Студопедия — Порядок виконання роботи. Дослідження провідності звукових хвиль через кісточки
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Порядок виконання роботи. Дослідження провідності звукових хвиль через кісточки






Дослідження провідності звукових хвиль через кісточки. Камертон, що звучить, підносять браншею до зовнішнього слухового проходу вуха обстежуваного і тримають на відстані 5 мм від вушної раковини. Засікають час, протягом якого обстежуваний чує звук. Щоб уникнути адаптації, під час дослідження камертон то віддаляють від вуха (на відстань до 50 см), то знову наближують. Сприйняття звуку визначають окремо для правого та лівого вуха. При цьому під час дослідження одного вуха, друге щільно затуляють ватним тампоном.

Дослідження кісткової провідності звуку (Дослід Вебера). Ніжку камертона, що звучить, приставляють до середини тім’я. Визначають чутність звуку в обох вухах. Затуляють зовнішній слуховий прохід правого вуха ватним тампоном, встановлюють підсилення звуку в закритому вусі.

Порівняльне дослідження сприйняття звуку камертона через кістки та кісточки (дослід Рінне). Ніжку камертона, що звучить, розташовують над основним паростком скроневої кістки. Одночасно секундоміром вимірюють час, протягом якого досліджуваний чує звук. Як тільки обстежуваний перестає чути звук, камертон підносять до зовнішнього слухового проходу. Обстежуваний знов почує звук. Вимірюють секундоміром тривалість чутності звуку вухом. Застережені заходи з метою уникнення адаптації слухової сенсорної системи до звуків ті ж самі, що в досліді №1.

Дослідження бінаурального слуху. Обстежувач вставляє оливи фонендоскопа у зовнішні проходи обох вух обстежуваного. Фонендоскоп з трубками, при цьому, повинен знаходитись позаду. Після цього, обстежувач повинен постукати олівцем по фонендоскопу та запитати обстежуваного яким вухом він раніше почув звук.

3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи

Отримані результати записати в протокол і зробити висновки за схемою:

1. Порівняти проведення звуків через кістки черепа та кісточки середнього вуха. Зробити висновок

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2.Чому в досліді Вебера відмічають підсилення звуку в затуленому вусі?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

4. Завдання для самостійної роботи і самоконтролю

Тестування за системою „Крок - 1”


1. Утворились сірчані пробки, звуку камертона пацієнт не чує. Як визначити, що робота кортиєвого органу не порушена?

A. Притулити камертон до кісток черепа.

B. Підсилити звучання камертона.

C. Піднести камертон безпосередньо до вушної раковини.

D. Змінити тональність звучання камертона.

E. Слухати з відкритим ротом.

2. В експерименті при дії гучного звукового подразника зареєстровано зменшення натягу барабанної перетинки у обстежуваного. Яке фізіологічне значення даної реакції?

A. Забезпечує краще проведення звуку.

B. Покращує звукосприйняття.

C. Обмежує рух слухових кісточок.

D. Регулює утворення ендолімфи.

E. Зменшує тиск на внутрішнє вухо.

3. Чоловік віком 70 років звернувся до лікаря зі скаргою на порушення слуху. Огляд виявив зменшення еластичності барабанної перетинки. Хворому було запропоновано користуватись портативним слуховим апаратом, який міститься за вухом і підвищує гостроту слуху. Який додатковий принцип може бути покладений в основу фунціонування такого апарату?

A. Проведення звуку через повітря.

B. Проведення звуку через кістки черепа.

C. Електричне стимулювання вуха.

D. Вибіркове сприйняття тільки голосних звуків.

E. Вибіркове сприйняття тільки тихих звуків.

4. Пацієнт звернувся до лікаря з приводу погіршення сприйняття звуків правим вухом. Лікар обстежив пацієнта за допомогою камертона, розташованого на середині тім’я. Пацієнт був здивований, що звук камертона було краще чути правим вухом. З чим це пов’язано?

A. З порушенням кісткової провідності звуків.

B. З покращенням провідності звуків через повітря.

C. З погіршенням провідності звуків через повітря в середньому вусі.

D. З погіршенням провідності звуків у внутрішньому вусі.

E. З погіршенням провідності звуків через зовнішнє вухо.

5. Під час хірургічної операції головного мозку під місцевою анестезією у хворої здійснили подразнення електричним струмом незначної ділянки кори великих півкуль. Людина повідомила що чує музику. На яку саме зону кори було нанесено подразнення?

A. Задня центральна звивина.

B. Передня центральна звивина.

C. Верхня скронева звивина.

D. Борозна пташиної шпори.

Е. Грушоподібна звивин


 

Ситуаційна задача

1. У людини в зв’язку з перенесеним захворюванням (двобічний отіт) пошкоджені обидва середні вуха. Чи може ця людина сприймати звуки? Якщо може – чому?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Тема 24. Фізіологія вестибулярної сенсорної системи.

1. Теоретичні питання заняття

1. Структурно-функціональна організація вестибулярної сенсорної системи.

2. Подразники вестибулярної сенсорної системи.

3. Додаткові зв’язки вестибулярних ядер з іншими відділами ЦНС та реакції, що виникають при подразненні вестибулярних ядер.

4. Рецепторний, провідниковий і кірковий відділи, аналіз інформації на різних рівнях. Сприйняття положення голови у просторі та напрямку руху.

5. Тестування за системою „Крок – 1”.

6. Ситуаційні задачі

 







Дата добавления: 2015-10-19; просмотров: 1738. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

Потенциометрия. Потенциометрическое определение рН растворов Потенциометрия - это электрохимический метод иссле­дования и анализа веществ, основанный на зависимости равновесного электродного потенциала Е от активности (концентрации) определяемого вещества в исследуемом рас­творе...

Гальванического элемента При контакте двух любых фаз на границе их раздела возникает двойной электрический слой (ДЭС), состоящий из равных по величине, но противоположных по знаку электрических зарядов...

Сущность, виды и функции маркетинга персонала Перснал-маркетинг является новым понятием. В мировой практике маркетинга и управления персоналом он выделился в отдельное направление лишь в начале 90-х гг.XX века...

Тема: Изучение приспособленности организмов к среде обитания Цель:выяснить механизм образования приспособлений к среде обитания и их относительный характер, сделать вывод о том, что приспособленность – результат действия естественного отбора...

Тема: Изучение фенотипов местных сортов растений Цель: расширить знания о задачах современной селекции. Оборудование:пакетики семян различных сортов томатов...

Тема: Составление цепи питания Цель: расширить знания о биотических факторах среды. Оборудование:гербарные растения...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.011 сек.) русская версия | украинская версия