Юридичний словник. Нормативний акт– це прийнятий соціальним суб’єктом документальний акт, що характеризується соціальною (груповою) легітимністю та містить нормативні приписи

Нормативний акт – це прийнятий соціальним суб’єктом документальний акт, що характеризується соціальною (груповою) легітимністю та містить нормативні приписи для невизначеного кола суб’єктів.

Соціальні норми – правила людського співжиття, що регулюють поведінку людей, зокрема відносини людей між собою.

Норми моралі (етичні норми) – відносно стійкі уявлення людей про добро і зло. Мораль оцінює поведінку людини за допомогою понять «хороший» і «поганий». Норми моралі, як правило, незафіксовані документально, вони існують як ціннісні орієнтири у свідомості людей.

Правові норми – загальнообов’язкові, формально визначені, установлені або офіційно визнані державою і забезпечені її примусовою силою правила поведінки.

Релігійні норми – правила поведінки віруючих людей, що склалися на основі уявлення людей про Бога і бажану його поведінку.

Корпоративні норми – це правила поведінки, що створюються в організованих співтовариствах, поширюються на його членів і направлені на забезпечення організації та функціонування цього співтовариства.

Звичай – це правило поведінки, що історично склалося, увійшло до звички в результаті багатократного повторення і через це стало регулятором суспільних відносин.

Естетичні норми – відносно мінливі уявлення людей про прекрасне і потворне, відповідно до яких люди слідують моді, обирають певний стиль і манери поведінки.

Тести для самоконтролю

1. Охарактеризуйте співвідношення соціальних норм та норм права:

а) поняття правових норм та соціальних збігаються;

б) поняття соціальної норми є більш широким, норми права – це різновид соціальних норм;

в) соціальна норма є різновидом правової норми;

г) кожна соціальна норма є правовою, але не кожна правова норма є соціальною.

 

2. Правила поводження з технічними та природними об’єктами – це:

а) соціальні норми;

б) корпоративні норми;

в) технічні норми;

г) природні норми.

 

3. Ознаки соціальних норм:

а) є типовою моделлю поведінки людей;

б) мають загальний характер;

в) забезпечуються певними засобами дії;

г) усі перелічені.

4. Норми моралі – це:

а) правила поведінки людей у суспільстві, що ґрунтуються на уявленні людей про добро та зло;

б) правила поведінки, що ґрунтуються на релігії;

в) правила буденної поведінки, що склалися стихійно в результаті багаторазового повторення;

г) норми громадських організацій.

 

5. Корпоративні норми – це:

а) правила поведінки в суспільстві, що склалися стихійно в результаті багаторазового повторення;

б) загальнообов’язкові, формально визначені, установлені або санкціоновані державою правила поведінки;

в) норми об’єднань громадян;

г) норми-уявлення про зовнішній вигляд юриста.

6. Ознака права, що відрізняє його від інших соціальних норм соціально неоднорідного суспільства:

а) не розмежовує права і обов'язки;

б) установлюється державою;

в) виражає волю всіх членів суспільства;

г) виражає волю керівної частини населення;

д) забезпечується звичкою, громадською думкою.

7. Ознака права, що відрізняє його від соціальних норм первісного суспільства:

а) не розмежовуються права і обов'язки;

б) забезпечується державою;

в) забезпечується звичкою;

г) існує у свідомості людей;

д) виражає волю всіх членів суспільства.

 

8. Норма права — це:

а) установлене або санкціоноване державою, загальнообов'язкове, формально визначене правило поведінки, що забезпечується силою державного примусу та визначає права й обов'язки осіб;

б) правило поведінки, що склалося в суспільстві, і відбиває уявлення людей про честь і гідність, добро та зло, про справедливість, кривду, що охороняється силою суспільної думки;

в) правило поведінки, що склалося в суспільстві в результаті багаторазового повторення, дотримується в силу звички;

г) правило поведінки, що встановлюється громадськими організаціями й охороняється за допомогою заходів суспільного впливу, передбачених статутом громадської організації;

д) нормативно-правовий акт, прийнятий вищим представницьким органом держави в особливому законодавчому порядку, що має найвищу юридичну силу й регулює найважливіші, з точки зору інтересів та потреб населення, суспільні відносини.

