СПОСТЕРЕЖЕННЯ ПЕРИСТАЛЬТИКИ ВІДДІЛІВ ЖКТ. ДОСЛІДЖЕННЯ ФЕРМЕНТАТИВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ СЛИНИ ТА ШЛУНКОВОГО СОКУМета. Спостерігати рухи стравоходу, шлунка і кишок у жаби при подразненні і в спокої. Дослідити дію ферментів слини та шлункового соку.
Прилади та матеріали. Препарувальний набір, препарувальна дощечка, фіз.розчин, вата, марлеві салфетки, шпильки, кристали NaС1, стимулятор. Термостат або водяна баня(37-38°С), лід або холодильник, штатив з пробірками (15 шт), склограф, розчин йоду або розчин Люголя (0, 2г кристалічного йодиду калія розчиняють у 150мл дист. води), реактив Фелінга (готують із двох розчинів, які готують та зберігають окремо, а перед застосуванням змішують у рівних об’ємах. Розчин 1: 5г NaOH і 17, 5г сегнетової солі розчиняють у 50мл води; розчин 2: 3, 5г CuSO
Об’єкт дослідження. Людина, жаба.
Питання для теоретичної підготовки. Значення травлення. Система органів травлення. Зміни їжі та її компонентів у травному тракті. Методи вивчення травної функції. Роботи Павлова та його школи по вивченнню фізіології травлення. Травлення у ротовій порожнині. Склад слини. Регуляція слиновиділення. Будова та функції шлунку. Склад шлункового соку. Регуляція секреторної та моторної функції шлункової секреції. Гормональна регуляція
Завдання 1. Спостереження рухів шлунка і кишок у жаби. Спинальну жабу (самця) приколюють до дощечки черевцем уверх. Розрізують черевну порожнину, печінку відсувають набік. Спостерігають рухи шлунка і кишок. Наносять механічні (пощипують пінцетом) і хімічні (прикладають змочений водою кристалик NaС1 до шлунка або кишок) подразнення і спостерігають скорочення м'язів кишки та звуження кишкового каналу в місці подразнення, а потім поширення цього явища на суміжні ділянки. Зробіть висновок щодо характеру рухів кишок і реакції на подразнення.
Завдання 2. Вплив блукаючого нерва на рух стравоходу. Жабі відрізають череп. Роблять розтин, знаходять стравохід та блукаючий нерв. Іноді, вже при препаруванні блукаючого нерва і перев’язуванні його помітно скорочення стравоходу. Потім перерізають блукаючий нерв, через 30хв подразнюють периферичний кінець електричним струмом (частота 10-20 імп/с). Визначають тривалість прихованого періоду і помічають тонічний характер скорочення стравоходу.
Завдання 3. Перетравлювання крохмалю ферментами слини. Завчасно готують розчини та реактиви. Збирають слину (близько 10 мл) за допомогою капсули чи природнім шляхом, випускаючи її через лійку у пробірку. Нумерують 5 пробірок, ставлять їх у штатив і в кожну відміряють по 1 мл слини. Потім в першу пробірку добавляють 3 мл 1% розчину вареного крохмалю; другу пробірку нагрівають на спиртівці до кипіння, охолоджують і добавляють 3 мл 1% розчину вареного крохмалю; у третю пробірку добавляють 0, 5% розчин НС1 до появи стійкого забарвлення лакмусового паперу і 3 мл 1% розчину вареного крохмалю; в четверту пробірку 3 мл 1% розчину сирого крохмалю; в п'яту 3 мл 1% розчину вареного крохмалю. Перші чотири пробірки ставлять на 30 хв в термостат або водяну баню, а п'яту пробірку - в холодильник чи стакан з льодом. Через 30 хв вміст всіх пробірок розділяють на дві частини (для цього нумерують ще 5 пробірок) і досліджують на наявність крохмалю (додають розчин Люголю)і цукрів (додають реактив Фелінга). За умови присутності крохмалю у пробірках з 1-2 краплями розчину Люголю колір змінюються на синій. А реактив Фелінга і нагрівання (до кипіння) виявляє наявність простих цукрів, тобто продуктів розщеплення крохмалю ферментами слини. У цих пробірках вміст стає буро-червоного кольору. Результати роботи оформити у вигляді таблиці.
Таблиця 10. Вплив ферментів слини на крохмаль.
|
розчиняють у 50мл води), 0, 5% розчин НС1, лакмусовий папір, 1% розчин вареного крохмалю, 1% розчин сирого крохмалю. Спиртівка, пінцет, фібрин (яєчний білок), 0, 5% розчин NаНСО 
.
