Студопедия — Аналіз взаємозв’язків між атрибутивними ознаками
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Аналіз взаємозв’язків між атрибутивними ознаками






Аналіз взаємозв’язків між атрибутивними ознаками проводиться на основі таблиць взаємної спряженості, які описують комбінаційні розподіли сукупностей за двома ознаками – факторною х та результативною у. За наявності стохастичного зв’язку умовні розподіли змінюються від групи до групи.

Оцінка щільності стохастичного зв’язку ґрунтується на відхиленнях фактичних частот від теоретичних , пропорційних підсумковим частотам безумовного розподілу:

де — підсумкові частоти за ознакою х; - підсумкові частоти за ознакою у; n – обсяг сукупності.

Очевидно, що

Абсолютну величину відхилень характеризує квадратична спряженість Пірсона :

За відсутності стохастичного зв’язку Для висновку про істотність зв’язку фактичне значення порівнюється з критичним для заданої імовірності 1− α та числа ступенів свободи де тх та ту відповідно кількість груп за ознаками х та у. Відносною мірою щільності стохастичного зв’язку слугують коефіцієнти взаємної спряженості С, які за змістом ідентичні коефіцієнтам кореляції. Якщо тх = ту, використовують коефіцієнт спряженості Чупрова:

 

якщо тх ту, перевагу віддають коефіцієнту спряженості Крамера:

,

де мінімальна кількість груп за ознакою х чи у.

Значення коефіцієнта С коливаються в межах від 0 до 1.

У випадку, коли тх = ту = 2, розрахунок коефіцієнта взаємної спряженості спрощується:

У статистичній літературі коефіцієнт С для 4 – клітинної таблиці називають коефіцієнтом контингенції (асоціації). Очевидно,

Для аналізу такого типу таблиць використовують також відношення перехресних добутків або відношення шансів:

відношення шансів характеризує міру відносного ризику фактора х на результат у.

8. Ряди динаміки

 

8.1. Суть і складові елементи динамічного ряду

 

Суспільні явища безперервно змінюються. Протягом пев­ного часу — місяць за місяцем, рік за роком — змінюються кількість населення, обсяг і структура суспільного виробницт­ва, рівень продуктивності праці тощо. Аналіз соціально-еко­номічного розвитку — одне з важливих завдань статистики. Інформаційною базою його слугують динамічні (часові, хро­нологічні) ряди.

Динамічний ряд це послідовність чисел, які характеризу­ють зміну того чи іншого соціально-економічного явища. Еле­ментами динамічного ряду є перелік хронологічних дат (момен­тів) або інтервалів часу і конкретні значення відповідних статистичних показників, які називаються рівнями ряду.

При вивченні динаміки важливі не лише числові значення рі­внів, а і їх послідовність. Як правило, часові інтервали між рів­нями однакові (доба, декада, календарний місяць, квартал, рік). Складовими динамічного ряду є, ознака часу t і числові значення показника yt..Узявши будь-який інтервал за одиницю, послідовність рівнів за­писуємо так: у1, у2, у3,..., уn.

Залежно від статистичної природи показника-рівня розріз­няють динамічні ряди первинні й похідні, ряди абсолютних, се­редніх і відносних величин. За ознакою часу динамічні ряди поділяються на інтервальні та моментні. Рівень моментного ряду фіксує стан явища на певний момент часу. В інтервальному ряді рівень — це агрегований результат процесу й залежить від тривалості часового інтервалу: вироб­ництво електроенергії за рік, вилов риби за сезон. Зауважимо, що й похідні показники, обчислені на основі інтервальних ря­дів, на відміну від моментних залежать від протяжності часу (середньодобове чи середньорічне виробництво електроенергії на душу населення). Ряд динаміки відносних величин - ряд цифрових даних, що характеризують зміну відносних величин - розмірів суспільних явищ у часі. Ряд динаміки середніх величин − ряд цифрових даних, що характеризують зміну середніх розмірів ознак суспільних явищ у часі.

Соціально-економічні процеси динамічні, що виявляються ста­лою зміною рівнів динамічного ряду. Поряд з динамічністю їм притаманна інерційність: зберігається механізм формування явищ і характер розвитку (темпи, напрям, коливання). При знач­ній інерційності процесу й незмінності комплексу умов його розвитку правомірно очікувати в майбутньому ті властивості й хара­ктер розвитку, які були виявлені в минулому. Діалектична єдність мінливості і сталості, динамічності та інерційності формує характер динаміки, уможливлюючи статистичне прогнозу­вання соціально-економічних процесів.

При вивченні закономірностей соціально-економічного розви­тку статистика розв’язує низку завдань: вимірює інтенсивність динаміки, виявляє й описує тенденції, оцінює структурні зрушен­ня, сталість і коливання рядів, виявляє фактори, які спричиню­ють зміни.

Неодмінна умова побудови рядів динаміки - забезпечення порівнянності даних. Це досягається тим, що в процесі збирання й обробки даних у всіх випадках застосовуються однакові прийоми і принципи, (показники розраховуються за рівні періоди часу, відносяться до однієї і тієї ж території і т.д.).

 







Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 790. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Теория усилителей. Схема Основная масса современных аналоговых и аналого-цифровых электронных устройств выполняется на специализированных микросхемах...

Логические цифровые микросхемы Более сложные элементы цифровой схемотехники (триггеры, мультиплексоры, декодеры и т.д.) не имеют...

ТРАНСПОРТНАЯ ИММОБИЛИЗАЦИЯ   Под транспортной иммобилизацией понимают мероприятия, направленные на обеспечение покоя в поврежденном участке тела и близлежащих к нему суставах на период перевозки пострадавшего в лечебное учреждение...

Кишечный шов (Ламбера, Альберта, Шмидена, Матешука) Кишечный шов– это способ соединения кишечной стенки. В основе кишечного шва лежит принцип футлярного строения кишечной стенки...

Принципы резекции желудка по типу Бильрот 1, Бильрот 2; операция Гофмейстера-Финстерера. Гастрэктомия Резекция желудка – удаление части желудка: а) дистальная – удаляют 2/3 желудка б) проксимальная – удаляют 95% желудка. Показания...

Факторы, влияющие на степень электролитической диссоциации Степень диссоциации зависит от природы электролита и растворителя, концентрации раствора, температуры, присутствия одноименного иона и других факторов...

Йодометрия. Характеристика метода Метод йодометрии основан на ОВ-реакциях, связанных с превращением I2 в ионы I- и обратно...

Броматометрия и бромометрия Броматометрический метод основан на окислении вос­становителей броматом калия в кислой среде...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.012 сек.) русская версия | украинская версия