Постановка задач підрозділу

Приклад: " Яструб-10, я — Сокіл-15, з рубежу... атакувати в напрямку... захопити пункт... надалі наступати... артилерія придушує... готовність... " Ворон" наступає в напрямку... захоплює пункт... Я — Сокіл-15, прийом" (усі пункти, рубежі, об'єкти вказуються по орієнтирах, кодованій карті або по умовних найменуваннях місцевих предметів, час готовності — по таблиці сигналів).

Переговори по радіотелефоні з винесеного телефонного апарата чи через комутатор ведуться за викладеними вище правилами. Надаючи радіоканал для переговорів, черговий радист (телефоніст) повідомляє абоненту позивні радіостанцій і попереджає його фразою: " Говоріть по радіо".

Радіостанціям привласнюються наступні позивні: індивідуальні (закріплені за кожною станцією), лінійні (однієї позивний для кожної пари станцій), індивідуально-лінійні (закріплені за кожним кореспондентом кожної пари станцій).

Запит на пароль дається у випадках, коли виникає сумнів у приналежності радіостанції, з якою встановлюється чи підтримується зв'язок. Він запитується з дозволу командира.

З радіостанціями, що неправильно відповіли на запит пароля, зв'язок припиняється, про що радист негайно доповідає по команді.

Перевірка радіозв'язку створюється для підтримки її в постійній готовності до радіообміну і контролю пильності несення служби черговими радистами. Вона створюється шляхом виклику і відповіді на виклик, передачею коротких сигналів і радіограм. Перевірка зв'язку може бути двосторонньою чи односторонньою. Вказівки про перевірку радіозв'язку дає командир підрозділу, керуючись розпорядженням старшого начальника про режим радіозв'язку.

Передача команд, а також постановка задач по радіо можуть здійснюватися як з попередньою пропозицією й одержанням згоди на прийом, так і без них.

У випадку коли у радіостанції яка викликається є в наявності для передачі категорійна радіограма (тобто радіограма визначеної терміновості), вона робить зустрічну пропозицію з вказівкою серії наявної радіограми.

При наявності в працюючих між собою станцій радіограм однакової категорії обмін ними проводиться по черзі по одній чи декількох радіограмах. Крім того, черговість передачі може бути встановлена головною радіостанцією.

При необхідності передати радіограму радіостанції, що зайнята обміном з іншим кореспондентом, радист, дочекавшись кінця передачі (але не кінця обміну), викликає потрібну радіостанцію і пропонує їй радіограму з вказівкою відповідної категорії.

Радист, що одержав пропозицію прийняти радіограму вищої категорії, зобов'язаний дати кореспонденту, з яким він до цього вів обмін, кодове вираження " Чекайте", а радіостанції, що його викликала — згоду на прийом.

Якщо станція, яку викликають, передавала чи приймала від іншої станції радіограму тієї ж категорії терміновості, що і запропонована радіограма, вона відповідає: " Зрозумів, чекайте" — і, закінчивши передачу чи прийом радіограми, негайно дає згоду на прийом.

Коли радист радіостанції яку викликають не готовий і не може відразу дати згоду на прийом, то замість " Я готовий" дається " Чекайте".

При передачі багатослівних радіограм після кожних 40 слів (груп) тексту, а при поганих умовах зв'язку після кожних 20 слів (груп) тексту може запитуватися правильність прийому кодовим виразом " Підтвердіть, чи ви приймаєте". — Приймаюча станція підтверджує правильність прийому словом " Прийняв". Передаюча станція передає сигнал " Починаю передачу" і продовжує передачу з останньої переданої групи (слова).

Кожна прийнята частина радіограми негайно відправляється адресату з оцінкою, яка частина прийнята.

При двосторонньому радіозв'язку зв'язок вважається встановлений, якщо радіостанція одержала від кореспондента відповідь на свій виклик і підтвердила, що чує цю відповідь. На кожну прийняту радіограму дається підтвердження у виді квитанції. Радіостанція повинна дати її, не очікуючи запиту.

Квитанція передається в такій послідовності: позивний своєї радіостанції — 1 раз, кодове вираз " Прийнято" — 1 раз, номер радіограми — 1 раз, знак закінчення передачі — 1 раз.

Часом прийому (передачі) радіограми вважається час передачі (прийому) квитанції. Після цього радіостанції, що не мають навантаження, на передачу не працюють. Квитанція на повідомлення, передані без заголовка, дається кодовим виразом " Прийнято" без вказання номера.

Підтвердження прийому коротких повідомлень, переданих без заголовка і слідуючих безупинно, передається кодовим виразом " Прийнято" із вказівкою числа прийнятих повідомлень. Якщо передані повідомлення пронумеровані, підтвердження їхнього прийому дається кодовим виразом " Прийнято" із указівкою номерів прийнятих повідомлень і часу прийому першого й останнього з них (через дробову риску).

