реализует, на что пой­дет ради достижения целей. Принятие решений — это не только выбор альтернатив на рациональной основе, но и волевое разрешение противоречий, способность выполнять деятельность на оптимальном уровне активности, психи­ческая устойчивость по отношению к трудностям. Проявле­ние активности в необходимой форме, инициатива, требо­вательность к себе есть особые качества личности, возника­ющие на волевой основе.

В сфере саморегуляции необходимо формировать нрав­ственную правомерность выбора: совестливость, самооцен­ку, самокритичность, умение соотнести свое поведение с поведением других, добропорядочность, самоконтроль, реф­лексию и др.

В предметно-практической сфере следует развивать спо­собность совершать нравственные поступки, честное и доб­росовестное отношение к действительности; умение оценить нравственность поступков; умение оценить поведение со­временников с точки зрения моральных норм.

В экзистенциальной сфере требуется формировать созна­тельное отношение к своим действиям, стремление к нрав­ственному самосовершенствованию, любовь к себе и дру­гим, заботу о красоте тела, речи, души; понимание морали. Эта сфера помогает человеку вступать в определенные отно­шения с другими людьми. Она характеризуется умением че­ловека управлять своими отношениями. Позиции и ориента­ции, посредством которых индивид вступает в отношения с миром, определяют суть его экзистенциальной сферы.

Механизм воспитания. Главными «деталями» механизма воспитания являются формы, методы и приемы воспита­тельного взаимодействия педагогов и учащихся. От их пра­вильного выбора во многом зависит успешность педагоги­ческого влияния на процесс социального становления школь­ника, на формирование всех сущностных сфер ребенка.

Авторы концепции утверждают, что все методы воспита­ния оказывают совокупное воздействие на все сущностные сферы человека. Однако долинирующее воздействие на ту или иную сферу оказывают не все методы, а какой-то опре­деленный метод воспитания. Поэтому ими составлена ори­гинальная классификация методов воспитания и самовос­питания (см. таблицу).