Робота з горючими та легкозаймистими речовинамиУ инвестиций нефтегазохим комплекса включающего нефтяную, нефтеперераб и нефтехим пром-ть имеется ряд особенностей: 1)инвестиции в данные отрасли пром-ти явл очень капиталоемкими. Цена среднего завода (цеха) составляет от 250 до 500 млн $; 2)имея высокую капиталоемкость инвест проекты характериз-ся длительным сроком окупаемости; 3)длительный срок окупаемости обуславливает высокий риск ивест проектов; 4)высокий риск инвест проектов и длит срок окупаемости стал причиной нежелания кредитования крупных инвестиц проектов росс банковскими структурами. Т.о., большая часть и.п. в нефтепереработке и нефтехимии кредитуются зарубеж банками. В росс нефтехимии и нефтепер-ке в наст период пракически нет собств инновац проектов. В основном все проекты инвестиционные и приобретенные за рубежом. При внедрении новых производств требуется выполнение ряда специф условий: 1)сырьевая инфрастр-ра, чем ближе технолог процесс к нач стадии переработки сырья, тем сложнее найти поставщика сырья; 2)кадровые рес-сы, поскольку большинство проектов закупаются за рубежом и комплектуется импортным оборудованием, то требуется высококлассный персонал способный обеспечить реализацию сложного зарубежного проекта; 3)инвестиц рес-сы, поскольку проекты в нефтехимии и нефтепер-ке всегда очень дорогие, то бывает сложно найти инвестора способного кредитовать высокозатратный проект.
ЗОШИТ для самопідготовки, виконання та оформлення лабораторних робіт з токсикологічної хімії студента ІV курсу фармацевтичного факультету денної форми навчання _____________ групи (прізвище, ім’я, по батькові)
„Схвалено” Методичною радою Фармацевтичного факультету Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова Протокол № 3 від 07.12.2005 р.
Складачі: доцент, к.х.н Т. І. Ющенко ас. Т. Ю. Мельник ас. С. А. Букін
Рецензенти: — доцент кафедри загальної та біологічної хімії Вінницького національного медичного університету ім. М. Пирогова, к.х.н. О.В. Смірнова — завідувач навчально-методичного відділу ВНТУ, доц., к.х.н. Г.П.Котлярова
Методичні вказівки розраховані для студентів 4 курсу денної форми навчання фармацевтичних факультетів вищих навчальних медичних та фармацевтичних закладів освіти ІІІ–IV рівня акредитації для виконання лабораторного практикуму з токсикологічної хімії: „Леткі отрути. Металічні отрути”. КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН лабораторних занять з токсикологічної хімії для студентів 4 курсу фармацевтичного факультету на VIII семестр 2005-2006 н. р. спеціальність „Фармація”
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН лекцій з токсикологічної хімії для студентів 4 курсу фармацевтичного факультету на VIII семестр 2005-2006 н. р. спеціальність „Фармація”
ВСТУП Сучасна людина живе в умовах токсикологічної напруженості, яка зумовлена екологічними і технологічними катастрофами, професійними вадами, нещасними випадками у побуті, а також різними захворюваннями хімічної етіології, які виникають з кримінальних чи суїцидальних причин. У зв’язку з цим виникає необхідність своєчасного виявлення і попередження даного виду патології. Токсикологічна хімія як наука виникла з потреб токсикології і є однією з її складових частин. Основним змістом токсикологічної хімії є профілактика і діагностика отруєнь хімічної етіології. Токсикологічна хімія вивчає властивості отруйних і сильнодіючих речовин, закономірності їх токсикокінетики, розробляє методи виділення отруйних речовин та їх метаболітів з об’єктів хіміко-токсикологічного аналізу, ідентифікації та визначення. Методи хіміко-токсикологічного аналізу застосовуються в теоретичній, клінічній, профілактичній і судовій токсикології та у фармації. В теоретичній токсикології хіміко-токсикологічний аналіз застосовується при вивченні токсичності та закономірностей токсикокінетики нових хімічних речовин та сумішей; в клінічній токсикології – для виявлення та визначення токсичних речовин в рідинах організму з метою діагностики отруєння хімічними сполуками і визначення ефективності детоксикаційних заходів; в профілактичній токсикології – при визначенні концентрації шкідливих речовин в повітрі робочої зони та атмосферному повітрі, у воді, ґрунті та в продуктах харчування рослинного і тваринного походження з метою запобігання негативного впливу на людей і тварин; в судовій токсикології – для дослідження тканин внутрішніх органів і рідин організму, трупів людей з метою встановлення причини смерті та для дослідження інших об’єктів, які могли містити токсичні речовини і бути причиною отруєння. Важливою особливістю токсикологічної хімії є зростання номенклатури токсичних речовин внаслідок впровадження у всі сфери життєдіяльності людини нових хімічних сполук і матеріалів.