За вимогою радіостанції, що передала радіограму, може бути дане підтвердження в прийомі радіограми зворотною перевіркою.

При однобічному зв'язку і роботі безквитанційним способом радіограма передається двічі. Перед кожною передачею даються позивні станції, яка викликається — 3 рази і своєї станції — 2 рази (при застосуванні лінійних і індивідуально-лінійних позивних — тільки позивні своєї радіостанції 3 рази) і пропозиція на передачу радіограми. Наприкінці другої передачі замість знака закінчення передачі передається кодове вираження " Кінець передачі, відповідь не потрібна".

Підтвердження про прийом радіограм не передаються чи передаються по інших каналах зв'язку. Порядок підтвердження про прийом радіограм в цьому випадку встановлюється начальником, що організує зв'язок.

Для загального виклику всіх радіостанцій мережі застосовуються циркулярні позивні, а для визначеної групи станцій мережі — їх індивідуальні позивні.

До початку передачі циркулярної радіограми необхідно переконатися в тому, що станції мережі не зайняті обміном. Після цього передається попередній загальний виклик із застосуванням циркулярного чи індивідуального позивних для попередження кореспондентів про майбутню циркулярну передачу.

Приклад: " Сокіл-13, Сокіл-13, Сокіл-13, є в наявності(маю)... радіограм для Вас чи для... (позивний), кінець передачі радіограми" (Сокіл-13 — у даному випадку циркулярний позивної радіостанції).

Якщо в мережі не призначений циркулярний позивний, але виникає необхідність у передачі радіограми, призначеної всім чи деяким станціям мережі, проводиться одночасний виклик цих станцій звичайним порядком з додаванням наприкінці виклику кодових виражень " Маю... радіограм для Вас чи для... (позивний), кінець передачі радіограми".

Приклад: " Яструб-17, Вітер-23, Акація-13, маю... радіограм для Вас чи для... (позивний), кінець передачі радіограми".

По цьому виклику всі станції мережі чи тільки ті, кого це стосується, готуються до прийому циклічної радіограми. Відповідь на попередній виклик не дається.

При однобічному радіозв'язку і роботі безквитанційним способом циклічна радіограма передається двічі, а підтвердження про її прийом не передається чи передається по інших каналах зв'язку.

Через проміжну радіостанцію радіограми можуть передаватися з пропозицією і без пропозиції про прийом.

Пропозиція про прийом радіограми на проміжну радіостанцію передається звичайним способом, але замість кодового виразу " Я маю... радіограм для Вас" передається " Чи можете Ви прийняти радіограму для радіостанції...? " і вказується позивний радіостанції призначення чи умовне найменування кореспондента. Проміжна радіостанція з'ясовує можливість передачі радіограми по призначенню і дає згоду на прийом звичайним способом.

При передачі радіограм в адресній частині проставляються кодові вираження " З" і " Для" з позивними радіостанцій чи умовними найменуваннями відправника й одержувача.

Проміжна радіостанція, прийнявши транзитну радіограму, зобов'язана дати квитанцію в звичайному порядку.

При передачі радіограм на проміжну станцію без попередньої пропозиції на початку передачі даються позивні станції яка викликається — 3 рази і своєї станції — 2 рази (при застосуванні лінійних і індивідуально-лінійних позивних — позивний своєї станції 3 рази), а також кодовий вираз " Я маю... радіограм для Вас", а в адресній частині проставляються кодові вирази " З" і " Для" з позивними радіостанцій чи з умовними найменуваннями відправника й одержувача.

Проміжна станція передає транзитну радіограму станції призначення звичайним способом, замінюючи при цьому тільки позивні працюючих між собою станцій:

Якщо станція призначення прийняла призначену їй радіограму одночасно з проміжною станцією, вона негайно передає квитанцію проміжній станції, не очікуючи від неї пропозиції і передачі радіограми.

При погіршенні умов проходження радіохвиль і при впливі перешкод здійснюється перехід на запасні частоти: Він здійснюється з дозволу головної радіостанції. Коли запасні частоти закріплюються за радіомережею (радіонапрямком), перехід проводиться на одну з запасних, частот, призначених для цієї радіомережі (радіонапрямку).

При роботі в радіомережі радист, передавши пропозицію про перехід на запасну частоту, повинен переконатися, що його пропозиція прийнята всіма радіостанціями мережі, передати кожній радіостанції підтвердження, і тільки після повного закінчення службового обміну усі радіостанції одночасно переходять на запасну частоту і встановлюють на ній зв'язок.

