Студопедия — Література. 1. Социокультурный генезис личности: социально-философский анализ
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Література. 1. Социокультурный генезис личности: социально-философский анализ






1. Социокультурный генезис личности: социально-философский анализ. – К.: Принт-Экспресс, 2002. – 360 с.

2. О смерти и бессмертии: Сборник / Сост. Гуревич П.С. – М.: Знание, 1991. – 64 с.

3. Человек как философская проблема: Восток-Запад. – М.: Изд-во Ун-та дружбы народов, 1991. – 279 с.

 

Основні поняття:

Аксіологія — вчення про цінності буття у світі.

Альтруїзм — принцип безкорисливого служіння, готовності до самопожертви.

Антропогенез — процес формування людини.

Соціогенез — процес становлення суспільства.

Антропосоціогенез — єдиний процес становлення суспільства й формування людини в умовах взаємозв'язку і взаємодії в системі суспільних відносин.

Безсмертя — форма існування людини або її душі після смерті.

Відчуження — стан деперсоніфікації людини й персоніфікації суспільних відносин, перетворення їх у ворожу силу, що панує над людиною.

Воля — стан людини, її здатність діяти у відповідності зі своїми інтересами й цілями; один з компонентів структури психіки людини, що визначає здатність до вибору мети діяльності й мобілізації зусиль для її здійснення.

Гуманізм — система поглядів, що визнають самоцінність людини.

Діяльність — форма активного відношення людини до світу, спосіб її буття.

Доля — зумовленість подій і вчинків, що, у свою чергу, обумовлюють буття людини.

Духовний світ людини — створений людиною ідеальний світ належного (бажаного), що співіснує паралельно з дійсним світом об'єктивної реальності.

Егоїзм — принцип життєвої орієнтації, заснований на мотивах своєкорисливості і любові тільки до самого себе.

Життя — особлива форма існування об'єктивної реальності, що закономірно виникає за певних умов і закономірно припиняє своє існування.

Імператив — загальнозначуще приписання.

Індивід — людина як одинична природна істота, представник виду Homo sapiens, продукт філогенетичного та онтогенетичного розвитку, єдності вродженого і набутого, носій індивідуально своєрідних рис (задатки, здібності тощо). Індивід — це окремо взята людина у своїй неповторності, часто є синонімом індивідуальності.

Космос — філософська характеристика світу як структурно організованого й упорядкованого цілого.

Культура — (від лат. cultura — обробка, виховання) — специфічний спосіб організації й розвитку людської життєдіяльності, представлений у процесі й результатах праці, у системі суспільних норм і установ, у матеріальних духовних цінностях; у сукупності відносин людей до природи, між собою й до самих себе.

Мета життя — поняття, що характеризує бажаний стан життя.

Мікрокосмос і макрокосмос — малий і великий світ. Іншими словами, людина і Всесвіт.

Ойкумена — заселений простір; єдність, взаємозв'язок і взаємодія природних умов і людського фактора.

Особистість — людина зі стійкою системою соціально значимих рис конкретного соціального утворення, характерний тип представника даного суспільства.

Парадигма — сукупність принципів (канон), що забезпечують успішне рішення проблемних ситуацій.

Права людини — визнана й гарантована можливість робити певні дії з волі й в особистих інтересах, висувати вимоги до інших осіб або соціальних установ, а також домагатися захисту своїх інтересів.

Сваволя — вільний, нічим не обмежений вибір і здійснення цілей людського буття.

Сенс життя — ціннісний світоглядний орієнтир людського буття.

Смерть — природний стан припинення існування організму, розпад його структури й призупинення обмінних процесів.

Совість — форма морального контролю, сполучена з емоційним переживанням.

Спосіб життя — поняття, що характеризує особливості повсякденного буття людини.

Стиль життя — поняття, що характеризує серію однопорядкових вчинків людини в її відношенні до світу.

Футурологія — сукупність уявлень про майбутнє людини й людства.

Цінність — сутність й умова повноцінного буття об'єкта; те, що провокує визнання.

Щастя — стан психологічного комфорту, досягнення гармонії у відносинах людини зі світом.

 







Дата добавления: 2014-12-06; просмотров: 713. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Шрифт зодчего Шрифт зодчего состоит из прописных (заглавных), строчных букв и цифр...

Картограммы и картодиаграммы Картограммы и картодиаграммы применяются для изображения географической характеристики изучаемых явлений...

Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Принципы и методы управления в таможенных органах Под принципами управления понимаются идеи, правила, основные положения и нормы поведения, которыми руководствуются общие, частные и организационно-технологические принципы...

ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ САМОВОСПИТАНИЕ И САМООБРАЗОВАНИЕ ПЕДАГОГА Воспитывать сегодня подрастающее поколение на со­временном уровне требований общества нельзя без по­стоянного обновления и обогащения своего профессио­нального педагогического потенциала...

Эффективность управления. Общие понятия о сущности и критериях эффективности. Эффективность управления – это экономическая категория, отражающая вклад управленческой деятельности в конечный результат работы организации...

Ситуация 26. ПРОВЕРЕНО МИНЗДРАВОМ   Станислав Свердлов закончил российско-американский факультет менеджмента Томского государственного университета...

Различия в философии античности, средневековья и Возрождения ♦Венцом античной философии было: Единое Благо, Мировой Ум, Мировая Душа, Космос...

Характерные черты немецкой классической философии 1. Особое понимание роли философии в истории человечества, в развитии мировой культуры. Классические немецкие философы полагали, что философия призвана быть критической совестью культуры, «душой» культуры. 2. Исследовались не только человеческая...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.009 сек.) русская версия | украинская версия