Правила роботи в ХІМІКО-ТОКСИКОЛОГІЧНІЙ лабораторії
Загальні правила 1. Під час роботи в лабораторії необхідно дотримуватись правил техніки безпеки, чистоти та порядку. 2. Пробірки з розчинами реагуючих речовин не можна нагрівати на відкритому полум’ї газового пальника. 3. Проби у пробірках нагрівають на водяному нагрівнику. 4. Забороняється направляти отвір пробірок на себе або на працюючих поруч студентів, оскільки реагуюча суміш може ушкодити шкіру обличчя чи слизові оболонки очей. 5. У випадках, коли виникає необхідність перевірити запах речовин у пробірках або в балонах, в яких зберігаються рідини, необхідно легкими рухами долоні руки направити на себе потік повітря від пробірки чи балона і обережно понюхати. 6. Особливої обережності студент повинен дотримуватись при роботі з центрифугою. З метою безпеки при роботі з центрифугою необхідно: а) в гнізда центрифуги встановлювати пробірки з досліджуваними розчинами однакової ваги; б) перед вмиканням в електромережу центрифугу необхідно закрити; в) збільшувати швидкість обертання ротора центрифуги поступово; г) після закінчення центрифугування вимкнути струм і дати можливість диску центрифуги зупинитись без стороннього втручання (на це потрібно декілька хвилин); д) центрифуга обов’язково повинна бути заземлена. Категорично забороняється працювати із несправною центрифугою. 7. Реактиви, дистильовану воду, газ, електричну енергію в лабораторії слід використовувати економно. 8. Всі роботи з речовинами, при взаємодії яких утворюються шкідливі для організму гази і сполуки з неприємним запахом, необхідно проводити в спеціально відведеному для цього приміщенні (сірководневій кімнаті) з підсиленою вентиляцією або витяжною шафою. Категорично забороняється працювати із вказаними речовинами на робочому місці. 9. Для запобігання нищення в лабораторії каналізаційної системи розчини сірководню, кислот, лугів і т.д. необхідно зливати в спеціально відведений для цього посуд. Розчини йодидів, сполук срібла і ртуті слід зливати в окремий посуд для того, щоб пізніше можна було провести регенерацію відходів і отримати з них сполуки, необхідні для роботи в лабораторії. 10.Газові пальники повинні бути справні. При їх несправності в приміщення лабораторії будуть попадати продукти неповного згоряння газу, які можуть бути причиною отруєння. 11.Не допускати забруднення реактивів, що призначені для загального використання в лабораторії: а) невикористані реактиви забороняється виливати або висипати назад у посуд, де зберігається відповідний реактив; б) сухі реактиви слід брати із посуду спеціально призначеним для цього реактиву шпателем або ложечкою. Не дозволяється одною ложечкою або шпателем, без спеціальної їх очистки, брати декілька реактивів; в) корки від посуду з реактивами слід класти на робоче місце столу так, щоб вони не торкались поверхні столу своєю внутрішньою поверхнею. Категорично забороняється закривати посуд корками від іншого посуду; г) забороняється класти піпетки на поверхню робочого столу, їх слід поміщати в спеціальні штативи. 12.Всі реакції слід проводити з невеликою кількістю досліджуваних речовин і реактивів. Для виконання більшості реакцій необхідно брати від декількох крапель до 1 мл досліджуваного розчину. 13.Необхідно пам’ятати: а) що більшість реакцій проходить лише при створенні певних умов. В зв’язку з цим, як правило, реактив слід додавати лише тоді, коли для цієї мети підготовлений досліджуваний розчин (створене відповідне середовище, досягнута необхідна температура тощо); б) якщо реакція повинна проходити в кислому або в лужному середовищі, то не слід додавати будь-який об’єм кислоти чи лугу до досліджуваного розчину. Після додавання визначеного об’єму розчину кислоти чи лугу до досліджуваного розчину, рідину необхідно збовтати, а потім краплю суміші скляною паличкою перенести на шматочок лакмусового або індикаторного папірця і визначити рН середовища. Робота з кислотами і лугами 1. При роботі з концентрованими кислотами і лугами необхідно обережно поводитись з ними і слідкувати за тим, щоб вони не потрапляли на шкіру або одяг, бо при цьому можуть виникати опіки і пошкодитись одяг. 2. При розведенні концентрованої сульфатної кислоти необхідно обережно і повільно приливати кислоту до води, а не навпаки. 