Студопедия — Перелік практичних занять
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Перелік практичних занять






 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №1

Екологічні проблеми, пов’язані із забрудненням атмосфери. Забруднення атмосфери аерозолями та його вплив на здоров’я людини

Мета: 1. Засвоїти теоретичні відомості про забруднення атмосфери шкідливими газами та аерозолями та їх вплив на здоров’я людини людини;

2. Ознайомитись з основними методами оцінювання забруднення атмосферного повітря.

 

КОРОТКІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

1.1. Шкідливі гази та пари

Шкідливі речовини потрапляють в організм людини головним чином че­рез органи дихання, а також через шкіру та разом з водою і продуктами харчу­вання. Значна частина шкідливих речовин добре розчиняється в біологічних рідинах та здатна взаємодіяти з ними, порушуючи при цьому нормальну жит­тєдіяльність. Ці шкідливі речовини, в залежності від харак­теру дії на організм людини їх прийнято ділити на:

− загальнотоксичні − викликають отруєння всього організму (оксид вугле­цю, ціанисті сполуки, свинець, ртуть, бензол та інші);

− подразнюючі − викликають подразнення тракту дихання та слизистих обо­лонок (хлор, аміак, діоксид сірки, оксиди азоту, фтористий водень та інші);

− сенсибілізуючі − діють як речовини що викликають алергію (формальдегід, різноманітні розчинники та лаки на основі нітро- і нітрозосполук та інші);

− канцерогенні − викликають ракові захворювання (нікель та його сполуки, аміни, оксиди хрому, азбест та інші);

− мутагенні − приводять до зміни генетичної інформації (свинець, марга­нець, радіоактивні речовини та інші);

− речовини, що впливають на репродуктивну (дітородну) функцію (ртуть, свинець, стирол, марганець, радіоактивні речовини та інші).

Така класифікація цих речовин дещо умовна, тому що фізіологічна дія ба­гатьох із них є комбінована або може змінюватись залежно від концентрації.

Шкідливі речовини прийнято ділити на чотири класи: 1 − надзвичайно не­безпечні, 2 − високо небезпечні, 3 − помірно небезпечні, 4 − малонебезпечні.

У атмосферному повітрі шкідливі речовини можуть бути у вигляді газів, випаровувань та аерозолів.

Оксид вуглецю (СО) − газ без кольору, смаку та запаху. Відносна густина -0, 97, слабо розчинний у воді, горючий і вибуховонебезпечний. Надзвичайно ак­тивно взаємодіє з гемоглобіном крові (в 400 разів активніше кисню), створюючи при взаємодії досить стійку сполуку − карбоксігемоглобін. При насиченні крові карбоксігемоглобіном вона втрачає здатність переносить кисень що може при­нести до тяжких, в тім числі смертельних отруєнь. Вміст СО 0, 4% смертельно небезпечний вже після кількох дихань.

Оксид вуглецю утворюється в процесі горіння органічного топлива. Головними джерелами насичення повітря населених пунктів оксидом вуглецю є автомобільний транспорт, теплоенерге­тичні підприємства, металургійні заводи, пожежі, системи опалення будинків і тощо.

Симптоми отруєння оксидом вуглецю − сильні болі в голові, стук в скро­нях, зміна кольору шкіри. Перша допомога при отруєнні − винести потерпілого на свіже повітря, провести штучне дихання.

Оксиди азоту (NOx − оксид азоту, діоксид азоту, тетраоксид азоту та ін.). Найбільш стійкими в повітрі при нормальних умовах є діоксид та тетраоксид азоту. Мають бурий колір та різкий запах. Відносна густина діоксиду азоту -1, 59. Гази сильно розчинні у воді.

Оксиди азоту утворюються в двигунах внутрішнього згорання, особливо дизельних, за умов високотемпературного спалювання палива, наприклад на теплових електростанціях, ведення зварювальних та вибухових робіт, на підприємствах хімічної промисловості і т.п.

Оксиди азоту токсичні: подразнюють слизисті оболонки, викликають набряк легенів. Токсична дія проявляється через 4-6 годин (іноді через 20 - 30 го­дин). Смертельним є короткочасне вдихання повітря при вмісті 0, 025% оксидів азоту.


Діоксид сірки (S02) − газ без кольору, має сильний подразнюючий запах, кислий на смак. Відносна густина 2, 22, добре розчинний у воді.

Газ токсичний: подразнює слизисті оболонки, може визвати запалення бронхів, набряк гортані та легень. Небезпечним для життя є короткочасне вди­хання повітря з вмістом цього газу 0, 05%.

Діоксид сірки утворюється при спаленні деяких видів топлива, наприклад кам'яного вугілля. Значну кількість газу викидають у повітря підприємства ме­талургійної галузі промисловості, особливо доменне виробництво, агломе­раційні фабрики та підприємства кольорової металургії.

Сірководень (H2S) − газ без кольору, з солодкуватим смаком та запахом протухлих яєць. Відносна густина 1, 19, слабо розчинний в воді. Газ здатний горіти та створювати з повітрям вибухонебезпечну суміш.

Сірководень токсичний: подразнює слизисті оболонки. Небезпечна для життя є концентрація 0, 1%, після нетривалого вдихання газу. Запах сірководню відчутний починаючи з вмісту 0, 0001%, але при значних концентраціях газ пе­рестає бути відчутним.

