Студопедия — ІНФОРМАЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ. Починається мале коло кровообігу у правому шлуночку, з якого виходить легеневий стовбур, спрямований вгору і вліво
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

ІНФОРМАЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ. Починається мале коло кровообігу у правому шлуночку, з якого виходить легеневий стовбур, спрямований вгору і вліво






Починається мале коло кровообігу у правому шлуночку, з якого виходить легеневий стовбур, спрямований вгору і вліво, його початковий відділ перетинає спереду висхідну частину аорти. Під дугою аорти легеневий стовбур на рівні IV—V груд­них хребців поділяється на дві гілки — праву та ліву легеневі артерії. Кожна легенева артерія йде до воріт відповідної леге­ні, у тканині якої відбувається численний поділ до капілярів, де відбувається газообмін. Далі кров потрапляє в посткапіляри, венули, вени. Останні в ділянці воріт утворюють по два стовбу­ри (дві легеневі вени), які впадають у ліве передсердя.

Артерії великого кола кровообігу

Аорта — головна магістральна судина великого кола кро­вообігу, починається в лівому шлуночку. В аорті виділяють три частини: висхідну, дугу та низхідну.

Висхідна частина починається розширенням у вигляді ци­булини. Довжина висхідного відділу біля 6 см, позаду від руч­ки груднини висхідна аорта без видимої межі переходить у ду­гу аорти. Висхідна частина аорти дає дві гілки: праву та ліву вінцеві артерії, які кровопостачають серце.

Від дуги аорти відходять три гілки: плечо-головний стовбур, ліва спільна сонна артерія, ліва підключична артерія.

Плечо-головний стовбур на рівні правого груднинно-клю­чичного суглоба розгалужується на дві гілки: праву спільну сонну артерію і праву підключичну артерію.

Ліва спільна сонна артерія починається безпосередньо від дуги аорти.

Права спільна сонна артерія починається від плечо-голов­ного стовбура.

Кожна спільна сонна артерія лежить у сонному трикутни­ку і на рівні верхнього краю щитоподібного хряща розгалужу­ється на дві гілки: зовнішню і внутрішню сонні артерії.

Зовнішня сонна артерія має чотири групи гілок.

Передня група:

верхня щитоподібна артерія кровопостачає щитоподіб­ну залозу і гортань;

язикова артерія — язик і під'язикову слинну залозу;

лицева артерія — піднебіння, мигдалики, підщелепну слинну залозу, підборіддя, нижню губу, верхню губу, медіаль­ний кут ока.

Задня група:

груднинно-ключично-соскоподібна артерія кровопостачає одноіменний м'яз;

потилична артерія — потиличну ділянку;

задня вушна артерія — зовнішнє та середнє вухо. Медіальна група:

висхідна глоткова артерія кровопостачає глотку, серед­нє вухо, оболони головного мозку.

Кінцеві гілки:

поверхнева скронева артерія лежить у скроневій ямці і кровопостачає лобову, тім'яну ділянки, обличчя, орбіту, скро­неву ділянку, привушну слинну залозу, зовнішнє вухо;

верхньощелепна артерія — зовнішнє вухо, барабанну порожнину, оболони головного мозку, нижню щелепу, нижні зуби, жувальні м'язи, щічний м'яз, верхню щелепу, верхні зу­би з пародонтом, носову порожнину, піднебіння. Внутрішня сонна артерія віддає наступні гілки:

очну артерію — проходить через зоровий канал в орбіту кровопостачає: кон'юнктиву, повіки, сльозову залозу, м'язи ока' сітківку, очне яблуко, носову порожнину та оболони головного мозку, спинку носа;

передню артерію мозку, що кровопостачає головний мо­зок, бере участь у формуванні артеріального кола головного мозку (кола Віллізія);

середню артерію мозку — мозок;

задню сполучну артерію — це анастомоз — сполучає внутрішню сонну артерію із задньою артерією мозку;

передню артерію судинного сплетення — спускається в шлуночки мозку.

Підключична артерія — парна. Ліва підключична артерія починається від дуги аорти, права підключична артерія — від плечо-головного стовбура.

Підключична артерія віддає наступні гілки:

хребтову артерію — проходить через отвори попереч­них відростків шийних хребців, через великий потиличний отвір у порожнину черепа, кровопостачає спинний мозок, мо­зочок. На межі довгастого мозку з мостом права і ліва хребтові артерії зливаються й утворюють основну артерію, яка лежить на передній поверхні мосту і кровопостачає: мозочок, праве і ліве внутрішнє вухо, міст. На межі мосту із середнім мозком основна артерія розгалужується на задні артерії мозку, які кровопостачають мозок і беруть участь у формуванні артеріа­льного кола мозку (кола Віллізія). Артеріальне коло мозку утворене артеріями з басейну двох внутрішніх сонних артерій та двох підключичних артерій, зокрема його утворюють де­в'ять артерій: передня артерія мозку (парна), передня сполуч­на артерія — анастомоз між передніми артеріями мозку (непа­рна), середня артерія (парна), задня сполучна артерія (парна), задня артерія мозку (парна);

щитошийний стовбур кровопостачає щитоподібну зало­зу, трахею, гортань, глибокі м'язи шиї, м'язи плечового по­яса, бічний трикутник шиї;

внутрішня грудна артерія по передній стінці грудної клітки спускається в грудну порожнину і кровопостачає: пе­редні частини міжребрових проміжків, молочну залозу, тра­хею, тимус, перикард, плевру, діафрагму, піхву прямого м'яза живота;

реброво-шийний стовбур — глибокі м'язи спини в ділян­ці шиї, задні частини І та II міжребрових проміжків;

поперечна артерія шиї, яка огинає шию, кровопостачає: ромбоподібний м'яз, м'яз-підіймач лопатки, м'язи плечового

Підключична артерія продовжується у пахвову артерію.

