Характеристика артилерійських систем

Основним вогневим і тактичним підрозділом артилерії є дивізіон; Він складається з командування, штабу трьох батарей, підрозділів забезпечення і обслуговування. Дивізіон розташовується на вогневих позиціях, як правило, побатарейно і може вражати одночасно одну або декілька цілей.

Батарея (артилерійська, мінометна, реактивної артилерії) є вогневим і тактичним підрозділом артилерії, що складається з вогневих взводів зі встановленою кількістю знарядь (мінометів, бойових машин) і взводу (відділення) управління.

Батарея може поражати одну-дві цілі стріляючи із закритої вогневої позиції або декілька цілей, залежно від кількості знарядь в батареї, вогнем прямим наведенням. При виконанні вогневих задач батарея, як правило, розташовується на одній закритій вогневій позиції, а для стрільби прямим наведенням — на одній або декількох відкритих вогневих позиціях.

Батарея діє у складі дивізіону, призначається для підтримки батальйону (роти) або придається їм.

Приданий артилерійський підрозділ (дивізіон, батарея, взвод) поступає в під поряд­кування загальновійськового командира і виконує всі поставлені йому задачі. При необхідності воно може притягуватися до виконання задач за рішенням старшого командира (начальника).

Підтримуючий артилерійський підрозділ (дивізіон, батарея, взвод), залишаючись в підпорядкуванні старшого артилерійського командира (начальника), на окремих етапах бою виконує задачу по вогневій поразці противника, поставлену командиром загальновійськової частини (підрозділу), яку він підтримує.

Мінометний підрозділ, що входить до складу батальйону, виконує вогневі задачі, залишаючись в безпосередньому підпорядкуванні командира батальйону, або додається одній з рот.

Батарея реактивної артилерії діє, як правило, у складі дивізіону і виконує вогневі задачі на користь загальновійськової частини.

Вогневий взвод є вогневим підрозділом артилерії. Він складається з одного або декількох одиниць артилерії (мінометів, бойових машин, установок ПТУР). Вогневий взвод виконує вогневі задачі у складі батареї або самостійно.

Одиниця артилерії (міномет, бойова машина, установка ПТУР) в бою діє, як правило, у складі взводу. Обслуговуючий їх особовий склад називається гарматною (мінометною) обслугою або розрахунком бойової машини (установки).

Взвод управління дивізіону (батареї) призначений для ведення розвідки, обслуговування стрільби і забезпечення зв'язку. Взвод управління складається з відділення розвідки і відділення зв'язку.

Залежно від характеру цілей для ефективнішого вирішення бойових задач на озброєнні артилерійських підрозділів знаходяться одиниці артилерії різних калібрів і видів, які мають неоднакові по крутизні траєкторію і потужність снаряду.

Наприклад, щоб уразити танк, снаряд повинен летіти по пологій траєкторії і потрапити в броню танка під прямим кутом. Снаряд, направлений до броні танка під гострим кутом, володіє меншою пробивною здатністю і може зісковзнути з поверхні броні, тобто зрикошетити. Крім того, щоб знищити танк, необхідно додати снаряду велику початкову швидкість, що збільшить силу удару. Отже, знищити танк супротивника краще гарматою, вододіючою пологою траєкторією, ніж гаубицею з крутішою траєкторією. А ось щоб поруйнувати бліндаж, укритий в землі, необхідно пробити його снарядом зверху. Тому снаряд повинен летіти не по пологій траєкторії, а по крутій. Сила удару в даному випадку підвищується не за рахунок збільшення швидкості снаряда, а за рахунок збільшення його маси і розривного заряду. Цю задачу легше виконати гаубицею.

Артилерія класифікується по різних ознаках. За способом надання снаряду початкової швидкості артилерія підрозділяється на стволову і реактивну; по пристрою каналу ствола — на нарізну і гладкоствольну; по калібрах — на малого, середнього і крупного калібру; по місцю дії і характеру цілей — на наземну, зенітну, танкову, авіаційну, берегову, корабельну і гірську; за способом перевезення — на ту, що возиться і самохідну; по організаційній приналежності — на військову, яка підрозділяється на батальйонну, полкову і дивізійну.

Стволова артилерія підрозділяється на наступні основні типи: гармати, гаубиці, міномети. На озброєнні підрозділів військової наземної артилерії є також бойові машини реактивної артилерії і установки ПТУР.

Гармати призначаються для стрільби по відкритій живій силі, руйнування міцних наземних споруд і стрільби по швидкорухомих цілях. Гармати незамінні при обстрілі дальніх цілей: батарей, ракет тактичного призначення, штабів, тилів і колон на марші. Гармата надає снаряду велику початкову швидкість (600–1000 м/с і більш), тому траєкторія його польоту при невеликому куті підняття буде пологою. Збільшення початкової швидкості снаряда.досягається за рахунок збільшення маси порохового заряду і довжини ствола. Маса порохового заряду у гармат складає 25–30% маси снаряда, а довжина ствола перевищує його внутрішній діаметр (калібр) в 40–70 разів і більше. Важкий ствол і велика потужність пострілу збільшують міцність і масу основних частин артилерійської установки, тому гармати найважчі при даному калібрі. Вони перевершують всі артилерійської установки інших типів по дальності стрільби і ударній дії снаряда.

