Постнатальний онтогенезШАНОВНІ КОЛЕГИ! Запрошуємо Вас взяти участь у роботі VI науково-практичної конференції «Біологічні дослідження – 2015» для молодих учених і студентів, яка відбудеться 11 – 12 березня 2015 року на базі природничого факультету та факультету фізичного виховання і спорту. НАПРЯМИ РОБОТИ КОНФЕРЕНЦІЇ: – експериментальна ботаніка та фізіологія рослин; – генетика та селекція рослин; – ландшафтний дизайн та декоративне рослинництво; – зоологія та екологія тварин; – мікробіологія та вірусологія; – стійкість та розвиток екосистем; – анатомія, фізіологія та екологія людини; – біохімія та молекулярна біологія; – медична біологія; – клінічна медицина; – імунологія; – біотехнологія; – історія біології, історія медицини; – сучасні проблеми паразитології; – природокористування та охорона навколишнього середовища; – біологічна та екологічна освіта; – медико-педагогічні аспекти фізичного виховання і спорту; – методика викладання дисциплін природничого циклу. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ КОМІТЕТ: · Саух Петро Юрійович – ректор ЖДУ імені Івана Франка, д.ф.н., професор; · Акімов Ігор Андрійович – директор інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України; · Сейко Наталія Андріївна – проректор з наукової роботи ЖДУ імені Івана Франка, д.п.н., професор; · Янович Лариса Миколаївна – проректор з навчальної роботи ЖДУ імені Івана Франка, д.б.н., доцент; · Вискушенко Дмитро Андрійович – декан природничого факультету ЖДУ імені Івана Франка, к.б.н., доцент; · Стадниченко Агнеса Полікарпівна – зав. кафедри зоології ЖДУ імені Івана Франка, д.б.н., професор; · Киричук Галина Євгенівна – зав. кафедри ботаніки, біоресурсів та збереження біорізноманіття ЖДУ імені Івана Франка, д.б.н.; · Гарбар Олександр Васильович – зав. кафедри екології та природокористування ЖДУ імені Івана Франка, д.б.н.; · Корнійчук Наталія Миколаївна – зав. кафедри медико-біологічних основ фізичного виховання та спорту ЖДУ імені Івана Франка, к.б.н., доцент; · Межжерін Сергій Віталійович – зав. відділом еволюційно-генетичних основ систематики Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України; · Рековець Леонід Іванович – зав. кафедри біології Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, д.б.н, професор; · Танська Валентина Володимирівна – доцент кафедри зоології ЖДУ імені Івана Франка, к.п.н.; · Тарасова Юлія Вікторівна – доцент кафедри зоології ЖДУ імені Івана Франка, к.б.н.; · Васільєва Людмила Анатоліївна – ст. викладач кафедри зоології ЖДУ імені Івана Франка, к.б.н. Робочі мови конференції: українська, російська, англійська. Форма участі в конференції: заочна. Передбачено публікацію тез доповідей у збірнику конференції, який буде виданий до початку роботи конференції. Матеріали будуть надруковані з оригіналів – макетів авторів. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ МАТЕРІАЛІВ: До друку приймаються матеріали теоретичного або експериментального характеру, які раніше не були опубліковані. ü Обсяг тез – 2-3 стор. ü Текстовий редактор Microsoft Word, формат А-4. ü Шрифт Times New Romans, розмір кеглю 14. ü Поля по 2 см з усіх сторін. ü Абзацний відступ 1,25, міжрядковий інтервал 1. ü Символи із гарнітури Symbol. ü Вирівнювання тексту по ширині. ü Кегль шрифту для заголовку статті – напівжирний, усі літери великі. ü Кегль шрифту для прізвища автора та місця його роботи/навчання – напівжирний, курсив. ü Бібліографія оформлюється відповідно до вимог (Бюлетень ВАК України №5 за 2009 р.); ü Посилання на літературні джерела подаються у квадратних дужках з вказівкою номера джерела. ü Всі скорочення (за винятком загальноприйнятих одиниць виміру) можуть бути використані лише після згадування повного терміну. За зміст матеріалів несе відповідальність автор. Матеріали, які не відповідають вимогам, до розгляду не приймаються. Вартість публікації у збірнику становить 30 грн. за кожну сторінку формату А4 (ступінь заповнення останньої сторінки не менше 75 %). Зразок оформлення матеріалів УДК: ФАУНА І ЕКОЛОГІЯ ПРІСНОВОДНИХ МОЛЮСКІВ БАСЕЙНУ РІЧКИ ТЕТЕРІВ О.В. Павлюченко 1, Т.П. Іванова 2 1 Житомирський державний університет імені Івана Франка, вул. Велика Бердичівська, 40, Житомир, 10008, Україна 2 Інститут зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України, вул. Б. Хмельницького, 15, 01601, МСП, Київ-30, 01601, Україна Текст……….. Література Постнатальний онтогенез Період новонародженості Відразу після народження настає період, званий періодом новонародженості. Підставою для цього виділення служить той факт, що в цей час має місце вигодовування дитини молозивом протягом 8-10 днів. Новонароджені в початковому періоді пристосування до умов позаутробного життя розділяються за рівнем зрілості на доношених і недоношених. Внутрішньоутробний розвиток доношених дітей триває 39-40 тиж., Недоношених - 28-38 тиж. При визначенні зрілості враховують не тільки ці терміни, але і масу (вага) тіла при народженні. Доношеними вважаються новонароджені з масою тіла не менше 2500 г (при довжині тіла не менше 45 см), а недоношеними - новонароджені, що мають масу тіла менше 2500 р. Крім маси і довжини, враховують і інші розміри, наприклад обхват грудей у співвідношенні з довжиною тіла і обхват голови у співвідношенні з обхватом грудей. Вважається, що обхват грудей на рівні сосків повинен бути більше 0,5 довжини тіла на 9-10 см, а обхват голови - більше обхвату грудей не більше ніж на 1-2 см. Грудної період
