Студопедия — Вчення Ш. Монтеск’є про розподіл влади. Актуальність його для сучасної України.
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Вчення Ш. Монтеск’є про розподіл влади. Актуальність його для сучасної України.






Особлива роль у розвитку соціально-політичної думки ХVІІ—ХVІІІ ст. належала французьким просвітителям. Видатний французький мислитель Шарль Монтеск’є (1689—1775) написав цілий ряд творів, серед яких особливо треба виділити його фундаментальну працю «Про дух законів». “ Про дух законів”, над яким він працював 20 років. Ця праця складається з 31 книги по 20 і більш за розділи. Тут М. критикує релігійний для феодала підхід до суспільства і його закономірностей, викриває станову для феодала монархію, виступає проти реакційних династичних воєн. Основною методологічною посилкою автора є положення: “Принципи свої я вивів не з своїх забобонів, а з самої природи речей.” Монтеск’є виявив себе як активний борець проти деспотизму за політичну
й громадську свободу, за правову державу, в якій би панувало «правління законів».

М. не вірив в залежність держави від божественного свавілля, це виправдовувало б деспотизм в будь-яких його проявах.

Просвітителі, у тому числі і М, виходили з договірної теорії, стверджуючи, що політичний устрій створюється не потойбічними силами, людьми і на користь людей. Люди зрозуміли, що поза державою вони не зможуть нормально існувати і розвиватися, і тому віддали перевагу державі природному стану. Будучи представником правого крила просвітителів, М. не вірив в сили і здібності народних мас, він залишав за трудящими порівняно обмежені функції в суспільно-політичному житті. Проте він вважав, що державна влада існує для народу і відповідає характеру народу.

М. досліджує три основні форми державної влади: республіку, монархію і деспотію. Республіка - це правління, в якому верховна влада повністю або частково в руках народу. Монархія - влада однієї людини, здійснювана за допомогою законів. Деспотія - державний лад, що цілком підкоряється свавіллю однієї особи, що ігнорує всякі закони.

Аналізуючи республіканський порядок, М. виступає в захист загального виборчого права. Він доводить, що народ може вибирати гідних керівників і контролювати їх. Разом з тим він проти того, щоб вихідці з народу обиралися на керівні посади. Він бачить головний порок республіки в тому, що нею керують народні маси, що діють “по вабленню серця, а не по велінню розуму”. Він віддавав перевагу розумному монархові, що спирається на закони.

Не дивлячись на своє співчуття освіченій монархії, М. знаходить в історії докази відомих переваг республіканського ладу. Він був супротивником революційного скидання монархії, висловлювався за компроміс з королівською владою.

М. про переваги республіканського режиму: цивільна рівність сприяє добробуту населення, тоді як деспотизм приводить до бідності і убогості переважної маси людей. У республіці багатство країни приводить до зростання народонаселення. Всі республіки є доказом цього, і більше всіх Швейцарія і Голландія, дві найгірші країни Європи, якщо мати на увазі природні умови їх території, і проте найнаселеніші.

Ніщо так не привертає іноземців, як свобода і завжди супроводжуюче її багатство.

Не так йде справа з країнами, підлеглими влади свавілля: государ, придворні і деяка кількість приватних осіб володіють всіма багатствами, тоді як всі інші стогнуть від крайньої бідності.

Услід за Локком він розвиває ідею розділення властей на законодавчу, старанну і судову, що діють ізольовано один від одного.

М. мріяв про класовий компроміс буржуазії і аристократичної для феодала влади. Відстоюючи монархічний принцип, М. виходив з інтересів буржуазної верхівки. Він пише, що не можна мислити собі монархічне правління без наявності привілейованої меншини, без багатих купців, підприємців і родовитого дворянства. Проте він виступає за буржуазно-демократичні свободи і вимагає, щоб монархічна влада відносилася до народу з належною пошаною. Монархічний лад повинен гарантувати кожному мінімум політичних свобод. Государ не має права піддавати підданих образам і порушувати закони. М. орієнтувався на революцію зверху, на прогресивне законодавство.

Монтеск’є надав ідеї Локка про розподіл влади більш чіткої форми. Поділивши владу на законодавчу, виконавчу та судову, Монтеск’є вбачав у пропонованому поділі гарантію безпеки громадян від беззаконня та свавілля. Однак такі гарантії, за Монтеск’є, можуть стати реальними лише в тому випадку, коли влада поділена між різними політичними силами, які взаємно стримують одна одну. Монтеск’є висловлювався також і за доповнення конституційної монархії народним представництвом.







Дата добавления: 2015-10-18; просмотров: 600. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Сравнительно-исторический метод в языкознании сравнительно-исторический метод в языкознании является одним из основных и представляет собой совокупность приёмов...

Концептуальные модели труда учителя В отечественной литературе существует несколько подходов к пониманию профессиональной деятельности учителя, которые, дополняя друг друга, расширяют психологическое представление об эффективности профессионального труда учителя...

Конституционно-правовые нормы, их особенности и виды Характеристика отрасли права немыслима без уяснения особенностей составляющих ее норм...

Классификация потерь населения в очагах поражения в военное время Ядерное, химическое и бактериологическое (биологическое) оружие является оружием массового поражения...

Факторы, влияющие на степень электролитической диссоциации Степень диссоциации зависит от природы электролита и растворителя, концентрации раствора, температуры, присутствия одноименного иона и других факторов...

Йодометрия. Характеристика метода Метод йодометрии основан на ОВ-реакциях, связанных с превращением I2 в ионы I- и обратно...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.014 сек.) русская версия | украинская версия