Сірководень виділяється з мінеральних джерел та гірських порід, утворю­ється коли гниють органічні речовини, часто входить до складу природного га­зу, значна кількість газу утворюється та надходить в повітря від промислових підприємств, особливо металургійної галузі промисловості та від підприємств харчової промисловості.

Аміак (NH3) − газ без кольору, з різким подразнюючим запахом. Відносна густина 0, 596, добре розчиняється у воді. Здатний горіти та створювати з повітрям вибухонебезпечну суміш.

Аміак токсичний: подразнює слизисті оболонки та шкіру, може визвати набряк гортані. Знаходить дуже широке застосування в промисловості як сиро­вина для виготовлення азотної кислоти і мінеральних добрів, та як холодоносій в холодильному устаткуванні.

Хлор (Сl) − газ жовто-зеленого кольору, з різким запахом. Відносна гус­тина його майже в два рази більша густини повітря. Сильний окислювач, токси­чний, подразнює слизисті оболонки.

Хлор дуже широко використовується в промисловості для виробництва різноманітних органічних та неорганічних сполук: соляної кислоти, хлорор­ганічних продуктів, пластичних мас тощо. Цей газ використовують для обезза­раження питної води.

Окрім шкідливих газів у повітрі можуть бути присутні також пари шкідливих речовин, наприклад пари важких металів (ртуть та свинець).

Ртуть (Hg) характеризується значною летучістю та проникаючою здатністю пару. Накопичується переважно в спинному мозку, вражає нервову систему. Широко використовується в промисловості та в побуті (термометри, лампи денного світла і т.п.). Дуже важливо не допускати забруднення довкілля та житла парами ртуті, при навченості ртуті її спочатку потрібно перевести в нелетучу форму шляхом демеркурізації, а вже потім збирати. Для демеркурізації можна використати розчин марганцевокислого калію.

Свинець (РЬ), проникаючи в вигляді випаровувань в організм людини на­копичується в спинному мозку, печінці, нирках. Багато випаровувань свинцю утворюється при паянні олов'яно-свинцевими припоями та при роботі авто­мобільних двигунів у випадку, коли користуються етилованим бензином, до складу якого входить така металоорганічна речовина як тетраетил свинець. На виробництві забороняється вести будь які роботи з свинцем або його сплавами в розплавленому стані без ефективно діючої місцевої вентиляції.

У більшості країн критерієм якості атмосфери є гранично допустима кон­центрація (ГДК) забруднень в повітрі, що визначається кількістю шкідливої ре­човини в 1 м3 повітря, яка не впливає на здоров'я людей, що постійно її вдиха­ють. Окремо встановлюють ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони (максимальні разові та середньо змінні), з врахуванням того, що на робочому місці людина зна­ходиться певний обмежений відрізок часу.

У таблиці 1.1. приведені ГДК найбільш поширених шкідливих речовин для ат­мосферного повітря та повітря робочої зони.

 

Таблиця 1.1. - ГДК забруднень ватмосфері населених пунктів та повітрі робочої зони, мг/м3

Назва речовини У атмосфері населених пунктів Максимальна із разових ГДК в повітрі робочої зони
максимальна із разових середньодобова
Азоту діоксид 0, 085 0, 085  
Аміак 0, 2 0, 2  
Бензол 1, 5 0, 8  
Вуглецю оксид      
Ртуть металічна - 0, 0003 0, 01
Свинець та його сполуки - 0, 0007 0, 01
Сірки діоксид 0, 5 0, 05  
Сірководень 0, 008 0, 008  

 

 

Якщо в повітрі одночасно присутні декілька шкідливих речовин однонаправленої дії (взаємно підсилюючих дію на організм людини), то фактично допустиме значення концентрації речовин визначають виходячи з формули:

(1.1)

де C1, С2,... Сn − фактично допустимі концентрації речовин; ГДК1 ГДК2,..., ГДКn − гранично допустимі концентрації речовин.

Якщо шкідливі речовини взаємно не підсилюють дію, то при цьому необхідно дотримуватись ГДК встановлених для кожної із цих речовин.







Дата добавления: 2014-12-06; просмотров: 779. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Картограммы и картодиаграммы Картограммы и картодиаграммы применяются для изображения географической характеристики изучаемых явлений...

Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Классификация холодных блюд и закусок. Урок №2 Тема: Холодные блюда и закуски. Значение холодных блюд и закусок. Классификация холодных блюд и закусок. Кулинарная обработка продуктов...

ТЕРМОДИНАМИКА БИОЛОГИЧЕСКИХ СИСТЕМ. 1. Особенности термодинамического метода изучения биологических систем. Основные понятия термодинамики. Термодинамикой называется раздел физики...

Травматическая окклюзия и ее клинические признаки При пародонтите и парадонтозе резистентность тканей пародонта падает...

Броматометрия и бромометрия Броматометрический метод основан на окислении вос­становителей броматом калия в кислой среде...

Метод Фольгарда (роданометрия или тиоцианатометрия) Метод Фольгарда основан на применении в качестве осадителя титрованного раствора, содержащего роданид-ионы SCN...

Потенциометрия. Потенциометрическое определение рН растворов Потенциометрия - это электрохимический метод иссле­дования и анализа веществ, основанный на зависимости равновесного электродного потенциала Е от активности (концентрации) определяемого вещества в исследуемом рас­творе...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.009 сек.) русская версия | украинская версия