Гаубиці служать для поразки укритих цілей і руйнування оборонних споруд: сховищ, пунктів спостереження, бліндажів. Снаряд, випущений з гаубиці, летить по крутій траєкторії, яка утворюється при зменшенні початкової швидкості снаряда і збільшенні кута підняття. Зменшення швидкості снаряда досягається шляхом зменшення маси порохового заряду і довжини ствола. Маса заряду у гаубиці не перевищує 15% маси снаряда, довжина стволу — 22–30 калібрів, початкова швидкість снаряда — не більше 500–600 м/с. Гаубиці мають змінний заряд, що допускає складання 8–12 різних по масі зарядів. Цим досягається зміна крутизни траєкторії і дальності стрільби при постійному куті підняття. Дальність стрільби гаубиць —
10–15 км.

Якщо порівняти гармату і гаубицю однакового калібру, то гаубиця в два-три рази легше за гармату. Якщо гармата і гаубиця однакової маси, то калібр гаубиці більше, а отже, і снаряди її могутніші.

На озброєнні артилерії знаходяться арт. одиниці, що поєднують властивості гаубиці і властивості гармати. Ці арт. одиниці називаються гаубиця-гармата і гармата-гаубиця (їх дані приведені в таблиці).

 

Таблиця 26.1. Основні дані гаубиці-гармати і гармати-гаубиці

Показники	152-мм гаубиця-гармата	152-мм гармата-гаубиця
Найбільша дальність стрільби, м Скорострільність, вистр./хв Кут піднесення, град: найбільший найменший Маса в похідному положенні, кг Час перекладу в бойове положення, хв	3–4   –2 8–10	5–6   –5 2–2, 5

Бойова машина реактивної артилерії є змонтована на великому, як правило, трьохосьовому автомобілі підвищеної прохідності пускова установка. Пускові установки залежно від пристрою і призначення реактивних снарядів можуть бути різних конструкції. Проте, не дивлячись на різноманітність конструкції, кожна установка має артилерійську частину, призначену для наведення снаряду в ціль і запуску реактивного двигуна.

Артилерійська частина складається з пакету стволів, або направляючих, ферми, поворотної рами, поворотного механізму, підйомного механізму і підрамника.

У сучасних бойових машин для більшої стійкості у момент стрільби є домкрати.

Пакет стволів, або направляючих, служить для додання снарядам напряму на ціль. За допомогою ферми і підйомного механізму пакету додається необхідний кут підняття.

Поворотний механізм разом з поворотною рамою служить для наведення пакету в горизонтальній площині. На підрамнику кріпляться всі деталі і механізми артилерійської частини а з його допомогою вся артилерійська — частина кріпіться до.автомобіля.

Бойові машини реактивної артилерії володіють значними швидкостями пересування (до 60 км/г по шосе і 15–20 км/г по ґрунтових дорогах) і можуть зарядженими переміщатися на значні відстані. Велике значення має висока скорострільність реактивної артилерії.

Різні класи бойових машин реактивної артилерії можуть виконати залп за 7–10 с, що значно підвищує ефективність їх вогню з погляду раптовості поразки. Дальність стрільби сучасної реактивної артилерії досягає 20 км і більше.

Протитанкові керовані ракети (ПТКР) — вид зброї, призначений перш за все для ураження танків. Протитанкова керована ракета з кумулятивним бойовим зарядом здатна пробивати, броню завтовшки 400–600 мм і більше. Дальність стрілянини ПТКР — від 500 до 4000 м. Для запуску ПТКР не вимагається складних пускових установок. Вони можуть запускатися самим різним способом: з контейнерів, безпосередньо з ґрунту або із спеціальних пускових установок, що мають вид труби або направляючого, по типу направляючих реактивних снарядів, але значно коротше за них.

Пакет направляючих або окремі направляючі можуть бути встановлені на автомашині, бронетранспортері, танку, вертольоті, а також на інших спеціальних машинах. Вірогідність поразки цілі протитанковою керованою ракетою навченим оператором — 80–90%.

Міномет — гладкоствольна арт. одиниця. Він простий по пристрою і має невелику масу. Наприклад, 120-мм міномет в похідному положенні важить близько 500 кг, а 122-мм гаубиця 2500 кг.

Позитивною властивістю міномета є можливість застосування його проти різних цілей. Міна, випущена з міномета, вражає супротивника, що знаходиться на дні крутого яру, в лощині, в траншеї. Заряджання 82- і 120-мм мінометів відбувається шляхом опускання міни в стовбур з боку дульного зрізу, що вимагає дотримання заходів безпеки.

Могутніші міномети 160- і 240-мм калібру мають на нижній частині стовбура казенник, що відділяється, що в свою чергу дозволяє проводити заряджання з казенної частини. Дальність стрілянини з мінометів — від 1000 до 10000 м.