При подавленні сигналу кореспондента перешкодами на робочій частоті мережі (напрямку), коли явно відсутня можливість передати і почути пропозицію про перехід на запасну частоту в обох кореспондентів, зв'язок між ними відновлюється на запасній частоті. При цьому радіостанції переходять на запасну частоту, не очікуючи пропозиції і по можливості не припиняючи прийом на робочій частоті.

Перехід для роботи з радіомережі в радіонапрямок проводиться за вказівкою командира (начальника зв'язку). Пропозиція про перехід може давати як головна радіостанція, так і один з кореспондентів.

При переході в радіонапрямок прийом на частоті мережі не припиняється. У випадку відсутності радіостанцій чи радіоприймачів для прийому в радіомережі перехід у радіонапрямок двох кореспондентів радіомережі проводиться з дозволу головної радіостанції.

Пропозиція про перехід з радіомережі (радіонапрямку) у радіонапрямок (радіомережу) передається по таблиці чергового радиста чи по службових сигналах, встановленим для цієї мети начальником, що організує зв'язок.

Черговий радист повинен виявляти розумну ініціативу в скороченні службових переговорів при встановленні зв'язку, переході на іншу частоту і веденні радіообміну.

В усіх радіомережах і радіонапрямках при задовільній чутності радіообмін повинний проходити без позивних.

Жодного зайвогознаку, ні однієї зайвої секунди на передачу! — обов'язкова вимога до кожного радиста.

При веденні бойових дій у горах виникає ряд складних питань щодо керування військами, що випливають з фізико-географічних особливостей місцевості. Тут радіозв'язок є головним засобом управління підрозділами. Унаслідок цього по-особливому вирішується питання про вибір місць розгортання пунктів управління. Практика показує, що вони повинні розгортатися на пануючих висотах, а при неможливості — у створі з ущелинами, по яких діють підрозділи.

Доцільно застосовувати засіб КХ-радіозв'язку, що у русі забезпечують зв'язок на відстані до 15–20 км, а на стоянці — до 70–80 км.

При значному віддаленні підрозділів від головної радіостанції необхідно застосовувати спосіб організації зв'язку через переприйомні і ретрансляційні пункти, обладнані на зайнятих нашими військами пануючих висотах переносними УКХ — радіостанціями. Якщо по умовам обстановки радіостанцію приходиться розташовувати в ущелину, місце для неї треба вибирати на схилі хребта, що знаходиться на протилежній стороні від кореспондента.

Для усунення екрануючого впливу гір, необхідний найбільш оптимальний підбор частот. Кращі результати на КХ-радіостанціях показують антени спрямованої дії, що мало випромінюють уздовж поверхні землі і добре випромінюють під крутими кутами до обрію (вібратор, підвішений на висоту 8–10 м від землі).

Забезпечення надійного зв’язку земною (поверхневої) хвилею можна домогтися, організувавши окремі напрямки, що проходять в основному уздовж долин і ущелин з використанням спрямованих (" похилий промінь", променева) і комбінованих (штирьових) антен.

У пустельній місцевості при організації радіозв'язку необхідно враховувати вплив піщаного пилу, високої температури і різких її коливань протягом доби на роботу засобів зв'язку, а також труднощі маскування вузлів і станцій зв'язку.

Відомо, що піщані бурі продовжуються від одного до декількох годин. Уже за годину-півтора до початку бурі з'являються перешкоди радіоприйому, які різко зростають у міру наближення пильної хмари і надалі унеможливлюють прийом і передачу. На корпусах бронетранспортерів створюється велика статична напруга, навіть небезпечна для життя особового складу екіпажа. У цих випадках необхідно обладнати якісне заземлення, а в міру віддалення з зони пилу негайно проводити обслуговування передавальних пристроїв, перевірку антенних ізоляторів і агрегатів електроживлення.

Для зменшення негативного впливу кліматичних умов на роботу засобів зв'язку треба, крім того, захищати техніку зв'язку від сонячної радіації і пилу навісами з брезенту, маскувальними сітка, робити додаткове охолодження, частіше проводити профілактичні і регламентні роботи, стежити за щільністю і рівнем електроліту в акумуляторах, мати резерв джерел електроживлення.

На організацію зв'язку в північних районах впливають важкодоступний характер місцевості і слаборозвинена дорожня мережа, складність орієнтації і маскування радіостанцій, суворий і нестійкий клімат, часті магнітні й іоносферні бурі, наявність великих озерно-болотистих просторів.

Для організації радіозв'язку в північних районах використовуються радіостанції в середньохвильовому і короткохвильовому діапазонах, застосовуються антени спрямованої дії, створюються ретрансляційні пункти, приймаються міри для захисту антен від вітру й ожеледі.