Протипожежне водопостачання. 8. 104 На ГНС, ГНП та АГЗС з надземними резервуарами ЗВГ загальною

8. 104 На ГНС, ГНП та АГЗС з надземними резервуарами ЗВГ загальною

 

місткістю до 200 м³ або підземними до 1000 м³, протипожежне водопостачання передбачають від резервуарів для води (або водоймищ), що мають запас

 

із розрахунку витрати - 15 л/с з організацією забору води мотопомпою або пожежною машиною. У цьому випадку може бути передбачений пожежний пост з мотопомпою в теплому приміщенні, набором рукавів, порошкових та вуглекислотних вогнегасників.

При цьому зливальна залізнична естакада повинна бути запроектована на одночасний прийом не більш 4-х залізничних цистерн загальним об'ємом 200 м³.

На ГНС або ГНП із надземними резервуарами ЗВГ загальним об'ємом понад 200 м³ та підземними понад 1000³м слід передбачати систему протипожежного водопостачання, що включає резервуари з протипожежним запасом води, насосну станцію та кільцевий водопровід високого тиску з гідрантами із застосуванням ручних установок водяного пожежогасіння.

8.105 Витрату води на зовнішнє пожежогасіння ГНС приймають за таблицею 17. Для протипожежного захисту об'єктів ГНС можуть бути також використані установки пінного, газового та порошкового пожежогасіння.

Таблиця 17

8. 106 На ГНС із надземними резервуарами зберігання ЗВГ при загальній місткості резервуарів зберігання ЗВГ більш 200 м³ для запобігання підвищення тиску газу від нагрівання сонячними променями передбачають стаціонарну автоматичну систему водяного охолодження резервуарів, що повинна забезпечувати інтенсивність зрошення протягом 75 xb. усіх бічних і торцевих поверхонь 0, 1 л/(с·м³) і 0, 5 л/(с·м³) для торцевих стінок, які мають арматуру.

Витрату води приймають з розрахунку одночасного зрошення трьох резервуарів при однорядному розташуванні резервуарів в групі і шести резервуарів при дворядному розташуванні в одній групі та враховувати додатково до витрат води, зазначеної в таблиці 17.

При визначенні загальної витрати води на зовнішнє пожежогасіння та зрошення резервуарів враховують витрату води на охолодження резервуарів із гідрантів у кількості 25 % витрат, зазначених в таблиці 17.

8.107 В приміщенні класу B-1a будинків, що відносяться з вибухопожежної небезпеки до категорії А, та у зовнішніх вибухонебезпечних установках необхідно передбачати первинні засоби пожежогасіння згідно з додатком H.

8.108 АГЗП повинні бути забезпечені надійним телефонним або мобільним радіозв'язком із найближчою пожежною частиною.

8. 109 Протипожежну насосну станцію на ГНС з надземними резервуарами за надійністю дії відносять до І категорії.

При електропостачанні ГНС від одного джерела живлення необхідно передбачати установку резервних протипожежних насосів з електропостачанням від дізель-генераторів.

8.110 На ГНС з резервуарним парком надземних резервуарів загальним об'ємом понад 2000 м слід передбачати пожежний пост (з пожежною машиною) за погодженням з місцевими органами держпожнагляду.

8.111 На водопровідних колодязях, що розташовуються в зоні радіусом 50 м від будинків, які відносяться по вибухопожежній небезпеці до категорій А та Б, а також зовнішніх установок та споруд ГНС з вибухонебезпечними зонами класу B-Ir, передбачають по дві кришки, простір між кришками повинен бути засипаний піском прошарком не менше 0, 15 м, або ущільнено іншим матеріалом, що виключає проникнення газу в колодязь у випадку його витоку.

8.112 На ГНС передбачають виробничу та побутову каналізацію.

8.113 При проектуванні каналізації ГНС, при можливості, передбачають спільне відведення побутових та виробничих стічних вод та повторне використання незабруднених виробничих стоків, а також забруднених виробничих стоків після їхнього локального очищення.

8.114 Відведення стічних вод після пропарки (промивання) резервуарів, автоцистерн та балонів передбачають у виробничу каналізацію через відстійник, конструкція якого повинна давати можливість уловлювання плаваючих забруднень, аналогічних за складом нафтопродуктам.