Наступний період - грудний - триває до року. Початок цього періоду пов'язане з переходом до харчування "зрілим" молоком. Під час грудного періоду спостерігається найбільша інтенсивність росту, порівняно з усіма іншими періодами позаутробного життя. Довжина тіла збільшується від народження до року в 1,5 рази, а маса тіла потроюється. З 6 міс. починають прорізуватися молочні зуби. У грудному віці яскраво виражена нерівномірність у зростанні тіла. У першому півріччі грудні діти ростуть швидше, ніж у другому. У кожному місяці першого року життя з'являються нові показники розвитку. У перший місяць дитина починає усміхатися у відповідь на звернення до нього дорослих, в 4 міс. наполегливо намагається стати на ніжки (за підтримки), на 6 міс. намагається повзати рачки, у 8 - робить спроби ходити, до року дитина зазвичай ходить. Період раннього дитинства
Період раннього дитинства триває від 1 року до 4 років. Наприкінці другого року життя закінчується прорізування зубів. Після 2 років абсолютні та відносні величини річних приростів розмірів тіла швидко зменшуються. Період першого дитинства
З 4 років починається період першого дитинства, який закінчується в 7 років. Починаючи з 6 років з'являються перші постійні зуби: перший моляр (великий корінний зуб) і медіальний різець на нижній щелепі.
Вік від 1 року до 7 років називають також періодом нейтрального дитинства, оскільки хлопчики і дівчатка майже не відрізняються один від одного розмірами і формою тіла. Період другого дитинства
Період другого дитинства триває у хлопчиків з 8 до 12 років, у дівчаток - з 8 до 11 років. У цей період виявляються статеві відмінності в розмірах і формі тіла, а також починається посилений ріст тіла в довжину. Темпи росту у дівчат вище, ніж у хлопчиків, так як статеве дозрівання у дівчаток починається в середньому на два роки раніше. Посилення секреції статевих гормонів (особливо у дівчаток) обумовлює розвиток вторинних статевих ознак. Послідовність появи вторинних статевих ознак досить постійна. У дівчаток спочатку формуються молочні залози, потім з'являється волосся на лобку, потім - в пахвових западинах. Матка і піхва розвиваються одночасно з формуванням молочних залоз. У набагато меншому ступені процес статевого дозрівання виражений у хлопчиків. Лише до кінця цього періоду у них починається прискорений ріст яєчок, мошонки, а потім - статевого члена. Підлітковий період
Наступний період - підлітковий - називається також періодом статевого дозрівання, або пубертатний період. Він триває у хлопчиків з 13 до 16 років, у дівчаток - з 12 до 15 років. У цей час спостерігається подальше збільшення швидкостей росту - пубертатний стрибок, який стосується всіх розмірів тіла. Найбільші прибавки в довжині тіла у дівчаток мають місце між 11 і 12 роками, за масою тіла - між 12 і 13 роками. У хлопчиків надбавка у довжині спостерігається між 13 і 14 роками, а прибавка в масі тіла - між 14 і 15 роками. Особливо велика швидкість росту довжини тіла у хлопчиків, в результаті чого в 13,5-14 років вони обганяють дівчаток по довжині тіла. У зв'язку з підвищенням активності гіпоталамо-гіпофізарної системи формуються вторинні статеві ознаки. У дівчаток продовжується розвиток молочних залоз, спостерігається ріст волосся на лобку і в пахвових западинах. Найбільш чітким показником статевого дозрівання жіночого організму є перша менструація. У підлітковий період відбувається інтенсивне статеве дозрівання хлопчиків. До 13 років у них відбувається зміна (мутація) голосу і з'являється волосся на лобку, а в 14 років з'являється волосся в пахвових западинах. У 14-15 років у хлопчиків з'являються перші полюції (мимовільні виверження сперми). У хлопчиків, в порівнянні з дівчатками, більше тривалий пубертатний період і сильніше виражений пубертатний стрибок зростання.
Юнацький вік
Юнацький вік продовжується у юнаків від 18 до 21 року, а у дівчат - від 17 до 20 років. У цей період в основному закінчуються процес росту і формування організму і всі основні розмірні ознаки тіла досягають дефінітивної (остаточної) величини. У юнацькому віці завершується формування статевої системи, дозрівання репродуктивної функції. Остаточно встановлюються овуляторних цикли у жінки, ритмічність секреції тестостерону і вироблення зрілої сперми у чоловіка. Зрілий, літній, старечий вік
У зрілому віці форма і будова тіла змінюються мало. Між 30 і 50 роками довжина тіла залишається постійною, а потім починає зменшуватися. У похилому і старечому віці відбуваються поступові інволютивні зміни організму.
|