9. Норми-звичаї — це:

а) правила, що забезпечуються силою державного примусу;

б) правила поведінки, що ґрунтуються на розумінні понять добра і зла, обов'язку, справедливості;

в) правила поведінки, що склалися історично, закріпилися в суспільній практиці в результаті багаторазового застосування в регулюванні певного роду суспільних відносин;

г) норми різних об'єднань та спілок.

 

10. Естетичні норми — це:

а) норми різних об'єднань та спілок — громадських організацій, професійних спілок, політичних партій;

б) відносно мінливі уявлення людей про прекрасне і потворне;

в) правила буденної поведінки, що стихійно склалися і передавались з покоління в покоління;

г) загальнообов’язкові правила фізичної поведінки загального характеру.

 

11. Правила людського співжиття, що регулюють поведінку людей, - це:

а) моральні норми;

б) соціальні норми;

в) релігійні норми;

г) суб’єктивне право.

 

12. Головні регулятори поведінки людей:

а) правові і релігійні норми;

б) правові і моральні норми;

в) корпоративні і емпіричні норми;

г) правовий звичай і традиції.

 

13. Норми, що містяться у програмних документах партій, виборчих блоків, громадських рухів, – це:

а) норми моралі;

б) технічні норми;

в) політичні норми;

г) корпоративні норми.

14. Загальнообов'язкове, формально визначене, установлене або офіційно визнане державою і забезпечене її примусовою силою правило поведінки – це:

а) моральна норма;

б) корпоративна норма;

в) релігійна норма;

г) правова норма.

 

Література

1. Берман Г.Дж. Вера и закон: Примирение права и религии. – М.: Ad marginem, 1999. – 431 с.

2. Бірюкова А. Співвідношення звичаю та закону: історичний аналіз // Право України. – 2008. - № 3. – С.41 – 44.

3. Жуков К.С., Карнышев А.Д. Нормы в политике: психология их освоения и реализации // Сибирский Юридический Вестник. - 2004. - № 1. (находится на сайте www.law.edu.ru)

4. Лукашева Е.А. Политика, право, мораль. – М.: Наука, 1986. – 264 с.

5. Матузов Н. И. Право в системе социальных норм //Правоведение. – 1996. – № 2. – С. 144-157.

6. Мингазов, Л.Х. Эффективность норм международного права /Науч. ред. Ю. Я.Баскин. - Казань: Изд-во Казанок. ун-та, 1990. - 207 с.

7. Пеньков Е.М. Социальные нормы - регуляторы поведения личности: Некоторые вопросы методологии и теории. – М.: Мысль, 1972. – 198 с.

8. Плахов В.Д. Социальные нормы и девиантное поведение //Юридическая мысль. - 2002. - № 2. - С. 91-104.

9. Плахов В.Д. Социальные нормы: Философские основания общей теории. – М.: Наука, 1985. -182 с.

10. Селиванов В., Діденко Н. Правова природа регулювання суспільних відносин // Право України. – 2000. – № 10. – С. 10-20.

11. Скрипнюк О., Селіванов В. Методологічні проблеми взаємозв‘язку права і політики // Право України. – 2008. - № 1. – С.14 – 22.

12. Сорокин П.А. Право, мораль и политика в социологизированной юрисдикции // Право и политика. - 2000. - № 2.

13.Харт Г.Л.А. Позитивизм и разграничение права и морали: Пер с англ.// Правоведение. - 2005. - № 5. - С. 104-136.

14. Хархаліс У.М. Звичай, традиція, обряд, ритуал як форми відображення суспільних відносин// Мультиверсум. Філософський альманах. - К.: Центр духовної культури, - 2004. - № 44 (http: //filosof.com.ua/Jornel/M_44/ Harhalis.htm).

15. Чечина Н.А. Нормы советского гражданского процессуального права и нормы морали //Правоведение. - 1970. - № 5. - С. 68-74.