3. При переливанні великих кількостей концентрованих кислот і розчинів лугів необхідно: а) одягнути гумові рукавиці, фартух і захисні окуляри; б) встановлені в кошики балони необхідно помістити на підставку, а потім повільно нахиляти і переливати ці розчини через лійку в добре вимиті і висушені штанглази або склянки; в) для набирання необхідних об’ємів кислот і розчинів лугів та реактивів слід використовувати спеціальний дозуючий пристрій (забороняється втягувати ротом через піпетки концентровані кислоти і луги); г) луги, що знаходяться у твердому стані, необхідно відбирати з банок за допомогою пінцетів або шпателів; при подрібненні кусків лугу очі слід захищати спеціальними окулярами. Робота з шкідливими і токсичними речовинами. При роботі з шкідливими і отруйними речовинами (солі барію, ртуті, свинцю, арсену, міді, металічна ртуть, сірководень тощо) необхідно дотримуватись наступних правил: а) слідкувати за тим, щоб вищевказані речовини не потрапили в організм через шлунково-кишковий тракт. У зв’язку з цим забороняється прийом їжі в лабораторії. Після роботи необхідно добре вимити руки; б) штанглази з ртуттю або заповнені нею прилади слід встановлювати в спеціальні підставки, щоб під час пошкодження приладів ртуть не потрапляла на робочий стіл чи на підлогу. Пролиту із посуду, або із приладів ртуть слід зразу ж акуратно зібрати за допомогою мідної (срібної) лопатки чи вакуум-шланга. Робота із ртуттю дозволяється лише в спеціальних приміщеннях. Особи, що працюють із ртуттю, повинні ознайомитись з відповідною інструкцією.
Робота з горючими та легкозаймистими речовинами 1. При роботі з ефірами, спиртами, бензолом, ацетоном та іншими займистими речовинами, нагрівати їх можна лише на водяних нагрівниках в колбах із зворотним холодильником. 2. Нагрівання вогненебезпечних рідин необхідно проводити без вогню, на попередньо нагрітому водяному чи іншому нагрівнику. 3. При роботі з легкозаймистими речовинами не можна доливати їх до суміші реагуючих речовин із штанглазів великого розміру. Необхідну кількість цих речовин чи їх розчинів слід налити в чисту пробірку, а потім з неї доливати ці рідини до досліджуваного розчину. 4. Після закінчення роботи з легкозаймистими речовинами необхідно загасити пальники, які знаходяться близько до приладів з цими речовинами, а потім приступити до демонтування приладів, в яких знаходяться (чи знаходились) легкозаймисті речовини. 5. Забороняється зберігати горючі, легкозаймисті і леткі речовини близько від вогню чи сильно нагрітих електричних приладів (термостати, електричні печі тощо). 6. Лужні метали слід обов’язково зберігати під шаром вільного від води і вологи гасу. При роботі з металічним натрієм чи калієм недопустимою є їх взаємодія з водою. Після закінчення роботи залишок цих металів необхідно перенести в спеціально відведений для цього посуд. Забороняється викидати металічний натрій і калій в раковину або в склянки, що призначені для відливання інших рідин. Робота з речовинами, що утворюють вибухонебезпечні суміші 1. Необхідно пам’ятати, що деякі гази (водень, ацетилен, оксид вуглецю тощо), а також спирти, легко киплячі вуглеводні (бензол, гексан тощо), ацетон, діетиловий ефір, сірковуглець і інші речовини при випаровуванні утворюють вибухонебезпечні суміші з повітрям. Працювати з такими речовинами необхідно при ввімкненій вентиляції, щоб їхні пари не накопичувались в атмосфері лабораторії. 2. Забороняється нагрівати чи піддавати удару речовини, що можуть утворювати вибухонебезпечні суміші (хлорати, перхлорати, персульфати тощо). Робота з біологічними рідинами та тканинами внутрішніх органів трупів людей При роботі з біологічним матеріалом існує небезпека: а) проникнення в організм токсичних речовин (особливо інгаляційним та перкутанним шляхами); б) зараження збудниками інфекційних хвороб (СНІДу, вірусних гепатитів, лептоспірозу, сказу, дифтерії тощо); в) зараження птомаїнами («трупними алкалоїдами»). Для запобігання негативного впливу на організм, вказаних вище факторів, працювати з біологічним матеріалом необхідно під витяжною шафою, використовуючи індивідуальні засоби захисту – халати, рукавиці, окуляри, марлеві пов’язки тощо.
|