Типи і режими відтворення трудових ресурсів

Відтворення трудових ресурсів оцінюється кількісними і якісними показниками. В зв'язку з цим визначають два типи відтворення трудових ресурсів: екстенсивний і інтенсивний. Екстенсивне відтворення означає зростання чисельності трудових ресурсів на підприємстві, в регіоні або в країні в цілому без зміни їх якісних характеристик. Кількісні зміни чисельності трудових ресурсів характеризуються такими показниками як абсолютний приріст, темпи зростання і темпи приросту трудових ресурсів.

Абсолютний приріст визначається як різниця між чисельністю трудових ресурсів на початок і кінець даного періоду.

Темп зростання розраховується як відношення абсолютної величини чисельності трудових ресурсів на кінець даного періоду до їх величини на початку періоду.

Темп приросту оцінюється як відношення абсолютного приросту чисельності трудових ресурсів до їх первинного значення.

Інтенсивне відтворення трудових ресурсів пов'язане із змінами їх якості. Такі зміни проявляють себе в зростанні освітнього рівня трудящих, їх кваліфікації, фізичних і інтелектуальних здібностей. Показники якості трудових ресурсів – це критерії їх потенційних можливостей, визначувані цілим рядом характеристик, які виявляються в процесі праці і включають професіонально-кваліфікаційні і особові властивості індивіда. Кваліфікацію працівника складає сукупність його загальної і спеціальної професійної підготовки, необхідних знань, уміння, професійних навиків і досвіду. Особові якості людини можуть бути описані такими характеристиками, як стан здоров'я; інтелектуальний рівень; професійна придатність і можливість її розвитку в процесі праці або тренувань на основі природних даних людини; інтереси, риси вдачі, спеціальні схильності (наприклад, до роботи з інформацією, людьми, технікою і т.п.); професійна мобільність, вмотивованість, інноваційність і ін.

Основним джерелом відтворення і поповнення трудових ресурсів є молодь, яка вступає в працездатний вік. Чисельність і якісні характеристики цієї категорії залежать від режиму її відтворення: розширене, просте або звужене. Ці режими визначаються для країни демографічною ситуацією, що складається в цілому, а для конкретного підприємства ще і динамікою умов його функціонування: розвиток, стагнація, деградація (або просте згортання).

Для розширеного відтворення характерним є перевищення числа народжень над числом смертей, рівня якісних характеристик трудових ресурсів над аналогічним рівнем попередніх періодів. Таке відтворення має не тільки демографічну, але також економічну і соціальну значущість. Воно сприяє поповненню трудових ресурсів, освоєнню нових територій і виробничих потужностей, розвитку соціальної інфраструктури і т.п.

Просте відтворення визначається відсутністю приросту чисельності і якісних характеристик трудових ресурсів (чисельність населення не зростає, оскільки кількість народжень рівна числу смертей).

Звужене відтворення має місце, коли смертність перевищує народжуваність, відбувається абсолютне скорочення населення і зниження якісного потенціалу трудових ресурсів.

Важливе значення для раціонального формування, розподіли і оцінки якісного потенціалу трудових ресурсів має розробка системи їх балансів. До системи балансів трудових ресурсів відносяться:

- зведений баланс робочих місць і трудових ресурсів (звітний і плановий);

- баланс розрахунків чисельності робітників і службовців, в яких є додаткова потреба, і джерел їх забезпечення;

- балансовий розрахунок потреби в підготовці кваліфікованих робітників;

- балансовий розрахунок залучення молоді до навчання і розподіли її після завершення навчання;

- балансові розрахунки потреби у фахівцях; міжгалузевий (для підприємств – міжцеховий) баланс трудових витрат;

- баланс робочого часу.

Система балансів і балансових розрахунків розробляється по окремих регіонах і по країні в цілому. Відсутність таких розрахунків на підприємствах є серйозним недоліком, що приховує можливості підвищення ефективності використання виробниче-трудового потенціалу. При виконанні балансових розрахунків необхідно враховувати кон'юнктуру ринку праці, динаміку і структуру робочих місць в плановому періоді, зміни демографічної структури населення, напрями і масштаби міграційних процесів; динаміку чисельності і структуру зайнятості населення працездатного віку, ефективність використовування трудових ресурсів, джерела і масштаби формування професіонально-кваліфікаційної структури працівників, темпи зростання продуктивності праці і т.д.

Баланс трудових ресурсів є системою взаємозв'язаних показників, які характеризують формування і розподіл трудових ресурсів. Він складається з двох частин: ресурсної (трудові ресурси) і розподільної (розподіл трудових ресурсів).

Система балансів і балансових розрахунків дозволяє виявити невідповідність між наявністю ресурсів і потребою в них, що визначить необхідність вироблення додаткових заходів щодо інтенсифікації виробництва, підвищення продуктивності праці та ін.