Відведення поверхневих вод з обвалованої території бази зберігання пе­редбачають за рахунок планування цієї території з випуском води через дощеприймальник з гідрозатвором. Воду після гідровипробувань резервуарів відводять по тимчасових трубопроводах в зливову каналізацію крізь бензомаслоуловлювач.

8.115 На випусках виробничої каналізації з приміщень, які відносяться по вибухопожежній небезпеці до категорій А та Б передбачають колодязі з гідрозатворами. Каналізаційні колодязі, розташовані в зоні радіусом до 50 м від цих будинків, зовнішніх установок та споруд ГНС з вибухонебезпечними зонами класу B-Iг, необхідно передбачати з двома кришками, простір між кришками повинен бути засипаний піском на висоту не менше 0, 15 м, або ущільнений іншим матеріалом, що виключає проникнення газу в колодязь у випадку його витоку.

8.116 Трубопроводи теплових мереж на території ГНС передбачають, як правило, надземними. Підземна прокладка допускається на окремих ділянках при неможливості здійснити надземну прокладку.

8.117 Прокладка трубопроводів систем опалення всередині виробничих приміщень, що відносяться по вибухопожежній небезпеці до категорії А, передбачається відкритою. Забороняється установка тимчасових приладів опалення (електричних, газових та інших) у вибухонебезпечних приміщеннях.

8.118 Для закритих приміщень, що відносяться по вибухопожежній небезпеці до категорій А та Б, необхідно передбачати системи штучної припливно-витяжної вентиляції. Для забезпечення розрахункового повітрообміну у верхніх зонах приміщень допускається улаштування природної вентиляції з установкою дефлекторів. У робочий час допускається передбачати в цих приміщеннях природну або змішану вентиляцію з установкою опалювальних приладів.

Забороняється застосування у вибухонебезпечних приміщеннях повної або часткової рециркуляції повітря з метою повітряного опалення.

8.119 Кратність повітрообміну в приміщеннях насосно-компресорного, випарного, наповнювального відділень, відділеннях дегазації та фарбування балонів необхідно передбачати в розмірі не менше десятьох обмінів за годину у робочий час і трьох обмінів за годину у неробочий час.

8.120 Витяжка з виробничих приміщень, що відносяться по вибухопожежній небезпеці до категорій А та Б, у яких використовуються зріджені гази, передбачається з нижньої та верхньої зон приміщення, при цьому з нижньої зони необхідно забирати не менше 2/3 нормованого обсягу повітря, що видаляється, з урахуванням кількості повітря, що видаляється місцевими відсосами. Отвори систем загальнообмінної витяжної вентиляції передбачаються на рівні 0, 3 м від підлоги.

8.121 Аварійну вентиляцію слід передбачати згідно з вимогами СНІП 2.04.05. Вмикання аварійної вентиляції слід передбачати автоматичне від приладів, що сигналізують про небезпечну концентрацію газу в повітрі приміщення. Видалення повітря при цьому слід передбачати з нижньої зони приміщень. Одночасно з вмиканням аварійної витяжної вентиляції повинно забезпечуватися вимикання електроприводів насосів та компресорів.

8. 122 Згідно з вимогами ГТУЕ допускається блокувати приміщення електрощитової та щитової КВП з вибухонебезпечними приміщеннями ГНС при умові створення в цих приміщеннях підпору повітря з тиском не менше 50 Па. Забір повітря необхідно передбачати з невибухонебезпечних зон.

Примітка. Небезпечною концентрацією газу в повітрі приміщення вважається концентрація більш 20 % нижньої концентраційної межі займистості газу.

8.123 Електроприводи насосів, компресорів та іншого устаткування, встановлюваного в виробничих приміщеннях, які відносяться по вибухопожежній небезпеці до категорій А та Б, слід блокувати з вентиляторами витяжних систем таким чином, щоб вони не могли працювати при відключенні вентиляції.

8.124 В неопалювальних виробничих приміщеннях ГНС, в яких обслуговуючий персонал знаходиться менше двох годин, допускається передбачати природну вентиляцію через жалюзійні решітки, які розміщуються в нижніх частинах зовнішніх стін.

8. 125 Від обладнання, в конструкції якого є місцеві відсоси, видалення повітря передбачається окремими вентиляційними системами.