Студопедия — Форми власності на землю і форми господарювання в аграрному секторі економіки
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Форми власності на землю і форми господарювання в аграрному секторі економіки






Характер і особливості аграрних відносин визначаються насамперед формою власності на землю як основний засіб виробництва

У сучасних умовах власність на землю в різних країнах має такі форми: приватна, державна, колективна.

- державна форма власності – земля як об’єкт власності належить суспільству або державі (заповідники, земля для побудови державних підприємств, для транспортних потреб);

- приватна форма власності – земля належить приватним землевласникам (ділянки землі для забудови, для індивідуального, сільськогосподарського виробництва);

- колективна форма власності – земля належить колективним сільськогосподарським підприємствам (КСП).

Правову основу для відносин власності на землю складає закон „Про селянське (фермерське) господарство”, прийнятий ВРУ в 1992 році і закон „Про власність”, прийнятий ВРУ в 1991 році.

У більшості держав світу, у тому числі й в Україні, законодавчо закріплене право приватної власності на землю. Питання про форму власності на землю має важливе значення для кожного громадянина країни, тому що земля – це унікальне природне багатство, природне середовище існування суспільства, і будь-яка людина повинна мати право на частину цього природного надбання. Наявність різних форм власності на землю і землекористування є основою багатоукладності сільського господарства. Світова практика показує, що в аграрному секторі ефективно функціонують різноманітні за розмірами і формами власності види підприємств — дрібні, середні й великі, засновані на повній власності на землю, частковій власності й оренді; сімейні ферми, сільськогосподарські кооперативи і корпорації. Усі вони мають однакові права у відносинах з державою, іншими аграрними і сільськогосподарськими підприємствами та організаціями.

Під впливом певних умов, економічних, природних, соціальних, науково-технічних факторів, історичних традицій сформувалися різні моделі ефективних аграрних економік:

Американська форма організації аграрної сфери, приміром, ґрунтується на приватних фермах з власною або орендованою землею, тісно пов'язаних із сервісними структурами, харчовою індустрією, банками. Останнім часом дедалі активнішу роль відіграють акціонерні підприємства.

Західноєвропейська модель спирається на сімейні ферми, розгалужену і всеохоплюючу кооперацію з чітко налагодженим сервісом, дотриманням цінового паритету і жорстких квот.

Китайська модель земельної реформи, що була проведена у 80-х роках, передбачала ліквідацію комун, директивного планування й обов’язкових поставок. Земля закріплена за селянськими сім’ями. Розвивається кооперація, створюється потужна місцева переробна промисловість.

Суб’єкти прав власності на землю в Україні

Суб’єкти права державної власності на землю:

– Верховна Рада України – на землі загальнодержавної власності;

– Верховна Рада Республіки Крим – на землі у межах території республіки, за винятком земель загальнодержавної власності;

– обласні, районні, міські, селищні, сільські Ради народних депутатів

– на землі у межах їхніх територій, за винятком земель, що перебувають у загальнодержавній власності.

Суб’єкти права приватної власності на землю:

– сільськогосподарські приватні (приватно - орендні) підприємства;

– індивідуальні (сімейні форми);

– сільськогосподарські кооперативи;

– сільськогосподарські акціонерні товариства;

– об’єднання (асоціації, спілки) сільськогосподарських виробників.

Крім того, громадяни України мають право на одержання у приватну власність земельних ділянок для:

– ведення особистого підсобного господарства;

– будівництво й обслуговування будинку (присадибна ділянка);

– індивідуального дачного, гаражного будівництва, садівництва.

Види сільськогосподарських підприємств за соціально-економічною природою:

1. Державні підприємства – працюють на землі, що є державною.

2. Приватні (приватно-орендні) сільськогосподарські підприємства – займаються виробництвом сільськогосподарської продукції та товарів, діють на засадах підприємництва і самоврядування.

3. Селянське (фермерське) господарство — як правило, сімейно-трудове об'єднання мешканців села, життя і побут яких пов'язані з землеробством, особистою працею, спрямованою на виробництво товарної маси продуктів харчування, продовольства й сировини і на одержання доходів.

4. Сільськогосподарські кооперативи — добровільні об'єднання фізичних і юридичних осіб в іншу юридичну особу на засадах членства, об'єднання пайових внесків, участі у спільній сільськогосподарській виробничій діяльності й обслуговуванні переважно члені» кооперативу.

5. Акціонерні товариства — підприємства, капітал яких утворюється за рахунок внесків його учасників (акціонерів) шляхом придбання акцій.

6. Приватне підсобне господарство громадян — форма виробництва, яка ґрунтується на приватній власності громадян, а також на їхній особистій праці та праці членів їхніх сімей; є додатковим джерелом прибутків і має споживчий характер.

 







Дата добавления: 2014-12-06; просмотров: 2335. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Приложение Г: Особенности заполнение справки формы ву-45   После выполнения полного опробования тормозов, а так же после сокращенного, если предварительно на станции было произведено полное опробование тормозов состава от стационарной установки с автоматической регистрацией параметров или без...

Измерение следующих дефектов: ползун, выщербина, неравномерный прокат, равномерный прокат, кольцевая выработка, откол обода колеса, тонкий гребень, протёртость средней части оси Величину проката определяют с помощью вертикального движка 2 сухаря 3 шаблона 1 по кругу катания...

Неисправности автосцепки, с которыми запрещается постановка вагонов в поезд. Причины саморасцепов ЗАПРЕЩАЕТСЯ: постановка в поезда и следование в них вагонов, у которых автосцепное устройство имеет хотя бы одну из следующих неисправностей: - трещину в корпусе автосцепки, излом деталей механизма...

Метод Фольгарда (роданометрия или тиоцианатометрия) Метод Фольгарда основан на применении в качестве осадителя титрованного раствора, содержащего роданид-ионы SCN...

Потенциометрия. Потенциометрическое определение рН растворов Потенциометрия - это электрохимический метод иссле­дования и анализа веществ, основанный на зависимости равновесного электродного потенциала Е от активности (концентрации) определяемого вещества в исследуемом рас­творе...

Гальванического элемента При контакте двух любых фаз на границе их раздела возникает двойной электрический слой (ДЭС), состоящий из равных по величине, но противоположных по знаку электрических зарядов...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.013 сек.) русская версия | украинская версия