Пахвова артерія лежить в одноіменній порожнині, проек­тується по передньому краю волосяного покриву пахвової ям­ки, кровопостачає поверхневі грудні м'язи, м'язи спини, м'я­зи плечового пояса, плечовий суглоб. Пахвова артерія віддає наступні гілки: найвищу грудну артерію, грудонадплечову (грудоакроміальну) артерію, бічну грудну артерію, передню огинаючу артерію плеча, задню огинаючу артерію плеча, під­лопаткову артерію.

Пахвова артерія продовжується в плечову артерію.

Плечова артерія лежить у медіальній двоголовій борозні (в нижній третині якої її можна перетиснути); проектується від переднього краю волосяного покриву пахвової ямки до середи­ни ліктьової складки. Вона кровопостачає м'язи плеча, ліктьо­вий суглоб.

Гілки плечової артерії: глибока артерія плеча, м'язові гіл­ки, верхня ліктьова колатеральна артерія, нижня ліктьова колатеральна артерія, ліктьова і променева артерії.

Ліктьова артерія лежить в одноіменній борозні перед­пліччя, проектується від середини ліктьової складки до горо­хоподібної кістки, кровопостачає м'язи передпліччя, ліктьо­вий та променево-зап'ясткові суглоби, кисть.

Гілки ліктьової артерії: ліктьова поворотна артерія; зага­льна міжкісткова артерія, яка поділяється на передню і зад­ню міжкісткові артерії, які беруть участь у формуванні тиль­ної артеріальної сітки зап'ястка; м'язові гілки; тильна зап'яс­ткова гілка — бере участь у формуванні тильної артеріальної сітки зап'ястка; долонна зап'ясткова гілка; глибока долонна гілка — анастомоз — замикає глибоку долонну дугу, утворену променевою артерією; поверхнева долонна дуга лежить під до­лонним апоневрозом, вона утворена ліктьовою артерією і по­верхневою гілкою променевої артерії, від неї відходять спільні пальцеві артерії, які кровопостачають пальці.

Променева артерія лежить у променевій борозні перед­пліччя, проектується від середини ліктьової складки до пуль­сової точки, кровопостачає м'язи передпліччя, ліктьовий та променево-зап'ясткові суглоби, кисть.

Гілки променевої артерії: променева поворотна артерія; м ' язові гілки; долонна зап'ясткова гілка; тильна зап'ясткова гілка — бере участь у формуванні тильної артеріальної сіт­ки зап'ястка; поверхнева долонна гілка — анастомоз — зами­кає поверхневу долонну дугу, утворену ліктьовою артерією; перша тильна п'ясткова артерія — проходить через " анато­мічну табакерку", розгалужується на три тильні пальцеві арте­рії, які кровопостачають тильну поверхню І та половини II па­льців; головна артерія великого пальця — розгалужується на три власні долонні пальцеві артерії; глибока долонна дуга роз­ташована на основі п'ясткових кісток під сухожилком м'язів. Вона утворена променевою артерією і глибокою долонною гіл­кою ліктьової артерії, які на рівні головних п'ясткових кісток впадають у спільні пальцеві артерії.







Дата добавления: 2014-12-06; просмотров: 1094. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Шрифт зодчего Шрифт зодчего состоит из прописных (заглавных), строчных букв и цифр...

Картограммы и картодиаграммы Картограммы и картодиаграммы применяются для изображения географической характеристики изучаемых явлений...

Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Мотивационная сфера личности, ее структура. Потребности и мотивы. Потребности и мотивы, их роль в организации деятельности...

Классификация ИС по признаку структурированности задач Так как основное назначение ИС – автоматизировать информационные процессы для решения определенных задач, то одна из основных классификаций – это классификация ИС по степени структурированности задач...

Внешняя политика России 1894- 1917 гг. Внешнюю политику Николая II и первый период его царствования определяли, по меньшей мере три важных фактора...

В эволюции растений и животных. Цель: выявить ароморфозы и идиоадаптации у растений Цель: выявить ароморфозы и идиоадаптации у растений. Оборудование: гербарные растения, чучела хордовых (рыб, земноводных, птиц, пресмыкающихся, млекопитающих), коллекции насекомых, влажные препараты паразитических червей, мох, хвощ, папоротник...

Типовые примеры и методы их решения. Пример 2.5.1. На вклад начисляются сложные проценты: а) ежегодно; б) ежеквартально; в) ежемесячно Пример 2.5.1. На вклад начисляются сложные проценты: а) ежегодно; б) ежеквартально; в) ежемесячно. Какова должна быть годовая номинальная процентная ставка...

Выработка навыка зеркального письма (динамический стереотип) Цель работы: Проследить особенности образования любого навыка (динамического стереотипа) на примере выработки навыка зеркального письма...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.01 сек.) русская версия | украинская версия